7.Організація і облік розрахунків з оплати праці

Основними завданнями організації обліку праці та її оплати є:

- організація контролю за якістю та кількістю затраченої праці, за виконанням завдань щодо зростання продуктивності праці, за використання фонду заробітної плати та іншими грошовими коштами, які виділяються для оплати праці працівників підприємства;

- своєчасне і правильне віднесення сум нарахованої заробітної плати і відрахувань органам соціального страхування на собівартість продукції, виконання робіт, послуг, а також на інші витрати;

- здійснення у встановлені строки всіх розрахунків з персоналом по заробітній платі та інших виплатах;

- збір інформації та групування показників з оплати праці, необхідних для поточного і наступного планування, контролю, аналізу та оперативного управління виробництвом, для складання фінансової і статистичної звітності.

Бухгалтерський облік на підприємстві починається з розробки облікової політики.

Кадрова служба, як правило, є самостійним структурним підрозділом, підпорядкованим керівникові підприємства або його заступникові по кадрах.

Трудові правовідносини підприємства з працівниками регулюються Кодексом Законів про працю (КЗпП) України. На підставі КЗпП України на підприємстві повинен бути встановлений єдиний порядок оформлення приймання, звільнення і переведення співробітників.

Згідно Закону України “ Про оплату праці ” система оплати праці повинна прийматися на підприємстві в складі колективного договору між власником (або адміністрацією) і профспілкою (або самим колективом) підприємства. Колективні договори підлягають реєстрації в місцевих органах самоврядування.

Відповідно до статуту підприємства розробляється його структура, визначається штатний склад та кількість, що оформлюється спеціальним документом, на підставі якого складається штатний розпис підприємства.

Облік заробітної плати – це синтетичний облік нарахування і розподілу заробітної плати, визначення належної суми працюючим і віднесення нарахованої оплати праці на відповідні рахунки витрат за статтями і об’єктами калькулювання. 

Облік праці на підприємстві здійснюється на основі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань, з використанням первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку і не суперечить нормативно-законодавчим актам, що регулюють облікову діяльність в Україні.

До витрат на оплату праці відносяться фонд оплати праці і нарахування, передбачені законодавством України. Відповідно до Закону про працю ,фонд оплати праці складається з: 

- основної заробітної плати;

 додаткової оплати праці;

 інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Документами для нарахування заробітної платні є: накази (розпорядження) по установі про прийом, звільнення і переміщення співробітників відповідно до затвердженого штатного розкладу, табеля обліку використовування робочого часу і ін. документи.(Додаток Е)

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується (згідно ст. 94 КЗпП ).

Синтетичний облік розрахунків по оплаті праці здійснюють на пасивному рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам».

Відповідно до Інструкції № 291 на рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" ведеться узагальнення інформації про розрахунки за виплатами працівникам, які належать як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, — з оплати праці (за всіма видами заробітної  плати, премій, допомоги тощо), за не одержані в установлений строк з каси підприємства суми з виплат працівникам, за іншими поточними виплатами.

Рахунок 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" має такі субрахунки: 661 «Розрахунки за заробітною платою», 

662 «Розрахунки з депонентами», 

663 «Розрахунки за іншими виплатами». 

За кредитом рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога по тимчасовій непрацездатності, інші належні до нарахування працівникам виплати, за дебетом - виплата основної та додаткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо; утримання податку з доходів фізичних осіб, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, платежів за виконавчими документами та інші утримання з виплат працівникам.

Рахунок 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" кореспондує (Таблиця 2).

Заборгованість підприємства з виплат працівникам у разі одержання підприємством готівки для виплати через касу підприємства та неотримання її працівниками в установлений строк відображається за дебетом субрахунків 661 "Розрахунки за заробітною платою" і 663 "Розрахунки за іншими виплатами" та кредитом субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами".

По кредиту субрахунку 661 відображається нарахована працівникам підприємства основна і додаткова заробітна плата, премії, допомога по тимчасовій непрацездатності, інші нарахування, по дебету – виплата заробітної плати, премій, допомоги тощо.

Таблиця 2.

Кореспонденція рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам

Субрахунок 662 використовується тільки для відображення розрахунків щодо не отриманої персоналом у встановлений термін суми оплати праці. У такому разі здійснюється запис по дебету субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» і кредитом субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами».

На субрахунку 663 "Розрахунки за іншими виплатами" ведеться облік розрахунків за виплатами, що не належать до фонду оплати праці, зокрема допомога по частковому безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності.

Аналітичний облік розрахунків ведеться за кожним працівником,видами виплат та утримань.

Облік операцій з оплати праці наведений в таблиці 3.

Таблиця 3

Операції по рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці»

Торгове підприємство "Равчанка" Рава – Руського споживчого товариства для обліку використання робочого часу всіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням працюючими встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також для складання статистичної звітності з праці використовують “Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати”, який складається в одному примірнику уповноваженою на те особою та після відповідного оформлення передається в бухгалтерію. Торгове підприємство "Равчанка" Рава – Руського споживчого товариства використовує відрядну форму оплати праці. (Додаток Ж )

Для того, щоб на підприємстві виплатити заробітну плату, бухгалтеру необхідно зробити необхідні утримання і нарахування податків. З’ясуємо, як і коли це робиться. У цьому зв’язку існує два основних поняття:

Нарахування на заробітну плату — це податок, який сплачує роботодавець. Цим податком обкладаються практично всі виплати найманим працівникам.

Заробітна плата не є винятком. У нашій країні цей податок називається єдиний соціальний внесок (далі ЄСВ). Він включає в себе повний соціальний пакет, законодавчо передбачений нашою державою. Цей пакет складається з пенсійного страхування (виплата пенсії), страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (оплата лікарняних, догляд за дитиною тощо), страхування, пов’язане з виникненням нещасних випадків на виробництві (компенсація повної або часткової втрати працездатності). Його величина залежить від класу професійного ризику, який встановлює Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, за інформацією про підприємство, наданої йому Пенсійним фондом. Існує спеціальна таблиця, в якій передбачено 67 класів професійного ризику, розроблених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України за №1423 від 13.09.2000 р., де кожному з класів відповідає певна ставка податку у відсотках. Само собою зрозуміло, чим вище ймовірність отримання травми на підприємстві, тим більше ставка, і навпаки. Ставка цього податку перебуває в межах від 36,76 % для 1 класу до 49,7 % для 67 класу. Якщо на підприємстві працює інвалід, то до його доходів застосовується спеціальна (знижена ) ставка цього податку, в розмірі 8,41 %. Також знижена ставка передбачена для оплати лікарняних листів — 33,2 %.

Утримання із заробітної плати — це податки, які утримуються з суми доходу яка виплачується працівнику, проте їх перерахування до відповідних бюджетів покладено на плечі роботодавця.

Таких податків із зарплати в нашій країні утримується два:

• ЄСВ — сума, яку працівник зобов’язаний сплатити до відповідних фондів, розглянуті вище, з будь-якого одержуваного на підприємстві доходу. Розмір цього податку має два значення 3,6 % і 2 %. Перша ставка застосовується до всіх доходів, що виплачуються працівникові на підприємстві, крім лікарняних, а друга, відповідно, тільки до суми оплати лікарняного листа.

• Податок на доходи фізичних осіб (далі ПДФО) — податок, що стягується з доходів фізичних осіб та надходить у місцевий бюджет міста, селища, загалом, того місця де зареєстроване підприємство. Якщо говорити про зарплату, одержуваної громадянами України, то його ставка буде дорівнювати 15 %. Для деяких категорій населення передбачена податкова соціальна пільга з ПДФО, яка звільняє частину (або весь) дохід таких громадян від сплати цього податку. На даний момент ця пільга дорівнює 50 % мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року в якому проводиться нарахування доходу. В особливих випадках, коли співробітники працюють на підприємстві мають особливі заслуги або є багатодітною матір’ю або батьком, розмір пільги з ПДФО для них може бути збільшений в 1,5 або 2 рази, з відповідним збільшенням гранично допустимого доходу. Пільга в будь-якому розмірі надається тільки за письмовою заявою співробітника в бухгалтерії підприємства.