- •1. Техніко-економічне обґрунтування вибору основного устаткування тец
- •1.1 Варіанти систем енергопостачання
- •1.1.1 Розрахунок теплових навантажень
- •1.1.2 Вибір першого варіанта тец
- •1.1.3 Вибір другого варіанту. Котельня
- •1.2 Порівняння варіантів енергопостачання
- •1.2.1 Витрати умовного та натурального палива
- •1.2.2 Витрата електроенергії на власні потреби
- •1.2.3 Визначення капіталовкладень
- •1.2.4 Розрахунок питомих витрат палива
- •1.2.5 Чисельність експлуатаційного персоналу
- •1.2.6 Нарахування заробітної плати
- •1.2.7 Амортизаційні відрахування
- •1.2.8 Загальностанційні та інші витрати
- •1.2.9 Вартість палива
- •1.2.10 Вартість замикаючої електроенергії.
- •1.2.11 Сумарні річні умовно–постійні витрати:
- •1.2.12 Приведені витрати
- •1.3 Проектна калькуляція собівартості енергії
- •1.3.1 Розрахунок річних витрат на експлуатацію тец
- •1.3.2 Розподіл витрат палива та електроенергії на власні потреби поміж електроенергією та теплом
- •1.3.3 Розподіл річних експлуатаційних витрат між електроенергією та теплом
- •1.4 Розрахунок грошових потоків та критеріїв економічної ефективності інвестиційного проекту
- •1.4.1 Розподіл капіталовкладень по блоках
- •1.4.6 Висновок
- •2. Тепломеханічна частина
- •2.1 Загальна характеристика проектованої тец
- •2.2 Вибір основного обладнання електростанції
- •2.2.1 Парова турбіна
- •2.2.2 Котлоагрегати
- •Конденсатні насоси Конденсатні насоси I ступеня
- •Конденсатні насоси II ступеня
- •Основний ежектор
- •Пусковий ежектор й ежектор циркуляційної системи
- •Ежектор відсосу з ущільнень
- •2.3.1.2 Живильна установка
- •Бустерні насоси
- •Живильний турбонасос
- •Живильний електронасосний агрегат
- •2.3.1.3 Деаераторна установка
- •2.3.1.4 Регенеративна установка
- •Підігрівники низького тиску
- •Зливальні насоси
- •Підігрівники ущільнень
- •2.3.1.5 Теплофікаційна установка
- •Мережні підігрівники
- •Конденсатні насоси
- •2.3.1.6 Установка підживлення тепломережі
- •2.3.1.7 Редукційно-охолоджувальні установки
- •2.3.1.8 Насоси сирої води
- •2.3.2 Допоміжне устаткування котельного відділення
- •2.3.2.1 Тягодуттєва установка
- •2.3.2.2 Установка обмивки й пожежогасіння регенеративного повітропідігрівника
- •2.3.2.3 Установка відкачки обмивальних вод
- •2.3.2.4 Установка по забезпеченню стисненим повітрям
- •2.3.4. Теплова схема й трубопроводи
- •2.4.1 Опис теплової схеми й трубопроводів
- •2.4.2 Конденсаційна й регенеративна установки
- •2.4.3 Живильна установка
- •2.4.4 Пусковий вузол і скидні трубопроводи
- •2.4.5 Головні паропроводи й пуско-скидні пристрої
- •2.4.6 Система промперегріву
- •2.4.7 Розтопочний сепаратор із трубопроводами відводу води й пари
- •2.4.8 Трубопроводи пари власних потреб енергоблоку
- •2.4.9. Пристрої для регулювання температур свіжої та вторинної пари
- •2.5 Розрахунок теплової схеми електростанції
- •Розрахунок теплової схеми для і режиму
- •Внутрішньо - циклових станційних витоків пари та конденсату:
- •Витрати пари 1,4 мПа на мазуто – господарство:
- •Середнє теплофікаційне навантаження мережних підігрівачів турбіни т:
- •Теплове навантаження енергетичних котлів :
- •Питома витрата умовного палива на виробництво електроенергії:
- •2.6 Компонування головного корпусу
- •2.6.1 Машинне відділення
- •2.6.2 Бункерно-деаераторне відділення
- •2.6.3 Котельне відділення
- •2.7 Допоміжне господарство електростанції
- •2.7.1 Паливне господарство
- •2.7.1.1 Газове господарство
- •2.7.1.2 Мазутне господарство
- •2.7.2 Водопостачання
- •2.7.2.1 Технічне водопостачання
- •2.7.2.2 Водозабірні спорудження
- •2.7.2.3 Спорудження технічного водопостачання
- •2.7.3 Хімічна водопідготовка
- •2.8 Захист навколишнього середовища від впливу виробництва та вибір димової труби
- •2.8.1 Розрахунок димової труби
- •2.8.2 Розрахунок концентрації оксидів сірки
- •2.8.3 Розрахунок концентрації оксидів азоту
- •Ми бачимо, що альтернативне паливо мазут більш гірше в екологічному ніж основне. В подальшому використовуємо результати отримані для альтернативного палива.
- •2.8.4 Вибір кількості та висоти димових труб
- •2.9 Вибір майданчику будівництва та генеральний план електростанції
- •3. Охорона праці
- •3.1 Технічні рішення та організаційні заходи з безпечної експлуатації устаткування котлового відділення
- •3.1.1 Електробезпека
- •3.1.2 Технічні рішення по запобіганню електротравм при нормальних режимах роботи електроустановок
- •3.1.3 Технічні рішення по запобіганню електротравм при аварійних режимах роботи електроустановок
- •3.1.4 Охорона праці й техніка безпеки при будівництві й монтажі тец
- •3.2 Технічні рішення та організаційні заходи з гігієни праці та виробничої санітарії
- •3.2.1 Опалення й вентиляция
- •3.2.2 Виробничий шум і вібрації
- •3.3 Пожежна безпека та профілактика
- •Відповідно до [18,19] прийнята межа вогнестійкості що обгороджують і несуть будівельних конструкцій. Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення відповідають [18,19]
- •Висновок
- •Перелік використовуваної літератури
Відповідно до [18,19] прийнята межа вогнестійкості що обгороджують і несуть будівельних конструкцій. Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення відповідають [18,19]
Протипожежні перешкоди, перегородки, стіни виконуються зі збірного залізобетону, утеплювач покрівлі - плитний пінобетон.
Для димовидалення передбачені відповідні устрої у світловентиляційних ліхтарях.
У котловому відділенні площа віконних прорізів становить 30% відповідно до [18]. Скла віконних прорізів - неармовані.
Кабельні тунелі мають межа вогнестійкості 0,75 год.
Пожежонебезпечні приміщення обгороджені протипожежними перегородками I типу з межею вогнестійкості 0,75 год.
На шляхах евакуації із приміщень передбачені протипожежні двері III типу з межею вогнестійкості 0,6 год.
Висновок
У даній роботі, з метою покриття заданих теплових навантажень, розроблений проект теплоелектростанції.
Проектована ТЕЦ розрахована на видачу електричної потужності 750 МВт напругою 110 й 330 кВ і теплової потужності 1800 МВт . Основним паливом для станції є газ, резервним -мазут.
На станції передбачається спорудження\ трьох енергоблоків потужністю 250 МВт, з турбінами Т-250/300-240 й енергетичними котлами ТГМП-314, і піковій водогрійній котельні із шістьома водогрійними котлами КВГМ-100.
У проекті враховані екологічні аспекти роботи ТЕЦ.
Проект має графічну частину яка складається з трьох креслень:
- теплова схема ТЕЦ;
- компоновка головного корпусу;
- генеральний план ТЕЦ.
Згідно з розрахунками отримані наступні значення основних показників ТЕО:
- капіталовкладення: КТЕЦ=635.853 млн.у.о;
- приведені витрати: Зпр=688.51 млн. у.о/рік;
- Собівартість тепла складає 10.2747 у.о/ГДж в 0,01 та на електроенергію 8.6484 у.о/кВт год в 0,01;
- Тривалість будівництва ТЕЦ складає 72 місяці;
- Інтегральний дисконтований чистий прибуток становить 987,0195 млн. у.о.;
- Внутрішня норма рентабельності 0,263;
- Період повернення капіталу 11 років;
- Термін окупності проекту становить 16 років;
Згідно з розрахунку ТЕЦ на 4 режими отримані значення основних показників на номінальній потужності:
Питома витрата теплоти на виробництво електроенергії qэту=1,1574;
Питома витрата умовного палива на виробництво електроенергії bэу=157,59 г/кВт год;
Питома витрата умовного палива на виробництво електроенергії ы відпуск тепла bту=38,14 кг/ГДж;
Характеристиками генплану э такі:
Коефіцієнт забудови території Кзастр=30,8%;
Коефіцієнт використання території Ки.т.=50,4%;
Питома площа в огорожі fуд=1.806 га/100 МВт;
Таким чином спроектована ТЕЦ є економічно ефективно в заданих межах зміни параметрів(див табл. 1.10). Проект виконує висунуті до нього вимоги в заданих кліматичних умовах міста Дніпропетровськ та може бути розглянутий як альтернатива екологічно не ефективним котельням міста. Також проект передбачає розширення потужності за умови виникнення потреби у даному енергетичному регіоні.
Перелік використовуваної літератури
Методичні вказівки / Укл. Скловская Є.Г. – К.: НТУУ ”КПІ”, 2000
Методичні вказівки/Укл. Скловька Є.Г. – К.: НТУУ ”КПІ”, 2007
Рижкін В.Я. Теплові електричні станції. М.: Енергія,1976.-446с.
Трухний А.Д. Стаціонарні парові турбіни.-2 вид., перероб. і доп. М.:Енергоіздат,1990.-640с.
Бененсон Е.І., Іоффе Л.С. Теплофікаційні парові турбіни /Під ред. Д.П.Бузтна.-2 ізд., перероб. і доп.-М.:Енергоіздат, 1986.-272с.ил.
Гіршфельд В.Я., Мороз Г.Н. Теплові електричні станції. М.: Енергоатоміздат, 1986.-224с.
Ріхтер Л.А., Єлізаров Д.П., Лавигін В.М. Допоміжне обладнання тепловіх електростанцій. М.:Енергоатоміздат, 1987.-215с.
СН 245-71. Санітарні норми проектування промислових підприємств.
М.: Ізд. літератури по будівництву, 1972.-96с.
Неклепаев Б.Н., Козулін В.С. Електрообладнання станцій і підстанцій.М.:Енергія,1986.-640с.
10. Стерман Л.С., Шарков А.Т., Тевлін С.А. Теплові й атомні електричні станції. – М.: Атоміздат, 1975. – 496 с.
11.Ривкін С.Л., Олександров А.А. Термодинамічні властивості води та водяної пари: Довідник.- М.: Енергоатоміздат, 1984.-80 с.
12. Ісаченко В.П., Осіпова В.А., Сукомел А.С. Теплопередача. М.: Енергоіздат, 1981.-417 с.
13. Теплотехнічний довідник. Під ред. В.Н. Юренева и П.Д. Лебедєва. Т.1.-М.: Енергія, 1975.-744 с.
14. Теплотехнічний довідник. Під ред. В.Н. Юренева и П.Д. Лебедєва. Т.2.- М.:Енергія, 1975.-896 с.
15. ГОСТ 2.722-68. Електрогенератори та електродвигуни.
16. ГОСТ 2.781-68, ГОСТ 2.784-70, ГОСТ 2.785-70. Елементи трубопроводів та трубопровідної арматури.
17. Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. Держгірпромнагляд.
18. Методические указания к разработке вопросов пожарной безопасности в дипломных проектах. – К.:КПИ, 1990.
19. ОНТП 24-86. (НАПБ Б.07.005-86) Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной опасности.
