- •1. Техніко-економічне обґрунтування вибору основного устаткування тец
- •1.1 Варіанти систем енергопостачання
- •1.1.1 Розрахунок теплових навантажень
- •1.1.2 Вибір першого варіанта тец
- •1.1.3 Вибір другого варіанту. Котельня
- •1.2 Порівняння варіантів енергопостачання
- •1.2.1 Витрати умовного та натурального палива
- •1.2.2 Витрата електроенергії на власні потреби
- •1.2.3 Визначення капіталовкладень
- •1.2.4 Розрахунок питомих витрат палива
- •1.2.5 Чисельність експлуатаційного персоналу
- •1.2.6 Нарахування заробітної плати
- •1.2.7 Амортизаційні відрахування
- •1.2.8 Загальностанційні та інші витрати
- •1.2.9 Вартість палива
- •1.2.10 Вартість замикаючої електроенергії.
- •1.2.11 Сумарні річні умовно–постійні витрати:
- •1.2.12 Приведені витрати
- •1.3 Проектна калькуляція собівартості енергії
- •1.3.1 Розрахунок річних витрат на експлуатацію тец
- •1.3.2 Розподіл витрат палива та електроенергії на власні потреби поміж електроенергією та теплом
- •1.3.3 Розподіл річних експлуатаційних витрат між електроенергією та теплом
- •1.4 Розрахунок грошових потоків та критеріїв економічної ефективності інвестиційного проекту
- •1.4.1 Розподіл капіталовкладень по блоках
- •1.4.6 Висновок
- •2. Тепломеханічна частина
- •2.1 Загальна характеристика проектованої тец
- •2.2 Вибір основного обладнання електростанції
- •2.2.1 Парова турбіна
- •2.2.2 Котлоагрегати
- •Конденсатні насоси Конденсатні насоси I ступеня
- •Конденсатні насоси II ступеня
- •Основний ежектор
- •Пусковий ежектор й ежектор циркуляційної системи
- •Ежектор відсосу з ущільнень
- •2.3.1.2 Живильна установка
- •Бустерні насоси
- •Живильний турбонасос
- •Живильний електронасосний агрегат
- •2.3.1.3 Деаераторна установка
- •2.3.1.4 Регенеративна установка
- •Підігрівники низького тиску
- •Зливальні насоси
- •Підігрівники ущільнень
- •2.3.1.5 Теплофікаційна установка
- •Мережні підігрівники
- •Конденсатні насоси
- •2.3.1.6 Установка підживлення тепломережі
- •2.3.1.7 Редукційно-охолоджувальні установки
- •2.3.1.8 Насоси сирої води
- •2.3.2 Допоміжне устаткування котельного відділення
- •2.3.2.1 Тягодуттєва установка
- •2.3.2.2 Установка обмивки й пожежогасіння регенеративного повітропідігрівника
- •2.3.2.3 Установка відкачки обмивальних вод
- •2.3.2.4 Установка по забезпеченню стисненим повітрям
- •2.3.4. Теплова схема й трубопроводи
- •2.4.1 Опис теплової схеми й трубопроводів
- •2.4.2 Конденсаційна й регенеративна установки
- •2.4.3 Живильна установка
- •2.4.4 Пусковий вузол і скидні трубопроводи
- •2.4.5 Головні паропроводи й пуско-скидні пристрої
- •2.4.6 Система промперегріву
- •2.4.7 Розтопочний сепаратор із трубопроводами відводу води й пари
- •2.4.8 Трубопроводи пари власних потреб енергоблоку
- •2.4.9. Пристрої для регулювання температур свіжої та вторинної пари
- •2.5 Розрахунок теплової схеми електростанції
- •Розрахунок теплової схеми для і режиму
- •Внутрішньо - циклових станційних витоків пари та конденсату:
- •Витрати пари 1,4 мПа на мазуто – господарство:
- •Середнє теплофікаційне навантаження мережних підігрівачів турбіни т:
- •Теплове навантаження енергетичних котлів :
- •Питома витрата умовного палива на виробництво електроенергії:
- •2.6 Компонування головного корпусу
- •2.6.1 Машинне відділення
- •2.6.2 Бункерно-деаераторне відділення
- •2.6.3 Котельне відділення
- •2.7 Допоміжне господарство електростанції
- •2.7.1 Паливне господарство
- •2.7.1.1 Газове господарство
- •2.7.1.2 Мазутне господарство
- •2.7.2 Водопостачання
- •2.7.2.1 Технічне водопостачання
- •2.7.2.2 Водозабірні спорудження
- •2.7.2.3 Спорудження технічного водопостачання
- •2.7.3 Хімічна водопідготовка
- •2.8 Захист навколишнього середовища від впливу виробництва та вибір димової труби
- •2.8.1 Розрахунок димової труби
- •2.8.2 Розрахунок концентрації оксидів сірки
- •2.8.3 Розрахунок концентрації оксидів азоту
- •Ми бачимо, що альтернативне паливо мазут більш гірше в екологічному ніж основне. В подальшому використовуємо результати отримані для альтернативного палива.
- •2.8.4 Вибір кількості та висоти димових труб
- •2.9 Вибір майданчику будівництва та генеральний план електростанції
- •3. Охорона праці
- •3.1 Технічні рішення та організаційні заходи з безпечної експлуатації устаткування котлового відділення
- •3.1.1 Електробезпека
- •3.1.2 Технічні рішення по запобіганню електротравм при нормальних режимах роботи електроустановок
- •3.1.3 Технічні рішення по запобіганню електротравм при аварійних режимах роботи електроустановок
- •3.1.4 Охорона праці й техніка безпеки при будівництві й монтажі тец
- •3.2 Технічні рішення та організаційні заходи з гігієни праці та виробничої санітарії
- •3.2.1 Опалення й вентиляция
- •3.2.2 Виробничий шум і вібрації
- •3.3 Пожежна безпека та профілактика
- •Відповідно до [18,19] прийнята межа вогнестійкості що обгороджують і несуть будівельних конструкцій. Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення відповідають [18,19]
- •Висновок
- •Перелік використовуваної літератури
2.7 Допоміжне господарство електростанції
2.7.1 Паливне господарство
Основним паливом для енергетичних котлів є природний газ, для водогрійних котлів - газ. Паливне господарство ТЕЦ складається з газового й мазутного (резервного палива).
2.7.1.1 Газове господарство
Природний газ надходить на ТЕЦ по існуючих системах газопроводів України. В газове господарство ТЕЦ зображено на мал. 2.6.
Мал. 2.6 Схема газового господарства ТЕЦ
1- запірна засувка;2- витратомір;3- фільтр;4- регулятор тиску;5-запобіжний клапан;6- байпасна лінія;7- регулятор витрати газу:8- імпульсний відсічний швидко реагуючий клапан;9- пробковий кран
В газове господарство ТЕЦ входять:
- газопровід високого тиску від ГРС до ГРП 720/8 мм;
- газорегулюючі пункти (ГРП №1, №2) пропускною здатністю 210 тис. м3/ч кожний;
- газопроводи середнього тиску від ГРП до регулюючих газових клапанів котлів;
- газопроводи низького тиску між регулювальними клапанами й пальниками котлів.
Газопостачання ТЕЦ здійснюється від двох газорозподільних пунктів (ГРП).
ГРП розміщаються в окремому будинку, газ до них підводить по одному трубопроводі (без резерву). Підведення газу від ГРП до енергетичних і водогрійних котлів передбачається двома трубопроводами діаметром 700 й 800 мм. Тиск газу на виході із ГРП 0,2 МПа.
Технологічна схема ГРП складається з вузлів:
- вузла очищення газу;
- вузла виміру витрати газу;
- вузла редукування;
- автоматичного відбірника середньої проби газу з газопроводу.
Вузол очищення газу розташований зовні й складається із шести фільтрів сухого очищення продуктивністю 50000 м3/год. кожний. Кожен фільтр включений паралельно, що дає можливість відключати засмічений фільтр без припинення подачі газу ГРП.
Вузол виміру витрати газу містить у собі струєвипрямлячі і вимірювальну діафрагму в комплексі із самописним й інтегруючим приладами, що дозволяє вимірювати витрати газу від 10000 до 300000 м3/година. Для корекції витрати газу передбачений вимір тиску й температури.
Вузол редукування розташований у закритому приміщенні й складається із чотирьох ниток. Всі чотири нитки байпасується Ду 300 мм. Із трьох ниток з регулювальними клапанами діаметром 200 мм дві є робочі, одна резервна з автоматичним уведенням при зниженні тиску газу на виході із ГРП. Регулювання тиску газу одноступінчасте, здійснюється другим по ходу газу регулювальним клапаном (робітником). Перший клапан по ходу газу - контрольний і при нормальній роботі ГРП перебуває у відкритому положенні. На виході й вході ГРП, на газопроводах установлені засувки, що відключають (сталеві арматури 1-го класу герметичності) з електроприводом.
2.7.1.2 Мазутне господарство
Мазутне господарство призначене для зливу, зберігання й подачі мазуту до енергетичних і водогрійних котлів ТЕЦ.
Постачання мазутом здійснюється по залізниці від різних нафтоперегінних заводів.
Подача мазуту на станцію здійснюється в залізничних цистернах вантажопідйомністю 50, 60 й 120 т. Для обслуговування цистерн передбачена двостороння естакада, уздовж якого прокладені трубопроводи для розігріву мазуту в цистернах. Розігрів провадиться “відкритим” парою тиском 1,3 МПа й температурою 250 С.
Після розігріву в цистернах мазут по зливальних лотках (ухил 1%) надходить у прийомні ємності. Між лотками й прийомною ємністю встановлені гідрозатвор і фільтр-сітка.
Зливальні лотки з'єднані каналами із двома прийомними резервуарами, прямокутної форми ємністю по 1000 м3. Розігрів мазуту в прийомних резервуарах виконаний за допомогою трубопроводу гарячої рециркуляції з мазутної насосної.
Кожен прийомний резервуар обладнаний трьома заглибними насосами типу 2ВОНА-22, які перекачують мазут в основні резервуари зберігання мазуту.
Мазутні резервуари виконані в земляному обсипанні. Розігрів мазуту в резервуарах циркуляційний, виділений в окремий самостійний контур.
Мазутонасосна розташована в будинку прольотом 18 м, довгої 84,6 м. У мазутонасосній встановлене насосне устаткування, фільтри грубого й тонкого очищення, службово-побутове приміщення, електротехнічні пристрої, щит керування, насосна пінного пожежогасіння, ремонтно-механічна майстерня, вентиляційні установки.
На відкритій площадці біля мазутонасосної розташовані підігрівники мазуту, баки збору конденсату, бак збору замазученних дренажів. Технологічна схема підготовки мазуту ‑ двоступінчаста. Трубопроводи до головного корпуса прокладені на високих опорах.
Проектом передбачені наступні спорудження мазутного господарства:
приймально-зливальний устрій рейко-шпальне довжиною 354 м, розраховане на одночасний злив 56 цистерн вантажопідйомністю 50;60;120 т.
дві приймальні резервуара по 1000 м3, обладнані шістьома заглибними перекачувальними насосами типу20НА-22;
склад мазуту 180 тис. м3( шість баків по 30000 м3 згідно з вимогою роботи 10 днів на максимальній потужності) ;
двоступінчаста мазутонасосная із чотирма насосами першого підйому 10НД-6х1 і п'ятьма другого - НК200/370 подачею 180 м3/ч, напором 3,9 МПа.
