- •1. Техніко-економічне обґрунтування вибору основного устаткування тец
- •1.1 Варіанти систем енергопостачання
- •1.1.1 Розрахунок теплових навантажень
- •1.1.2 Вибір першого варіанта тец
- •1.1.3 Вибір другого варіанту. Котельня
- •1.2 Порівняння варіантів енергопостачання
- •1.2.1 Витрати умовного та натурального палива
- •1.2.2 Витрата електроенергії на власні потреби
- •1.2.3 Визначення капіталовкладень
- •1.2.4 Розрахунок питомих витрат палива
- •1.2.5 Чисельність експлуатаційного персоналу
- •1.2.6 Нарахування заробітної плати
- •1.2.7 Амортизаційні відрахування
- •1.2.8 Загальностанційні та інші витрати
- •1.2.9 Вартість палива
- •1.2.10 Вартість замикаючої електроенергії.
- •1.2.11 Сумарні річні умовно–постійні витрати:
- •1.2.12 Приведені витрати
- •1.3 Проектна калькуляція собівартості енергії
- •1.3.1 Розрахунок річних витрат на експлуатацію тец
- •1.3.2 Розподіл витрат палива та електроенергії на власні потреби поміж електроенергією та теплом
- •1.3.3 Розподіл річних експлуатаційних витрат між електроенергією та теплом
- •1.4 Розрахунок грошових потоків та критеріїв економічної ефективності інвестиційного проекту
- •1.4.1 Розподіл капіталовкладень по блоках
- •1.4.6 Висновок
- •2. Тепломеханічна частина
- •2.1 Загальна характеристика проектованої тец
- •2.2 Вибір основного обладнання електростанції
- •2.2.1 Парова турбіна
- •2.2.2 Котлоагрегати
- •Конденсатні насоси Конденсатні насоси I ступеня
- •Конденсатні насоси II ступеня
- •Основний ежектор
- •Пусковий ежектор й ежектор циркуляційної системи
- •Ежектор відсосу з ущільнень
- •2.3.1.2 Живильна установка
- •Бустерні насоси
- •Живильний турбонасос
- •Живильний електронасосний агрегат
- •2.3.1.3 Деаераторна установка
- •2.3.1.4 Регенеративна установка
- •Підігрівники низького тиску
- •Зливальні насоси
- •Підігрівники ущільнень
- •2.3.1.5 Теплофікаційна установка
- •Мережні підігрівники
- •Конденсатні насоси
- •2.3.1.6 Установка підживлення тепломережі
- •2.3.1.7 Редукційно-охолоджувальні установки
- •2.3.1.8 Насоси сирої води
- •2.3.2 Допоміжне устаткування котельного відділення
- •2.3.2.1 Тягодуттєва установка
- •2.3.2.2 Установка обмивки й пожежогасіння регенеративного повітропідігрівника
- •2.3.2.3 Установка відкачки обмивальних вод
- •2.3.2.4 Установка по забезпеченню стисненим повітрям
- •2.3.4. Теплова схема й трубопроводи
- •2.4.1 Опис теплової схеми й трубопроводів
- •2.4.2 Конденсаційна й регенеративна установки
- •2.4.3 Живильна установка
- •2.4.4 Пусковий вузол і скидні трубопроводи
- •2.4.5 Головні паропроводи й пуско-скидні пристрої
- •2.4.6 Система промперегріву
- •2.4.7 Розтопочний сепаратор із трубопроводами відводу води й пари
- •2.4.8 Трубопроводи пари власних потреб енергоблоку
- •2.4.9. Пристрої для регулювання температур свіжої та вторинної пари
- •2.5 Розрахунок теплової схеми електростанції
- •Розрахунок теплової схеми для і режиму
- •Внутрішньо - циклових станційних витоків пари та конденсату:
- •Витрати пари 1,4 мПа на мазуто – господарство:
- •Середнє теплофікаційне навантаження мережних підігрівачів турбіни т:
- •Теплове навантаження енергетичних котлів :
- •Питома витрата умовного палива на виробництво електроенергії:
- •2.6 Компонування головного корпусу
- •2.6.1 Машинне відділення
- •2.6.2 Бункерно-деаераторне відділення
- •2.6.3 Котельне відділення
- •2.7 Допоміжне господарство електростанції
- •2.7.1 Паливне господарство
- •2.7.1.1 Газове господарство
- •2.7.1.2 Мазутне господарство
- •2.7.2 Водопостачання
- •2.7.2.1 Технічне водопостачання
- •2.7.2.2 Водозабірні спорудження
- •2.7.2.3 Спорудження технічного водопостачання
- •2.7.3 Хімічна водопідготовка
- •2.8 Захист навколишнього середовища від впливу виробництва та вибір димової труби
- •2.8.1 Розрахунок димової труби
- •2.8.2 Розрахунок концентрації оксидів сірки
- •2.8.3 Розрахунок концентрації оксидів азоту
- •Ми бачимо, що альтернативне паливо мазут більш гірше в екологічному ніж основне. В подальшому використовуємо результати отримані для альтернативного палива.
- •2.8.4 Вибір кількості та висоти димових труб
- •2.9 Вибір майданчику будівництва та генеральний план електростанції
- •3. Охорона праці
- •3.1 Технічні рішення та організаційні заходи з безпечної експлуатації устаткування котлового відділення
- •3.1.1 Електробезпека
- •3.1.2 Технічні рішення по запобіганню електротравм при нормальних режимах роботи електроустановок
- •3.1.3 Технічні рішення по запобіганню електротравм при аварійних режимах роботи електроустановок
- •3.1.4 Охорона праці й техніка безпеки при будівництві й монтажі тец
- •3.2 Технічні рішення та організаційні заходи з гігієни праці та виробничої санітарії
- •3.2.1 Опалення й вентиляция
- •3.2.2 Виробничий шум і вібрації
- •3.3 Пожежна безпека та профілактика
- •Відповідно до [18,19] прийнята межа вогнестійкості що обгороджують і несуть будівельних конструкцій. Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення відповідають [18,19]
- •Висновок
- •Перелік використовуваної літератури
Розрахунок теплової схеми для і режиму
Температура додаткової води ХВО:
tХВО = 30 °C.
Максимально можлива паропродуктивність енергетичних котлів:
ΣDЭКном =nЭК·DЭКном, (2.2)
ΣDЭКном=3·1000=3000,0 т/ч.
Частка внутрішньо - циклових станційних витоків пари та конденсату: γут=1 %.
Внутрішньо - циклових станційних витоків пари та конденсату:
Gут = γут·ΣDЭКном / 100, (2.3)
Gут=1·3000/100=30,0 т/ч.
Витрати додаткової хім. знесоленої води в Д-0,12 МПа
Gд.в.= Gут., (2.4)
Gд.в.=30,0 т/ч.
Витрати пари 1,4 мПа на мазуто – господарство:
Dмх1,4= kмхI ·ΣDЭКном , (2.5)
Dмх1,4=0,012·3000=30 т/ч.
Сумарна витрата пари на власні потреби ТЕЦ (є тільки витрата пари на мазуто - господарство): Dс.н.=Dмх1,4, (2.6)
Dс.н.=30,0 т/ч.
Теплове навантаження гарячого водопостачання:
Максимально-зимнє
Qгвсзим.=γгвс·Qmax, (2.7)
Qгвсзим.=0,18·1800=324 МВт;
в режимі І
Qгвс.= Qгвсзим., (2.8)
Qгвс.= 324 МВт.
Сумарне теплове навантаження споживачів по гарячій воді:
в режимі І
Qтс=Qmax, (2.9)
Qтс=1800 МВт.
Теплове навантаження опалення та вентиляції:
Qов=Qтс– Qгвс, (2.8)
Qов=1800-324=1476 МВт.
Для ТЕЦ приймаємо якісний засіб регулювання потужності тепломережі. При цьому витрати мережевої води практично не змінюються, а регулювання здійснюється зміненням температури води в тепломережі. Температура води знаходиться за температурним графіком (рис.2.4)
Рис. 2.5 Графік змінення температури води в тепломережі.
Температури води в тепломережі (подаюча лінія): tпод =150,0 °С.
Температури води в тепломережі (зворотня лінія): tобр=70,0 °С.
Середня температура води в тепломережі:
tтсср = 0,6·tпод +0,4·tобр, (2.9)
tтсср=0,6·150+0,4·70=118,0 °С
Температура вихідної (сирої) води (зимній період) : tисх = 5 °С.
Витоки води із тепломережі (зимній період):
GутТС=0,15·Qmax, (2.10)
GутТС=0,15·1800=270 т/ч.
Сумарна витрата підживлюючої води:
Gподп=GутТС, (2.11)
GподпТС=270 т/ч.
Теплова втрата з витоками з тепломережі:
QутТС=GутТС·Ср(tтсср – tисх)/3600, (2.12)
QутТС=270·4,187· (118–5)/3600=35,48 МВт.
Тепло, що вноситься з підживлючою водою:
Qподп=GподпТС·Cр (tХВО-tисх)/3600, (2.13)
QподпТС=270·4,187· (30-5)/3600=7,85 МВт
Сумарне теплофікаційне навантаження ТЕЦ:
QТЭЦ=Qтс+QутТС–QподпТС, (2.14)
QТЭЦ=1800+35,48-7,85=1827,63 МВт
Витрата мережної води:
Gсв=3600·QТЭЦ /[Ср·(tпод–tобр)], (2.15)
Gсв =3600·1827,63/[4,187· (150–70)]= 19642,54 т/ч.
Середнє теплофікаційне навантаження мережних підігрівачів турбіни т:
QспТ=384,0 МВт.
Сумарне теплофікаційне навантаження мережних підігрівачів турбіни Т:
ΣQспТ = nТ·QспТ, (2.16)
ΣQспТ=384·3=1152,00 МВт.
Середня витрата гострої пари на турбіну типу Т (по діаграмі режимів):
D0Т=870,0 т/ч.
Сумарна витрата гострої пари на турбіну типу Т:
ΣD0Т=nТ·D0Т, (2.17)
ΣD0Т=3·870=2610,0т/ч.
Середня електрична потужність турбіни типу Т (по діаграмі режимів):
NэТ=252,00 МВт.
Сумарна електрична потужність турбіни типу Т:
ΣNэТ =nТ·NэТ, (2.18)
ΣNэТ=3·252=756,00 МВт.
Сумарні витрати пари на турбіні:
ΣD0 = 2610,0 т/ч< DЭКном =3000,0 т/ч.
Сумарна електрична потужність турбін:
ΣNэ=ΣNэТ, (2.19)
ΣNэ=756 МВт.
Сумарне теплофікаційне навантаження мережних підігрівачів турбін Т:
ΣQсп = ΣQспТ, (2.20)
ΣQсп=1152,00 МВт.
Сумарне теплофікаційне навантаження пікових водогрійних котлів:
QПВК = QТЭЦ – ΣQсп, (2.21)
QПВК=1827,63-1152=675,63 МВт.
Максимально можливе теплофікаційне навантаження пікових водогрійних котлів:
QПВКmax= QКВГМ· nКВГМ, (2.22)
QПВКmax=116,3·6=697,8 МВт > QПВК=675,63 МВт.
Сумарне паропродуктивність енергетичних котлів
:
ΣDЭК = ΣD0 + Gут + Dс.н., (2.23)
ΣDЭК=2610+30,0+30,0=2670,0 т/ч.
Сумарні витрати підж. води енергетичних котлів:
ΣDпв = ΣDЭК , (2.25)
ΣDпв=2670,0 т/ч.
Повні сумарні витрати тепла:
ΣQТУ = [ΣD0(h0 – hпв) + ΣDвп(h''вп – h'вп) + Dмх1,4h1,4]/3600, (2.26)
при р0=23,5 МПа:
h0 = 3330 кДж/кг, hпв = 1160 кДж/кг, h''вп = 3550 кДж/кг, h'вп = 2960 кДж/кг
ΣQТУ =[2610·(3330–1160)+2670·(3550–2960)+30·2970]/3600=2035,58 МВт.
Сумарна витрата тепла на зовнішніх споживачів:
ΣQвн=ΣQсп, (2.26)
ΣQвн =1152 МВт.
Витрата тепла на турбоустановки по виробництву електроенергії :
ΣQТУЭ = ΣQТУ – ΣQвн – Gут·(hпв – Ср·tХВО)/3600, (2.27)
ΣQТУЭ =2035,58–1152 – 30,0·(1160-4,187·30)/3600=874,96 МВт.
ККД турбоустановок по виробництву електроенергії :
ηТУЭ = ΣNэ /ΣQТУЭ, (2.28)
ηТУЭ =756/874,96=0,864.
Питома витрата тепла на виробництво електроенергії :
qТУЭ = 1/ηТУЭ, qТУЭ = 3600/ηТУЭ,
qТУЭ =1/0,864=1,1574, qТУЭ =3600/0,864=4166,66 кДж/кВт·ч
