
- •1. Техніко-економічне обґрунтування вибору основного устаткування тец
- •1.1 Варіанти систем енергопостачання
- •1.1.1 Розрахунок теплових навантажень
- •1.1.2 Вибір першого варіанта тец
- •1.1.3 Вибір другого варіанту. Котельня
- •1.2 Порівняння варіантів енергопостачання
- •1.2.1 Витрати умовного та натурального палива
- •1.2.2 Витрата електроенергії на власні потреби
- •1.2.3 Визначення капіталовкладень
- •1.2.4 Розрахунок питомих витрат палива
- •1.2.5 Чисельність експлуатаційного персоналу
- •1.2.6 Нарахування заробітної плати
- •1.2.7 Амортизаційні відрахування
- •1.2.8 Загальностанційні та інші витрати
- •1.2.9 Вартість палива
- •1.2.10 Вартість замикаючої електроенергії.
- •1.2.11 Сумарні річні умовно–постійні витрати:
- •1.2.12 Приведені витрати
- •1.3 Проектна калькуляція собівартості енергії
- •1.3.1 Розрахунок річних витрат на експлуатацію тец
- •1.3.2 Розподіл витрат палива та електроенергії на власні потреби поміж електроенергією та теплом
- •1.3.3 Розподіл річних експлуатаційних витрат між електроенергією та теплом
- •1.4 Розрахунок грошових потоків та критеріїв економічної ефективності інвестиційного проекту
- •1.4.1 Розподіл капіталовкладень по блоках
- •1.4.6 Висновок
- •2. Тепломеханічна частина
- •2.1 Загальна характеристика проектованої тец
- •2.2 Вибір основного обладнання електростанції
- •2.2.1 Парова турбіна
- •2.2.2 Котлоагрегати
- •Конденсатні насоси Конденсатні насоси I ступеня
- •Конденсатні насоси II ступеня
- •Основний ежектор
- •Пусковий ежектор й ежектор циркуляційної системи
- •Ежектор відсосу з ущільнень
- •2.3.1.2 Живильна установка
- •Бустерні насоси
- •Живильний турбонасос
- •Живильний електронасосний агрегат
- •2.3.1.3 Деаераторна установка
- •2.3.1.4 Регенеративна установка
- •Підігрівники низького тиску
- •Зливальні насоси
- •Підігрівники ущільнень
- •2.3.1.5 Теплофікаційна установка
- •Мережні підігрівники
- •Конденсатні насоси
- •2.3.1.6 Установка підживлення тепломережі
- •2.3.1.7 Редукційно-охолоджувальні установки
- •2.3.1.8 Насоси сирої води
- •2.3.2 Допоміжне устаткування котельного відділення
- •2.3.2.1 Тягодуттєва установка
- •2.3.2.2 Установка обмивки й пожежогасіння регенеративного повітропідігрівника
- •2.3.2.3 Установка відкачки обмивальних вод
- •2.3.2.4 Установка по забезпеченню стисненим повітрям
- •2.3.4. Теплова схема й трубопроводи
- •2.4.1 Опис теплової схеми й трубопроводів
- •2.4.2 Конденсаційна й регенеративна установки
- •2.4.3 Живильна установка
- •2.4.4 Пусковий вузол і скидні трубопроводи
- •2.4.5 Головні паропроводи й пуско-скидні пристрої
- •2.4.6 Система промперегріву
- •2.4.7 Розтопочний сепаратор із трубопроводами відводу води й пари
- •2.4.8 Трубопроводи пари власних потреб енергоблоку
- •2.4.9. Пристрої для регулювання температур свіжої та вторинної пари
- •2.5 Розрахунок теплової схеми електростанції
- •Розрахунок теплової схеми для і режиму
- •Внутрішньо - циклових станційних витоків пари та конденсату:
- •Витрати пари 1,4 мПа на мазуто – господарство:
- •Середнє теплофікаційне навантаження мережних підігрівачів турбіни т:
- •Теплове навантаження енергетичних котлів :
- •Питома витрата умовного палива на виробництво електроенергії:
- •2.6 Компонування головного корпусу
- •2.6.1 Машинне відділення
- •2.6.2 Бункерно-деаераторне відділення
- •2.6.3 Котельне відділення
- •2.7 Допоміжне господарство електростанції
- •2.7.1 Паливне господарство
- •2.7.1.1 Газове господарство
- •2.7.1.2 Мазутне господарство
- •2.7.2 Водопостачання
- •2.7.2.1 Технічне водопостачання
- •2.7.2.2 Водозабірні спорудження
- •2.7.2.3 Спорудження технічного водопостачання
- •2.7.3 Хімічна водопідготовка
- •2.8 Захист навколишнього середовища від впливу виробництва та вибір димової труби
- •2.8.1 Розрахунок димової труби
- •2.8.2 Розрахунок концентрації оксидів сірки
- •2.8.3 Розрахунок концентрації оксидів азоту
- •Ми бачимо, що альтернативне паливо мазут більш гірше в екологічному ніж основне. В подальшому використовуємо результати отримані для альтернативного палива.
- •2.8.4 Вибір кількості та висоти димових труб
- •2.9 Вибір майданчику будівництва та генеральний план електростанції
- •3. Охорона праці
- •3.1 Технічні рішення та організаційні заходи з безпечної експлуатації устаткування котлового відділення
- •3.1.1 Електробезпека
- •3.1.2 Технічні рішення по запобіганню електротравм при нормальних режимах роботи електроустановок
- •3.1.3 Технічні рішення по запобіганню електротравм при аварійних режимах роботи електроустановок
- •3.1.4 Охорона праці й техніка безпеки при будівництві й монтажі тец
- •3.2 Технічні рішення та організаційні заходи з гігієни праці та виробничої санітарії
- •3.2.1 Опалення й вентиляция
- •3.2.2 Виробничий шум і вібрації
- •3.3 Пожежна безпека та профілактика
- •Відповідно до [18,19] прийнята межа вогнестійкості що обгороджують і несуть будівельних конструкцій. Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення відповідають [18,19]
- •Висновок
- •Перелік використовуваної літератури
1. Техніко-економічне обґрунтування вибору основного устаткування тец
У зв'язку з дуже великою роллю енергетики в народному господарстві, вибір оптимального варіанту проекту електростанції має велике значення для економіки країни.
Електростанції характеризуються дуже високою капіталоємністю, великим терміном будівництва і тривалим періодом експлуатації. До них висувають високі вимоги щодо забезпечення надійності й економічності роботи, високого рівня продуктивності і безпеки праці.
Далі проводяться розрахунки варіанту ТЕЦ, яка проектується, і котельні та вибір найбільш оптимального з них.
1.1 Варіанти систем енергопостачання
1.1.1 Розрахунок теплових навантажень
При виборі варіантів енергопостачання необхідно керуватися тим, що
електростанція повинна покривати всі потреби по навантаженню в гарячій воді.
Табл. 1.1. Кліматологічні дані міста Чернівці.
Температура зовнішнього повітря,˚C |
Число годин опалювального періоду з температурою зовнішнього повітря (˚C) |
||||||||
Розрахункова для опалення |
Розрахункова для вентиляції |
Середня за опалювальний період |
-25 |
-20 |
-15 |
-10 |
-5 |
0 |
8 |
-20 |
-9 |
0 |
1 |
7 |
39 |
205 |
689 |
2208 |
4152 |
Qв=вQmax , (1.1)
де Qmax– максимальне теплове навантаження в гарячій воді, МВт,
в – частка вентиляції.
Qв=0,11.600= 66 МВт,
Розрахункове теплове навантаження на гаряче водопостачання в опалювальний період:
Qгвп=гвпQmax , (1.2)
де Qmax – максимальне теплове навантаження в гарячій воді, МВт,
гвп– частка гарячого водопостачання.
Qгвп=0,16.600= 96МВт,
Навантаження гарячого водопостачання улітку:
=0,7∙QГВП
(1.3)
=0,7∙96 = 67,2 МВт
Розрахункове теплове навантаження на опалення:
Qроз.оп=Qmax- Qв- Qгвп, (1.4)
де: Qmax– максимальне теплове навантаження в гарячій воді, МВт,
Qв– розрахункове теплове навантаження на вентиляцію, МВт,
Qгвп– розрахункове теплове навантаження на гаряче водопостачання в опалювальний період, МВт.
Qроз.оп=600 – 96– 66= 438 МВт,
Теплове навантаження, яке припадає на відбори турбін:
Qотб=Qгвп+ 0,5 . (Qроз.оп+ Qв), (1.5)
Де: Qгвп– розрахункове теплове навантаження на гаряче водопостачання в опалювальний період, МВт,
Qроз.оп – розрахункове теплове навантаження на опалення, МВт,
Qв– розрахункове теплове навантаження на вентиляцію, МВт.
Qвідб=96+0,5 . (438+66)=348 МВт.
1.1.2 Вибір першого варіанта тец
Для покриття необхідного навантаження в гарячій воді вибираємо такі турбіни: дві турбіни Т-100/130-130.Турбіна Т-100/130-130 на теплофікацію віддає QТоп= 186 МВт,при цьому коефіцієнт теплофікації становить:
(1.6)
де Qвідб– загальна кількість тепла, що забезпечують теплофікаційні відбори турбін , МВт
Qmax– максимальне теплове навантаження у гарячій воді, МВт.
=2*186/600=0.62
Коефіцієнт теплофікації для турбін типу Т-100/130-130 повинен бути в діапазоні:
0,5 < < 0,7 , що виконується.
В даному варіанті кожна турбіна розрахована на споживання 450 т/год пари. Для забезпечення їх цією кількістю пари можна взяти два котли з паропродуктивністю по 500 т/год кожний. Для покриття пікової частини навантаження у гарячій воді використовують пікові водонагрівальні котли. Доля пікового навантаження становить:
Qпік = Qmax - Qвідб (1.7)
Тобто,
Qпік = 600 –186∙2 = 228 МВт
Для забезпечення такого навантаження потрібно встановити два котла типу КВГМ-100, з потужністю по 116 МВт кожен.
Розрахунок варіанту ТЕЦ приведений в таблиці 1.2
Табл. 1.2 Розрахунок показників ТЕЦ
Максимальне навантаження, МВт |
600 |
|
|
||
Доля гарячого водопостачання, % |
16% |
|
|
||
Тривалість опалювального періоду, год/рік |
4152 |
|
|
||
Розрахункова температура опалення, |
-20 |
|
|
||
Середня температура опалення |
0 |
|
|
||
Річний відпуск пари, тис. т/рік |
0 |
|
|
||
Кількість годин використання встановленої потужності, годин/рік |
5800 |
|
|
||
ККД котлоагрегатів |
0,91 |
0,9 |
|
||
Втрати палива, % |
0,00% |
0,30% |
|
||
Масиви навантажень по варіантах |
1 |
|
|
|
|
Турбіни Т |
372 |
|
|
|
|
Турбіни ПТ |
0 |
|
|
|
|
Турбіни Р |
0 |
|
|
|
|
Водонагрівальні котли |
228 |
|
|
|
|
РОУ |
0 |
|
|
|
|
Разом |
600 |
|
|
|
|
Характеристики турбін: |
|
|
|
|
|
Т: потужність, МВт |
200 |
|
|
|
|
питомі витрати тепла: на тепловому споживанні, кДж/кВт۰год |
3890 |
|
|
|
|
те ж саме в конденсаційному режимі |
9211 |
|
|
|
|
питомий виробіток електроенергії на тепловому споживанні з опалювального відбору, кВт۰год/ГДж |
129 |
|
|
|
|
Турбіни ПТ: потужність, МВт |
|
|
|
|
|
питомі витрати тепла: на тепловому споживанні, кДж/кВт۰год |
|
|
|
|
|
те ж саме в конденсаційному режимі |
|
|
|
|
|
питомий виробіток електроенергії на тепловому споживанні з опалювального відбору, кВт۰год/ГДж |
|
|
|
|
|
те ж саме з виробничого відбору |
|
|
|
|
|
Доля навантаження, що покривається турбінами Р |
0 |
|
|
|
|
Турбіни Р, потужність, МВт |
0 |
|
|
|
|
питомі витрати тепла: на тепловому споживанні, кДж/кВт۰год |
0 |
|
|
|
|
питомий виробіток електроенергії на тепловому споживанні з протитиску , кВт۰год/ГДж |
0 |
|
|
|
|
РОЗРАХУНКИ |
|
||||
Варіанти |
1 |
|
|
|
|
Відпуск тепла у гарячій воді, тис. ГДж |
6031,05 |
|
|
|
|
у т.ч.: турбіни Т |
5743,48 |
|
|
|
|
турбіни ПТ |
0 |
|
|
|
|
турбіни Р |
0 |
|
|
|
|
водонагрівальні котли |
287,57 |
|
|
|
|
Продовження таблиці 1.2 |
|
|
|
|
|
РОУ |
0 |
|
|
|
|
Відпуск тепла у парі, тис. ГДж |
0 |
|
|
|
|
Разом відпуск тепла, тис. ГДж |
6031,05 |
|
|
|
|
Встановлена потужність ТЕЦ, МВт |
200 |
|
|
|
|
Виробіток електроенергії, млн. кВт.год |
1160 |
|
|
|
|
у т.ч.на тепловому споживанні |
740,91 |
|
|
|
|
у т.ч. турбінами Т |
740,91 |
|
|
|
|
турбінами ПТ |
0,00 |
|
|
|
|
турбінами Р |
0,00 |
|
|
|
|
в конденсаційному режимі |
419,09 |
|
|
|
|
у т.ч. турбінами Т |
419,09 |
|
|
|
|
турбінами ПТ |
|
|
|
|
|
Витрати тепла на виробіток електроенергії, тис. ГДж |
6745,35 |
|
|
|
|
Виробіток тепла енергетичними котлами, тис. ГДж |
12488,4 |
|
|
|
|
Витрати палива, тис. т у.п/ рік: |
508,01 |
|
|
|
|
у т.ч.: енергетичними котлами |
496,63 |
|
|
|
|
водонагрівальними котлами |
11,37 |
|
|
|
|
На мал. 1.1 зображено річний відпуск тепла від ТЕЦ
Мал. 1.1 Річний відпуск теплоти від ТЕЦ