Завдання 9 дослідіть передній відділ органів травлення у корови

№ п/п

Етапи виконання завдання

Хід роботи та матеріальне забезпечення

1.

Вибрати необхідні інструменти.

Зівник Цегельмейєра, клин Байєра, перкусійний молоточок, плесиметр, стетофонендоскоп.

2.

Зафіксувати тварину.

Коротко прив’язати, руками за роги і носову перетинку, у фіксаційному станку.

3.

Дослідження ротової порожнини

При відкриванні рота помічник утримує тварину за роги, а досліджував лівою рукою бере тварину за носову перетинку і правою рукою вводить зівник Цегельмейєра горизонтально по беззубому краю в ротову порожнину і повертає його верх осі на 90°.

Оглядом визначають стан губ і щік, правильність стулювання ротової щілини, наявність слинотечі і мимовільних рухів губами, звертають увагу на стан слизової оболонки рота, язика, зубів, ясен і поверхні щік, на вміст ротової порожнини і запах.

4.

Дослідження глотки і стравоходу, оглядом і пальпацією.

Глотку досліджують оглядом і пальпацією. При зовнішньому огляді глотки звертають увагу на положення голови, шиї і конфігурації ділянки глотки верхньої частини яремного жолоба.

Щоб здійснити зовнішню пальпацію глотки, поступово здавлюють її пальцями обох рук в ділянці верхнього краю яремного жолоба, трохи вище від гортані, позаду вітки нижньої щелепи. Можна виявити інфільтрацію, набряк і ущільнення тканини, больову реакцію і підвищену температуру шкіри в ділянці глотки.

Огляду і пальпації доступна лише шийна частина стравоходу, коли можна виявити закупорку стравоходу сторонніми тілами, дивертикул, запалення і набряк стінки стравоходу, пухлину, розрив.

№ п/п

Етапи виконання завдання

Хід роботи та матеріальне забезпечення

1.

Вибрати необхідні інструменти.

Перкусійний молоточок з плесиметром, стетофонендоскоп.

2.

Зафіксувати тварину.

Коротко прив’язати, руками за роги і носову перетинку, у фіксаційному станку.

3.

Процес дослідження тварини:

а) огляд

б) пальпація

в) перкусія

г) аускультація

Рубець досліджують оглядом, пальпацією, перкусією, аускультацією. У деяких випадках застосовують руменографію і проводять лабораторне дослідження вмісту рубця.

До тварини підходимо збоку, попередньо окликнувши її.

Оглядом визначають об’єм і форму черева, ступінь заповнення голодних ямок. У здорових тварин обидві половини черева до годівлі приблизно однакові за об’ємом, а після годівлі ліва голодна ямка дещо виповнена. При гострій тимпанії рубця і переповненні його кормовими масами черево набуває округлої форми, голодні ямки, особливо ліва, сильно випинаються.

Пальпація – основний метод дослідження рубця, оскільки з її застосуванням одержують досить об’єктивні дані: частоту скорочення рубця, силу й ритм скорочень, ступінь його наповнення, характер і консистенцію вмісту, чутливість і напругу стінок.

У здорових тварин перед прийманням корму черевна стінка в ділянці лівої голодної ямки м’яка, неболюча. При натискуванні тильною стороною долоні, зібраної у кулак, відчувається невелика кількість газів, а через неї глибокою штовхоподібною пальпацією можна виявити кормові маси тістоподібної консистенції. При переповненні вміст рубця стає щільної консистенції, при надавлюванні в ділянці лівої голодної ямки утворюється повільно зникаюча ямка.

У випадках хронічної атонії, спостерігається флюктуюча консистенція, а при тимпанії черевна стінка у ділянці рубця буває настільки напруженою через нагромадження у рубці газів, що навіть сильною пальпацією не вдається відчути консистенції вмісту.

Частоту скорочень рубця визначають, поклавши тильний бік долоні в ліву голодну ямку і злегка натиснувши на неї. Під час скорочення рубця рукою відчувають напруження черевної стінки і її випинання, що викликає підняття руки, після чого рука повільно опускається. Таким методом легко підрахувати частоту скорочень рубця, визначити їх силу та ритм. У здорової ВРХ частота скорочень рубця становить 3-5 рази протягом 2 хв., або 8-12 за 5 хв.

При гіпотонії частота скорочень рубця зменшується, а при атонії скорочення рубця стають настільки слабкими, що їх не вдається виявити. У початковій стадії гострої тимпанії рухи рубця стають частими (6 разів і більше за 2 хв.), сильними та тривалими.

Перкусію проводимо щільно притискаючи плесиметр до шкіри в ділянці голодної ямки і вдаряючи по ньому перкусійним молоточком з середньою силою. Плесиметр переміщуємо від поперекових відростків поперекових хребців униз відступаючи на 2 см від останнього ребра. Перкусією лівої голодної ямки у здорових тварин виявляють тимпанічний звук з різними відтінками залежно від кількості газів у рубці. При переповненні рубця кормовими масами звук стає притупленим або тупим, а при газовій тимпанії рубця – тимпанічним з металевим відтінком.

Аускультацію проводимо в ділянці лівої голодної ямки сильно притиснувши стето, -фонендоскоп до поверхні шкіри.

Аускультацією рубця виявляють періодично виникаючі тріскаючи звуки, які поступово підсилюються і досягають найбільшої інтенсивності в період скорочення рубця, а потім послаблюються. В проміжках між скороченнями прослуховуються поодинокі звуки. При послабленні перистальтики рубця шуми затихають, або зовсім зникають, а при підсиленні – інтенсивність їх зростає.