Завдання 6 проведіть дослідження грудної клітки у врх

№ п/п

Етапи виконання завдання

Хід роботи та матеріальне забезпечення

1.

Вибрати необхідні інструменти.

Перкусійний молоточок з плесиметром.

2.

Зафіксувати тварину.

Коротко прив’язати, руками за роги, у фіксаційному станку.

3.

Дослідження грудної клітки.

Оглядом можна визначити форму грудної клітки, тип, частоту, силу (глибину), ритм дихання і вид задишки.

Методом пальпації грудної клітки безпосередньо пальцями руки або рукояткою перкусійного молоточка (по міжребер’ях) можна виявити болючість при фібринозному плевриті, запаленні міжреберних м’язів, забиттях, переломах. При рахіті виявляють деформацію ребер і кісткові мозолі на них.

Перкусією (способом легато) грудної клітки в ділянці легень можна встановити їх межі. У великої рогатої худоби вона проходить по лінії маклака – ХП (ХШ) ребра зліва і ХІ (ХП) ребра

справа, лінії плечового суглоба – ІХ ребра.

Для виявлення вогнищ та інших уражень легень і плеври перкусію проводять зверху вниз по міжребер’ях і відзначають місця притупленого, тупого, коробкового, тимпанічного звуків.

№ п/п

Етапи виконання завдання

Хід роботи та матеріальне забезпечення

1.

Вибрати необхідні інструменти.

Стетофонендоскоп, годинник.

2.

Зафіксувати тварину.

Коротко прив’язати, руками за роги, у фіксаційному станку.

3.

Аускультація легень.

Застосовують безпосередню і посередню аускультацію легень. Спочатку проводять безпосередню аускультацію через простирадло, яким прикривають грудну клітку. При цьому дістають загальне уявлення про дихальні шуми. Потім проводять посередню (інструментальну) аускультацію, застосовуючи фонендоскоп або стетоскоп. Спочатку вислуховують середньо передній відділ, який розміщується в середній третині грудної клітки, безпосередньо за лопаткою, потім середньо задній, верхньопередній, верхньозадній і нижній відділи.

Аускультацією легень виявляють основні і допоміжні дихальні шуми. До основних належать шуми везикулярного і бронхіального дихання. До додаткових належать хрипи, шуми крепітації, тертя плеври, плескоту і клекотіння. Хрипи виникають при ураженні бронхів і є головним симптомом ряду захворювань бронхів і легень. Залежно від характеру ексудату в бронхах хрипи можуть бути вологими і сухими.

№ п/п

Етапи виконання завдання

Хід роботи та матеріальне забезпечення

1.

Вибрати необхідні інструменти.

Зівник Цегельмейєра, клин Байєра.

2.

Зафіксувати тварину.

Коротко прив’язати, руками за роги і носову перетинку, у фіксаційному станку.

3.

Процес дослідження:

а) дослідження слизової оболонки ротової порожнини;

б) дослідження язика;

в) дослідження зубів;

г) визначення запаху з рота.

Дослідження ротової порожнини здійснюють після відкриття рота без інструментів, або за допомогою зівників. У ротовій порожнині досліджують стан слизової оболонки, язика, зубів, запах із рота, вміст ротової порожнини.

При огляді слизової оболонки рота звертають увагу на колір, вологість, цілісність, чутливість, різні нашарування, висипання, припухання. Обмежені почервоніння зумовлені геморагіями, характерними для інфекційних хвороб (сибірка, злоякісна катаральна гарячка та чума) або травм. Ціаноз слизової оболонки – наслідок різкого ослаблення функції серцево-судинної системи, а жовтяничність – ознака багатьох хвороб печінки. Анемічність – при крововтратах та зменшенні кількості еритроцитів. Слизова оболонка рота помірно волога. Сухою вона стає при гарячці, діареї, поліурії. У ротовій порожнині зустрічаються різні висипання. Пухирці (везикули), наповнені прозорою рідиною, характерні для ящуру та везикулярного стоматиту. Через 2-3 дні стінка пухирця розривається, рідина виливається і залишається поверхнева виразка.

Виразки травматичного походження на щоках і язиці бувають при неправильному прикусі. На слизовій оболонці рота можна помітити своєрідні нашарування або у вигляді щільних плівок тісно пов’язаних з слизовою оболонкою, або тіснуватих нашарувань, які легко зняти пінцетом – при некробактеріозі, чумі.

Дослідження язика здійснюють оглядом і пальпацією, звертаючи увагу на наявність нашарувань, цілісність, розмір, щільність, рухливість. Нашарування на спинці язика бувають пухкими або досить щільними, забарвленими в сіро-білий чи зеленувато-бурий колір; характерні вони для стоматиту, гастриту та інших шлунково-кишкових хвороб обкладений і сухий язик може бути при багатьох хворобах, які перебігають з високою температурою і розладами апетиту.

Збільшення об’єму язика спостерігається при травматичних пошкодженнях (рани, сторонні тіла), переході запального процесу з глотки, а при актиномікозі він може так розпухати, що не вміщується в ротовій порожнині. При цьому він стає твердим, як дерево. Паралізований язик безпомічно звішується з рота, не реагує на подразнення.

Зуби досліджують оглядом, пальпацією, інколи застосовують перкусію, зондування і рентгенографію. Звертають увагу на прикус, колір, їх будову, цілісність, правильність стирання, стан ясен.

Неправильний прикус (щучий, короповий, хрестоподібний, східчастий) спостерігається при порушенні розвитку верхньої і нижньої щелеп, розладах вітамінно-мінерального обміну, карієсі зубів. Інколи бувають відхилення у кількості зубів, їх положенні, розмірі й формі. Хитання різців у ВРХ нерідко настає при остеодистрофії. Наявність на поверхні зубів коричневого нальоту у вигляді цяток або смужок характерні для флюорозу, почорніння зубів і порушення цілісності їх характерне для карієсу.

Солодкуватий приторний запах свідчить про розкладання епітелію, що відшаровується від поверхні слизової оболонки, запах ацетону неприємний (каріозний) – карієсу зубів або розпаду нашарувань, що утворилися на їхній поверхні, гнильний – розпадання слини, залишків корму, епітелію, що відшарувався, та ексудату. Трупний запах виникає при виразковому стоматиті.