№ п/п

Етапи виконання завдання

Хід роботи та матеріальне забезпечення

1.

Вибрати необхідні інструменти.

Носові щипці Гармса, Соловйова, шнурок, палиця.

2.

Провести фіксацію тварини.

ВРХ здебільшого коротко прив'язують і фіксують за роги. При цьому помічник правою рукою бере тварину за лівий ріг, а пальцями лівої здавлює їй носову перетинку.

При необхідності більш тривалої і надійної фіксації застосовують носові щипці Гармса, Соловйова.

Також піднімають грудну кінцівку руками чи за допомогою вірьовки, перекинутої через спину тварини. Щоб підняти грудну кінцівку у великої рогатої худоби, один помічник утримує тварину за роги; а другий стає спиною до голови тварини поряд з її плечовим поясом і кладе руку на лопатку, другою рукою, поплескуючи по кінцівці зверху вниз, бере за путо і різким поштовхом свого плеча на лопатку переносить центр ваги тварини на протилежну кінцівку. Одночасно піднімає кінцівку, згинаючи її в зап’ястковому суглобі і утримуючи обома руками або за допомогою вірьовки так, щоб зігнута частина була паралельна підлозі.

Тазові кінцівки можна фіксувати накладанням вірьовочної петлі вище скакальних суглобів, або закрутки на загальний п’ятковий (ахілів) сухожилок. В деяких випадках їх фіксують хвостом тварини.

№ п/п

Етапи виконання завдання

Хід роботи та матеріальне забезпечення

1.

Вибрати необхідні інструменти і матеріали.

Максимальний ртутний ветеринарний термометр, вазелін, вата, банка з дезрозчином (розчин аятину) з ватою на дні.

2.

Зафіксувати тварину.

Коротко прив’язати, руками за роги і носову перетинку, у фіксаційному станку.

3.

Процес термометрії.

Перед введенням термометр кілька разів струшують, притримуючи тонкий кінець вказівним пальцем, змазують вазеліном.

Підходять до тварини з лівого боку, відводять лівою рукою хвіст вправо і легкими обертальними рухами правої руки вводять термометр в пряму кишку.

Температуру тіла у самок можна вимірювати і в піхві, але слід мати на увазі, що в піхві вона на 0,5 °С вища, ніж у прямій кишці.

Введений термометр фіксують за допомогою тримача протягом 7-15 хв., після чого його витягують, протирають ватою, записують показання, потім струшують і ставлять в банку з дезинфікуючим розчином.

4.

Аналіз результатів дослідження.

Температура тіла у здорових тварин різних видів неоднакова. Вона залежить від статі, породи, віку, пори року і температури навколишнього середовища, прийняття корму і води, м’язового навантаження і часу доби. Все це слід врахувати при оцінці даних термометрії.

В амбулаторно хворих тварин температуру тіла вимірюють один раз, а у тварин, які знаходяться на стаціонарному лікуванні, її слід вимірювати систематично, але не менш як 2 рази на день, в один і той самий час: вранці між 7 та 9, ввечері – між 17 та 19 годинами. У хворих в тяжкому стані, при інфекційних і кровопаразитарних хворобах, а також при туберкулінізації і маленізації температуру вимірюють через дві години і роблять запис у відповідному журналі.

Температура тіла у ВРХ 37,5 – 39,5 °С.

№ п/п

Етапи виконання завдання

Хід роботи та матеріальне забезпечення

1.

Зафіксувати тварину.

Коротко прив’язати, руками за роги і носову перетинку, у фіксаційному станку.

2.

Процес дослідження.

У здорових тварин для дослідження доступні лише поверхнево розміщені лімфатичні вузли, які досліджують оглядом, пальпацією. У корови – підщелепові, передлопаткові, колінної складки, надвименні. У великої рогатої худоби підщелеповий вузол розміщений біля кута нижньої щелепи, має овальну форму, діаметр 3-4 см. Пальці підводять під щелепу, відшукують лімфатичні вузли;

передлопаткові – під переднім краєм лопатки трохи вище плечового суглоба, вони продовгуваті 6-12см.;

колінної складки – нижче колінного суглоба, витягнутої форми 6-12см;

надвименні – в підшкірній клітковині задньої ділянки шкіри, яка фіксує вим’я, форма продовгувата 1-1,2см, збільшуються при туберкульозі, маститах.

Під час дослідження лімфатичних вузлів звертають увагу на розміри, форму (круглі, овальні, продовгуваті); рухомість (рухливі і малорухливі); болючість (болючі і не болючі); консистенцію (тверді і м’які); поверхню (шорсткі, гладкі); температуру (нормальна, підвищена).