ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.ГОНЧАРА

ФАКУЛЬТЕТ ПСИХОЛОГІЇ

^{(повна назва кафедри)*}

Дипломна робота

за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст»

на тему « Психологічні передумови суб’єктивного

благополуччя у пізньому віці»

Виконала: студентка 5 курсу, групи ДС-13с-2з

_{________________________________________________________________________________ _______}

^{(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)}

Сивоконь Люція Валеріївна .

^{(прізвище та ініціали)}

Керівник____________________________________

_{____________________________________________________________________}

^{(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)}

Рецензент___________________________________

_{____________________________________________________________________}

^{(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)}

Дніпропетровськ – 2014 року

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СУБ'ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ…………………………………………………………………….

1.1 Визначення «суб'єктивного благополуччя» в літературних джерелах ………………………………………………..………………………………...

1.2 Поняття феномена «психологічне благополуччя»………………..

1.3 Загальна характеристика психологічного благополуччя ……………………………………………………………………………….

1.4 Основні підходи до визначення психологічного благополуччя особистості ……………………………………………………………….

1.5 Складові психологічного благополуччя ……………………….

Висновки до першого розділу………………………………………………………

РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ…………………………………………………………………

§ 1. Общиц возрастной анализ психологического благополучия

§ 2. Особенности психологического благополучия на протяжении пожилого и старческого возраста

§ 3. Тендерные особенности психологического благополучия в пожилом и старческом возрасте

§ 4. Социальные факторы психологического благополучия

§ 5. Факторы, особствующие высокому уровню психологического благополучия

Выводы

2.1 Психологічний розвиток та особливості особистості в похилому віці.

2.2 Характеристика особистості в піздньому віці………………………………………………………………………………....

2.3 «Щаслива старість»………………………………………………….

Висновки до другого розділу…………………………………………………….

РОЗДІЛ 3 ОРГАНИЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОПИС ПСИХОДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДИК …………………………………………

3.1 Методологічне обгрунтування емпіричного дослідження…………..?

§ 1. Основні характеристики вибірки

3.2 Емпіричне дослідження суб’єктивного благополуччя у пізньому віці

………………………………………………………………………………………?

§ 2. Характеристика методів дослідження психологічного благополуччя і факторів його переживання

РОЗДІЛ 4 Охорона праці……………………………………………………………

Висновки до третього розділу……………………………………………………

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………

ДОДАТКИ

ВСТУП

Сутність і стан вивчення основного питання роботи. У геронтології, в міру накопичення даних про негативні зміни організму і психіки, було виявлено необхідність визначити позитивні аспекти процесу старіння (Б. Ананьев, Л. Анциферова, І. Аршавський, A. Бодалев, М. Єрмолаїва, О. Краснова, П. Шахматов, Я. Стюарт-Гамільтон, та ін.) а саме, тенденцію позитивного ставлення до старості як до продуктивного етапу онтогенезу. Використовуючи такі поняття, що описують позитивні аспекти функціонування особистості як нормативні закономірності пізнього віку, як: «мудрість» (Л. Анциферова) , «щаслива старість» (Н. Шахматов) , «психологічний вітаукт» (Н. Корсакова, О. Молчанова), в зарубіжній психології більшої популярності набуло поняття « успішного старіння»(Ж. Рове, Р. Ках) та ін.

Цей напрямок сприяв появі позитивної психології і евдемоністичного підходу ( М. Селігман, Р. Райан, Э.Л. Деси, К. Ріфф, А. Ватерман та ін), які на перший план висувають дослідження позитивних аспектів психічного функціонування - щастя, оптимізму , солідарності та інших цінностей гуманістичної орієнтації . Цілі цих досліджень - максимально використовувати здібності і можливості людини , щоб зробити досвід його життя більш задовільним .

У цьому напрямку важливе місце займає поняття «психологічного благополуччя» ( К. Ріфф, 1995 ), яке визначається як показник ступеня спрямованості людини на реалізацію основних компонентів позитивного функціонування, суб'єктивно виражається у відчутті щастя, задоволеності собою і власним життям.

В останні роки в зарубіжній психології з'явився ряд досліджень , присвячених проблемам психологічного благополуччя під час старіння ( Netz et al., 2005; Wink, Dillon, 2008; Sheung - Tak Cheng et al., 2009; Gerstorf et al., 2010; Pethtel, Chen, 2010). У цих роботах описано зміни в переживанні психологічного благополуччя з віком, залежність від соціальних факторів, зв'язок з особистісними характеристиками і способом життя. Підставою вихідних данних для розробки теми стало те, що аналогічних досліджень осіб похилого віку у вітчизняних джерелах раніше не проводилося. Так як ця тема мало описана і досліджена на території Україи і колишнього СРСР, то акруальность вивчення вимагає більш детального розгляду її теоретичних даних.

Актуальність теми: актуальність проблеми психологічного благополуччя особистості в пізньому віці визначається її високою значимістю для вирішення найважливіших питань конструктивного розвитку і функціонування особистості, і недостатністю теоретичних і емпіричних досліджень в даній науковій сфері.

Об’єкт дослідження: структура і рівень пихологічного благополуччя в похилому віці.

Предмет дослідження: зовнішні чинники та внутрішні умови психологічного благополуччя осіб пізнього віку.

Мета дослідження: аналіз особливостей психологічного благополуччя в похилому віці, фактори та складові, які пов’язані з переживанням психологічного благополуччя, що є умовами його досягнення.

Гіпотеза: Внутрішніми регуляторами піхологічного благополуччя в похилому і старечому віці є особливості самосвідомості, мотивації та емоційної сфери особистості.

Піхологіческое благополуччя при старінні знаходиться в безпосередній залежності від впливу соціальних факторів: професійної зайнятості, освіти, сімейного стану, форм рекреаційного поведінки.

Для досягнення мети та перевірки гіпотез були поставлені такі завдання дослідження.

Завдання дослідження:

Теоретичні завдання:

- Проаналізувати позитивні аспекти вікових змін особистості при старінні;

- Проаналізувати моделі і дані з урахуванням можливих вікових та індивідуальних відмінностей.

Емпіричні завдання:

- Підібрати вимірювальні процедури для діагностики психологічного благополуччя в похилому і старечому віці;

- Виділити соціальні фактори, що сприяють високому рівню психологічного благополуччя осіб похилого віку;

- Встановити параметри соціальної мережі, які сприяють більш високому рівню психологічного благополуччя;

Теоретико-методологічні основи дослідження: принцип соціальної обумовленості психіки (Л. Виготський, О. Леонтьєв) , суб'єктно - діяльнісний підхід ( К. Абульханова-Славська , А. Брушлінскій , C. Рубінштейн та ін.); системний підхід у дослідженні структури і детермінації складних психічних явищ та індивідуальності людини ( Б. Ананьев, Б. Ломов, B. Мерлін); теорії про сутність і характеристиках позитивного функціонування людини: гуманістична психологія (А. Маслоу, К.Роджера), позитивна психологія (Е. Diener, М. Seligman), екзистенційна психологія (В. Франкл, Ф. Ланге), теорія психологічного благополуччя К. Ріфф); всевіковийпідхід II. Балтес.

Методи дослідження:

1. Шкала психологічного плагополучія К. Ріфф адаптована Шевелькова Т. Д., Фесенко П. П. (2005) (Шевеленкова Т. Д., Фесенко П. П. (2005). Методика «шкала психологічного благополуччя» виявляє актуальне благополуччя людини на даному життєвому етапі.

2. Типова карта методики САН. (Методика і діагностика самопочуття, активності і настрою). Розроблено співробітниками 1 Московського медичного інституту імені І. М. Сєченова В. А. Доскін, Н. А. Лаврентьєвої, В. Б. кулі і М. П. Мірошниковим в 1973 р.

3. Шкала суб'єктивного благополуччя Фетіскін Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М.

4. Анкета

5. Методика «Незавершені речення»

Наукова новизна:

Наукова новизна дослідження полягає в наступному: на українськомовній вибірці вперше була описана специфіка психологічного благополуччя па пізніх етапах онтогенезу, виділені позитивні тенденції за показниками особистісного зростання і цілі життя в літньому віці і їх згасання. Структура психологічного благополуччя була досліджена комплексно з точки зору трьох рівнів аналізу (соціальний, особистісний, від індивідуальної). На цій основі були виділені предиктори психологічного благополуччя при старінні.

Теоретична та практична значущість роботи

Теоретична значущість роботи полягає в тому, що його результати розширюють і поглиблюють наукові уявлення про вікову специфіку структури психологічного благополуччя в період літнього і старечого віку; формують теоретичну базу для подальших емпіричних досліджень оптимізації психічного функціонування в похилому і старечому віці, описують картину благополучного старіння як нормативного явища і аналізують фактори його обумовлюють .

Практична значущість результатів дослідження полягає у можливості використання матеріалів і висновків в наданні психологічної допомоги людям похилого віку, створення коррекціоппих програм з урахуванням особливостей людей пізнього віку. Результати дослідження можуть бути використані при формуванні умови благополучного старіння в різних соціальних установах і в сім'ї. Матеріали дослідження можуть бути використані в процесі підготовки та підвищення кваліфікації психологів, особливо в області героптопсіхологіі.

Результати проведеного дослідження конкретизуються в основних положеннях, що виносяться на захист.

1 . Для пізніх періодів онтогенезу характерне зниження інтегрального показника психологічного благополуччя в порівнянні з попередніми стадіями розвитку. Проте, в структурі психологічного благополуччя можуть мати місце позитивні тенденції у зміні окремих компонентів, які відображають специфічні для даного віку особливості розвитку особистості. Такі компоненти психологічного благополуччя як «мета в житті » і « особистісне зростання» в похилому віці мають оцінки вище, ніж в ранні періоди онтогенезу.

2 . До соціальних фактором, дифференцирующим осіб за інтегральним рівнем психологічного благополуччя в пізній період онтогенезу, відноситься фактор професійної зайнятості. Працюючі пенсіонери не тільки відрізняються високим рівнем психологічного благополуччя, але також для них характерний високий рівень соціальної адаптованості і низький рівень депресивності .

3 . Важливим соціальним організатором психологічного благополуччя є властивості соціальних мереж. З високим рівнем психологічного благополуччя пов'язаний обсяг соціальних мереж, їх різноманітність і частка дружніх зв'язків в них.

4 . Вплив зовнішніх факторів на психологічного благополуччя старіючої людини опосередковується внутрішніми умовами: індивідуальна властивостями (темперамент ) і особливостями особистості (рівень суб'єктивного контролю , особливості мотивації , емоційний інтелект) . психологічного благополуччя вище у осіб з внутрішнім локусом контролю, диференційованої мотивацією і високим емоційним інтелектом.

5 . Соціальні фактори і особистісні особливості , що виявили зв'язок з психологічного благополуччя, можуть бути використані як предиктори психологічного благополуччя при старінні .

Структура дисертації .

Робота складається з вступу , пьяти розділів, висновку, що містить висновки, і додатків. Список використаної літератури включає 50 джерел. Аналітичний матеріал представлений 24 таблицями і 10 малюнками.

Емпірична база дослідження . Усього в дослідження взяло участь 318 осіб, з них 60 осіб у віці з 18 до 55 років. 148 осіб увійшло до групи похилого віку (від 55 до 74 років, середній вік становить 63 роки); 110 осіб належать групі старечого віку віковий період з 75 років до 92 років , середній вік 79 років). Кількість чоловіків в кожній групі відповідно 25 % і 27 %.

Вибірка комплектувалася па основі співбесід в клубах ветеранів війни і праці та в групах , які об'єднують літніх в різних формах рекреаційної активності . При комплектуванні вибірки кожен випробовуваний проходив співбесіду , що включало заповнення біографічних даних і самооцінку по двох позиціях : стан здоров'я та матеріальне забезпечення . У вибірку не включалися випробовувані , що виявили незадоволеність своїм здоров'ям і економічним статусом.

http://www.dissercat.com/content/psikhologicheskoe-blagopoluchie-v-pozhilom-i-starcheskom-vozraste

Диссертация от куда я взяла вступ

РОЗДІЛ 1