ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.ГОНЧАРА

ФАКУЛЬТЕТ ПСИХОЛОГІЇ

^{(повна назва кафедри)*}

Дипломна робота

за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст»

на тему « Психологічні передумови суб’єктивного

благополуччя у пізньому віці»

Виконала: студентка 5 курсу, групи ДС-13с-2з

_{________________________________________________________________________________ _______}

^{(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)}

Сивоконь Люція Валеріївна .

^{(прізвище та ініціали)}

Керівник____________________________________

_{____________________________________________________________________}

^{(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)}

Рецензент___________________________________

_{____________________________________________________________________}

^{(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)}

Дніпропетровськ – 2014 року

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СУБ'ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ…………………………………………………………………….

1.1 Визначення «суб'єктивного благополуччя» в літературних джерелах ………………………………………………..………………………………...

1.2 Понятие феномена «психологическое благополучие» ………………..

1.3 Общая характеристика психологического благополучия………………………………………………………………….

1.4 Основные подходы к определению психологического благополучия личности……………………………………………………………………….

1.5 Составляющие психологического благополучия……………………….

Висновки до першого розділу………………………………………………………

РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ…………………………………………………………………

2.1 Психологічний розвиток та особливості особистості в похилому віці.

2.2 Характеристика личности в старости…………………………………....

2.3 «Счастливая старость» ………………………………………………….

Висновки до другого розділу…………………………………………………….

РОЗДІЛ 3……………………………………………...……………………………

3.1 Методологічне обгрунтування емпіричного дослідження…………..?

3.2 Емпіричне дослідження суб’єктивного благополуччя у пізньому віці

………………………………………………………………………………………?

РОЗДІЛ 4 Охорона праці

Висновки до третього розділу……………………………………………………

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………

ДОДАТКИ

ВСТУП

Сутність і стан вивчення основного питання роботи, підстави та вихідні данні для розробки теми, обґрунтування необхідності вивчення питання. Розкрити актуальність проблеми і позначити коло питань яке досліджується.

Актуальність теми: важливе значення даної роботи полягає в тому, що проводиться мало досліджень пов’язаних з цією темою, збільшується кількість літніх людей з якими необхідно працювати більш детального розгляду теоретичних даних

В последние десятилетия проблема субъективного благополучия все чаще становится предметом исследования психологов. Это вызвано острой для психологической науки и практики необходимостью в определении того, что служит основанием для внутреннего равновесия личности, из чего оно складывается, какие эмоционально-оценочные отношения лежат в его основе, каким образом оно участвует в регуляции поведения, каким образом можно помочь личности в решении проблемы благополучия.

Об’єкт дослідження: особи пізнього віку, які перебувають у Дніпропетровському геріатричному центрі.

Предмет дослідження: особливості переживання психологічного благополуччя осіб пізнього віку.

Мета дослідження: виявити фактори та визначити складові, які пов’язані з переживанням психологічного благополуччя у пізньому віці.

Гіпотеза: виявлення вірогідності взаємозв’язку прояву психологічного благополуччя у пізньому віці із факторам.

Завдання дослідження:

Теоретико-методологічні основи дослідження:

Наукова новизна:

Теоретична та практична значущість роботи полягає в тому можна використовувати данні в майбутньому для роботи в цій галузі.

Теоретична гіпотеза дослідження виявлення вірогідності взаємозв’язку прояву психологічного благополуччя у пізньому віці із факторам.

Емпірична гіпотеза нашого дослідження:

Таким чином, метою нашого дослідження було виявлення психологічних закономірностей, які впливають на формування психологічного благополуччя у пізньому віці, яке конкретизувалося в наступних емпіричних задачах:

1. провести теоретичний аналіз поняття психологічного благополуччя особистості в літературі;

3. емпірично вивчити проблеми взаємозв'язку психологічного благополуччя особи та закономірності його формування;

Дослідження проходило в три етапи.

Розділ 1 теоретичні аспекти суб'єктивного благополуччя особистості

1.1 Визначення «суб'єктивного благополуччя» в літературних джерелах

У 1960 р. американські дослідницькі організації почали опитування людей з питання про щастя і задоволеність. Це призвело до появи ранніх класичних робіт. Серед них: «Модель людських тривог» Кентріла - міжнародне обстеження 23 875 респондентів; «Структура психологічного благополуччя» Бредберна; «Якість американського життя» Кемпбелла, Конверса і Роджерса.

У 1967 р. Вілсон опублікував огляд літератури з питань суб'єктивного благополуччя в «психологічному бюлетені». У 1984-му Е. Дінер ще раз виконав цю роботу, оновивши огляд в 1999.

В 1974 р. заснований журнал «Дослідження соціальних показників», в якому з'явилося багато матеріалів з проблем щастя, благополуччя та задоволенністю життям. 1999 р. було створено журнал «Дослідження щастя», редактор якого – Венховен. [3, c. 137, Безносов С.П. Профессиональная деформация личности. СПб.: Речь, 2004.].

У 1994 р. даний дослідник випустив свій об'ємний тритомник «Кореляти щастя», де заново проаналізовані 630 найбільших досліджень з усього світу. Д. Канман, Е. Дінер і С. Шварц підготували іншу об'ємну працю «Основи гедоністичної психології», що базується на результатах конференції в Прінстоні [3]. [3, c. 137, Безносов С.П. Профессиональная деформация личности. СПб.: Речь, 2004.].

У дослідженнях суб'єктивного благополуччя особистості приділяється велика увагу відповідності актуальних (актуалізуються) потреб суб'єктивним можливостям людини щодо їх задоволення. Відповідно, при високих потребах, але низькому рівні оцінюваної можливості задоволення потреби, настає суб'єктивне неблагополуччя. [22, с. 73 Китаев-Смык Л.А. Психология стресса. – М.: Наука, 1983. – 358 с. ].

Рівень субъективного благополуччя буде відповідати задоволенню потреб різного рівня:

1) біологічні потреби;

2) соціальні потреби включають прагнення належати до соціальної групи (спільності) і займати в цій групі важливе місце, користуватися прихильністю і увагою оточуючих, бути об'єктом їх поваги і любові;

3) ідеальні потреби пізнання навколишнього світу і свого місця в ньому, пізнання сенсу і призначення свого існування на землі [22, c. 343, Китаев-Смык Л.А. Психология стресса. – М.: Наука, 1983. – 358 с.].

Така побудова узгоджується і з концепцією А. Маслоу, в якій ступінь самоактуалізації особистості відповідає ієрархічній структурі у сфері потреб. Першочергово стоять біогенні потреби, потім, психофізіологічні, соціальні, вищі і найвищу позицію займають так звані «мета-потреби». Важливим є те, що в теорії А. Маслоу обов’язково перехід від однієї подреби к іншій як результат задоволенностті попередньої.

У суб'єкта когнітивний компонент благополуччя виникає щодо несуперечливої картині світу. Емоційний компонент благополуччя як успішне (або неуспішне) функціонування всієї особистості. [33, c. 126].Муздыбаев К. Психология ответственности. Ленинград: Наука, 1983. 153с.

Поняття психологічного благополуччя особистості багатогранне і багатоаспектне. Суб'єктивне благополуччя є характеристикою особистості. [1, c.100]. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. – М.: Просвещение, 1991.

Е. Дінер, аналізуючи літературні дані, виділив наступні ознаки суб'єктивного благополуччя:

1. Суб'єктивність. Суб'єктивне благополуччя існує завдяки індивідуальному досвіду.

2. Позитивність вимірювання. Суб'єктивне благополуччя - це не просто відсутність негативних факторів, що характерно для більшості визначень психічного здоров'я. Необхідна наявність певних позитивних показників.

3. Глобальність виміру. Суб'єктивне благополуччя зазвичай включає глобальну оцінку всіх аспектів життя особистості в період від кількох тижнів до десятків років.

Дослідники розрізняють три варіанти суб'єктивного благополуччя: фізичне, психологічне і соціальне. Як нерозривна єдність трьох «Я»: фізичне «Я», соціальне «Я» і духовне «Я». [40, c. 222].40. Психология. Словарь. / Под ред. Петровского А.В., Ярошевского М.Г. – М.: Политиздат, 1990.