2.4. Ефективність експериментальної методики психокорекції проблемної поведінки дітей молодшого шкільного віку.

З метою виявлення ефективності проведеного тренінгу ми повторно застосували підібрані нами методики: опитувальник Басса-Даркі (модифікований варіант), «Тестом руки», методика «Неіснуюча тварина».

1.) Для вияву форм агресивної поведінки був використаний опитувальник Басса-Даркі.

Аналіз даних, отриманих в І і ІІ групах, свідчить, що в учнів зменшилося бажання застосування фізичної сили проти інших осіб. Діти почали відчувати докори сумління.

У ІІ групі учні виступають проти обмеження своєї свободи, вони застосовують фізичну силу у виключних випадках.

Дані, отримані в ІІІ-ІУ групах свідчать, що в учнів виражене почуття ненависті, гніву за скривдження. Це спричинює підозру, недовіру до оточуючих людей, які, на їх погляд, здатні зашкодити.

2.) Для вияву форм агресивної поведінки був використаний «Тестом руки» Аналіз даних отриманих після проведеного тренінгу свідчить про зменшення показника категорії «агресія». Із 20 учнів які приймали участь у тренінгу 15 суттево знизився и 5 не суттєво.

3.) Для вияву форм агресивної поведінки був використаний Методика «Неіснуюча тварина». Аналіз даних отриманих після проведеного тренінгу свідчить що в малюнках спостерігається менше схильності до агресії в поведінці.

Аналіз даних отриманих після проведеної корекійної програми результати тестування показали, що агресія у молодших школярів зменшилась.

Висновки до розділу 2

Психологічна корекція – це система заходів, спрямованих на виправлення недоліків психологічного розвитку чи поведінки людини за допомогою спеціальних заходів психологічного впливу. Щодо корекційного впливу, то він має широкий спектр дій – від виправлення дефектів при порушеному розвитку до створення оптимальних можливостей і умов для психічного розвитку здорової дитини

Корекційна робота з дитиною повинна будуватися не як просте тренування вмінь і навичок, не як окремі вправи по вдосконаленню психологічної діяльності,а як цілісна усвідомлена діяльність. При цьому необхідно проводити корекційну роботу як із самою дитиною по зміні її окремих психологічних утворень, так і з умовами життя, виховання і навчання, в яких знаходиться дитина

Для дослідження структури і проявів агресивності нами був розроблений діагностичний комплекс, до якого увійшли три методики для психологічної діагностики рівня агресивності молодших школярів:

1)тест-опитувальник Басса-Даркі (в нашій модифікації),

А також проективні методики :

2) «Тест руки»

3) «Неіснуюча тварина».

1. Підготовчий етап: бесіда з вчителями, психологом, підбір методик, формування первинної вибірки.

2. Констатуючий етап: підготовка і проведення діагностичного обстеження, обробка даних, аналіз та обговорення результатів, формування корекційної групи.  3. Формуючий етап: розробка та реалізація корекційної програми із застосуванням спеціальних корекційно-розвиваючих занять та тренінгів.  4. Контрольний етап: повторна діагностика. Для отримання достовірних результатів зміни використовувалися ті ж методики, що й на констатирующем етапі.

В адаптованому варіанті тесту ми залишили лише три групи питань, що дозволяють оцінити відповідно рівень фізичної, непрямої і вербальної агресії молодших школярів. При цьому були збережені як кількість питань для цих показників, так і система їх оцінки, що, на наш погляд, дозволяє уникнути спотворень і зниження об'єктивності одержаних результатів. Зміні піддалися лише окремі формулювання питань з тим, щоб забезпечити розуміння їх значення дітьми досліджуваної вікової групи. Таким чином, ми одержали тест-опитувальника, що дозволяє діагностувати рівень фізичної, непрямої і вербальної агресії у дітей молодшого шкільного віку, а також обчислити індекс загальної агресивності, що включає ці три шкали, як і в оригінальному варіанті тесту Басса-Даркі.

На основі отриманих результатів діагностування було відібрано 20 учнів 3-х класів з урахуванням 3 методик та бесіди з вчителями. Психокорекційна програма була розроблена на 12 занять, проводилася з учнями 3-А,3-Б,3-В класу протягом повтора місяця, по 2 заняття в тиждень. Усі 20 учнів приймали участь у психокорекційній програмі без пропусків. Заняття проводилися по вівторкам та п’ятницям, у зв’язку з тим, що ці дні були менше завантаженні і перерва між заняттями, відповідно, тривала по 3 дні.

Кожне із занять проводилося за певним сценарієм. Тривалість занять - 30 – 35 хвилин два рази на тиждень.

Заняття, будуюються на основі тренінгових принципів.

Група складається з 20 дітей молодшого шкільного віку. Частота занять – 2 раз на тиждень, тривалість – 30 – 35 хвилин. Кількість занять – 12.

Структура занять

• Вітання («Добра тварина», «Знайди пару», «Струм», «Посмішка по колу»…)

• Розминка (ігри, незакінчені речення)

Основна частина

• Рухливі ігри

• Розігрування етюдів

• Малювання

• Читання та обговорення казок

• Релаксаційні вправи для розслаблення, заспокоєння

• Прощання (ігри «Коло друзів», «Башточка дружби», «Поділися добротою»).