3.2. Рекомендації батькам щодо спілкування з агресивними дітьми.

Запобігти формуванню зайвої агресії у дитини цілком під силу люблячим і уважним батькам. Для цього заздалегідь продумайте стратегію спілкування з дитиною. Що може допомогти в профілактиці агресивної поведінки?

1. Прийняття малюка і безумовна любов до дитини. Це перший і найважливіший пункт усього списку. Свою любов обов'язково потрібно промовляти і виявляти, дитина повинна щодня відчувати, що вона подобається батькам такою, якою є. І не варто шантажувати, що розлюбити її, якщо буде «поганою» - це одна з перших причин дитячої нервозності, а в майбутньому - серйозних проблем у взаєминах з оточуючими.

2. Необхідно розмовляти з дитиною. Не забувайте пояснювати причини своїх заборон, розповідайте про мотиви власної поведінки. Це зробить те, що відбувається, набагато зрозумілішим для малюка, заспокоїть його. Якщо відчуваєте, що у вас зіпсувався настрій, поділіться цим з дитиною, скажіть, як ви втомилися на роботі. Діти дуже недовірливі в цьому відношенні, і важливо донести, що вони ні в чому не виннi. Заодне, це може і вас уберегти від чергового зриву. Також навчіть малюка проговорювати почуття, що вже відмінний спосіб зняти зайвий негатив. 3. Система покарань має бути максимально стабільною і не залежати від ваших перепадів настрою. Неправильно, коли один і той же вчинок вчора не викликав жодних емоцій з боку батьків, а сьогодні раптом спричинив за собою суворе покарання! І пам'ятайте: хвалимо на людях, сваримо наодинці. Не варто піддавати дитину приниження публічного осуду. До речі, якщо ви практикуєте фізичні покарання, не дивуйтеся, що дитина в нападі гніву спробує завдати вам біль, адже ви самі цьому навчили.

4. Хваліть свою дитину. Завжди, кожен день можна знайти привід для щирої похвали. Батьки дуже часто забувають про позитивнi підкріпленні правильної поведінки. Досвід соціального схвалення так важливий для малюка, що робить перші кроки в цьому складному дорослому світі.

5. Заборони, в свою чергу, повинні бути обгрунтованими. Забудьте про класичне батьківське «не можна, тому що я так сказав/ла», це не викличе нічого, крім злості і роздратування. Наприклад, у черзі в поліклініку здоровому карапузові просто неможливо спокійно висидіти, як би він не старався, і безглуздо кричати на нього. У таких випадках обов'язково пропонуйте альтернативне забороненiй дії заняття: не можна бігати і кричати, але можна спокійно погуляти з мамою і розглянути картинки на стінах, або почитати улюблену книжку.

6. У дитини повинна бути можливість випустити пару. Особливо це відноситься до запальних і просто енергійних дітей. Вiдведіть у спортивну секцію. Дивно, але психологи відзначають, що краще для виплеску зайвої енергії підходить не бокс або східні єдиноборства, а активні рухливі ігри, наприклад, футбол. У кожному разі, на противагу місцям, де потрібно вести себе тихо і пристойно, повинні бути альтернативні, де дитині можна буде бігати і кричати, скільки душі завгодно.

7. На дитячому майданчику краще відразу встановити певні правила і стежити за їх виконанням. Вони повинні стосуватися особливо конфліктних сфер - розподілу загальних іграшок, черговості, насильства і бійок.

8. Контролюйте себе і власний гнів, подавайте дитині правильний приклад. У дітей дуже розвинений наслідувальний механізм, і саме вас вони будуть копіювати в складній ситуації.

9. Якщо ви відчуваєте, що проблема з агресивною поведінкою дитини виходить з-під контролю, не бійтеся звертатися до фахівця. У професійного дитячого психолога в запасі є цілий арсенал засобів для виявлення причин деструктивної поведінки і контрольованого виплеску негативних емоцій (наприклад, за допомогою арт-терапії).

• Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу — найнеефективніші способи подолання агресивності, лише зрозумівши причини агресивної поведінки і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.

• Дайте дитині можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об'єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.

• Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву або лихослів'я про своїх друзів або колег.

• Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її.

Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна і важлива для вас.

Важливо і дорослим формувати певні принципи спілкування з агресивними дітьми.

• Давати дитині можливість виплеснути агресію, змістити її на інші об'єкти. Побити подушку, міцно стиснути кулаки.

• Показувати дитині особистий приклад конструктивної поведінки.

• Сигналізувати дитині про те, що його люблять, цінують і приймають. Не соромитися приголубити, обійняти, пожаліти.