54

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальні положення про об’єкти цивільних правовідносин.

1. Поняття об’єктів цивільних правовідносин………………………………..…5

2. Загальна характеристика об’єктів цивільних правовідносин………….……8

Розділ 2. Речі як об’єкти цивільних правовідносин.

2.1. Засоби виробництва і предмети споживання………………………………..12

2.2. Речі, вилучені з цивільного обороту обмежені в обороті і не вилучені з цивільного обороту………………………………………………………………….15

2.3. Речі індивідуально визначені і родові……………………………………….16

2.4. Речі споживні і неспоживні…………………………………………………...18

2.5. Подільні і неподільні речі…………….....……………………………………19

2.6. Речі головні і їх приналежність……………………….……………………...20

2.7. Плоди і доходи…………………………….…………………………………..21

2.8. Гроші та валютні цінності…………………………………………………….23

2.9. Нерухомі та рухомі речі………………………………………………………24

Розділ 3. Цінні папери як об’єкт цивільних правовідносин…………………………27

Розділ 4. Поняття та класифікація дій та послуг………………………………………34

Розділ 5. Нематеріальні блага…………………………………………………………..41

Висновок……………………………………………………………….……………..47

Список використаної літератури………………………………………………………49

Вступ

У теорії та практиці цивільно-правового регулювання майнових і немайнових відносин, які виникають у сучасному українському суспільстві, визначення понять об'єктів цивільних прав займає одне з центральних місць. Цивільне законодавство так чи інакше пов'язане з матеріальними і нематеріальними благами. Без них галузь законодавства втрачає будь-який конструктивний зміст. Будучи базисом фактичних і регулюючих правовідносин, майнові і немайнові блага мають певні особливості, котрі впливають на весь механізм правового регулювання.

Щоб дати визначення поняттю «об'єкти цивільного права», необхідно розглянути співвідношення його з терміном «об'єкти цивільних правовідносин». Питання про об'єкти цивільних правовідносин є одним із найбільш спірних у теорії цивільного права. Огляд правової літератури з цього питання дали Ю.К.Толстой, В.О.Лапач, О.В. Дзера та ін. Розмежування зазначених понять ґрунтується на таких міркуваннях: об'єктами цивільних правовідносин є те, на що вони спрямовані і певним чином впливають. Як суспільні зв'язки цивільні правовідносини можуть впливати лише на поведінку людини, тобто об'єктом останніх є поведінка їх суб'єктів щодо різних матеріальних благ.

Актуальність теми: необхідність визначення специфіки правової природи об’єктів цивільних прав, дослідження механізмів їхнього регулювання і обґрунтування на цій підставі шляхів подальшого вдосконалення правового регулювання відносин, що виникають стосовно них.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: дана курсова робота пов’язана з тематикою дисципліни Цивільне право та загальним навчальним планом КНУВС.

Об’єкт дослідження – специфіка об’єктів цивільних прав.

Основна мета дослідження дипломної роботи полягає у комплексному дослідженні специфіки об’єктів цивільних прав.

Виходячи з поставленої мети, в даному дослідженні поставлені наступні завдання:

1.Дослідити загальну характеристику поняття та види об’єктів в цивільному праві;

2. Розглянути особливості окремих видів об’єктів цивільних прав.

При написанні даної роботи було використано такі методи дослідження: спеціально-юридичний, порівняльно-правовий, історико-порівняльний.

Предметом дослідження є чинне законодавство, монографічні та публіцистичні дослідження.

Теоретичне та практичне значення: матеріал дипломної роботи можливо використовувати при викладанні відповідної теми Цивільного права – «Об’єкти цивільних прав»,а також при підготовці наукових семінарів, конференцій тощо.

Структура роботи: дипломна робота складається з вступу, п’яти питань та дев’яти підпитань, висновку та списку літератури.

Розділ 1. Загальні положення про об’єкти цивільних правовідносин.

1.1. Поняття та види об’єктів цивільних правовідносин

Цивільне право, як і будь-яка галузь права, впливає на волю людей, належним чином спрямовує їх поведінку. Держава видає правові норми і таким чином надає правової форми відносинам у суспільстві в правову форму відносинам, що існують у суспільстві (майнові, особисті немайнові, сімейні, спадкові тощо).

Цивільні правовідносини - це врегульовані нормами цивільного права майнові відносини, відносини, пов'язані з інтелектуальною власністю та особисті немайнові відносини, учасники яких виступають носіями цивільних прав та обов'язків.

Наприклад, укладаючи договір купівлі-продажу, продавець і покупець водночас виступають і учасниками відносин, які регулюються нормами цивільного права. Так, відповідні статті ЦК України покладають на продавця обов'язок передати товар, а покупця - оплатити його.

Під об'єктом цивільних прав розуміють матеріальні та нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини. Об'єкти цивільних прав та об'єкти цивільних правовідносин — поняття тотожні. Цивільні правовідносини складаються між особами щодо матеріального чи нематеріального блага для задоволення своїх потреб. Тому об'єктом цивільних прав (правовідносин) може бути те, заради чого суб'єкти вступають у правовідносини і на що спрямовані їхні суб'єктивні права та обов'язки з метою здійснення своїх законних права та інтересів¹.

Цивільне правовідношення має свою структуру. У ньому традиційно вирізняють такі елементи:

1. суб'єкти - фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства), юридичні особи (підприємства, установи, організації), держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права (ст.2 ЦК).

Суб'єктом цивільного правовідношення є будь-яка особа, поведінка якої регулюється нормами цивільного права.

2. об'єкти - речі, у тому числі гроші та цінні папери, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної творчої діяльності, інформація, інші матеріальні та нематеріальні блага.

Об'єкт правовідносин — це те, із приводу чого виникає, існує саме правове відношення. Так, управнена особа може претендувати на надання їй іншою стороною якогось майна (грошей, речей тощо), володіти і розпоряджатися якимись цінностями .

3. зміст, тобто суб'єктивні права та обов'язки

Здійснення суб’єктивних цивільних прав – це процес реалізації уповноваженою особою всіх повноважень, що належать до змісту конкретного суб’єктивного права, для досягнення певного результату. Виконання цивільних обов’язків – це дотримання зобов’язаною особою поведінки на користь уповноваженої особи.

До об'єктів цивільних прав відносяться речі, включаючи гроші та цінні папери, інше майно, у тому числі майнові права, роботи та послуги, результати творчої діяльності, службову та комерційну таємницю, особисті немайнові блага, та інші матеріальні та нематеріальні блага.

Отже, залежно від характеру і видів правовідносин їх об'єктами виступають:

1. Матеріальні блага  (речі, предмети, цінності), характерні головним чином для цивільних, майнових правовідносин (купівля-продаж,  дарування,  міна,  заповіт  тощо).

2. Нематеріальні особисті блага (життя,  честь,  здоров'я,  гідність,  свобода,  безпека, право на ім'я,  недоторканність людини), більшість з яких типові для кримінальних і процесуальних правовідносин.

3. Поведінка, дії суб'єктів, різного роду послуги і їх результати. (Це, головним чином, правовідносини, що складаються на основі норм адміністративного права у сфері  управління, побутового обслуговування, господарської, культурної й іншої діяльності).

4. Продукти духовної творчості (твори  літератури,  мистецтва,  живопису,  музики,  скульптури, а також наукові відкриття,  винаходи  — все, що є результатом інтелектуальної праці).

5. Цінні папери, офіційні  документи  (облігації,  акції,  векселі,  гроші, приватизаційні чеки,  дипломи,  атестати  тощо). Вони можуть стати об'єктом правовідносин, що виникають при їх втраті, поновленні, оформленні дублікатів. У наш час в країні склався ринок цінних паперів, акції купуються і продаються, тобто вони є об'єктами угод.