Ділянки:

Вiдділ відкритого ґрунту

Світ квітів магічний і багатогранний. Завжди знаходячись поруч з людиною квіти надихають, дарують спокій і гарний настрій, привносять в життя естетичну та душевну насолоду. Пов'язати своє життя з квітами може тільки доброзичлива, турботлива і творчо обдарована людина. Саме такою людиною є Вікторія Олексіївна Нечитайло, яка з 2005 року працює завідуючою відділом відкритого ґрунту.

Погляд гостей ботанічного саду завжди причаровують яскраві клумби, загадкові міксбордери і гармонійно поєднані композиції з квітів і трав. Завдяки Вікторії Олексіївні дитячий ботанічний сад привабливий майже цілий рік. Зігріті першими сонячними променями тендітні і сором'язливі весняні квітки змінюються яскравими літніми барвами, а вже за ними починають квітувати незвичайні і різноманітні за кольором квіти осені.

Відділ відкритого ґрунту займається інтродукцією, акліматизацією та введенням в культуру нових видів і різновидів трав'янистих квітково-декоративних культур.

В результаті багаторічних зусиль завідуючої і усіх працівників відділу відкритого ґрунту в Запорізькому міському дитячому ботанічному саду зібрана велика колекція декоративних трав'янистих рослин. Ця колекція постійно збільшується. В останні роки, відділ займається залученням якомога більшої кількості нових корисних рослин (кормових, лікарських, декоративних, нектароносних тощо), а також рідкісних, з никаючих видів і тих, що потребують охорони.

Ділянки Запорізького міського дитячого ботанічного саду майже постійно вкриті різнобарвними килимками квітучих ґрунтопокривних рослин та інших одно- і багаторічників.

Навесні в саду з'являються маленькі синьо-лилові квіточки фіалки духмяної. Люди звертають увагу на цю рослину не тільки через квіти, а й завдяки ніжному ледве помітному аромату. Від подиху вітру тремтять на витончених ніжках, намагаючись спіймати сонячні промені, легкі білі квіточки анемони лісової. Серед квітів весни першість належить півникам. Одночасне квітування тисяч півників, забарвлених у всі кольори веселки - це справжній феєрверк, який захоплює величчю, красою і вишуканістю.

Н а початку літа розквітає гвоздика і відкриті куточки ботанічного саду враз заповнюються білими, рожевими та червоними барвами. Цвіте гвоздика так рясно, що здалеку нагадує яскравий веселковий килим. Під деревами та біля водоймищ з'являються виразні сині квіти незабудки альпійської. Щось казкове є в великих, золотисто-жовтих, блискучих, чашоподібних квітах енотери, які розкриваються увечері і закриваються опівдні . Вражають своїми величезними розмірами квітконоси еремурусу могутнього. Ці двометрові стріли прикрашені світло-рожевими кистями. Привертає увагу гостей ботанічного саду своїми біло-рожевими квітами і еремурус Ольги.

В будь-яку пору року квітники і альпінарії вкриті зеленими, густими, схожими на подушку заростями флоксу шиловидного. Квітка у флокса не велика, але коли влітку він починає цвісти, то весь сад заповнюється яскравою мозаїкою різних кольорів і відтінків. Ніби вогники в різнотрав'ї парку з'являються маки. Своїми барвами вони причаровують і кличуть відпочити в тіні дерев дивлячись на цю величну і незбагненну красу природи.

Колекції трав'янистих рослин ботанічного саду - це база для навчального процесу та наукових досліджень. Спеціалісти саду займаються пошуком нових корисних рослин, вивчають еколого-біологічні особливості інтродуцентів, розробляють засоби вегетативного та насіннєвого розмноження, відпрацьовують технології вирощування окремих видів.

Відділ тропічних та субтропічних рослин

С віт тропічних та субтропічних рослин цікавий і неповторний, вони дивують і викликають захоплення своїм різноманіттям і незвичайністю. Тому не дивно, що людина завжди бажала створити красу навколо себе за допомогою саме таких, не схожих на інші рослин. Але тропічні рослини не здатні витримувати суворі кліматичні умови нашої країни. Тому для їх захисту люди почали будувати скляні оранжереї, де постійно підтримувався сприятливий для них мікроклімат.

Перша відома спроба створити зимовий сад належить германському садівнику Альберту Магнусу. На честь прийому голландського короля Вільгельма він взимку виростив квітучі деревця. Це дуже вразило всіх присутніх і кількість оранжерей почала стрімко зростати. Зазвичай, це були зимові сади з цитрусовими, персиковими і іншими рослинами, які мали харчове і лікарське призначення.

В наш час зимові сади дуже розповсюджені. Їх будують в квартирах, домах, на підприємствах та інших закладах. В цих зелених куточках природи людина знаходить творче натхнення, оновлює свої сили і отримує великий заряд енергії.

На території Запорізького міського дитячого ботанічного саду теж є таке диво - оранжерея "Зимовий сад". Вже вісім років завідує "Зимовим садом", як і усім відділом тропічних та субтропічних рослин, Осіпова Наталія Володимирівна. Вона професійний еколог і вітковод-декоратор, людина закохана в свою справу. Завдяки багаторічному досвіду Наталія Володимирівна легко та впевнено керує своїм відділом та є справжнім майстром своєї справи.

" Зимовий сад" це велика скляна споруда на території ботанічного саду в якій зібрано велику колекцію рідкісних тропічних та субтропічних рослин. Мікроклімат "Зимового саду" підтримується завдяки штучно створеному водоймищу.

До найбільш дивовижних рослин ботанічного саду можна віднести банани. Вони завжди привертають увагу відвідувачів, які з цікавістю оглядають могутній стовбур у 6-8 метрів заввишки та віяло велетенських листків на верхівці. Будь-хто здивується дізнавшись що це трав'яниста рослина, а не дерево. Кожна рослина цвіте один раз у житті, утворюючи одне колосоподібне поникле суцвіття з великою кількістю квітів. Після цвітіння утворюється плід - усім відомий банан.

Не менш відоме ніж банан Кофейне дерево. Великий кущ або невелике квітуче і плодоносне дерево має цікавий стрункий стовбур з зеленувато-сіруватою корою. Квіти кофейного дерева білі та запашні. Після цвітіння з'являються плоди, схожі на овальну або округлу ягоду. Поступово плоди змінюють колір з зеленого до насичено червоного.

Вражають своєю красою квіти орхідеї. Вони одні з найбільш вишуканих представників рослинного світу, які захоплюють своєю витонченою красою і різномаїттям барв, вражають химерно-вигадливими формами квіток. Проте цінують орхідеї не тільки за красу. З плодів деяких орхідей виготовляють ванілін та білкову речовину, що має тонізуючі і протизапальні в ластивості.

Орхідеї можуть здивувати не тільки квітами і властивостями а й умовами існування. Багато представників цього виду рослин живуть на деревах. В умовах оранжереї ботанічного саду квітнуть целогіна гребінчаста, стангопея тигрова, онцидіум опалений, пафіопедіум чудовий та гібридний, багато різних видів фаленопсисів, ваніль плосколиста та інші.

Прикраса оранжереї - стреліція королівська. Її великі блискучі шкірясті продовгувато-овальні листки залишаються зеленими весь рік. А восени з'являється різнобарвна яскрава квітка, що нагадує райського птаха.

Папороті - одна з найбільш стародавніх груп рослин. Їх красота витонченість і різноманітність завжди привертали увагу людей. Колекція папоротей Запорізького ботанічного саду дуже різноманітна. Найбільш яскраві представники цієї колекції: адіантуми, щитник чоловічий, орляк звичайний, платицеріум оленерогий, аспленій гніздоподібний та інші. Адіантум або як його ще називають "Венерине волосся", привертає увагу красивим ніжним листям. Платицеріум - "оленячі роги" дивовижна рослина яка не потребує грунту і росте просто на деревах. Листя платіцерума гіллясті, пухнасті, мають незвичну форму і справді нагадують роги оленя.

В оранжереях ботанічного саду зібрано колекцію пальм, до якої належать вашингтонія никоносна, трахікарпус Форчуна, лівістона китайська, каріота жалка,

фінік канарський і Робелена. Вашингтонія нитконосна майже ровесниця ботанічного саду, її товстий колоновидний стовбур укритий залишками черешківистя, між якими пробивається альмове волокно. Велике листя, схоже на віяло, нависає над іншими рослинами теплиці, воно ніби захищає їх від палкого сонця, або намагається сховати від дощу.

Сягає купола оранжереї велике 9-ти метрове дерево - фікус бенгальський. Його повітряне коріння страхітливо звисає відкілясь зверху. Поруч з ним багато інших фікусів: ліроподібний, Бенджаміна, трикутний, священний, Парцела, каучуконосний та інші.

Біля басейну росте велика доросла монстера делікатесна. Багато хто впізнає її завдяки великим блискучим подірявленим та розсіченим листкам. Дивовижний зовнішній вигляд монстера має через додаткові, товсті повітряні корені. Не дуже привабливі квіти зібрані у зелений початок, оповитий білим покривалом, перетворюються в їстівні плоди. Увагу відвідувачів привертає драконове дерево. Своєю верхівкою воно підтримує купол "Зимового саду". Листя у драконового дерева жорсткі, а квіти, які знаходяться на верхівці білі і дрібні, вони зібрані в суцвіття.

В оранжереях вирощують цінні тропічні рослини, багато з яких є лікарськими. Відомі цілющими властивостями: мирт звичайний, мурайя екзотична, зізіфус справжній, папайя, алоказія великокоренева, інжир, фейхоа, ананас чубатий, монстера приваблива, кінткан, апельсин, мандарин, лимон, гранат та багато інших.

Мирт був відомий стародавнім єгиптянам, євреям, грекам, римлянам. В давнину відправляючись в далеку дорогу люди брали з собою гілочку мирту. Вважалося, що він додає бадьорість і укріплює сили мандрівника. Винний настій на плодах мирта вважали еліксиром здоров'я. Мирт - привабливий зеленний чагарник. На початку літа на ньому з'являються ніжно-білі, запашні квіти.

Родина бромелієвих в колекції ботанічного саду представлена такими декоративними видами як ананас, тиландсія уснеєподібна, яка в дорослому віці не має коріння і зовні нагадую лишайник, ехмея смугаста, врієзія блискуча та неорегелія чудова.Але найдивніші представники рослинного світу в дитячому ботанічному саду - мабуть, рослини-хижаки. А саме непентес та діонея. Непентес дивна тропічна рослина, яка годується комахами. Її листки схожі на дивовижні глечики. В середині такого глечика рідина здатна розчинити комах які туди потрапили.

Дендрологічний відділ

Л юдину оточує справжній зелений океан різноманітних рослин, які є невід'ємною складовою частиною життя. Без перебільшення можна сказати, що без зелених рослин життя на нашій планеті в такій формі, якій воно існує, було б неможливе. Мільярди рослин утворюють смарагдово-зелені килими лук, левад, трав'янистих схилів, гущавину лісів, заквітчані мальовничі галявини, узлісся, пасовища, тощо. Рослини це справжні прикраси Світу. А ботанічний сад - це сховище цих прикрас, саме тут мешкають і чудово себе почувають, завдяки дбайливим рукам працівників саду, рідкісні та червонокнижні рослини.

Перші дендрологічні насадження у нашому закладі з'явилися завдяки засновнику - Володимиру Андрійовичу Балюті.

Велика колекція деревних рослин зібрана завдяки наполегливій праці завідуючої відділом дендрології Коваль Валентини Вікторівни та дендролога Шалімова Ігоря Валерійовича. Основний напрямок роботи відділу Валентини Вікторівни - інтродукція та акліматизація деревно-чагарникових рослин.

Завдяки зусиллям працівників дендрологічного відділу, мандруючи доріжками ботанічного саду можна ознайомитись з представниками Далекого Сходу і Сахаліну, інтродуцентами із Сибіру, Алтаю, Середньої Азії, Північної Америки, Кавказу, Криму, Карпат є навіть представники Африки та Нової Зеландії та інших регіонів.

Біля входу до ботанічного саду відвідувачів зустрічає метасеквоя. Це дуже цікава рослина, яку до 1941 року вважали вимерлою. На території нашого закладу вона росте з 1958 року і за цей час досягла вже 10 м заввишки. Метасеквоя привертає увагу перехожих вузькою, ажурною конусоподібною кроною. Вона належить до хвойних рослин, але скидає на зиму хвою і, навіть, частину гілок.

О дин раз на рік, лише тиждень, можна подивитися на одне з чудес ботанічного саду - квітучу магнолію. Магнолія - деревовидна рослина, яка існувала ще в епоху динозаврів, близько 140 мільйонів років назад. Вона полюбляє країни з теплим кліматом, але і у нас в саду добре почувається і кожної весни радує мешканців міста і гостей своїм незвичним рясним цвітінням. Квіти ароматні і великі, у магнолії Кобус - білі, а у магнолії Суланжа -малиново-рожеві. Під час квітування магнолії до ботанічного саду приходить багато бажаючих подивитися на це диво. Восени гілки магнолії прикрашені гарним, червоно-кораловим отруйним насінням.

Поруч з магнолією росте її родич - ліріодендрон тюльпановий або як його ще називають тюльпанове дерево. Вік ліріодендронів становить близько 100 мільйонів років, вони жили ще в крейдяний період. Зеленувато-жовті, біля основи оранжеві квітки цієї рослини дуже схожі на тюльпани. Саме тому вони називаються тюльпанове дерево. Квіти ліріодендрона незвичні не тільки по формі, вони ще мають дивовижний аромат, що нагадує шоколад.

Унікальне дерево гінкго. В сучасному рослинному світі воно, мабуть, чи не єдине, яке являє собою і вид, і рід, і родину. Викопним решткам найдавніших рослин з родини гінкгових не менше 300 мільйонів років. У ті давні часи саме гінкгові були основною лісоутворюючою породою. До 1730 року ботаніки Європи гадали, що після льодовикового періоду гінкгові дерева зникли.

Г інкго має конусоподібний стовбур, незвичайний за формою та довгі вигнуті гілки. Листки влітку світло-зелені, восени яскраво-жовті привертають увагу своєю незвичністю. Листок має неповторне жилкування: наче тонкі промінці розбігаються жилки віялом на всі боки. Форма листка теж незвична. Він ніби складений з двох лопастей що зрослися. Гінкго - рослина голонасінна, вона є далеким родичем ялівцю і сосни, але не має колючок та шишок. Його насіння кісточкоподібне, схоже за формою на абрикос і виростає на кінчиках гілок. У перекладі з японської мови "гінкго" означає "срібна абрикоса".

Привертає увагу темно-зеленою хвоєю тис ягідний. Перші тисові дерева з'явилися на планеті ще в середині мезозойської ери, тобто вік цієї родини - понад 200 мільйонів років. Тис пережив багато кліматичних та геологічних катаклізмів. І жив би він спокійно ще тисячі років, якби ним не зацікавилася людина.

Здавна деревина тису дуже цінувалася, та й тепер вона визнана чи не найкращою. Така деревина напрочуд красива, дуже міцна, тверда, стійка до гниття і в воді і на повітрі. В античні часи тис вважався деревом суму та журби. Його шанували, як священне дерево. Тис присвячувався богам підземного царства і не випадково: хвоя, паростки та насіння дерева дуже отруйні, як для людини, так і для тварин. Парадоксально, що яскраво-червоний м'ясистий при насінник тисової шишкоягоди, в якому ховається смертоносне насіння - їстівний.

Гордістю ботанічного саду є колекція хвойних рослин, яка налічує понад 250 видів, різновидів та сортів. Одне з її прикрашень - китайська біла сосна, або сосна Арманда. Вона має гладенький сірий стовбур, м'які довгі голки, які живуть не більше двох років, після чого опадають і змінюються на нові. Особливістю сосни Арманда є їстівні горішки у великих зеленкувато-бурих шишках.

Відділ сукулентних рослин

С укуленти зовнішністю своєю ніяк не схожі на звичайних, милих нашому окові представників зеленого царства. Вони відрізняються від інших рослин умовами існування, зовнішністю. Важко передати словами всю різноманітність зовнішніх форм сукулентів. Це багаторічні рослини з м'ясистим товстим листям і стеблом. До цієї групи належать представники різних родин, але вони мають схожі риси, які виникли під час пристосування до природних умов. Більшість сукулентів - мешканці пустель, напівпустель та кам'янистих місцин. Цікавими представниками сукулентів є родина кактусових. Найбагатша на кактуси країна, пейзаж якої не можливо уявити без цих рослин - Мексика.

Про світ кактусів створено багато всіляких легенд. Люди обожнювали кактуси та вклонялися їм. Багато видів і досі мають назви, що підкреслюють їхнє "божественне" походження. Саме тому одним з найдивніших куточків ботанічного саду є відділ сукулентних рослин. З 2007 року цим відділом керує Шалімова Тетяна Анатоліївна. Вона обожнює свою справу і проводить більшість часу доглядаючи за цими дивовижними рослинами. Тетяна Анатоліївна може розповісти багато цікавого про кактуси і залюбки допоможе всім бажаючим порадою стосовно догляду і придбання рослини.

З аходячи в "Кактусарій" ви ніби потрапляєте у Мексику. Тут усюди кактуси. Великі і малі, колючі і не дуже. Вони оточують вас і привертають увагу казковими формами і велетенськими розмірами.

Біля входу зустрічає відвідувачів опунція, плескатокруглясті стебла якої озброєні дрібними глохідіями. Вона зовсім не така м'яка і пухнаста, як вважається на перший погляд і в змозі захистити себе, а відвідувачам, що занадто наблизилися подарувати неприємні години виймання колючок.

Дивують і привертають увагу кактуси з листками, такі як родокактус великолистковий. Він росте як справжнє дерево, стовбур якого прикрашений не тільки досить великими листами, а й чорними прихованими під зеленню колючками. Протягом всього весняно-літнього періоду родокактус радує гостей ботанічного саду чудовими рожевими квітами. Пейрескія колюча також має зелені листки схожі за формою на листя лимона. Її довге повзуче стебло, наче у ліани, озброєне чорними прямими колючками а невеликі білі квіти привертають увагу сильним ароматом.

Унікальним мешканцем оранжереї "Кактусарій" є селеніцереус великоквітковий. Це один з найдивніших представників роду. Селеніцереус називають також "цариця ночі" за великі, чудові біло-рожеві квітки, що розкриваються вночі і мають сильний аромат, який нагадує ваніль.

Найбільші та найвеличніші представники відділу сукулентних рослин - це звичайно агави. Їх неможливо не побачити, вони прикрашають "Кактусарій" майже з першого дня його заснування. Агави цвітуть лише один раз в житті після чого гинуть. Вже три рази в Запорізькому міському дитячому ботанічному саду квітували агави. В цьому році майже одночасно своїм цвітінням нас дивували два види агави. Одна з них - агава Сізаль. Квітконос агави Сізаль досяг 7 метрів після чого його прикрасили жовто-зелені квітки з дуже довгими тичинками. Цвітіння тривало близько місяця, а потім на місті квітів з'явилися зелені, продовгуватої форми плоди.

Н айдивніша зустріч в кактусарії це, мабуть, зустріч з представниками родини аїзонові : плеоспілосами, літопсами, конофітумами, титанопсисами та іншими. Вони настільки гармонічні зі своїм оточенням, що іноді їх зовсім не легко побачити серед гальки на якій вони ростуть. Саме тому ці рослини отримали назву "живі камінці".

Розповідаючи про деяких представників відділу сукулентів не простимо не згадати про стапелії. Саме до стапелії підходять слова Данте з "Божественної комедії" - "гарні наче гурії райські, але в надрах своїх приховують сморід глибин пекла". Квітки цих рослин по красі і вишуканості мають конкурентів хіба що серед орхідей. Проте стапелії запилюються мухами і щоб їх привабити незвичайно прекрасні квіти пахнуть наче гниле м'ясо.

В колекції сукулентних рослин ботанічного саду ще дуже багато різноманітних представників родин які теж варті уваги: еоніуми, ехеверії, товстянкові, очитки, каланхоє, молочаї, пахіподіуми, алоєві, гатерії, хавортії та інші.

Знайдіть час для прекрасного - завітайте до Запорізького міського дитячого ботанічного саду і дивовижний світ природи розкриє свої таємниці саме вам.

Розарій

Н айбільший інтерес серед відвідувачів Запорізького міського ботанічного саду викликає розарій. І це не дивно, адже жодна декоративна рослина не має такої різноманітності сортів і форм як троянда. Зараз створено близько 30 тис. сортів троянд, які підрозділяють на 30 садових груп.

У Запорізькому ботанічному саду троянди вирощуються з моменту заснування. Основна частина колекції була придбана в Нікитському і Донецькому ботанічних садах, дендропарках "Софіївка" і "Веселі боковеньки", Сочинському дендрарії, радгоспі "Південні культури" м. Адлера, в розпліднику "W Kordes sonne", а також у любителів.

З 2004 року розарієм ботанічного саду керує Шалімова Тетяна Анатоліївна. Тетяна Анатоліївна знає про троянди все, вона з радістю поділиться секретами, що до вирощування троянд, розповість про догляд за цими прекрасними квітами і із задоволенням допоможе вибрати справжню прикрасу саду.

Розарій займає площу близько 1000 м2 . На цій території знаходиться колекція саду представлена 130 сортами троянд, а це близько 2000 кущів. Серед них є чайно-гібридні, полиантові, мініатюрні, плетисті, напівплетисті, флорибунда, грандіфлора і грунтопокривні.

Т роянди ботанічного саду привертають увагу різноманітністю кольорів і ароматів. Відтінки квітів змінюються від чорних до блакитних і строкатих.

Строкаті троянди представлені сортами "Аbracadabra", "Апельсини і лимони", "Gerbruder Grimm", "Rosenstadt Fresing".

Зустрічаються у нас і блакитні сорти троянд або точніше сказати з різними відтінками лілового кольору. До них відносять "Charles de Gaulle", "Mainzer Fastnacht", "Paradise", "Blue Parfum", "Shocking Blue", "Saint-Exupery", "Людмила" та плетиста "Veilshenblau".

Є в колекції також троянди селекції Нікитського ботанічного саду, які були виведені селекціонером Зінаїдою Константинівною Клименко. Це такі сорти, як "Кораловий сюрприз", "Червоний маяк", "Полум'я сходу", "Сива пані", "Джим", "Дівочі мрії", "Оранжеве сонечко", "Белосніжка".

Не залишать байдужими гостей саду ароматні сорти троянд. Як писав німецький дослідник Н. Міллер, що визначив у троянд до 25 типів запахів, - "Аромат троянд нагадує музичний акорд, що складається з багатьох нот-запахів, які об'єднані в одне гармонійне співзвуччя". В колекції троянд до найбільш ароматних належать "Eiffel Tower", "Big Purple", "Blue Parfum", "Peter Frankenfeld".

Д осі неперевершеною за будовою, формою, забарвленням і ароматом квітки вважають троянду виведену французьким селекціонером Меяном, перед другою світовою війною. Великими зусиллями її культивар був врятований і вивезений з обложеної Франції, а вже в 1945 році букет з цих чудових квітів прикрашав стіл на якому відбувалося підписання мирного договору. Одна з назв цього сорту троянд - "Піас" - мир , у Франції її називають "Мадам Меян", а у нас її знають під ім'ям "Gloria Dei ". Сорт завоював стільки різних нагород і титулів, що його іноді називають "трояндою ХХ сторіччя", він дав початок 157 новим сортам.

Жодна людина не зможе залишитись байдужою до так званих англійських троянд. Їх крупні квіти, спочатку кулясті потім розкриваються до глибоких чашовидних, ідеально прекрасні, вони немов зійшли з картин голландських майстрів. Англійські троянди прийшли до нас з минулого століття і здавалося, що в ХХ столітті вони повністю забуті і ніколи вже не повернуться в наші сади. Але завдяки таким ентузіастам, як Грехам Томас і Девід Остін захопленість ними почала відроджуватися. Вони вивели нові сорти англійських троянд з тривалим цвітінням і стійкі до захворювань.

Оранжерея "Лимонарій"

Н емає людини, яка б підійшовши до теплиць субтропіків раптом не зупинилася зачарована таким ваблячим, дуже знайомим і приємним ароматом цитрусових. Запах лимонів і апельсинів веде відвідувачів до оранжереї "Лимонарій". Вона була відкрита достатньо недавно, завдяки ентузіазму директора ботанічного саду Тамари Іванівни Єрьоміної. Завідує лимонарієм Ігор Валерійович Шалімов. Він знає багато цікавих розповідей, легенд та історій з життя про незвичні рослини, що мешкають в лимонарії. І якщо Ви вже давно мріяли про лимон, апельсин, мандарин, або іншу тропічну рослинку з чудовими їстівними плодами Ігор Валерійович порадить Вам, що саме слід вибрати.

У оранжереї "Лимонарій", навіть в зимові негоди, себе чудово почувають такі тропічні і субтропічні рослини, як мандарини, лимони, апельсини, кінкани, фейхоа та інші.

Своєю соковитою зеленню і плодами лимонарій прикрашають лимони сортів: - "Майкопський"; - "Новогрузинський", який вважається одним з кращих сортів і відрізняється холодостійкістю і врожайністю; - "Павлівський", який отримав свою назву за те що вже більше 100 років вирощується у м. Павлово, Горьковськой обл. Він чудово пристосований до кімнатних умов, навіть із слабким освітленням; - "Мейєра", або, як його ще називають, за дуже маленький розмір, "Китайський карлик". Цей сорт є гібридом між лимоном і апельсином. По забарвленню і будові він ближче до апельсина, а на смак схожий на лимон, тільки без специфічного аромату. - "Пондероза", який вважають гібридом лимона з помпельмусом. Він має дуже великі з товстою шкіркою плоди, м'якоть яких нагадує м'якоть апельсина, вона бліда і не така кисла, як у звичних лимонів.

Гості ботанічного саду обов'язково звертають увагу на величезні яскраво-жовті плоди лимона сорту "Ювілейний". Під важкою ношею плодів гілки цієї рослини низько опускаються, а деякі майже торкаються землі. Лимони сорту "Ювілейний" трохи солодші за звичайний лимон, вони досягають в діаметрі 20 см. і можуть важити від 200 до 1000 гр. Найменші плоди має цитрус хіндсі, вони досягають не більше 1,5 см., трохи більше горошини, і ховаються майже під кожним листком.

Найбільш зимостійким є дикий лимон або цитрус юдзу. Він витримує до -150С. Головною особливістю цієї рослини є крупні заломлені колючки і середнього розміру плоди за смаком солодші ніж лимон.

У колекції цитрусових ботанічного саду є рослина чиє місце походження досі не встановлене. Ця невелика рослина називається цитрон. Квіти у цитрона великі, білі після їх відцвітання на рослині зав'язуються овальні крупні плоди з товстою шкіркою і горбкуватою поверхнею. Цитрон любить світлі місця і є найбільш чутливим до холоду.

Цікавим представником цитрусових є кумкват, або, як його ще називають кінкан. У лимонарії є два види кінкана: японський і китайський з дуже красивою науковою назвою - Fortunella margarita. Для японського кінкана характерні кулясті, або трохи сплюснуті плоди, що дозрівають в листопаді - грудні. У китайського кінкана плоди більш подовжені дрібні, вони дозрівають трохи раніше. Взагалі плоди цієї рослини дуже смачні їх можна їсти разом з гладкою шкіркою, яка додає їм кислуватий присмак. Плоди кінкана використовують в консервній, кондитерській і навіть лікеро-горілчаній промисловості.

Є в оранжереї "Лимонарій" гібрид кінкана і мандарина - каламондин. Це компактне деревце з густою кроною, прикрашене дрібними, яскраво-помаранчевими плодами схожими на мандарини.

З апельсинів в оранжереї знаходиться сорт "Вашингтон Невел". Плоди такого апельсина подовжені з помаранчево-жовтою гладкою шкіркою і жовтогарячою м'якоттю.

Вирощують в лимонарії дуже цікаві тропічні рослини, які не відносяться до цитрусових, але не згадати про які неможливо. Одна з таких рослин карамбола. Її велике листя схоже на акацію, а кисті з дрібними ніжно-рожевими квітами майже не мають запаху і, що дивно утворюються прямо на товстих старих гілках і стовбурі. Плоди карамболи їстівні, видовжені і достатньо великі вони досягають 20 см. На зрізі ці плоди нагадують п'ятикутну зірку.

Плодоносить в лимонарії і субтропічна рослина з ароматними зеленуватими плодами схожими на велику сливу. Ця рослина - фейхоа. Плоди фейхоа містять багато активного йоду і широко використовуються в медицині. А оскільки вони ще і дуже ароматні то використовуються також для приготування і ароматизації варення. Їстівні у фейхоа навіть частини квітки, а точніше м'ясисті білі і дуже солодкі пелюстки.

Прийшовши в ботанічний сад обов'язково відвідаєте оранжерею "Лимонарій". Тут дуже багато цікавих рослин, яким є чим вас здивувати.

"Насіннєва лабораторія"

У насіннєвій лабораторії, яку очолює Шалімов Ігор Валерійович, зберігається насіннєвий фонд колекцій рослин ботанічного саду, який щорічно поновлюється і поповнюється. Запорізький міський дитячій ботанічний сад веде активну роботу по обміну насінням з іншими ботанічними закладами України і зарубіжжя.

Основний напрямок роботи лабораторії - відновлення та збереження колекції рідкісних та зникаючих видів світової та місцевої флори, збереження колекційного фонду ботанічного саду. В лабораторії є колекція корисних і лікарських рослин, а також рослини природної флори і малопоширені декоративні багаторічники.

У ботанічному саду займаються збором насіння рослин, що занесенні до Червоної книги Європи. Це такі рідкісні види, як мачок жовтий, дзвоники карпатські, сон чорніючий, цикламен Кузнєцова, чемерник чорний та абхазький.

Мачок жовтий (Glaucium flavum) - дворічна або багаторічна рослина родини макових. Вона має сизе листя і досить великі жовті квіти. В Україні цю рослину можна зустріти тільки на Південному березі Криму. Зараз відбувається активне господарське освоєння узбережжя Чорного моря і мачок жовтий дуже швидко знищується в місцях свого існування.

Дзвоники карпатські (Campanula carpatica) - багаторічна невисока декоративна рослина, що цвіте гарними великими блакитними квітками. У природі росте на скелях у субальпійському поясі. Релікт міоценово-пліоценової епохи.

Роговик Біберштейна (Cerastium biebersteini) - цінна декоративна рослина, яка росте на кам'янистих місцях, гірських схилах, скелях утворюючи своїми квітами чудовий білий килим. Останнім часом ареал роговика значно скоротився через інтенсивну господарську діяльність і збільшення рекреаційних навантажень.

В колекціях ботанічного саду вирощується багато лікарських рослин.

Природа подарувала нам дивовижну за своїми можливостями живу аптеку під назвою флора. Протягом багатьох століть цілителі лікували людей за допомогою лікарських рослин. Але й з розвитком науки і медицини людство не забуло про ці корисні властивості рослин і на їх основі створюють лікувальні препарати.

До колекції лікарських рослин ботанічного саду входять барвінок малий, бузина чорна, валеріана лікарська, звіробій звичайний, коноплі посівні, лаванда колоскова, льон звичайний, мак дикий, меліса лікарська, подорожник ланцетолистий, розмарин лікарський, ромашка запашна та лікарська, синюха блакитна, фіалка триколірна, шавлія лікарська та багато інших.

Бузина чорна (Sambukus nigra) - кущ з жовтувато-білими пахучими квітами і чорно-фіолетовими ягодами. Лікувальні властивості мають молоді листочки, квітки під час повного цвітіння, кора і навіть ягоди. А ось листки і незрілі плоди - отруйні.

Валеріана лікарська (Valeriana officinalis) - багаторічна трав'яниста рослина кореневища якої мають своєрідний запах, який принаджує котів. Квіти валеріани дрібні та пахучі, рожеві, або білі. Лікувальними є дворічні кореневища і корені, які збирають рано на весні, або пізно восени.

Коноплі посівні (Cannabis sativa) - дводомна однорічна трав'яниста рослина з жовтими дрібними квітками. Має плід, схожий на горішок, так зване конопляне сім'я. Для приготування ліків влітку збирають квіти і листки, а восени сім'я.

Меліса лікарська (Melissa officinalis) - це багаторічна трав'яниста рослина яка при розтиранні пахне цитриною. Квіти у меліси блідо-рожеві або білі. Лікарські властивості мають листки і верхні пагони які збирають під час цвітіння і швидко сушать.

Є в насіннєвій лабораторії також колекція рослин, рідкісних для Запорізької області. Серед них тис ягідний, гінкго дволопотевий, магнолія кобус, магнолія зірчаста та інші.

Тис ягідний (Taxus baccata) - хвойне дерево або кущ з дуже повільним ростом. Хвоя у тиса ягідного отруйна, а плоди, які з'являються восени їстівні. Чисельність цих рослин швидко скорочується через вирубування у минулому заради цінної деревини.

У перспективі насіннєва лабораторія більш активно займатиметься вивченням біолого-економічних властивостей рідкісних і зникаючих видів рослин для подальшого їх введення у культуру або повернення в природне середовище.