Де і як сушити рослини

Прийшовши додому з екскурсії, якомога раніше займіться обробкою зібраних рослин. Обтрусіть з їх коріння зайву землю і помістіть в сухий аркуш газети. Саму рослину потрібно максимально розпрямити, стежачи при цьому, щоб вона зберігала більш-менш природний вигляд. В усякому разі, повністю повинні бути видними хоч би декілька характерних листків і квіток. Але не прагніть розвертати "обличчям" все листя. Деякі з них навіть потрібно загнути, щоб було видно їх зворотна сторона (вона може бути глянсовою, опушеною, і т.д. – це дуже важливо).

Газети з рослинами потрібно перекласти сухими газетами, які б вбирали зайву вологу, і помістити всю стопку під прес. Газети, що не містять рослини, потрібно щодня міняти на сухі. Щоб відрізнити такі "порожні" газети, їх можна класти в іншому напрямі, як ми це робили в гербарній теці. Газети, що вже побували під пресом, можна просушувати на повітрі.

Як прес можна використовувати все що завгодно. Природно, класти прямо на гербарій товсті книги можна тільки якщо ви збираєтеся їх викинути: вони зіпсуються від вологості. Якщо вам зручніше сушити гербарій, поклавши його на площині, краще розмістити його між склом (наприклад, від полиць – вони якраз потрібного формату), а книги та інші важкі предмети класти зверху на скло.

У похідних умовах більше підходять спеціально зроблені преси для рослин. Такий прес може бути двома дерев'яними рамками з натягнутою на них металевою сіткою. Між ними поміщають стопку газет з рослинами (сітки повинні дивитися всередину), і все це туго перев'язують мотузком.

До подальшої роботи з рослинами можна приступати тільки після їх повного висушування.

4 крок

Рослина кріплять до листу за допомогою тонких смужок кальки або тонкого паперу, перехоплюючи стебло в декількох місцях. Крім основного рослини в цілісному вигляді в рамки одного аркуша можна помістити частини рослини, наприклад квітка або листя, з більш вигідним ракурсом.

5 крок

Кожен гербарний лист має бути підписаний, містити найменування рослини, рід, вид, у тому числі його латинська назва, час і місце збору, можете докладно описати властивості і якості рослини, його походження або застосування. Усі аркуші збираються в альбом, який також підписується. Не забудьте вказати автора!

Етикетки

У офіційних наукових гербаріях на етикетках прийнято відзначати назву рослини і родину, до якої вона відноситься (обов'язково – по латині, можна ще і українську назву), а також інформацію про те, де, ким і коли вона зібрана і ким визначена. У гербарій для особистого користування можна додати і іншу інформацію, наприклад, про лікарські або інші цікаві властивості рослини.

Етикетку пишуть на невеликому окремому листі паперу і приклеюють в нижній правий кут гербарного листа. Якщо етикетка ніяк не поміщається в кут, можна приклеїти її в інше місце справа або переписати на папірець дрібнішого формату.

Та все ж, ваші рослини не повинні залишатися безіменними до того моменту, коли у вас з'явиться час привести їх в порядок. Вже на екскурсії кожна з них повинна бути забезпечена етикеткою, на якій було б позначено місце збору рослини, її назва (якщо вона відома), а також прізвище (ім'я, по батькові) того, хто її зібрав.

Для кожного гербарного зразка заповнюють етикетку розміром 7 х 12 см, яка містить таку інформацію: 1. Назва рослини (рід, вид, автор) латинською, українською мовами. 2. Назва ботанічної родини латинською, українською мовами. 3. Географічний пункт (район, область) збору рослини. 4. Місцеперебування рослини (фітоценоз — ліс, узлісся, лук, узбіччя доріг тощо). 5. Дата збирання. 6. Прізвище, ім’я, по-батькові студента, який зібрав рослину, курс, факультет і група, в якій він навчається. 7. Прізвище, ім’я, по-батькові викладача, який прийняв гербарій.