
- •Заліковий модуль 1. Теоретичні аспекти організації ринку туризму
- •Тема 1. Туристичний ринок як середовище функціонування турпідприємств
- •1.1. Ринок як форма організації споживання: класифікація, структура, ієрархія
- •1.2. Становлення національного туристичного ринку
- •1.3. Класифікація туристичних ринків: міжнародні, національні, регіональні.
- •Структура та типологія національних туристичних ринків
- •1.4. Специфіка та склад суб’єктів туристичного ринку
- •Тема 2. Фактори формування туристичного ринку
- •2.1. Ресурсна складова формування туристичного ринку
- •Інформаційні туристичні ресурси
- •2.2. Демографічні фактори та оцінка трудових ресурсів як умова розвитку регіонального туристичного ринку
- •2.3. Інвестиційна політика як фактор формування туристичного ринку
- •2.4. Життєві цикли туристичних ринків
- •Тема 3. Закономірності функціонування туристичного ринку
- •3.1. Туристичний попит та туристична пропозиція
- •Економіка
- •3.2. Економічні закономірності формування ринку туристичних послуг.
- •3.3. Модель збалансованого функціонування туристичного ринку.
- •Тема 4. Управляння туристичним ринком
- •4.1. Вплив держави на ринок туризму
- •4.2. Туристські організації. Їх вплив на організацію ринку туризму
- •Міжнародні організації.
- •Профспілкові й молодіжні організації
- •Національні асоціації туристичних агентств
- •4.3. Роль туристичних підприємств в розвитку туристичного ринку
- •Заліковий модуль 2. Особливості розвитку туристичного ринку
- •Тема 5. Особливості туристичних ринків світу з точки зору споживачів туристичних послуг
- •5.1. Туристичні ринки за метою подорожі
- •5.2. Туристичні ринки за витратами туристів
- •5.3. Особливості туристичних ринків за віком подорожуючих
- •5.4. Туристичні ринки за психотипом туристів
- •Тема 6. Сучасні тенденції розвитку туристичного ринку
- •6.1. Транснаціоналізація ринкових процесів в сфері туризму
- •6.2. Інтеграційні процеси та їх вплив на туристичний ринок
- •6.3. Процеси глобалізації у світовому туризмі
- •Список використаної літератури
- •13. Інформаційні ресурси
5.4. Туристичні ринки за психотипом туристів
Сегментація туристичного ринку за психографічним критерієм означає, що в аналізі досліджують мотиви поведінки споживачів, їхні психологічні особливості, вчинки, інтереси, типи відносин з іншими людьми тощо.
До психографічного чи психолого-поведінкового критерію можна зарахувати:
- мотиви подорожі; психологічний портрет туриста;
- організацію і форму поїздки (групова чи індивідуальна);
- використовувані транспортні засоби;
- засоби розміщення;
- відстань до туристичної цілі;
- тривалість подорожі (має велике значення для виробників туристичних послуг, оскільки туристи, які замовляють короткотермінові тури, готові до більших витрат і схильні до інтенсивнішої екскурсійної програми) тощо.
Якщо говорити про особливості поведінки, у міжнародному туризмі по-особливому впливає на людину чуже для неї середовище. Цей ефект отримав назву культурного шоку, який визначається як тривожний стан, що є наслідком перебування в чужому соціальному середовищі, відірваності від звичних традицій. Ознаками культурного шоку є:
— психологічне потрясіння, що виникло внаслідок необхідності пристосуватися до незвичної культури;
— розгубленість через відірваність від близьких і друзів;
— несприйняття чужої культури, у тому числі способу життя людей;
— дискомфорт через неможливість сприйняття нового навколишнього середовища.
Наприклад, з'ясувалося, що на психологічний стан німецьких туристів, які відпочивають в Австралії, помітно впливає місцева культура, внаслідок чого в одних мандрівників починається депресія чи навіть психічні розлади, інші починають вживати більше алкоголю.
Дослідження, проведене серед американців, які відпочивали в Східній Африці, показало, що незвична самобутня культура африканських народів призвела до небажаних наслідків. Але в цьому випадку несприйняття чужого способу життя і традицій виявилося в негативному ставленні до місцевих жителів.
Особливості сприйняття туристами чужого середовища пояснюються їхніми національними, соціально-економічними, віковими, статевими, мовними, освітніми та іншими характеристиками, а також особистим туристським досвідом.
Тема 6. Сучасні тенденції розвитку туристичного ринку
6.1. Транснаціоналізація ринкових процесів в сфері туризму
6.2. Інтеграційні процеси та їх вплив на туристичний ринок
6.3. Процеси глобалізації у світовому туризмі
6.1. Транснаціоналізація ринкових процесів в сфері туризму
У житті сучасного суспільства все більш зростає роль сфери послуг.
Становлення і розвиток галузей сфери послуг і виділення їх в самостійну галузь суспільної діяльності людства є наслідком прогресу суспільного поділу праці.
Еволюція сфери послуг є результатом суспільного прогресу, ускладнення суспільного виробництва: по мірі розвитку суспільства зростали і потреби людини.
Міждержавний обмін послугами здійснюється в основному між розвиненими країнами і характеризується високим ступенем концентрації.
Індустрія туризму сьогодні є однією з форм міжнародної торгівлі послугами, що розвивається найбільш динамічно. Міжнародний туризм є однією із галузей світової економіки, що має найбільші темпи зростання та за сукупним впливом на розвиток національних та світової економіки вже випередив автомобільну та нафтопереробну промисловості. В якості послуги, що продається на міжнародному ринку, в'їзний туризм став однією з основних торговельних категорій у всьому світі. Загальні доходи від експорту в'їзного туризму, включаючи пасажирський транспорт, в 2012 році перевищили 1 трил. дол. США або приблизно 3 млрд. дол. США в день. Експорт туризму складає 30% від усіх комерційних послуг, експортованих в світі, і 6% від експорту всіх товарів і послуг. Для багатьох країн, що розвиваються він є одним з основних джерел іноземної валюти та індустрією номер один по створенню робочих місць та можливостей для розвитку.
Якщо взяти за основу досі розрізнену інформацію різних країн, то частка туризму у світовому ВВП становить близько 5%. Роль туризму для ринку праці оцінюється трохи вище, в цілому (безпосередньо і опосередковано) туризм забезпечує 6% -7% робочих місць у світі. Для розвинених, диверсифікованих економік частка туризму у ВВП складає від 2% для країн, де туризм представляє відносно малий сектор, до 10% для країн, де він є важливою складовою економіки. Для малих островів або країн, що розвиваються, а також специфічних регіонів і місцевих напрямків, де туризм - ключовий економічний сектор, його значимість більш висока
Основні тенденції 2010-2012 років:
Світовий, міжнародний туризм впевнено відновився, в 2009 році зростання в'їзного міжнародного турпотоку перевищив 6,6% - 940 млн.
Зростання перевищило падіння, викликане економічною кризою: приріст в'їзного турпотоку склав 23 млн. людей щодо попереднього рекорду 2008 року.
У 2010 році виручка від міжнародного туризму у світі досягла 919 млрд. дол. США (693 млрд.), перевищивши в натуральному вираженні цифру 2009 року на 4,7%, яка дорівнювала 851 млрд. дол. США (610 млрд. дол. США).
Відображаючи економічні умови, відновлення особливо сильним було в країнах, що розвиваються, де в'їзний турпотік зростав швидше (+8%), ніж у розвинених (+5%).
Але однією з основних тенденцій туристичної галузі є транснаціоналізація.
Транснаціоналіза́ція — процес посилення світової інтеграції у результаті глобальних операцій ТНК.
Транснаціоналізація — це якісно новий етап інтернаціоналізації господарського життя, який характеризується різким зростанням ролі зовнішніх факторів розвитку всіх держав і створення транснаціонального капіталу.
Транснаціоналізація — переміщення капіталу з країн з його відносно надмірною кількістю в країни, де він знаходиться в дефіциті, але в надлишку є інші фактори виробництва (праця, земля, корисні копалини), які не можуть бути раціонально використані в відтворювальних процесах через відсутність капіталу.
Розвиток світового ринку туристичних послуг на сучасному етапі відбувається відповідно до загальносвітових тенденцій розвитку світового господарства та міжнародних економічних відносин, тобто найбільш визначальними та характерними є тенденції транснаціоналізації та глобалізації світового ринку туристичних послуг. На сучасному етапі розвитку світового ринку туристичних послуг процеси концентрації набирають все більших масштабів. Основною метою процесу концентрації в туризмі є досягнення ефекту масштабу виробництва. Серед інших причин слід відзначити значну кількість банкрутств та поглинань в періоди економічних криз, а також високі комерційні ризики операцій на ринках подорожей.
Процеси транснаціоналізації у туристичній індустрії розвиваються дещо інакше, ніж в будь-якій іншій сфері - на ці процеси впливають навіть ті компанії, які безпосередньо не входять в структуру туристичної індустрії.
Взаємодія процесів глобалізації та розвитку світового туристичного ринку проявляється у вигляді функціонування транснаціональних корпорацій (ТНК), стратегічних альянсів та глобальних союзів. В залежності від сфери функціонування ТНК в туристичній сфері можна поділити на три основні групи:
Транснаціональні готельні корпорації («готельні ланцюжки»).
Транснаціональні туристичні транспортні корпорації (передусім, у сфері повітряного транспорту).
Транснаціональні туроператорські корпорації (компанії, що здебільшого займаються формуванням пекідж-турів).
Ринковий вплив ТНК особливо яскраво проявляється у південно-європейському туристичному напрямку. Історично периферійний статус країн Південної Європи визначив їх чуттєвість до економічної сили туроператорів та інвесторів з Північної Європи, під дією яких вони стали залежними від розвитку туристичної сфери. Так, наприклад, в той час, коли лише близько 30% туристів з Великобританії здійснює туристські поїздки до Франції через туроператорів, відсоток поїздок через туроператорів до Греції становить близько 80%. Тому історична залежність Греції від порівняно недиференційованого ринку, що контролюється невеликою кількістю туроператорів, підірвав конкурентоздатність малих місцевих готельних підприємств, які були вимушені прийняти контрактні умови туроператорів, щоб не втратити своїх клієнтів. Концентрація власності особливо проявилася і на європейському туроператорському ринку, де європейська інтеграція зумовила інтенсифікацію транскордонних злиттів та поглинань за участю як європейського, так і неєвропейського капіталу.
Світовому ринку послуг, як складовій світогосподарської системи, притаманні всі процеси, викликані глобалізацією суспільного життя. Економічна глобалізація посилила асиметричну структуру корпоративного контролю в туристичній сфері. Більше того, монополізація технологій розподілу мега корпораціями стала передумовою зростання концентрації виробництва та економічної міцності ТНК. В той же час використання таких уніфікованих технологій розподілу та продажу поступово унеможливлює надання індивідуального продукту великими глобалізованими компаніями, хоча дана тенденція не буде визначальною у сфері подальшого розвитку туристичного ринку.
На даний час спостерігається активне проникнення капіталу окремих компаній на зарубіжні туристичні ринки. Особливо високим є відсоток іноземної участі в туристичних фірмах Нідерландів, Бельгії, Австрії, Іспанії. Проте французькі, італійські та англійські компанії не зовсім схвально ставляться до проникнення на свій ринок конкурентів. Європейські туристичні ТНК традиційно розміщують свої філії в інших країнах Європи, а також на американському континенті, причому такий розподіл залишається стабільним протягом останніх десятиліть
Характерною особливістю туристичних ТНК є те, що вони мають вертикально інтегровану структуру. Так, до складу компанії Thomas Cook входять власні авіалінії (Thomas Cook Airlines), туроператори (Thomas Cook, JMC, Sunset), а також мережа роздрібних турагенцій. Крім того, компанія має власні пункти обміну валюти, центри продажу, власний телеканал, Інтернет-компанію та видавництво. В той же час сама компанія TUI входить до складу концерну «Preussag», забезпечуючи до 50% загального обороту концерну. Інший німецький концерн «C&N Touristic» - основний конкурент TUI, створений у 1999 р. в результаті злиття чартерної авіакомпанії «Condor» та групи «Neckermann Reisen», є другим за обсягами обороту європейським туроператором. «C&N Touristic» придбала французьку фірму «Havas Voyages», а з метою розширення свого впливу на англійському ринку - «Thomas Cook».
Великий британський туроператор First Choice з метою покращення роботи своєї власної агентської мережі придбав такі фірми-туроператори як «Tours» в Туреччині, «Nazar» у Німеччині, «Marmara/Etapes Nouvelles» у Франції, «Taurus», що діє в Австрії та Швейцарії, та «Bosphorus» у Бельгії.
Процеси транснаціоналізації в міжнародному туризмі традиційно розглядаються у сфері розміщення та авіаперевезень.
У сфері готельного господарства ТНК набувають вигляду готельних ланцюжків, що охоплюють групу готелів, які мають єдину структуру управління, концепцію просунення продукту та торговельну марку. У світовому рейтингу американські готельні мережі займають провідні позиції.
Серед 30 найбільших готельних компаній американськими є 22. Найбільшою неамериканською готельною компанією є французький Accor (близько 3000 готелів). В умовах жорсткої конкуренції з боку інтегрованих готельних ланцюжків (Holiday Inn Worldyard, Hilton Hotels Corporation, I-T-T Sheraton) незалежні готелі обєднуються в готельні консорціуми, найбільшим з яких є Utel International (Великобританія), що обєднує 6576 готелів в 137 країнах світу. Іншою організаційною формою концентрації виробництва на туристичному ринку є створення стратегічних альянсів. Одним із найбільш успішних прикладів створення альянсу в готельному бізнесі можна вважати підписання наприкінці 1996 р. угоди про співробітництво між американською групою Carlson Hospitality Worldyard та японською компанією Four Seasons.
Основною метою даного заходу було розширення готельної мережі Rigent, що належить японській стороні. Водночас класичні готельні мережі все частіше застосовують франчайзинг. Компанія Cendant Corporation, що спеціалізується на франчайзингу, є найбільшою у світі готельною групою, до складу якої входить більше 6000 готелів. Із зростанням маркетингової орієнтації в готельних підприємствах вирішальними стають не відносини власності, а спільні дії на ринку. Деякі готельні мережі намагаються здійснювати експансію часто за рахунок своєї прибутковості. Цей процес не лише негативно впливає на готельні підприємства середньої ланки, але й загострює конкуренцію між великими готельними концернами. Конкуренція «витіснення» перетворюється на конкуренцію «знищення».
Характерною особливістю сучасного етапу розвитку туристичної індустрії є проникнення в туристичний бізнес як компаній, що мають безпосереднє відношення до туристичного сектора, так і підприємств інших галузей економіки (банків, промислових, торговельних, страхових компаній).
Створення багатопрофільних галузевих концернів створює можливість перехресного субсидіювання, тобто діяльність одних підприємств, що входять до складу концерну, фінансується з прибутку підприємств інших галузей цього ж концерну. В туризм спрямовуються капітали нафтових компаній (американської Exxon, італійської AGIP), торговельних фірм-власників мережі найбільших універмагів та підприємств роздрібної торгівлі (німецьких Neckermann, Kaufhof, Hertie), харчової промисловості (швейцарської Nestle), фінансових структур (RABO Bank). Активному проникненню в туристичний бізнес капіталів із інших галузей сприяють наступні чинники: низькі бар’єри виходу на ринок, наявність надлишкових фінансових коштів, високі темпи розвитку туризму, уявлення (часто помилкове) про туризм як про приємний та нескладний вид діяльності.
Саме тому, за даними ЮНКТАД (United Nations Conference on Trade and Development - UNCTAD), туристичний сектор є однією із найбільш привабливих сфер іноземного інвестування (50%), випередивши транспортний сектор (14%) та фінансові послуги (7%).
Сучасний етап розвитку сфери міжнародного туризму характеризується жорсткою конкурентною боротьбою за клієнта, ринки збуту та сфери впливу. В цих умовах виникає необхідність пошуку нових моделей організації та управління туристичною індустрією. В результаті внутрішнього зростання окремих підприємств та укрупнення суб’єктів господарювання відбувається посилення концентрації туристичного ринку. Випуск туристського продукту зосереджується на все меншій кількості фірм. Для досягнення максимального економічного ефекту від розвитку світової туристичної галузі нові підходи щодо заохочення розвитку туризму будуть базуватися на міжнародній кооперації, тобто міжнародна кооперація та угоди між ключовими компонентами туризму - готельні та транспортні підприємства, туроператори - будуть гарантувати майбутнє розвитку індустрії.
Динаміка подальшого процесу концентрації туристичного ринку буде залежати, з одного боку, від змін у структурі туристичного попиту (що гальмує процеси концентрації), а з іншого, від вдосконалення технологій в контексті якого рівень концентрації в туризмі буде збільшуватися. Концентрація в туристичній сфері проявляється через створення таких форм співпраці як глобальні союзи та стратегічні альянси.