5.1. Туристичні ринки за метою подорожі

Кожна людина, яка вирішила вирушити у туристичну подорож за кордон, обґрунтовує її певною метою, наприклад, бажанням ознайомитися з культурно-історичними цінностями, сучасним життям населення, просто відпочити, пройти курс лікування, зайнятися спортом. Попит на міжнародні подорожі розвивається завдяки появі нових мотиваційних стимулів. Але оскільки охопити всі сегменти попиту не в змозі навіть найбільша турфірма, маркетингові дослідження повинні допомогти їй виявити серед них найбільш перспективні та доступні. Сегментація попиту за мотиваційними критеріями включає:

— екскурсійно-пізнавальні тури — поїздки з метою ознайомлення з культурно-історичними пам'ятниками, природними явищами, етнографічними особливостями, сучасним життям народів інших країн;

— відпочинкові та розважальні тури — поїздки у туристичні й курортні центри з метою відпочинку і розваг на морі, у горах чи сільській місцевості;

- лікувальні тури — пропонують відпочинок, оздоровлення і лікування на курортах бальнеологічних, грязевих, кліматичних та іншого профілю;

— спортивні тури — поїздки в закордонні спортивні центри для заняття аматорським спортом (гірські та рівнинні лижі, сноубордінг, альпінізм, водний спорт, різні спортивні ігри), а також для підтримки улюблених команд;

— тури на полювання чи рибальство — поїздки аматорів полювання чи рибальства в закордонні мисливські чи рибні господарства для участі в спеціально організованому полюванні чи рибалці;

— ділові (корпоративні) тури — поїздки за кордон бізнесменів і фахівців із діловими цілями (на переговори, консультації, для налагодження ділових контактів тощо);

— конгресні тури — поїздки за кордон для участі в науково-технічних і гуманітарних заходах (конгресах, конференціях, симпозіумах, семінарах, виставках тощо);

— навчальні тури — поїздки за кордон з метою проходження навчальних курсів із різних дисциплін (вивчення іноземної мови, інформатики, теорії менеджменту, маркетингу та ін.);

— подійні тури — поїздки за кордон на різні спортивні, культурні, фестивальні заходи (Олімпійські ігри, чемпіонати світу з різних видів спорту, кінофестивалі, музичні конкурси, всесвітні виставки та ярмарки, національні свята і фестивалі);

— релігійні тури — поїздки прочан і віруючих різних релігійних кон- ' фесій з метою відвідання святих місць, участі в релігійних обрядах і святах, зустрічей з закордонними релігійними громадами;

— пригодницький, екстремальний, агротуризм, екотуризм — це сегмент туристичного попиту, який швидко розвивається. До нього можна віднести сплав гірськими ріками, відвідування об'єктів дикої природи, подорожі на повітряних кулях, дельтапланеризм, дослідження печер та ін.

Серед багатьох типологій туристів варто виділити типологію М. Басанда та Е. Цохена. М. Басанд критерієм поділу на окремі типи вважає поведінку туриста, яка випливає з його мотивації. На цій основі він виділяє такі типи туристів:

— le sportif — зорієнтований на розваги, забави;

— le connaisseur — зорієнтований на пізнання, контакт з творами мистецтва;

— le solitare — зорієнтований па контакт з природою;

— le voyeur — зорієнтований на відвідання великої кількості місць і загального ознайомлення з ними.

Представлена типологія безпосередньо стосується мотиваційних аспектів подорожі. Соціолог Е. Цохен за критерій поділу обирає поведінку туриста під кутом зору його контакту та інтеграції з відвідуваною сукупністю. На основі емпіричних досліджень він виділив чотири основні групи туристів:

1) масовий організований турист — масовий турист, який подорожує в організований спосіб; його приваблює максимальна прив'язаність до звичаїв та стандартів власного середовища;

2) масовий індивідуальний турист — масовий турист, який подорожує відомими туристичними маршрутами індивідуально за власним вибором;

3) турист, який прагне пізнати — має намір пізнавати те, що нове — середовище, культуру, історію, однак не відмовляється від своїх переваг, зберігає основні вимоги до комфорту і побутових умов;

4) турист, який націлений па максимальну інтеграцію з культурою відвідуваної країни — є схильним до відмови від власних звичаїв і звичок.

Отже, сегментація за поведінковими стереотипами передбачає врахування різних психологічних мотивів, які впливають на поведінку туристів при виборі турпродукту. Поведінкові стереотипи часто стають вирішальною причиною для визначення таких властивостей турпродукту, як маршрут, сезон, тривалість подорожі, набір пакета послуг. Наприклад, один турист бажає щороку відпочивати в одному і тому ж закордонному курортному центрі, інший вважає за необхідне постійно змінювати місця відпочинку. Один турист завжди користується послугами повного пансіону, а для іншого туриста достатньо однієї послуги — нічлігу.

Усі ці приклади свідчать про потребу серйозного вивчення і обґрунтованого вибору цільових ринків і сегментів, що дає змогу чітко окреслити мету і завдання маркетингу; узгодити маркетингові рішення з унікальним характером попиту цільового ринку; краще пізнати своїх конкурентів; адекватно оцінити можливості ринку.