Заліковий модуль 2. Особливості розвитку туристичного ринку

Тема 5. Особливості туристичних ринків світу з точки зору споживачів туристичних послуг

5.1. Туристичні ринки за метою подорожі

5.2. Туристичні ринки за витратами туристів

5.3. Особливості туристичних ринків за віком подорожуючих

5.4. Туристичні ринки за психотипом туристів

Для проведення аналізу попиту на туристичних ринках необхідно провести ситуаційний аналіз стану ринку світового туризму.

Підсумки 2012 р вказують на зміни у світовому туризмі:

Європа є фаворитом, а на другу сходинку рейтингу вийшов Азіатсько - Тихоокеанський регіон, частка котрого на світовому ринку туризму піднялася з 15,5 % в середині 90 -х років XX в . до 18,3 % у цей час. Зростання обсягів туристських поїздок на Близький Схід і африканський континент виявився нижче середньосвітового показника, але при цьому обидва регіони закінчили 2011 р. з позитивною тенденцією. Більш 132 млн. міжнародних туристичних поїздок було зареєстровано в Азіатсько - Тихоокеанському регіоні, який багато фахівців вважають «туристським напрямком майбутнього». Лідером серед субрегіонів стала Північно -Східна Азія, де зростання склало майже 11 %. На другому місці знаходиться Південно-Східна Азія (зростання близько 7 %) і Південна Азія (зростання на 5 %). Відповідно, здійснилися прогнози експертів СОТ, згідно з якими КНР стає одним з найбільш важливих і привабливих туристських центрів у світі. Серед інших країн регіону слід виділити Мальдіви, Шрі -Ланку і Іран, зберегли колишню динаміку зростання туристські потоки Індії, число туристів якої знизились на 7 %. Більше 58 % всіх поїздок іноземних туристів і 70-75 % здійснюваних у світі поїздок припадає на туристично розвинені країни.

У 2012 р. збільшилася середня тривалість подорожей на 5,5 % і склала 9,4 ночей ( 10,4 дня ). На 10,6 % зріс рівень витрат при подорожах по Європі, що пов'язано з інфляцією і з переходом ряду країн на єдину європейську валюту, який привів збільшення тарифів на туристські послуги.

За цілями поїздок домінують пляжні тури, пов'язані з перебуванням у воді (круїзи, озерний туризм), лікувальні тури і подієвий туризм. Довгострокові перспективи розвитку туризму представляються фахівцям позитивними. Згідно з прогнозом СОТ до 2015 р. в світі щорічно будуть подорожувати близько 1.8 млрд людей, до 2020 г - до 2 млрд, а доходи від туризму можуть скласти приблизно 2 трлн дол. США. Для 83 % країн світу туризм в даний час є одним з п'яти основних джерел доходу, а для 38 % країн туризм - це головне джерело доходу.

Туризм займає перше місце в світі серед всіх інших секторів економіки за кількістю робочих місць. Якщо в 1998 в сфері туризму було зайнято 115 млн чоловік, то прогнозується, що в 2020 р. в світі буде роздано 550 млн робочих місць. У даний час туризм в різних країнах розвинений дуже нерівномірно. В основному туристи виїжджають з розвинених країн, що є, за термінологією СОТ, країнами - постачальниками туристів. Кількість таких країн невелика (12-17), проте їх список постійно збільшується. До недавнього моменту в їх число, крім розвинених країн Західної і Північної Європи, Північної Америки і Японії, входили держави Східної Європи, району Перської затоки. Сьогодні їх місце активно займають нові індустріальні країни, що розвиваються держави, досягнувши високого ступеня розвитку, - Республіка Корея, Сінгапур та ін.

Основний обмін туристами здійснюється між країнами - постачальниками туристів, в той же час з тих же країн формується основний потік туристів в держави, що розвиваються. Фахівці галузі туризму сходяться на думці, що в основі розвитку туризму лежить як економічний так і соціальний прогрес. Більш детальний аналіз дозволяє серед численних факторів, що впливають на розвиток туризму, виділити головні: політичні, економічні, соціально-демографічні, культурно-пізнавальні, науково –технічні.

Сегментация як вибору найбільш перспективного цільового ринку.

Здійснення успішної маркетингової діяльності передбачає врахування індивідуальних переваг різних категорій споживачів. Саме це лежить в основі сегментації ринку. З допомогою сегментації від кількості потенційних споживачів вибираються певні типи (ринкові сегменти), що пред'являють більш-менш однорідні вимоги до туристського продукту.

Сегментація туристського ринку - діяльність із класифікації потенційних споживачів на відповідність до якісних і кількісних особливостей їх попиту. Інакше кажучи, здійснюючи сегментацію, підприємство ділить ринок на певні групи клієнтів по визначеним ознакам.

Головна мета сегментації — забезпечити адресність туристському продукту.

Практика маркетингу у туризмі переконливо свідчить, що сегментація ринку:

- є способом вибору найбільш перспективного цільового ринку;

- дозволяє в у максимальному ступені задовольнити потреби клієнтів;

- допомагає вибрати оптимальну маркетингову стратегію;

- сприяє встановленню досяжних і дійсних цілей;

- дає можливість підвищувати рівень прийнятих рішень, забезпечуючи їх обгрунтування інформацією щодо поведінці споживачів над ринком;

- реформує з підвищення конкурентоспроможності, як запропонованих послуг, і підприємства у цілому;

передбачає оптимізацію маркетингових витрат туристського підприємства;

- дозволяє ухилитися чи знизити ступінь конкурентної боротьби шляхом освоєння незайнятого сегмента.

Сегментация ринку, безумовно, одне з найважливіших інструментів маркетингу у туризмі. Від, наскільки правильно вона проведена, залежить успіх у конкурентної боротьби. Щоб ефективної, сегментація повинно бути за ознаками.

Ознаки сегментації й освоєно основні сегменти туристського ринку.

Ознака — це спосіб виділення цього сегменту над ринком. У туризмі основними ознаками сегментації є:

- географічні;

- демографічні;

- соціально-демографічні;

- психографічні;

- поведінкові.

При сегментації ринку з географічним ознаками доцільно розглядати групи споживачів із однаковими чи схожими уподобаннями, що визачаються проживанням на території. В якості географічного сегменту може розглядатися вся країна чи група країн, що мають якусь історичну, політичну, етнічну чи релігійну спільність.

Демографічні ознаки (стать споживачів, їх вік; кількість членів сім'ї) відносять до найбілбш популярних. Це пов'язано з доступністю характеристик, їх сталістю у часі, і навіть наявністю тісного взаємозв'язоку між цими ознаками та попитом.

Соціально-економічні ознаки припускають виділення сегментів споживачів з урахуванням соціальної спільності та фахової приналежності, освіти і підвищення рівня доходу тощо.

Психографічна сегментація об'єднує цілий ряд характеристик споживачів. Вони виражаються поняттям "спосіб життя", особливості меделі життя, що визначаються захопленнями, вчинками, інтересами, думками, типом відносин із іншими людьми тощо.

Поведінкові ознаки багато в чому визначаються психографічними. В основі їхнього використання лежить облік різних аспектів поведінки споживачів: мотиви поїздок, шукані вигоди, схильність фірмі, ступінь готовності придбати туристський продукт, чутливість до обслуговування та т.д.

Розглянуті ознаки створюють основу лише первинної сегментації. Завдання маркетингу у тому, щоб підібрати конкретної підприємства їх комбінацію, що дозволить якнайточніше встановити, який сегмент ринку найбільшою мірою відповідає цілям і можливостям фірми. У цьому доцільно використовувати поєднання різних ознак, створюючи комбіновані параметри сегментів туристського ринку.