Профспілкові й молодіжні організації

Міжнародне бюро соціального туризму (ВІТС) — неурядова міжнародна туристична організація, дійсними членами якої є міжнародні й національні організації, діяльність яких пов'язана з соціальним туризмом; члени, що приєдналися, — групи й організації, які займаються корисною для соціального туризму діяльністю. Створена 1963 р. з метою сприяння розвитку соціального туризму в міжнародному масштабі. Під соціальним туризмом при цьому розуміють усі явища, які випливають з участі в туризмі верств населення зі скромними доходами. Секретаріат БІТС знаходиться в Брюсселі (Бельгія).

Національні асоціації туристичних агентств

Національні асоціації туристичних агентств існують більш ніж у 80 країнах. Основні їх завдання: дотримання інтересів турагентів у взаєминах з урядовими органами, транспортними й готельними організаціями, вивчення туристичного ринку, обмін досвідом і налагодження ділових контактів.

Залежно від країни та її туристичного потенціалу національні асоціації турагентів об'єднують від 6—7 до 20 000 членів.

Найбільшими національними асоціаціями турагентів є Американська спілка туристичних агентів (ACTA), Асоціація британських туристичних агентів Франції (СНАВ), Союз канадських туристичних асоціацій (АКТА), Національна іспанська асоціація, Союз німецьких бюро подорожей (ДРВ), Австралійська федерація туристичних агентів (АФТА), Японська асоціація туристичних агентів (ДЖАТА).

У міжнародній співпраці у галузі туризму чітко окреслилася тенденція до вдосконалення, що позитивно впливає на загальний розвиток цієї галузі й виявляється у поліпшенні кількісних і якісних показників. Щорічно до співпраці приєднуються нові країни, покращуються методи її організації, використовуються сучасні інформаційні технології.

4.3. Роль туристичних підприємств в розвитку туристичного ринку

Найважливішу роль у розвитку туризму відіграють туристські підприємства ( фірми). Експертні оцінки свідчать , що в більшості країн близько 40 % усіх туристів , що виїжджають за кордон , організовують свої поїздки через турфірми. Вони забезпечують для туристів міжнародні та внутрішні перевезення, необхідний пакет послуг (проживання, харчування, екскурсії), а також інші посередницькі операції (страхування, отримання іноземних віз і т.д.).

За змістом і характером своєї основної діяльності туристська фірма є свого роду посередником між споживачем (туристом) і виробником готель, транспорт, ресторан) туристських послуг.

У діяльності туристичних фірм спостерігаються певні відмінності, які обумовлені їх ставленням до споживачів і виробників туристських послуг. У відповідності з даною ознакою виділяють фірми-туроператори та фірми-турагенти. Терміни «турагент» і «туроператор» визначають напрям підприємницької діяльності туристської фірми або компанії.

Туристський продукт формується з послуг підприємств, причетних до обслуговування людей на відпочинку і в подорожі. Це транспортні фірми і компанії, готелі, ресторани, кафе, екскурсійні фірми, музеї і виставки, парки атракціонів, досугово-разважальні підприємства, шоу-, кіно-, відео-бізнес, азартні заходи і заклади, спортивні і курортні організації. Словом, все ті, хто може надати необхідні послуги.

Комплектацією туристського продукту, тобто формуванням набору послуг під назвою «тур», займаються туроператори. Туроператор (у деяких країнах його називають турорганизатором) проводить диференційовані туристські продукти з послуг, що становлять, відповідно до потреб і побажань клієнтів.

Турагент реалізує туристський продукт клієнтові у вигляді комплексів (інклюзів-тури) або у вигляді вільного набору послуг (замовлені тури).

Туроператор - це організація, що займається комплектацією турів і формуванням комплексу послуг для туристів.

Туроператор розробляє туристські маршрути, насищає їх послугами за допомогою взаємодії з постачальниками послуг, забезпечує функціонування турів і надання послуг, готує рекламно-інформаційні видання по своїх турах, розраховує ціни на тури, передає тури турагенту для їх подальшій реалізації туристам. 

Турагент - це організація-посередник, що займається продажем сформованих туроператором турів.

Турагент набуває турів у туроператора і реалізує їх споживачеві. Турагент додає до туру проїзд туристів від місця їх мешкання до першого по маршруту пункту розміщення, від останнього на маршруті пункту розміщення і назад.

Головною ринковою роллю цих організацій є з'єднання постачальників послуг з клієнтами-туристами, деколи сильно роз'єднаних як в часі, так і територіально. Це специфічний туристський вид бізнесу. Тут важливий правильний вибір постачальників послуг, заснований на професійних знаннях туристського ринку, бізнесу, особливостей і важелів його розвитку і управління.  Основні функції туристських організацій:

• комплектуюча;

• сервісна;

• гарантійна.

Комплектуюча функція - це комплектація туру з окремих послуг - для рецептивного туроператора; комплектація комбінованих турів з турів рецептивних - для ініціативного туроператора; комплектація пакетів турів з транспортними і деякими іншими видами послуг - для турагента. 

Сервісна функція - це обслуговування туристів на маршрутах, обслуговування туристів в офісі при продажі пакетів турів. 

Гарантійна функція - це надання туристам гарантій по заздалегідь сплачених туристських послугах в обумовленій кількості і на обумовленому рівні. Згідно міжнародному і російському законодательствам перед туристом несе повну відповідальність за обслуговування та організація, яка сформувала і продала йому пакет послуг, незалежно від того, сама вона надає ці послуги або третю особу (постачальник послуг).

Зазвичай туроператор - це крупніша компанія, ніж турагент, що має головний туроператорский офіс і декілька філій - агентську мережу. Багато крупних туроператорів мають агентські мережі по всьому світу.

При цьому, незалежно від наявності власної агентської мережі, туроператор укладає агентські угоди з незалежними турагентствами на продаж своїх турів. Чим більше у туроператора партнерів-турагентів, чим в більшій кількості країн і регіонів вони розташовані, тим ширше об'єми продажів і відповідно більше туристів, вище прибуток, успішніше поділа.

Турагенти і туроператори можуть мати різноманітні форми власності. Вони можуть бути приватними, державними, акціонерними суспільствами - суть підприємницької діяльності і ринкові функції їх від цього не міняються.

Головним ринковим завданням як турагента, так і туроператора є отримання стійкого положення на туристському ринку і отримання стійкого прибутку. Необхідно знайти свою нішу, свій сегмент споживачів на основі диференціації туристського ринку. 

У повсякденній практиці іноді буває важко визначити чітку відмінність між туроператором і турагентом, оскільки обидва види фірм можуть вирішувати схожі завдання. Звичайно, туристська організація може бути одночасне і турагентом, і туроператором. Наприклад, фірма розробляє маршрути як туроператор і продає їх туристам і іншим агентствам, в той же час ця ж фірма як турагент набуває турів у інших фірм і продає їх туристам.

Інтенсивний розвиток індустрії туризму, виникнення і посилення конкуренції вплинули на структуру туроператорів і зумовили їх подальшу спеціалізацію. 

По вигляду діяльності туроператори бувають: 

1. Операторів масового ринку  вони продають велике число турпакетов, в яких часто використовуються чартерні авіарейси в певні місця призначення, головним чином в місця призначення масового туризму. 

2. Спеціалізовані оператори  це туроператори, що спеціалізуються на певному продукті або сегменті ринку (на певній країні, на певному виді туризму і т. д). У свою чергу, такі спеціалізовані оператори підрозділяються на туроператорів: 

- спеціального інтересу (наприклад, спортивно-пригодницький туризм, організація сафарі в Африці і ін.);

- спеціального місця призначення (наприклад, Англія, Франція і т. д.);

- певної клієнтури (молодіжні, бізнес-тури, сімейні тури і т. д.);

- спеціальних місць розміщення (наприклад, удома відпочинку, турбази і т. д.);

- що використовують певний вид транспорту (авіаційний транспорт, теплоходи, залізничні поїзди, автобуси). 

По місцю діяльності туроператори бувають: 

1. Місцеві (внутрішні) оператори - вони орієнтують турпакеты призначенням в межах країни походження.

2. Виїзні оператори - вони орієнтують турпакети на зарубіжні країни. 

3. Оператори на прийомі вони базуються в місці призначення (у країні призначення) і обслуговують іноземних туристів, що прибувають, на користь інших операторів і агентів.

Крім того, в більш загальному сенсі туроперейтингу прийнято розділяти туроператорів на ініціативних і рецептивних. 

Ініціативні туроператори - це оператори, що відправляють туристів за рубіж або в інші регіони за домовленістю з приймаючими (рецептивними) операторами або безпосередньо з туристськими підприємствами.

Відмінністю їх від туристських агентств, що займаються виключно продажем чужих турів, є те, що вони займаються комплектацією туристського продукту, що складається (по нормах ВТО) з не менше чим трьох послуг: розміщення, транспортування туристів і будь-яка інша послуга, не пов'язана з першими двома. Класичний ініціативний туроператор формує складні маршрутні тури, комплектуючи їх з послуг місцевих туроператорів в різних місцях відвідин (по маршруту), забезпечує проїзд до місця почала подорожі і назад і організовує надання внутрішньомаршрутного транспорту.

До таких туроператорів відносяться виїзні туроператори і внутрішні туроператори, що займаються відправкою внутрішніх туристів в інші регіони своєї країни.

Рецептивні туроператори - це туроператори на прийомі, тобто комплектуючі тури і програми обслуговування в місці прийому і обслуговування туристів, використовуючи прямі договори з постачальниками послуг (готелями, підприємствами живлення, досугово-развлекательными установами і т. д.). Це чиста форма туроперейтинга. До неї відносяться туроператори на прийомі і внутрішні туроператори, обслуговуючі своїх громадян також на прийомі.