26. Інформаційне суспільство. Д.Белл і його робота "Грядущее постиндустриальное общество".

Інформаційне суспільство - це суспільство, яке ґрунтується на інформації.У світовому суспільно-політичному просторі також здійснювались спроби визначити його сутність, зокрема: інформаційне суспільство - комплексне поняття, у якому економіка, наука й культура є взаємодоповнювальними чинниками, а основний успіх пов'язаний із синергією всіх складових.Найголовнішим ресурсом розвитку суспільства є люди, їхні інтелектуальні, творчі, духовні здібності. Сьогодні найбільш обмежений і найдорожчий ресурс - знання й компетенції. Завдання суспільства - створити умови для реалізації потенціалу кожної людини за допомогою інформації, знань, інформаційно-комунікативних технологій.

 Характерними рисами теоретичного інформаційного суспільства, є:

• збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;

• зростання кількості людей, зайнятих інформаційними технологіями, комунікаціями і виробництвом інформаційних продуктів і послуг, зростання їх частки у валовому внутрішньому продукті;

• зростання інформатизації та ролі інформаційних технології в суспільних та господарських відносинах;

• створення глобального інформаційного простору, який забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задоволення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.

В своей работе Белл пытается показать развитие общества как переход между тремя стадиями — доиндустриальным, индустристриальным и постиндустриальным обществом. Каждая стадия определяется одним доминирующим видом производства — соответственно, сельским хозяйством, промышленностью и услугами. В обосновании своей теории Даниэл Белл приводит данные на основе США, которые показывают рост услуг в структуре производства. Следует также отметить, что автор описывает не какое-то реальное общество, а создаёт «аналитическую конструкцию» — т. е. то, чем наше общество может быть.

28.Природа і сутність соціальної нерівності.

У теорії соціальної стратифікації соціальна нерівність трактується як наслідок нерівності позицій (посад, професій), різниця в розмірі матеріальної та моральної винагороди (престиж), влади, освіти між різними стратами та прошарками населення. Як правило, поняття соціальна нерівність тісно пов'язане із поняттям бідність. Бідність визначається як економічний та соціокультурний стан людей, котрі мають мінімальну кількість ліквідних цінностей (ті, що постійно підлягають продажу та обміну) та обмежений доступ до соціальних благ. Але соціологія розуміє і вбачає в бідності не тільки мінімальний дохід, але і своєрідний спосіб і стиль життя, норми поведінки, стереотипи сприйняття, психологію, котрі передаються протягом поколінь.

Вищий вищий клас. "Пропуском" до цього шару служить успадковане багатство і соціальна популярність сім’ї; як правило, це старі поселенці, статки яких збільшувалися протягом декількох поколінь. Вони дуже багаті, але не виставляють багатство на показ. Соціальна позиція представників цього елітарного прошарку настільки безпечна, що вони можуть відступати від прийнятих норм, не побоюючись втратити при цьому свій статус.

Нижчий вищий клас. Це професіонали у своїй області, які одержують надзвичайно високий дохід. Вони набули, а не успадкували своє положення. Це активні люди з великою кількістю матеріальних символів, що підкреслюють їх статус: найбільші будинки в кращих районах, найдорожчі автомобілі, басейни та т. ін.

Вищий середній клас. Це люди, для яких головною є кар'єра. Основою кар'єри можуть стати висока професійна, наукова підготовка або досвід управління бізнесом. Представники цього класу дуже вимогливо відносяться до освіти своїх дітей, для них характерне виставлене на показ споживання. Будинок у престижному районі для них є головною ознакою їх успіху та статку.

Нижчий середній клас. Типові американці, що є прикладом респектабельності, сумлінного відношення до роботи, вірності культурним нормам і стандартам. Представники цього класу також велике значення надають престижності свого будинку.

Вищий нижчий клас. Люди, що ведуть звичайне життя, заповнене щоденно повторюваними подіями. Представники цього класу проживають у непрестижних районах міста, у невеликих будинках чи квартирах. До цього класу відносяться будівельники, некваліфіковані робітники та інші, праця яких позбавлена творчості. Для них необхідний лише середній рівень освіти і деякі навички; працюють вони зазвичай вручну.

Нижчий нижчий клас. Люди, які знаходяться у вкрай тяжкому положенні, мають проблеми з законом. До них належать, зокрема, іммігранти неєвропейського походження. Людина з нижчого класу відкидає норми середніх класів і намагається жити сьогоднішнім днем, витрачаючи велику частину своїх доходів на харчування і роблячи покупки в кредит.

Досвід використання стратифікаційної моделі Уорнера доводить, що в представленому виді вона в більшості випадків не відповідає країнам Східної Європи, Росії й України, де у ході історичних процесів складається інша соціально-стратифікаційна структура.