1.2. Складні речення

Складні речення активніше використовуються в книжних стилях мови, тому є досить частотними в текстах документів. Із складних речень найбільш активно функціонують безсполучникові й складнопідрядні з підрядними з'ясувальними, причиновими, умовними, які допомагають стисло та логічно викласти думку.

Складносурядні та складнопідрядні речення досить відчутно відрізняються в стилістичному плані.

Складносурядні речення дають можливість зобразити одночасність або послідовність дій, подій: За цим контрактом Головний бухгалтер зобов'язується особистими силами і силами бухгалтерії здійснювати бухгалтерський облік у Товаристві, а Генеральний директор зобов'язується створювати необхідні умови для роботи Головного бухгалтера.

Уживання складнопідрядних речень допомагає уникнути двозначності, неточності. Підрядні конструкції чітко диференціюють виражені ними думки, систематизують, упорядковують їх взаємозалежність.

Стилістичне навантаження в складнопідрядних реченнях мають сполучники. Книжного характеру висловлюванню надають підрядні сполучники через те що, так що, якщо, для того щоб.

Стилістичне навантаження має і порядок розташування частин складнопідрядного речення: спочатку вживається компонент, який вимагає підкреслення. Стилістично позначеним є винесення підрядної частини на початок речення або вклинення її в середину складнопідрядної конструкції: Щоб уникнути ситуації, небезпечної для життя, кожен працівник повинен ознайомитися з правилами безпеки життєдіяльності.

Недоліки в текстах документів можуть бути спричинені:

а) надмірним ускладненням складного речення підрядними частинами;

б) уживанням підрядного речення в ролі присудка двоскладного речення;

в) зміщування прямої та непрямої мови, наприклад: Декан звернувся до присутніх із проханням, якщо ви хочете одержати кошти за написання навчально-методичної літератури, її слід подати до загальноуніверситетського плану видання навчальних видань.

1.3. Надфразна єдність

Однією з виразних ознак ділової мови є надфразна єдність – гармонійна, закінчена синтаксична конструкцію, логічно завершену одиницю мовлення. Надфразній єдності притаманні такі ознаки: ритмічність мовлення, специфічне поєднання однорідних синтаксичних структур, що має свою завершальну й смислову кінцівку.

Надфразна єдність об'єднує в собі кілька речень, фраз, абзаців, поєднаних сурядним і підрядним зв'язком, які за допомогою граматичних засобів (сполучників, займенників, прислівників із прилеглими словами, граматично опорними словами і т.д.) та ритмомелодійної інтонації створюють певну гармонійну завершеність висловлення.

Кожен функціональний стиль сучасної української літературної мови має свою специфіку щодо вживання надфразних єдностей. Але завдання надфразних єдностей у всіх стилях однакове – конденсовано передавати багатопланову, об'ємну інформацію в єдиній композиційно-синтаксичній структурі. В офіційно-діловому стилі надфразна єдність повинна забезпечити точність, ясність, однозначність, логічну стрункість у формулюванні складних понять, визначень тощо.

Надфразні єдності ділового мовлення визначаються строгістю у розгортанні, послідовністю зчеплення речень, рівним лінійним переліченням. Часто для полегшення сприйняття в надфразних єдностях застосовується рубрикація, поділ на окремі речення чи фрази з їх нумерацією і внесенням у підабзаци.