Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
АЛГОРИТМИ ПО НЕРВОВИХ І ПСИХІЧНИХ ХВОРОБА1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4.5 Mб
Скачать

Алгоритм виконання практичного навичку № 9.

Особливості годування неврологічних хворих.

Послідовність

Зміст

Примітка

Мета:

Показання:

Місце виконання:

Алгоритм виконання:

Заповнити документацію

Лікувальна, нагодувати пацієнта.

Неможливість самостійно вживати їжу.

Лікувальний заклад, домашні умови.

1.Вияснити причину неможливості самостійного приймання

їжі:

- розлади ковтання,

- парези або паралічі рук,

- пацієнт без свідомості,

- депресія, ступор,

- марення,

- галюцинації,

- є спосіб самогубства,

- в iстеричних психопатiв нерiдко править за прояв демонстративної поведінки..

1. Залежно від причини нагодувати пацієнта:

- при розладах ковтання – нагодувати за допомогою шлункового зонда, введеного через ніс або рот.(див алг №_

- При парезах або паралічах – нагодувати ложкою і навчити їсти непаралізованою рукою.(див алг №______)

- Коли пацієнт без свідомості – застосовують за вказівкою лікаря парентеральне годування шляхом введення поживних речовин (розчину глюкози із вітамінами, білкових препаратів тощо) (див алг №________).

- При депресії – попробувати вговорити пацієнта прийняти їжу, слiд переконати хворого в шкiдливостi, небезпечностi такої поведiнки для нього самого і для його близьких.

- При галюцинаціях, мареннях - можна спробувати прозирнути у свiт хворобливих переживань хворого, не спростовуючи їх. Наприклад, хворому з маячними iдеями отруєння можна замiнити тарiлку з їжею,або попробвати їжу із тарілки пацієнта самому;

- деякi маячнi хворi вiдмовляються вiд їжi, яку приносять з дому, але їдять лiкарняну, дати можливість оглянути їжу; наприклад: їдять яйця лише пiсля того як переконаються, що на їхнiй шкаралупi немає слiдiв введення всередину яйця якоїсь отруйної речовини. .

- Якщо переконаннями хворого не можна умовити почати їсти, йому призначають невеликi дози iнсулiну (4—8 Од пiдшкiрно), який викликає сильне почуття голоду.

- З метою боротьби з вiдмовою вiд їжi, особливо при кататонiчному негативiзмi, застосовують барбаміл-кофеїнове розгальмування (див алг №_________). У разi безуспiшностi зазначених методiв і тривалого голодування хворого, про що свiдчить поява в нього з рота запаху ацетону (звичайно 3—4 дні постiйної вiдмови вiд їжi), переходять до годувания хворого через зонд. Зробіть запис про виконану процедуру.

Запам’ятайте!

Мотиви вiдмови вiд їжi мають бути вiдомi медичному працiвниковi для того, щоб у бесiдi з хворим вiн мiг аргументувати, доводити неправильнiсть, їх невiдповiднiсть дiйсностi.

АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОГО НАВИЧКУ № 10.

МЕТОДИКА БАРБАМІЛ-КОФЕЇНОВОГО РОЗГАЛЬМУВАННЯ,

Послідовність

Зміст

Примітка

Мета:

Показання:

Протипоказання:

Місце виконання:

Підготувати необхідне:

Алгоритм виконання:

Заповнити документацію

Лікувальна, догляд за пацієнтом.

За призначенням лікаря при ступорі, депресії, для розгальмування хворого з метою догляду: нагодувати, проведення гігієнічних заходів.

Визначає лікар.

Лікувальний заклад.

Стерильні: лоток, шприци (1-2 мл і10 мл), ватні кульки, серветки, пінцет.

10 % або 20% 1-2 мл розчину кофеїну натрію бензоату, 5% 5 -10 мл барбамілу.

Гумові рукавички, маска, джгут, підкладна подушечка, рушник, бікси зі стерильним матеріалом та інструментарієм, спирт етиловий 70, ємкість для використаного матеріалу, який не був в контакті з пацієнтом ( відро з педаллю); лоток для використаного матеріалу, ємкості з дезрозчинами, аптечка “АНТИ-СНІД”, тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір.

1.Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції, отримайте згоду на її проведення.

2. Руки вимийте на гігієнічному рівні. Висушіть паперовим рушником (серветкою) (див. алг. №18). Одягніть маску. Здійсніть гігієнічну асептику рук (див. алг. №19).

3. Підшкірно введіть 1 мл 20 % розчину кофеiну натрію бензоату.

4.Через 4-5 хв внутрiшньовенно (повiльно!) введіть 5—8 мл 5 % розчину барбамiлу.

Примітка: На невеликий перiод (15— 20 хв) хворi розгальмовуються стають бiльш доступними, у них з’являеться апетит. Цього часу досить, щоб нагодувати хворого або виконати інші маніпуляції по догляду.

5.Запитайте про самопочуття хворого.

6.Продезінфікуйте використане оснащення.

7.Вимийте і висушіть руки.

Зробіть позначку про виконання ін'єкції.

Запам’ятайте!

Барбаміл вводять повільно- із швидкістю 1 мл в 1хв.

АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОГО НАВИЧКУ № 11.

ЗАСТОСУВАННЯ ГРІЛКИ ПРИ ПОРУШЕННЯХ ТЕМПЕРАТУРНОЇ ЧУТЛИВОСТІ

Послідовність

Зміст

Примітка

Мета:

Показання:

Протипоказання:

Місце виконання:

Підготувати необхідне:

Алгоритм виконання:

Заповнити документацію

- місцеве зігрівання окремих ділянок тіла;

- зняття болю спастичного характеру;

- відволікаюча терапія.

Визначає лікар (біль спастичного характеру; хронічні захворювання органів черевної порожнини; запальні інфільтрати; місцеве зігрівання окремих ділянок тіла з метою відволікаючої терапії).

Гострі запальні процеси в черевній порожнині, кровотечі різного походження, злоякісні та доброякісні пухлини, перші години після травми, інфіковані рани.

Лікувальний заклад або домашні умови.

Грілка гумова, рушник або пелюшка, гаряча вода (t – 60 -70С), водний термометр, гумові рукавички, вазелінова олія.

1.Психологічно підготуйте пацієнта до виконання мані пуляції, отримайте згоду на її проведення.

2. Руки вимийте на гігієнічному рівні. Висушіть паперовим рушником (серветкою). (див. алг. №18),обробіть руки спиртом. Надягніть гумові рукавички. (див. алг. № 20).

3.Візміть грілку і відкрийте корок.

4.Заповніть грілку на 2/3 об’єму гарячою водою t - 60 -70С.

5.Випустіть з грілки повітря і закрутіть корок.

6.Витріть грілку насухо.

7.Перевірте грілку на герметичність, опустивши корком донизу.

8.Загорніть її в рушник і прикладіть до тіла пацієнта спочатку до здорової кінцівки (для визначення ступеня температурної чутливості), а потім до хворої частини тіла.

9.Через 5 хвилин проконтролюйте, чи немає яркої гіперемії під грілкою, спитайте пацієнта про самопочуття.

10.Заберіть грілку після того, як вона охолоне.

11.Продезінфікуйте грілку після застосування.

Зробіть відмітку про виконання процедури.

Запам’ятайте!

При тривалому застосуванні грілки, щоб запобігти гіпер-пігментації шкіри, місце накладання грілки потрібно попередньо змастити вазеліновою олією.

Запам’ятайте!

Для попередження опіків перевірте відчуття температури на здоровій частині тіла пацієнта або на внутрішній поверхні передпліччя власної руки!

.

АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОГО НАВИЧКУ № 12. ПІДГОТОВКИ ХВОРОГО ДО РЕНТГЕНОГРАФІЇ ПОПЕРЕКОВО- КРИЖОВОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА.

Послідовність

Зміст

Примітка

Мета

Показання:

Протипоказання:

Місце виконання:

Підготувати необхідне:

Алгоритм виконання:

Заповнити документацію

Обстеження хребта.

Захворювання хребта: остеохондроз, травма, пухлина.

Лікувальний заклад.

Набір інструментарію для очисної клізми.

1. Напередодні ввечері психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції, поясніть її мету.

2.Отримайте згоду на проведення процедури.

3.Попередьте хворого, щоб він ввечері, крім чаю, нічого не вживав.

4. Зробіть пацієнту перед сном і після сну очисну клізму. (див алг №____).

5. Попередьте хворого про заборону снідати.

6. Відправте хворого в супроводі медичного працівника і з направленням ( медична карта стаціонарного хворого, окреме направлення) в рентгенологічний кабінет.

Поцікавтесь станом пацієнта , перевірте наявність опису проведеного обстеження у супровідних документах.

АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОГО НАВИЧКУ № 13.

ПІДГОТОВКА ЛІЖКА ЗІ ЩИТОМ, МЕТОДИКА ВИТЯГАННЯ ХРЕБТА ПІД ЧАС ДИСКОГЕННОЇ ПАТОЛОГІЇ.

Послідовність

Зміст

Примітка

Мета

Показання:

Протипоказання:

Місце виконання:

Підготувати необхідне:

Алгоритм виконання:

Заповнити документацію

Догляд за пацієнтом та його лікування.

Зменшити біль та лікування при дискогенній патології.

Відкрита травма хребта.

Підготовка ліжка зі щитом – в домашніх та лікувальних умовах; витягання хребта – в лікувальних закладах.

Чиста наволочка, простирадло, підковдра, водонепроникний мішок для брудної білизни, дерев’яний щит, який по величині відповідає величині ліжка, лямки, петля Гліссона.

1.Поясніть пацієнту мету і хід маніпуляції і отримайте згоду на її проведення.

2.Надягніть гумові рукавички.

3.Зніміть почергово брудну білизну:

• зніміть брудну наволочку з подушки і покладіть в мішок для брудної білизни, подушку - на чисту поверхню (на стілець або тумбочку);

• витягніть ковдру з підковдри і покладіть на чисту поверхню (на стілець);

• звільніть кінці простирадла з-під матраца з усіх боків, ручаючись навколо ліжка і складаючи його до центра ліжка;

• згорнігь всю брудну білизну в тугий рулон і покладіть в мішок для брудної білизни;

• зніміть гумові рукавички і покладіть їх у мішок;

* зніміть матрац;

 покладіть на ліжко дерев’яний щит, матрац;

Застеліть на ліжко чисте простирадло:

• складіть чисте простирадло по довжині;

• розташуйте центральну складку посередині вздовж ліжка;

• простирадло розправте в ножному кінці ліжка, а потім в узголів'ї ліжка;

• заправте простирадло під матрац в ножному кінці ліжка, а потім в узголів'ї ліжка;

• станьте збоку від ліжка, близько до нього, підніміть бічний кінець простирадла над ліж­ком на рівні 30 см, утворивши трикутник;

• покладіть утворений трикутник на ліжко, тримаючи його за верхній кут;

• заправте звисаючу частину простирадла під матрац;

• візьміть трикутники за верхні кути, опустіть їх донизу, почергово заправте під матрац;

• перейдіть до іншого боку ліжка і повторіть вищенаведені пункти.

4.Надягніть підковдру на ковдру:

• покладіть підковдру на ліжко поверх про­стирадла і заправте в неї ковдру;

• розмістіть ковдру так, щоб її центральна середня лінія збігалася із центром ліжка;

• заправте ножний кінець ковдри під матрац;

• відгорніть верхню частину ковдри, щоб можна було нею прикрити подушку.

5.Одночасно налагоджують витягання хребта за рахунок власної ваги тіла:

- при переломах грудних та поперекових хребців його проводять за допомогою лямок, накладених на пахвові запа­дини,

- при переломах шийних і верхньогрудних хребців - за допомогою витягнення за тім'яні бугри чи петлі Гліссона, які фіксують до головного кінця ліжка, піднятого на 15-35 см.

.

Зробіть відмітку про виконання процедури.

Запам’ятайте!

Під час виконання процедури цікавтесь станом пацієнта

АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОГО НАВИЧКУ № 14.

ВИКОНАННЯ СУХОЇ ГОРИЗОНТАЛЬНОЇ ТРАКЦІЇ ХРЕБТА.

Послідовність

Зміст

Примітка

Мета

Показання:

Протипоказання:

Місце виконання:

Підготувати необхідне:

Алгоритм виконання:

Заповнити документацію

Лікувальна.

Запальні, дистрофічні, післятравматичні процеси хребта; зміщення міжхребцевих дисків чи хребців, які супроводжуються порушенням живлення тканин, стисненням периферичних нервів, між хребцева нориця.

Відкрита травма хребта.

Лікувальний заклад.

Функціональне чи спеціальне ортопедичне ліжко (або дерев’яний щит для звичайного ліжка), підставки під стегна і гомілки, лямки для фіксації пацієнта в області плечей і ступнів, петля Гліссона, вантаж у вигляді набору кілець.

1.Психологічно підготуйте пацієнта до процедури: поясніть пацієнту мету і хід маніпуляції і отримайте згоду на її проведення.

2.Доставте пацієнта в кабінет .

3. Покладіть хворого на спину на тверде ліжко чи спеціальне ортопедичне.

4. Помістіть в ножний кінець ліжка підставку, на яку покладіть зігнуті під кутом до стегон гомілки пацієнта.

5. Фіксуйте пацієнта спеціальними лямками в ліжку в області плечей чи попереку.

6. Зафіксуйте ступні до спеціальних підставок, до яких підвішується вантаж. Масу вантажу підбирає лікар строго індивідуально.

7. Через вказаний лікарем період часу зніміть вантаж, зніміть лямки і підставку або змініть конфігурацію ортопедичного ліжка.

8. Поцікавтеся станом хворого, перевірте наявність активних рухів в кінцівках, допоможіть встати пацієнту або перекладіть його на каталку.

9. Доставте пацієнта в палату, вкладіть в ліжко в положення, яке дозволив лікар.

10. Розпитайте пацієнта про його стан.

11. Зробіть відмітку про виконання процедури.

Витягання хребта в ліжку: 1 – витягання для поперекового відділу хребта; 2 – витягання для шийного відділу хребта за допомогою петлі Гліссона.

Запам’ятайте!

В гострому періоді не використовуйте місцево тепло і масаж.

Увага!

Дотримуйтесь максимальної обережності.

Запам’ятайте!

Після закінчення процедури хворий повинен перебувати в горизонтальному положенні ще 2-3 год.

АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОГО НАВИЧКУ № 15. ВИКОНАННЯ ТРАКЦІЇ ХРЕБТА У ВОДІ.

Послідовність

Зміст

Примітка

Мета

Показання:

Протипоказання:

Місце виконання:

Підготувати необхідне:

Алгоритм виконання:

Мета

Показання:

Протипоказання:

Місце виконання:

Підготувати необхідне:

Алгоритм виконання:

Підготовити необхідне:

Алгоритм виконання:

Заповнити документацію

Лікувальна, усунення больового синдрому шляхом кумулятивної дії витягнення і релаксуючого та болезаспокійливого ефекту теплої води.

Запальні, дистрофічні, післятравматичні процеси хребта; зміщення між хребцевих дисків чи хребців, які супроводжуються порушенням живлення тканин, стисненням периферичних нервів.

Відкрита травма хребта.

Лікувальний заклад.

Пояс з вантажем 15-20 кг, голово тримач, плечетримачі, підлікотники, рушники, годинник, змінна білизна.

Вертикальне витягання хребта у басейні.

1.Психологічно підготуйте пацієнта до процедури: поясніть пацієнту мету і хід маніпуляції і отримайте згоду на її проведення.

2. Виконайте із пацієнтом комплекс підготовчих вправ, спрямованих на збільшення рухливості і витягання хребта. Для кращого розслаблення м'язів спини використайте підводний масаж.

3. Доставте пацієнта в кабінет.

4. Допоможіть пацієнту переодягнутися у купальний костюм.

5. Прикріпіть до хворого пояс із вантажем і допоможіть йому опуститись у басейн наповнений теплою водою.

6. Відмітьте час занурення.

7.При локалізації патологічного вогнища у нижньошийному і верхньогрудному відділах хребта

пацієнт утримується у воді в положенні, що показане на рис. 1.

8.При ураженні грудних і поперекових хребців хворий спирається не тільки на головотримач, але й на плечетримачі — підлікотники. Фіксувати положення хворого можна також за допомогою надувного круга, проведеного під пахвами.

9. Під час процедури і після цікавтеся станом хворого.

10. Через 15-20 хв допоможіть пацієнту піднятися із басейну і вийти із води.

11. Зніміть вантажі і пояс.

12.Допоможіть помитися і переодягнутися.

13.Супроводжуйте у палату. Після кожної процедури хворий повинен відпочити 1,5 год.

Горизонтальне витягнення хребта у ванній.(мал. 2)

Лікувальна, усунення больового синдрому шляхом кумулятивної дії витягнення і релаксуючого та болезаспокійливого ефекту теплої води.

Запальні, дистрофічні, післятравматичні процеси хребта; зміщення між хребцевих дисків чи хребців, які супроводжуються порушенням живлення тканин, стисненням периферичних нервів. Більш важкий стан хворого ніж у попередньому навику.

Відкрита травма хребта.

Лікувальний заклад.

Щит, грудний ліф, пояс, система блоків із вантажем, рушники, годинник, змінна білизна.

1.Психологічно підготуйте пацієнта до процедури: поясніть пацієнту мету і хід маніпуляції і отримайте згоду на її проведення.

2. Виконайте із пацієнтом комплекс підготовчих вправ, спрямованих на збільшення рухливості і витягання хребта. Для кращого розслаблення м'язів спини використайте підводний масаж.

3. Доставте пацієнта у ванну кімнату..

4. Допоможіть пацієнту переодягнутися у купальний костюм.

5. Допоможіть йому опуститись у ванну, наповнену теплою водою і закрипіть на грудях хворого грудний ліф, а на поперек - пояс, який з'єднується тросиками через систему блоків із вантажем.

6. Відмітьте час занурення.

7. Витягання починайте із ваги 5 кг, яку протягом 4-5 хв поступово доведіть до максимуму і наприкінці процедури поступово за той самий час зменшіть вантаж.

8. Під час процедури і після цікавтеся станом хворого.

9. Через 20-30 хв пацієнту зніміть пояс і грудний ліф, допоможіть вийти із ванни.

10.Допоможіть помитися і переодягнутися.

11.Супроводжуйте у палату. Після кожної процедури хворий повинен відпочити 1,5 год.

Витягнення хребта у ванні можна робити і шляхом провисання тулуба у воді, тобто за рахунок маси тіла хворого (рис. 3).

Мета, показання, протипоказання.і місце проведення як у попередньому навику.

Лямки, рушник і змінна білизна.

1.Психологічно підготуйте пацієнта до процедури: поясніть пацієнту мету і хід маніпуляції і отримайте згоду на її проведення.

2. Виконайте із пацієнтом комплекс підготовчих вправ, спрямованих на збільшення рухливості і витягання хребта. Для кращого розслаблення м'язів спини використайте підводний масаж.

3. Доставте пацієнта у ванну кімнату..

4. Допоможіть пацієнту переодягнутися у купальний костюм.

5. Допоможіть йому опуститись у ванну, наповнену теплою водою і закрипіть на грудях хворого грудний ліф, а нижні кінцівки в області гомілкових суглобів, закрипіть лямками, таким чином, щоб хворий не торкався дна ванни і провисав у ній (поза "гамак").

6. Відмітьте час занурення.

8. Під час процедури і після цікавтеся станом хворого.

9. Через відповідний час пацієнту зніміть лямки з ніг і грудний ліф, допоможіть вийти із ванни.

10.Допоможіть помитися і переодягнутися.

11.Супроводжуйте у палату. Після кожної процедури хворий повинен відпочити 1,5 год.

Зробіть відмітку про виконання процедури.

Температура води 37-40˚С

Перша процедура витягання проводиться без або з мінімальним вантажем, у наступних — вага поступово збільшується. Тривалість процедури становить 15-20 хв, курс 12-14 процедур.

Різновидом вертикального витягнення є підводне витягнення на похилій дошці (щиті), яке застосовується в умовах стаціонару у більш важких хворих.

Вага вантажу 5-25 кг, тривалість процедури 20-30 хв.

Тривалість першої процедури 5 хв, поступово доводять до 15 хв. Курс – 12-20 процедур.

Рис. 1. Витягання поперекового відділу хребта у лікувальному басейні.

Рис 2.Витягування хребта у ванні на нахиленому щиті.

Рис 3. Витягування хребта у ванні шляхом провисання тулуба.

АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОГО НАВИЧКУ № 16.

НАДАННЯ НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ ПІД ЧАС МОЗКОВОГО ІНСУЛЬТУ.

Послідовність

Зміст

Примітка

Мета

Показання:

Протипоказання:

Місце виконання:

Підготувати необхідне:

Алгоритм виконання:

Заповнити документацію

1 .Підтримати діяльність життєво важливих функцій організму: дихальної, серцево-судинної, водно-електролітний баланс.

2.Профілактика набряку головного мозку.

Мозковий інсульт.

Місце перебування пацієнта.

Стерильні: лоток, шприци (1-2 мл,10 мл, 20мл), ватні кульки, серветки, пінцет.

Медикаменти:розчин еуфіліну 2,4% 5-10 мл, р-н хлориду натрію 0,9% 10 -20 мл, лазікс 1% 1мл, р-н корглікону 0,06% 0,5 мл, р-н строфантину 0,05% 0.% мл, кордіамін 2 мл, р-н сульфокамфокаїну 10% 2мл, р-н мезатону 1% 1мл, р-н преднізолону 30% 1мл, р-н дибазолу 1,0% 4-6 мл, р-н магнію сульфату 25% 5 10 мл.р-н клофеліну 0,01% 1мл,

Гумові рукавички, маска, джгут, підкладна подушечка, рушник, бікси зі стерильним матеріалом та інструментарієм, спирт етиловий 70, ємкість для використаного матеріалу, який не був в контакті з пацієнтом ( відро з педаллю); лоток для використаного матеріалу, ємкості з дезрозчинами, аптечка “АНТИ-СНІД”, тонометр, фонендоскоп, грілка,термометр, протишоковий набір.

ГОСТРЕ ПОРУШЕННЯ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ Стандарт надання медичної допомоги при невідкладних станах І 60 – І 66

Критерії діагностики: • огляд (положення, свідомість); • неврологічний статус; • артеріальний тиск (АТ); • дихання; • електрокардіограма (ЕКГ). Варіанти діагнозу: геморагічний інсульт – субарахноїдальний крововилив, субдуральна гематома, епідуральна гематома, ішемічний інсульт (тромботичний та нетромботичний).  Визначити: • рівень свідомості за шкалою коми Глазго; • ознаки травми; • рух і симетрію обличчя; • розмір та реакцію зіниць; • порушення чутливості за гемітипом; • АТ; • зареєструвати ЕКГ. 1. АТ > 150, знизити на 1/4, від висхідного, в/в: - магнію сульфат 25% – 10-20мл. Альтернатива: - бензогексоній 1 мл на 20 мл ізотонічного розчину NaСІ або клофелін до 1 мл. 2. Судоми - магнію сульфат 25% – 10 мл в/в; - сібазон 2-4 мл в/в. Альтернатива: - оксібутірат натрію 10-20 мл або тіопентал натрію 0,1-0,2 г у розведенні 1:100 в/в. 3. Набряк головного мозку: - фуросемід 1% 2-4 мл в/в; - магнію сульфат 25% 10 мл в/в. 4. Порушення серцевого ритму лікувати за відповідними стандартами 5. Нейропротектори: - пірацетам (до 60 мл на добу) 6. При порушенні дихання – допоміжна вентиляція легень. Альтернатива: - інтубація трахеї. 7. Клінічна смерть – за стандартом «Раптова смерть». Транспортувати в лежачому положенні на боці, щоб запобігти аспірації. Кожні 5 хвилин спостерігати за показниками життєво важливих функцій.

Зробіть відмітку про виконання процедури

АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОГО НАВИЧКУ № 17. НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ГІПЕРТОНІЧНОМУ КРИЗІ.

Протокол І 10 – І 15.

Послідовність

Зміст

Примітка

Мета:

Показання:

Протипоказання:

Місце виконання:

Підготувати необхідне:

Алгоритм виконання:

Знизити показники АТ на ? вихідного рівня.

Гіпертонічний криз ускладнений чи неускладнений.

Місце перебування пацієнта.

Стерильні: лоток, шприци (1-2 мл,10 мл, 20мл), ватні кульки, серветки, пінцет.

Медикаменти:розчин еуфіліну 2,4% 5-10 мл, р-н хлориду натрію 0,9% 10 -20 мл, лазікс 1% 1мл, р-н дибазолу 1,0% 4-6 мл, р-н магнію сульфату 25% 5 10 мл.р-н клофеліну 0,01% 1мл,лакардія, пірацетам 20% 5 мл,анаприлін 0,01, ніфедипін 0,01, аналгін 50% 2мл, ренальган…, лакрдія…

Гумові рукавички, маска, джгут, підкладна подушечка, рушник, бікси зі стерильним матеріалом та інструментарієм, спирт етиловий 70, ємкість для використаного матеріалу, який не був в контакті з пацієнтом ( відро з педаллю); лоток для використаного матеріалу, ємкості з дезрозчинами, аптечка “АНТИ-СНІД”, тонометр, фонендоскоп, грілка,термометр, протишоковий набір.

Ускладнений: 1. Гіпертонічна енцефалопатія або вогнищева неврологічна симптоматика

─ Фуросемід 2,0-4,0 в/в

─ Магнію сульфат 25%-10,0 в/в альтернатива: лакардія в/в

─ Пірацетам 20% -10,0-20,0 в/в, альтернатива: еуфілін 2,4%до 10,0 в/в

2.Гострий вінцевий синдром – див. протокол № 11

3.Гостра серцева недостатність – див. протокол № 13

4.Госпіталізація на ношах в неврологічне, кардіологічне або терапевтичне відділення (в залежності від симптоматики)

Заповнити документацію:

Неускладнений:

1.Тахікардія-

Анаприлін 0,01 - 20-40 мг per os (під язик) або метопролол 25-50 мг per os (під язик)

2.Нормо- та брадикардія:

Ніфедипін 0,01(фармадипін, починаючи з 3-6 крапель, корінфар або фенігідін 1 табл.) під язик

3.Можливе поєднання ніфедипіну та бета-адреноблокаторів альтернатива: лакардія 5% 4мл в/в

4.Додатково таблетовані гіпотензивні препарати пролонгованої дії – препарати пац

При залишкових явищах (головний біль та дещо підвищений АТ) – ренальган 5,0 в/в або в/м

альтернатива: анальгін 50% -2,0+дібазол1%- 3,0-5,0 (як протектор ЦНС, тільки в/м!)

Зробіть відмітку про виконання процедури

АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОГО НАВИЧКУ № 18.

Допомога при порушенні психіки. Протокол № F 31- F39

Психічний стан.

Депресія

Гострий психоз

Ознаки та симптоми

-0 пригнічений стан;

-1 думка про самогубство;

-2 плач;

-3 апатія;

-4 почуття провини;

-5 в анамнезі спроба самогубства

-6 підвищене сприймання;

-7 прискорена мова;

-8 непослідовність думок;

-9 манія величності;

-10 агресивність

Методи втручання

1. Не залишати пацієнта самого;

2. Сховати предмети, якими хворий може нанести пошкодження або самогубство;

3. Транспортувати в лікарню

1. Не поспішати;

2. Зберігати спокій;

3. Нейтралізувати збуджуючі фактори;

4. покликати на допомогу членів сім'ї, друзів;

5. Не доторкатися до хворого;

6. Дозволити хворому виговоритися;

7. Не сперечатись, не критикувати;

8. Не залишати хворого одного;

9. Транспортувати в лікарню

Знерухомлення хворого (при необхідності)

1. Проводиться лише після виконання попередніх методів втручання.

2. Накласти шкіряні (нейлонові) паски з прокладкою для нерухомості рук і ніг.

3. Забезпечити достатню кількість медперсоналу.

4. Під час процедури пояснювати хворому, заспокоювати його.

5. Визначити життєво важливі показники (АВС), неврологічний статус і показники периферійного кровообігу кожних 5 хв.

6. Документувати показання до нерухомості хворого, тип нерухомості.

АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОГО НАВИЧКУ № 19. ВИЗНАЧЕННЯ ПСИХІЧНОГО СТАНУ ПАЦІЄНТА

Мета: 1) міжособисті навички : спілкуватися, слухати, направляти, інформувати лікаря про стан пацієнта,

2) інтелектуальні навички: вміння критично мислити, вирішувати проблему. 3) встановлення проблем пацієнта.

ОПИТУВАННЯ

І. ПОРУШЕННЯ СФЕРИ СПРИЙНЯТТЯ

1. Галюцинації, псевдогалюцинації

А) зорові

1. Чи бувають у Вас переживання, які можна назвати баченнями (видінняи)

2.Ви бачите їх очима чи «внутрішнім поглядом»?

3. Ви можите вказати місце, де Ви їх бачите?

Б) слухові

1. Чи чуєте Ви якісь внутрішні голоси, голоси із зовні, коли Ви перебуваєте самі?

2. Це лише Ваші думки, чи Ви ясно сприймаєте це як шум, звук чи навіть голос?

3. Голос чуєте ззовні чи в голові?

4. Він заставляє Вас щось робити?

5. Це жива мова чи чуєте її як по радіо чи як із магнітофона?

В) нюхові

1. Чи помічали Ви, що стали відчувати звичні запахи якось по іншому?

2. Чи відчуваєте Ви якісь не привичні запахи?

Г) смакові

1. Чи відчуваєте Ви, що звичайна їда змінила свій смак?

2. Який присмак має звичайна їжа?

Д) дотикові

1. Чи буває у Вас відчуття чужорідного тіла на шкірі?

2. Деперсоналізація.

1. Чи буває у Вас відчуття, коли оточуючі Вас предмети здаються спотвореними (чудернацькими, неподібними на себе, розташованими на більш дальшій або ближчій відстані від Вас, збільшеними або зменшеними, зовсім незнайомими)?

2. Чи буває так, що місце, в якому Ви знаходитеся перший раз знайомим, уже баченим?

3. Деперсоналізація

А) немаячна

1. Не відчували Ви тимчасового зменшення (збільшення) свого тіла або його частин при закритих чи відкритих очах?

Б) маячна

1. Чи не було у Вас відчуття, що Ваші думки, почуття чужі Вам?

2. Чи не було у Вас відчуття, що все,що відбувається із Вами, Ви спостерігаєте ніби із сторони, що це відбувається з іншою людиною?

ІІ.РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

  1. Чи відчуваєте Ви почуття страху?

  2. Чи є причини для страху?

  3. Який у Вас настрій?

  4. У Вас завжди гарний настрій?

  5. Ви легко піддаєтесь змінам настрою?

  6. У Вас часто буває поганий настрій?

  7. Ви часто плачете (впадаєте в гнів)?

  8. Ви часто хвилюєтеся, тривожитеся, через що?

  9. Чи бувають у Вас думки, що жити непотрібно?

  10. Вам важко вставати зранку?

  11. Чи було у Вас бажання заснути і не проснутися?

ІІІ. РОЗЛАДИ ПАМ’ЯТІ

  1. У Вас добра (погана) пам’ять?

  2. Ви добре запам’ятовуєте прочитане (заучуєте на пам'ять)?

  3. Ви пам’ятаєте моє ім’я?

  4. Ви можете сказати, скільки часу знаходитися в лікарні?

  5. Яке сьогодні число?

  6. Де Ви зараз знаходитися?

  7. Хто ті люди, що знаходяться навколо Вас?

  8. Що Ви їли сьогодні на сніданок?

ІV РОЗЛАДИ СВІДОМОСТІ

  1. Чи бувають у Вас явища подібні на сновидіння тоді, коли Ви не спите?

  2. Вам подобається такий стан?

  3. Це були жахливі сни?

  4. Ви були учасником цих снів чи бачили їх із сторони?

  5. Як довго тривав цей стан?

  6. Де Ви знаходитеся?

  7. Який сьогодні день тижня, яка пора року?

  8. Вважаєте себе хворим?

  9. У Вас бувають напади із втратою свідомості?

  10. Чи страдаєте Ви епілептичними нападами?

  11. Як часто вони виникають?

V РОЗЛАДИ МИСЛЕННЯ

А) По темпу і по порядку

1. Чи буває у Вас стан, при якому важко дати раду з потоком думок (проходить раптовий обрив думок)?

2. Чи буває у Вас відчуття обриву думок?

Б) по продуктивності

--нав’язливі (настирливі) ідеї

1. Чи турбують Вас неприємні нав’язливі думки або потяги?

2. Чи бувають у Вас думки про те, що Ви можете сказати або зробити щось проти своєї волі, вдарити когось (чи по якомусь предмету), викрикнути якесь погане слово?

3. Чи не виникали у Вас сумніви у правильності і законності здійснених дій?

-- елементи маячних ідей

1. Чи здається Вам, що Ваше життя в небезпеці, що є зговір проти Вас?

2. Чи є у Вас відчуття, що на Вас хтось впливає, хто? З якою метою?

3. Чи здається Вам, що за Вами хтось слідкує (що Вас переслідують)?

4. Чи вважаєте себе незвичайною людиною?

5. Чи звинувачуєте себе (оточуючих) в чомусь?

6. Чи є у Вас відчуття, що все, що відбувається навколо ким-то підроблено?

ПСИХІЧНИЙ СТАТУС – СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ОПИСУВАННЯ.

І. Емоційно – вольова сфера

Зовнішній вигляд: пацієнт зовні неохайний ( охайний, побритий), волосся брудне (чисте), (не) зачесаний. Одягнутий неохайно (відповідно до суспільних норм, модно.

Поведінка: у відділенні (мало-, не-) спілкується, доброзичливий, лихий, сварливий, підозрілий, більше лежить (гуляє по коридору, дивиться телевізор).

Приходить до лікаря (медсестри) лише по виклику (із власної ініціативи). Перебування в психіатричній лікарні (не) обтяжує.

Міміка: жива (скупа). Вираз обличчя веселий (тужливе, похмуре, лихе,задумане).

Жестикуляція активна (слабка, відсутня). Пацієнт загальмований, малорухомий.

Контакт: на звернену до нього мову реагує повільно (швидко). Продуктивному контакту (не)доступний. На запитання (не) відповідає (не) по суті, коротко (багатослівно).

Мова: голосна (тиха, нормальна) темп мови підвищений (понижений, нормальний) розмовляє (не) зрозуміло, швидко (із затримкою) переключається із однієї теми на іншу.

Настрій: пацієнт байдужий до свого стану (емоційно стійкий, сильно хвилюється). Пацієнт стривожений, чогось боїться, збуджений (загальмований). На оточуюче (не) реагує.

Пацієнт знаходиться в депресивному стані (патологічно підвищеному настрої, нормально підвищеному настрої).

ІІ. Стан свідомості.

Пацієнт дезорієнтований в просторі і часі. Знаходиться в коматозному стані (сопорозному, сноподібному, без свідомому). У пацієнта алкогольний делірій (істеричний напад, синдром похмілля.

Пацієнт відмічає напади без втрати свідомості (із короткочасною втратою свідомості), які (не) часто супроводжуються судомами, мимовільним сечовиділенням, піною із роту, прикушуванням язика.

(Не) вважає себе хворим.

ІІІ. Відчуття, сприйняття.

Пацієнт відмічає бачення, які спостерігаються очима (внутрішнім поглядом), (не) може вказати їх знаходження, вони яскраві, виглядають як живі (блискучі і прозорі) (не)подають звуків, (не) говорять. Пацієнт бачить

їх частіше ранком (ввечері, вдень, вночі).

Пацієнт чує голоси, які йдуть ззовні (звучать всередині), дають пораду, дружелюбні, коментуючі.

Пацієнт відмічає, що став помічати звичні запахи якось по – іншому, відчуває незвичні запахи

Він став відчувати, що звичайна їжа змінює свій смак, смакові відчуття сприймає у (без) зв’язку із прийманням їжі.

Пацієнт відчуває наявність чужерідного тіла на шкірі (в середині живота, в голові).

Оточуючі предмети видаються пацієнту спотвореними (загадковими, неподібними на себе, розміщеними на більш далекій (близькій) від нього відстані.

Пацієнт часом відчуває зменшення (збільшення) свого тіла. Він відчуває, що для нього його думки важкі. Стан, що проходить із ним, спостерігається ніби із сторони.

ІV.Мислення.

Пацієнт відмічає стан, при якому йому важко справитися із потоком думок (проходить раптовий зрив думок).

Пацієнта турбують неприємні думки ( поведінка, сон, спогади) від яких він хоче позбутися, але не може. Бувають думки про то, що він може

сказати або зробити щось проти своєї волі.

Пацієнт боїться темноти (висоти, відкритих просторів, обмежених

просторів, гострих предметів, смерті, важкого захворювання, одинокості). У нього виникає страх в натовпі.

Пацієнту здається (переконаний, думає), що за ним слідкують (його

переслідують), він відчуває, що його життя знаходиться в небезпеці (є змова проти нього), що на нього хтось впливає. Він думає, що його хочуть обікрасти (отруїти, забрати квартиру).

Він вважає, що має надзвичайні здібності читати (передавати) думки на

відстані (має велику владу, могутність, безсмертя, велике багатство, великі наукові відкриття), вважає себе надзвичайною людиною.

Пацієнт підозрює свою жінку (чоловіка) в зраді. Він відчуває, що все, що проходить навколо нього кимось підроблено, що він постійно знаходиться в центрі уваги оточуючих, що оточуючі знають про його недоліки.

Пацієнт звинувачує себе в здійсненні поганих поступків, переконаний в своєму поганому моральному обліку.

Він переконаний, що хворіє важким захворюванням невиліковним, або встидним, в тому, що у нього є тілесна вада, що всі її бачать.

Пацієнт впевнений, що його організм перетворився в тіло тварини (пташки, іншої людини, неживий предмет).

Він вважає, що незнайомі люди з ворожою метою набувають рис родичів (знайомих).

Схильний до непотрібного мудрування, до непотрібних узагальнень.

V. Інтелект і пам'ять.

Пацієнт не називає поточної дати, (не) може сказати, скільки часу знаходиться в лікарні, де тепер перебуває, що сьогодні їв на сніданок, не пам’ятає імені лікаря.

Арифметичні задачі (не) розв’язує (за великий проміжок часу), (не) розуміє переносного змісту приказок, (не) знає назв інших країн.

АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОГО НАВИЧКУ № 20.

Фіксація пацієнта в стані психомоторного збудження.

Показання: 1) Поведінка пацієнта із ознаками рухового збудження,

2) із емоційними розладами (шизофренія, МДП, інтоксикаційні та інфекційні психози, психози пізнього віку, епілепсія, органічні і судинні пораження ЦНС.

Інструментарій: шприци, голки, полотенця.

Обов’язкова умова: 1) наявність достатньої кількості медперсоналу (3-4 людини),

2) медичні засоби використовуються лише за призначанням лікаря.

послідовність

обгрунтування

1

Підготовка до виконання маніпуляції

Перевести пацієнта в окрему палату під нагляд медперсоналу.

Забезпечення постійного спостереження для попередження само пошкоджень, суїциду, нападу на оточуючих.

2.

3.

Викликати лікаря

Підійти до пацієнта, тримаючи матрас або одіяло.

Забезпечує зменшення ударів, які може нанести пацієнт

ІІ. Виконання маніпуляції

4

Поставити ліжко на середину палати.

Забезпечується доступ до пацієнта

5

Зафіксувати ноги вище колін, руки – ближче до кистей, плечі . зауваження: не утримувати за грудну клітку і не надавлювати на живіт.

Забезпечення адекватної фіксації пацінта

6

Утримувати голову, поклавши на лоб рушник і притиснувши його кінці до подушки. Зауваження: лише по вказівці лікаря застосовувати механічну фіксацію

Профілактика травматизації

ІІІ. Завершення маніпуляції

7

Поставити ліжко із пацієнтом на місце.

8

Забезпечити постійний нагляд за пацієнтом

Забезпечти безпеку пацієнта

АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОГО НАВИЧКУ № 21.

ВИЯВЛЕННЯ ПРОБЛЕМ ПАЦІЄНТА ПРИ АЛКОГОЛІЗМІ.

Мета опитування –1) виявити характерні ознаки алкоголізму;

2) виявити рівень розвитку хвороби;

3) ступінь усвідомлення хвороби самим хворим.

№п\п

Запитання

Можливі відповіді

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Що заставило Вас звернутися за медичною допомогою?

На що Ви скаржитися?

А) як Ви спите?

Б) чи є у Вас апетит, особливо зранку?

В) як Ви себе почуваєте на наступний день після випивки?

Як Ви випиваєте?

А) як часто вживаєте алкогольні напитки?

Б) скільки років в цілому триває пиятика?

В)в якому віці почали випивати?

Чому Ви випиваєте?

А)Вияснити скільки випиває спиртного протягом 1-2 годин?

Як впливає на вашу нервову систему алкоголь?

Як змінюється Ваша поведінка після випивки?

А) яким Ви стаєте якщо Вас «зачіпають»?

Ви добре пам’ятаєте, що було з Вами до випивки, під час і після?

Розкажіть про останню випивку.

(Як виникла причина випивки? З ким, де, скільки випив? Що робив пізніше? Як і з ким прийшов додому? Що було вдома?)

Як Ви себе почуваєте, звичайно, на наступний день після випивки?

Який настрій?

Чи багато Ви п’єте води?

Чи є у Вас апетит?

Чи покращується настрій, якщо трошки вип’єте?

Як Ви спите і які Ви бачите сни після припинення пиятики?

Чи є у Вас нудота і блювання зранку?

Зранку Ви відчуваєте слабкість чи бадьорість?

Коли нормалізується сон і апетит?

Скільки днів Ви відходите після чергової пиятики?

У хворого, родичів, знайомих.

Як змінився Ваш характер?

Випиваєте самі чи в компанії?

Назвіть своїх друзів по компанії.

-Погане самопочуття, слабка нервова система, але рідко це пов’язують із вживанням спиртного.

-інколи: ”Прийшов лікуватися від п’янства “

Не можна! Підказувати хворому справжню причину «поганого самопочуття»

-вважають себе здоровими;

-свої скарги не пов’язують із спиртним – і про них не говорять;

тому необхідно поставити наступні запитання:

-

-Щоденно,

- періодами по декілька днів підряд із світлими проміжками,

- тривалість цих проміжків,

Вияснення наявності потягу до алкоголю.

-неблагоприємні обставини вдома, сім'ї, несправедливе відношення до нього жінки та близьких;

Обвинувачують знайомих, друзів, які спонукали їх до випивки.

Рідко признаються, що у них є потяг до алкоголю!

Відповідь: «Потягу у мене немає, поки що не п’ю, але варто випити трошки, як уже не можу зупинитися»- свідчить про втрату контролю над випитим і про потяг до нього.

Дає можливість визначити разову толерантність.

Поведінка хворого в стані сп’яніння.

-Веде себе «нормально»;

-веде «нормально» поки не зачіпають;

Визначення наявності амнезії

Добре.

Не пам’ятаю.

Визначення наявності синдрому похмілля.

Дають більш менш правдиві відповіді.

Вияснити характерологічні зміни, що відбулися з ним за період п’янства.

Подразливі, збуджені, втратили інтерес до роботи, читання книг, злість відносно жінки,яка «довела його до такого стану».

Соціальна декомпенсація.

-часто змінював роботу тому, що його «не розуміють», «малі заробітки».

Огляд :

Чи виглядає старшим від свого віку?

Як тримається під час бесіди?

Чи є тремор рук? Чи намагається його скрити?

При наявності тремору вияснити коли він проходить? «Після невеликої випивки»

.

АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОГО НАВИЧКУ № 22. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ

ВАЖКОМУ АЛКОГОЛЬНОМУ СПЯНІННІ.

Показання : важке алкогольне сп’яніння ІІІ ступеня.

Мета: стан тверезості.

Інструментарій: шлунковий зонд, перехідник, гумові трубки, лійка, глечик, таз, відро з водою, язикотримач, гумові рукавички, товстий шлунковий зонд, ватні кульки, спирт, шприц, система для внутрішньовенного введення, джгут, киснева подушка, апарат Боброва, носові катетери, повітропровід, клейончасті фартухи, катетер стерильний, стерильний пінцет, судно, клейонка, тонометр, фонендоскоп, грілка.

Медикаменти: нашатирний спирт, перманганат калію, лужна (содова) вода, тепле молоко з медом, 0,1% р-н атропіну, метронідазол, 1% р-н апоморфіну, 5% р-н глюкози, 0,9% р-н натрію хлориду, вітаміни групи В, С, Медіхронал- Дарниця, фуросемід.

№п\п

Заходи

Зауваження

І. Підготовчий етап.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Визначити стан сп’яніння.

Негайно викликати лікаря. Підготовити себе.

Підготовити інструментарій.

Психологічно підготовити хворого, роздягнути, покласти в ліжко, попередньо підстеливши під нього клейонку.

Охолоджене тіло обкладають грілками з температурою 37-380.

Виміряти АТ, пульс, тип і частоту дихання.

Голову хворого повернути на бік.

Протягом 3-4 хв енергійно розтирати руками вушні раковини сп’янілого.

ІІ. Основний етап.

1.

Промивання шлунку зондовим або беззондовим методом

До зникнення алкогольних запахів у блювотних масах.

2.

Дати випити теплої води з 5 – 10 краплями нашатирного спирту чи перманганату калію, содової води, тепле молоко з медом (125 г меду на 500 мл молока).

3.

Провести катетеризацію сечового міхура.

4.

Забір венозної крові

Для об’єктивного оцінювання важкості сп’яніння і вибору об’єму медичної допомоги.

5.

П\ш ввести 0,5-1,0 мл 0,1% р-ну атропіну сульфату.

Для зменшення вагусного ефекту і при брадикардії.

6.

Метронідазол (трихопол) 1.5-2 г дати випити.

Викликає блювання й відразу до алкоголю.

7.

П\ш 0,3-0,5 мл 1% р-ну апоморфіну гідрохлориду і одночасно дати випити 1-1,5 л рідини.

Викликає блювання.

Не можна при комі і при наркотичному сні!

8.

ВмвітамінВрнмл

ВвмлрнуглюкозивітамінС

мл

9.

10.

В\в 4% р-н соди 300мл

11.

Медихронал – Дарниця 28,5 г розчинити у воді і дати випити.

Ефект настає через 30 хв.

ІІІ. Завершальний етап.

1.

Психологічна підтримка хворого.

2.

Прибрати і продезінфікувати інструментарій.

3.

Зробити відмітку про проведені заходи.

АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОГО НАВИЧКУ № 23.

АЛГОРИТМ ДІЇ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ ПРИ АЛКОГОЛЬНОМУ ПРЕДЕЛІРІЇ

ТА ДЕЛІРІЇ.

Показання: алкогольний абстинентний синдром, алкогольний делірій.

Мета: купірування алкогольного абстинентного синдрому, профілактика і купірування психозу.

№п/п

ЗАХОДИ

ЗАУВАЖЕННЯ

І підготовчий етап.

Спостерігає за хворим.

- Сомато- вегетативними ознаками зловживання спиртним,

- сном.

- за прийманням хворим великої кількості рідини,

- за прийманням препаратів.

При появі таких ознак: бачить різні картинки, чує голоси, бурмоче, говорить, збуджений, робить одноманітні рухи – доповідає лікарю.

ІІ основний етап.

За призначенням лікаря –готує суміш Попова: 2-3 дози снодійного засобу розтирає в порошок, змішує із 50-60 мл 96% етилового спирту і доливає 80-100 мл води та дає випити.

Тимчасова м’яка фіксація до ліжка.

Седуксен, реланіум по 10 мг в\в на 10,0 мл 40% р-ну глюкози, повільно

Викликає медикаментозний сон.

До вени підключає систему для краплинних вливань: 5% р-ну глюкози, трисоль, диполь, гемодез, желатиноль, 4% р-ну натрію гідрокарбонату, вітаміни В1,В6,С, РР, 25% р-н сульфату магнію 5-10 мл, лазикс 20-40 мг, панангін 10 мл, 5% р-н унітіол.

Спостерігає за функціональним станом серцево- дихальної системи.

ІІІ Завершувальний етап.

Хворий заснув.

Спостерігає за сном хворого.

Робить відмітку про проведені заходи.

Дезінфікує інструментарій.

АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОГО НАВИЧКУ № 24.