
- •Предмет та завдання курсу іу. Періодизація укр. Історії.
- •2.Становлення і розвиток людського суспільства на території у.
- •6. Грецькі міста-держави в Пн. Причорноморї…
- •7. Проблема етногенезу словян.
- •8. Розселення східних словян на території у. Перші державні утворення східних словян
- •9.Теорії походження кр.
- •12. Християнізація кр та її значення.
- •13. Розквіт кр за часів Ярослава Мудрого
- •14. Політична децентралізація кр
- •15. Кочові народи і Русь: хозари, печеніги, половці, монголо-татари
- •16. Українські землі за часів монгольської навали.
- •17. Політичний устрій Київської Русі і соціально-економічний розвиток
- •19. Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького.
- •22.Соціально-економічний та політичний розвиток українських земель у складі Речі Посполитої
- •24. . Створення кримського ханства та його експансія на українські землі
- •25. Передумови виникнення та процес оформлення українського козацтва. Теорії походження козацтва
- •26. Реєстрове козацтво…
- •27. Релігійні процеси на українських землях під владою Речі Посполитої. Берестейська унія 1596р. Та її значення в Історії України
- •28. . Запорізька Січ та її роль в суспільно-політичній Історії України
- •29. Роль запорозького козацтва в боротьбі проти турок і татар (15-17 ст.).
- •30. Політика п. Конашевича-Сагайдачного
- •31. Козацько-селянські повстання першої половини XVI - XVII ст.
- •32. Причини,характер, рушійні сили та періодизація національної революції в Укр
- •33. Розгортання національно-визвольної війни (лютий 1648 — серпень 1657 р.)
- •35. Політико-правовий зміст Переяславської ради 1654р.
- •37. Доба руїни і втрата територіальної цілісності у наприкінці 17 ст.
- •38. Політичний курс гетьмана і. Виговського.
- •39. Гетьманування п. Дорошенко
- •41. Історичний портрет гетьмана і. Мазепи. Оцінки його діяльності і науковій літературі.
- •43. Конституція п. Орлика 1710 р. Та її історичне значення.
- •44. Гетьманування останніх мазепинців п. Полуботка та д. Апостола.
- •45.Українська політика КатериниІі. Скасування гетьманства.
- •46.Ліквідація Запорозької Січі та доля запорозького козацтва.
- •47. Національно-визвольний та антифеодальний рух на Правобережжі в другій половині XVIII ст
- •48. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії у першій половині XIX ст.
- •51. Особливості скасування кріпосного права в Наддніпрянській у.
- •52. Ліберальні реформи 60-70 рр. XIX ст.
- •53. Модернізація економіки Наддніпрянської у в пореформений період
- •54. Соціально- економічний розвиток українських земель в складі Австро-Угорської імперії наприкінці 18-19 ст.
- •55,56. Суспільні рухи в Наддніпрянській і Західній у в другій половині хіх ст.
- •57. Політизація суспільного життя в у наприкінці хіх – на початку хх ст. Утворення перших політичних партій в у, їх програми.
- •58. Україна в роки першої російської реврлюції(1905-1907 рр.) і третьочервневої монархії(1907-1914 ррю)
- •59. Аграрна політика п. Столипіна в у та її економічні та політичні наслідки.
- •60. Україна в роки Першої світової війни.
- •61. Утворення уцр, її соціальна база і політична програма.
- •62. Перший та Другий Універсали цр
- •64. Проголошення радянської унр. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 - березень 1918 рр.).
- •65. Четвертий універсал. Брестенський…
- •70. Соціально-економічні перетворення в Україні на основі непу
60. Україна в роки Першої світової війни.
Перша світова війна не була випадковою історичною подією, а стала результатом політичного, економічного й суспільного розвитку великих європейських держав, США та Японії кінця XIX - початку XX ст. У результаті загострення міждержавних суперечностей, великі країни на зламі віків об'єдналися у дві великі коаліції (союзи). У 1882 р. Німеччина,Австро-Угорщина та Італія склали «Троїстий союз». На противагу йому 1907 р. Англія, Франція та Росія утворили «Троїсту згоду», або Антанту. Кількість учасників блоків з часом змінювалася і зростала, так що у розпал війни в ній брало участь 33 держави. Війну розпочала 19 липня (1 серпня) 1914 р. Австро-Угорщина проти Сербії, використавши вбивство сербськими патріотами спадкоємця австрійського престолу. За кілька днів у війну вступили всі учасники (крім Італії) «Троїстого союзу» та Антанти. Метою її був перерозподіл уже поділеного світу. Україна стала об'єктом мілітаристських домагань Росії, Австро-Угорщини та Німеччини. Кожна з цих держав прагнула захопити всі без винятків українські землі і, приєднавши до своїх володінь, перетворити на аграрно-сировинний придаток, широкий ринок збуту товарів і дешевої робочої сили. З початком війни у підросійській Україні закрито і заборонено всі українські газети, «Просвіти», культурно-освітні товариства, клуби. Українських лідерів оголошено поза законом. Михайла Грушевського, який з великими труднощами, через фронти, повернувся з Галичини до Києва, полишивши все своє майно у Львові, заарештували і, як державного злочинця, вислали до Симбірську. Зорганізувати національне політичне життя було неможливо.Воєнні дії на території України розпочались у серпні 1914 p. по всій лінії австро-російського кордону, на якій відразу ж був створений Пів-денно-Західний фронт 3, 4, 5 та 8 російських армій. З боку Австрії ця фронтова лінія називалася Східним фронтом.
61. Утворення уцр, її соціальна база і політична програма.
4 березня 1917 у Києві на Володимирській 42, в приміщенні українського клубу «Родина»[1] з ініціативи Товариства українських поступовців за участю українських політичних партій, українських військовиків, робітників, духовенства, кооператорів, студентства, громадських і культурних організацій (Українське Наукове Товариство, Українське Педагогічне Товариство, Товариство українських техніків і аґрономів тощо) було оголошено про утворення Української Центральної Ради. Головою УЦР заочно обрано Михайла Грушевського, якого тимчасово заступав Володимир Науменко, а товаришами голови — Дмитра Антоновича і Дмитра Дорошенка.
Цього ж дня, 4 березня, УЦР телеграмою повідомила керівників Тимчасового Уряду Г.Львова і О.Керенського про своє утворення. Офіційне діловодство УЦР розпочалося 9 березня, коли обговорювалось питання про виготовлення печатки УЦР, передачу УЦР будинку Педагогічного музею, утворення агітаційної школи та ін. З часом Рада мала скликати український парламент і сформувати звітний перед ним уряд.
22 березня 1917 УЦР видала першу відозву «До українського народу», а коли 27 березня 1917 керування перебрав М. Грушевський, стала дійсним дійовим центром українського національного руху. Але щойно після скликання Всеукраїнського Національного Конгресу УЦР перетворилася на своєрідний парламент, складений з 150 чоловік, обраних від українських політичних партій, професійних і культурних організацій та делегатів від губерній. На конгресі обрано нову президію УЦР: голова — М. Грушевський, заступники голови — С. Єфремов і В. Винниченко.