- •Предмет та завдання курсу іу. Періодизація укр. Історії.
- •2.Становлення і розвиток людського суспільства на території у.
- •6. Грецькі міста-держави в Пн. Причорноморї…
- •7. Проблема етногенезу словян.
- •8. Розселення східних словян на території у. Перші державні утворення східних словян
- •9.Теорії походження кр.
- •12. Християнізація кр та її значення.
- •13. Розквіт кр за часів Ярослава Мудрого
- •14. Політична децентралізація кр
- •15. Кочові народи і Русь: хозари, печеніги, половці, монголо-татари
- •16. Українські землі за часів монгольської навали.
- •17. Політичний устрій Київської Русі і соціально-економічний розвиток
- •19. Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького.
- •22.Соціально-економічний та політичний розвиток українських земель у складі Речі Посполитої
- •24. . Створення кримського ханства та його експансія на українські землі
- •25. Передумови виникнення та процес оформлення українського козацтва. Теорії походження козацтва
- •26. Реєстрове козацтво…
- •27. Релігійні процеси на українських землях під владою Речі Посполитої. Берестейська унія 1596р. Та її значення в Історії України
- •28. . Запорізька Січ та її роль в суспільно-політичній Історії України
- •29. Роль запорозького козацтва в боротьбі проти турок і татар (15-17 ст.).
- •30. Політика п. Конашевича-Сагайдачного
- •31. Козацько-селянські повстання першої половини XVI - XVII ст.
- •32. Причини,характер, рушійні сили та періодизація національної революції в Укр
- •33. Розгортання національно-визвольної війни (лютий 1648 — серпень 1657 р.)
- •35. Політико-правовий зміст Переяславської ради 1654р.
- •37. Доба руїни і втрата територіальної цілісності у наприкінці 17 ст.
- •38. Політичний курс гетьмана і. Виговського.
- •39. Гетьманування п. Дорошенко
- •41. Історичний портрет гетьмана і. Мазепи. Оцінки його діяльності і науковій літературі.
- •43. Конституція п. Орлика 1710 р. Та її історичне значення.
- •44. Гетьманування останніх мазепинців п. Полуботка та д. Апостола.
- •45.Українська політика КатериниІі. Скасування гетьманства.
- •46.Ліквідація Запорозької Січі та доля запорозького козацтва.
- •47. Національно-визвольний та антифеодальний рух на Правобережжі в другій половині XVIII ст
- •48. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії у першій половині XIX ст.
- •51. Особливості скасування кріпосного права в Наддніпрянській у.
- •52. Ліберальні реформи 60-70 рр. XIX ст.
- •53. Модернізація економіки Наддніпрянської у в пореформений період
- •54. Соціально- економічний розвиток українських земель в складі Австро-Угорської імперії наприкінці 18-19 ст.
- •55,56. Суспільні рухи в Наддніпрянській і Західній у в другій половині хіх ст.
- •57. Політизація суспільного життя в у наприкінці хіх – на початку хх ст. Утворення перших політичних партій в у, їх програми.
- •58. Україна в роки першої російської реврлюції(1905-1907 рр.) і третьочервневої монархії(1907-1914 ррю)
- •59. Аграрна політика п. Столипіна в у та її економічні та політичні наслідки.
- •60. Україна в роки Першої світової війни.
- •61. Утворення уцр, її соціальна база і політична програма.
- •62. Перший та Другий Універсали цр
- •64. Проголошення радянської унр. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 - березень 1918 рр.).
- •65. Четвертий універсал. Брестенський…
- •70. Соціально-економічні перетворення в Україні на основі непу
35. Політико-правовий зміст Переяславської ради 1654р.
Перея́славська рáда 1654 року — загальна військова рада, скликана гетьманом Богданом Хмельницьким у місті Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький) для вирішення питання про взаємовідносини між Військом Запорізьким та Московською державою.
Передумови
У січні 1648 року на Запоріжжі розпочалося масштабне антипольське повстання під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Повстанці отримали низку перемог над урядовими військами Речі Посполитої, їх підтримали народні маси, розраховуючи на збільшення козацького реєстру (який утримувався коштом державної скарбниці), послаблення польського панського гніту, утисків з боку євреїв — керуючих маєтками, а також відновлення позицій православної церкви на своїх землях.
Однак здобута Б.Хмельницьким автономія опинилась затиснутою між 3-х великих держав Східної Європи: Річчю Посполитою, Османською імперією, Московським царством.
Проголосити незалежність він не міг, бо був лідером повстання, але не мав права стати легітимним монархом, і такої кандидатури серед лідерів повстання не було.
Економічна і людська база Б.Хмельницького — відсталі Київське, а періодично також Брацлавське і Чернігівське воєводства. Вести тривалу війну в таких умовах було неможливо.
Єдиний союзник — кримський хан — не був зацікавлений в остаточній перемозі козаків.
Отже, первісно Хмельницький намагався побудувати автономне утворення в межах Речі Посполитої, просив військової допомоги у російського царя і його воєвод, з часом — схилявся до рішення стати васалом Османської імперії, що стало чинником, який вплинув на рішення Земського собору у 1653 р.
Наслідки
Згідно з Переяславськими домовленостями між гетьманом і царським урядом було укладено Березневі статті 1654. У результаті Переяславської Ради та наступних переговорів між гетьманським та царським урядами було укладено воєнно-політичний союз двох держав — України та Московії. Необхідність виходу з-під польської залежності спонукала Б.Хмельницького піти на визнання протекторату московського царя над Україною. Одночасно було дано царську гарантію щодо збереження державних прав України, яку згодом неодноразово порушували і врешті решт широка автономія українських земель і Запоріжжя звелася протягом 120 років нанівець.
36. Постать Б. Хмельницького в укр. Історії.Оцінка діяльності.
Богдан Хмельницький - син українського шляхтича Михайла, що був урядником у місті Чигирині й недалеко від Чигирина мав невеликий хутір Суботів. Ще зовсім молодим Богдан вступив до козацького війська. Вже скоро всі помітили, що з нього буде хоробрий і відважний козак-лицар та розумний керівник. Як козацький старшина він брав участь у численних битвах з турками, а в битві під Цецорою (1620 року) боровся поруч зі своїм батьком. Батько загинув у тій битві, а молодий Богдан потрапив у турецьку неволю, де пробув два роки. Вийшовши з неволі, став сотником Козацького війська, і знали його запоріжці як відважного й розумного чоловіка. По невдалому козацькому повстанні в 1638 році Хмельницький жив постійно в Чигирині або в своєму хуторі Суботові, успадкуваному від батька. Та чигиринський староста й урядники не довіряли йому й боялися його. Тому часто посилали його з козаками в степи нищити татарські загони. Коли вже в 1647 році Хмельницький рушив з сотнею козаків у степ, Чаплинський напав зі своїми гайдуками на Суботів. Тоді Богдан Хмельницький вирішив помститися за свою кривду і за кривди народу не тільки Чаплинському, а й усім подібним панам, що зухвало поводилися з народом. Він поїхав на Січ, скликав усіх козаків, що малими загонами перебували по степах, і розказав їм про свою кривду й кривду всього народу. В 1648 році він рушив проти польського війська і всієї шляхти, що була в Україні. Незабаром стали приставати до козаків молоді й старі, і Богдан вже мав коло себе велике військо й почав перемагати поляків. Під Жовтими Водами розбив військо Стефана Потоцького, а його самого взяв до неволі. Під Корсунем розбив головні польські сили і взяв до неволі обох польських воєначальників: Потоцького й Калиновського. Пани й орендарі, зачувши про те, що сталося коло Жовтих Вод і Корсуня, самі почали втікати з України, утік також і князь Ярема Вишневецький, найжорстокіший ворог козаків. Визначною подією в Україні було прийняття рішення Богданом Хмельницьким про возз'єднання України з Росією, яке відбулося в місті Переяславі 1654 року. Гетьман Хмельницький має в українській історії велику славу, бо він перший рішуче повів козацьке військо до боротьби за волю народу і рідної землі. Про Хмельницького народ складав пісні, з яких багато дотепер збереглося. Його прославили декотрі наші письменники у віршах, в оповіданнях і повістях. У Києві, на площі перед храмом святої Софії, стоїть гарний пам'ятник Хмельницькому
