Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи уваги старшокласників на уроках фізичного виховання

1.1. Особливості розвитку уваги в учнів молодшого шкільного віку

1.1.1. Увага, як психічний процес. Види та функції уваги.

1.1.2. Характеристика уваги учнів молодшого шкільного віку

1.2. Особливості розвитку уваги у учнів молодшого шкільного віку на уроках фізичного виховання.

1.2.1. Форми та методи які використовуються з метою розвитку уваги учнів молодшого шкільного віку на уроках фізичного виховання.

1.2.2. Специфіка розвитку уваги учнів молодшого шкільного віку на уроках фізичного виховання .

Розділ 2. Експерементальне вивчення рівня розвитку уваги учнів молодшого шкільного віку на уроках фізичного виховання

2.1. Підготовка та приведення експериментального дослідження уваги учнів молодшого шкільного віку на уроках фізичного виховання

2.2. Обробка та аналіз результатів

2.3. Методичні рекомендації та розробки з розвитком уваги на уроках фізичного виховання

Висновок

Використана література

Додаток

Вступ.

Увага – це по перше динамічна характеристика протікання пізнавального процесу. увага виражається взаємодією психічного процесу і об’єкту, на якому вона зосереджена, як на фокусі. В наш час на людину діє безліч різних подразників, які свідомість не в змозі охопити повністю всі ті об’єкти, які на нас діють.

З усієї великої кількості різноманіття людина виділяє ті об’єкти і предмети, які їй потрібні на даному проміжку життя. Увага відіграє важливу роль у житті людини, оскільки пов`язана з усією її особливістю, інтересами,схильностями, покликаннями. Будь, яка людська діяльність потребує виділення серед усього іншого об’єкта на який спрямований індивід.

Спрямованість і зосередження свідомості на певних об’єктах, або концентрація на певній діяльності при відведенні від усього іншого називають увагою.

Особливо великого значення уваги набуває в навчальній діяльності школяра. Вона є необхідною умовою чіткого, усвідомленого відображення матеріалу та його засвоєння. Часто нерозуміння учнем нового матеріалу, погане запам’ятовування , помилки під час виконання завдань пов’язані як правило з недостатньою увагою.

Якщо людина не мобілізує своєї уваги, то в її роботі неминучі помилки, а в сприйнятті – неминучі і пропуски. Не зосередивши уваги, ми можемо дивитися і не бачити, слухати і не чути, їсти і не відчувати смак. Увага організовує нашу психіку на все різноманіття почуттів.

З увагою пов’язані спрямованість і вибірковість пізнавальних процесів. Увагою визначаються:

• точність і деталізація сприйняття ( увага є своєрідним підсилювачем, що дозволяє розрізняти деталі зображення);

• міцність і вибірковість пам’яті ( увага виступає як чинник, сприяючий збереженню потрібної інформації в короткочасній і оперативній пам’ яті );

• Спрямованість і продуктивність мислення (увага виступає як обов’язковий чинник правильного розуміння рішення задачі).

У зв’язку з вище зазначеним ще раз хочеться наголосити на тому, що увага безперервно пов’язана із свідомістю.

Увага нерозривно пов’язана з діяльністю. На ранніх стадіях філогенетичного розвитку увага безпосередньо включається в практичну діяльність; вона спочатку виникає у вигляді настороженості, готовності до дій по першому сигналу, а може означати і загальмованість, яка служить для підготовки до дій.

Вчені сьогодення дуже зацікавилися розвитком уваги на уроках фізичного виховання. Ця тема дуже цікава і охоплює досить багато матеріалів.

Об’єкт -учнів старшого віку на уроках фізичного виховання.

Предмет дослідження – особливості розвитку уваги старшокласників на уроках фізичного виховання.

Мета полягає в теоретичному та емпіричному розгляді проблеми розвитку уваги на уроках фізичного виховання у старшокласників.

Мета роботи передбачає розгляд таких завдань:

1. розглянути різні підходи на обрану тему;

2. ознайомитися з усіма теоретичними даними;

3. сформулювати адекватну гіпотезу теоретико - емпіричного дослідження;

4. Сформулювати висновки теоретико - емпіричного дослідження.

Гіпотеза: Особливості вивчення рівня розвитку уваги у старшокласників проявляється у комплексі індивідуальних, особистісних та суб’єктивних якостях конкретного учня.

Розділ 1. Теоретичні основи розвитку уваги учнів старшого шкільного віку

1.1. Особливості розвитку уваги в учнів молодшого шкільного віку

Увага розвивається в молодшому шкільному віці. Без достатньої сформованості цієї психічної функції процес навчання неможливий. На уроці вчитель привертає увагу учнів до навчального матеріалу , утримує його тривалий час , перемикає з одного виду роботи на інший. У порівнянні з дошкільнятами молодші школярі набагато уважніші . Вони вже здатні концентрувати увагу на нецікавих діях , але у них все ще переважає мимовільна увага . Для них зовнішні враження - сильний відволікаючий фактор , їм важко зосередитися на незрозумілому , складному матеріалі . Їх увагу відрізняється невеликим обсягом , малою стійкістю . Утруднені розподіл уваги і його переключення з одного навчального завдання на інше. [20 ]

У навчальній діяльності розвивається довільна увага дитини. Спочатку слідуючи вказівкам вчителя , працюючи під його постійним контролем , він поступово набуває вміння виконувати завдання самостійно - сам ставить мету і контролює свої дії. Контроль за процесом своєї діяльності і є довільне увагу учня . [ 29 ]

Різні діти уважні по- різному : увага має різними властивостями , і ці властивості розвиваються у них не однаковою мірою , створюючи індивідуальні варіанти. Одні учні мають стійке , але погано перемикається увагу , вони досить довго старанно вирішують одну задачу , але швидко перейти до наступної їм важко . Інші легко переключаються в процесі навчальної роботи , але так само легко відволікаються на сторонні моменти. У третьому хороша організованість уваги поєднується з його малим об'ємом .

Зустрічаються неуважні учні , що концентрують увагу не на навчальних заняттях , а на чомусь іншому - на своїх думках , далеких від навчання , малюванні на парті і т.д. Увага цих дітей досить розвинене , але через відсутність потрібної спрямованості вони справляють враження розсіяних .

Розглянемо більш докладно властивості уваги у молодшого школяра .

У молодших школярів стійкість уваги активно зростає до 9-10 років . На початку навчального процесу вона тримається в тимчасовому діапазоні від 7 до 12 хвилин. Для вчителів це насамперед означає , що пояснення нового матеріалу з усією підготовчою роботою не повинно тривати більше 7 хвилин. Вчителям необхідно пам'ятати ще про одну особливість стійкості уваги - флуктуації . Це означає , що період сенсорної ясності змінюється на протилежний. [ 20 ]

Розподіл уваги необхідний молодшим школярам при виконанні описуючого листи ( дитина повинна одночасно говорити , що саме він записує , і здійснювати процес письма) , при перевірці власних робіт ( потрібно читати написаний текст і одночасно шукати орфограми , перевіряти їх і звіряти з написаним ) , при проведенні арифметичних диктантів і т.п. Дуже корисне і необхідне для навчання властивість ! Але потрібно пам'ятати , що саме воно не формується до 7 років при нормальному перебігу психічного розвитку дитини. Тому в 1 -му класі діти , відповідаючи у дошки , здатні спочатку сказати , а потім записати пропозицію. До 8 років розподіл уваги на два навчальних об'єкта стає нормою , якщо одна з необхідних психічних процесів хоч якоюсь мірою автоматизовано. Якщо у школяра автоматизувати процес листи (йому не треба згадувати кожен графічний символ ) , тоді він може почати вчитися одночасно при цьому говорити . [ 17]

Розподіл уваги знаходиться в зворотній залежності від концентрації. Чим більше вчитель буде розвивати у дітей здатність одночасно виконувати два види діяльності , тим менш концентрованим виявиться їх увагу .

Існують причини, що знижують концентрацію уваги , тобто що роблять його більш поверхневим . Частина цих причин має фізіологічний характер , частина - педагогічний . В якості педагогічного чинника можна навести приклад помилкового виховання в ранньому дитинстві. Любов батьків часто виражається в кількості куплених дитині іграшок . Однак помічено, що, якщо малюк завалений іграшками , вони швидко надокучає йому , і він чекає нових. Він не вивчає властивості іграшки, не вчиться в неї грати. Грамотні вихователі прибирають частину іграшок з ігрової кімнати , а через кілька місяців міняють їх : цим вони підтримують інтерес дітей до вивчення нових форм . Найбільш поширеною педагогічною помилкою був і залишається телевізор , тільки тепер до нього додався ще й комп'ютер.

П.Я. Гальперін вважає , що у уваги є своє власне утримання , і визначає його як дію контролю за психічною діяльністю. [ 30,37 ]

Тоді виходить , що контролю можна вчити. Для цього треба пояснити дитині , що він може подумки розбивати свою навчальну діяльність на частини і помічати закінчення виконання кожної з них.

Очевидно , що на початку освоєння дії контролю молодший школяр потребує участі батьків. Якщо батьки не роблять за дитину те , що він може зробити сам , то в другому півріччі необхідність у контролі з боку батьків за навчанням дитини пропадає. Мама і тато запитують його про успіхи і заглядають в його зошиті тому , що їм цікаво , чим живе дитина , а не тому , що йому не можна довірити навчання. [ 23 ]