Розділ і. Теоретичні засади дослідження сенсомоторного розвитку ліворуких дітей молодшого шкільного віку

1.1.Сенсомоторний розвиток дітей молодшого шкільного віку

Сенсорний (від лат. sensus - відчуття) - відноситься в загальному розумінні до відчуттів, органів відчуттів, рецепторів відчуттів. Сенсорний розвиток дитини - це розвиток її сприйняття й формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їхню форму, колір, величину, положення в просторі, а також запах, смак тощо. З розвитком сенсорики в дитини з'являється можливість оволодіння естетичними цінностями в природі й суспільстві. Із сприйняття предметів і явищ довкілля починається пізнання, тому сенсорні здібності є фундаментом розумового розвитку. Сенсорне виховання - процес, спрямований на послідовне планомірне ознайомлення дитини із сенсорною культурою. Сенсорна культура - термін, який увела в педагогіку Марія Монтессорі на позначення дитиною сенсорних еталонів, які вироблені людством. Сенсорні еталони - позначення загальноприйнятих зразків зовнішніх властивостей предметів, термін, який уперше використав О.В. Запорожець. Так, сенсорними еталонами кольору виступають сім кольорів спектра і їхні відтінки за насиченістю, еталонами форми - геометричні фігури, величини - метрична система мір тощо. Сенсорні здібності - це функціональні можливості організму, які забезпечують відчуття і сприйняття людиною довкілля й самої себе. У розвитку сенсорних здібностей важливе місце належить засвоєнню сенсорних еталонів за допомогою відчуття, сприйняття, уявлення. Відчуття - це відбиття окремих властивостей предметів, які безпосередньо діють на органи відчуттів (на аналізатори зору, слуху, дотику, нюху тощо). Сприйняття - цілісне відбиття зовнішнього матеріального предмета чи явища, що безпосередньо діє на органи відчуттів. За допомогою зорового аналізатора люди сприймають такі властивості, як форма, колір, величина; за допомогою смакового аналізатора визначають, кислі ці фрукти чи солодкі тощо. Уявлення - чуттєвий образ явища чи предмета, який у цю мить не сприймається, але був сприйнятий раніше в тій чи іншій формі. На підставі таких уявлень людина може описувати властивості предмета чи явища, відсутнього в цю хвилину.

Різні аспекти сенсомоторного розвитку дитини ґрунтовно досліджували О.В. Запорожець, Л.В. Венгер, П.І. Зінченко, Р.Я. Абрамович-Лехтман, Ю.А. Аркін, В. Манова-Томова та інші вчені-дослідники.

Сенсомоторний розвиток дитини - це процес як цілеспрямований, так і опосередкований. Звідси сенсомоторний розвиток може бути організований як на заняттях, так і в повсякденному житті.

У процесі всього життя у дітей накопичується сенсорний досвід, збагачується їхнє світосприйняття, активізуються позитивні емоції, пов'язані зі сприйняттям довкілля. Дитина пізнає предметний світ, а також явища природи, суспільне життя шляхом спостереження. Помилкове уявлення про те, що дитина сама все побачить, тому що вона зряча, і почує, тому що вона не глуха, призводить до того, що педагог не приділяє необхідної уваги розвитку цілеспрямованого сприйняття.

Необхідно спрямовувати увагу дітей на виділення в предметах та явищах суттєвих та характерних ознак. У сенсомоторному розвитку дитини молодшого шкільного віку є два шляхи:

1. Засіб порівняння предметів та явищ за тими або іншими ознаками.

2. Від загального цілісного сприйняття предметів до виявлення їхніх окремих якостей та ознак.

У процесі відображення предмета в тій або іншій діяльності перевіряються та уточнюються вже сформовані уявлення дітей. У зв'язку із цим основне завдання щодо сенсомоторного розвитку полягає в тому, щоб сформувати в дітей такі вміння до сприйняття, які б сприяли вдосконаленню процесів малювання, конструювання тощо. Отже, сенсомоторний розвиток має бути нерозривно пов'язаний із продуктивною діяльністю.

Продуктивна діяльність дітей молодшого шкільного віку організовується на таких видах занять, як: малювання, аплікація без наклеювання, конструювання. Успішність дитини в продуктивних видах діяльності залежить від умінь та навичок щодо обстеження предметів і має бути організовано до початку практичних дій. Зазначимо, що обстеження - це спеціально організоване сприйняття предметів із метою використання його результатів у тій або іншій змістовній, продуктивній діяльності.

В обстеженні предметів можна виділити загальні основні моменти незалежно від такої продуктивної діяльності:

1. Сприйняття цілісного образу предмета ("що це?").

2. Вичленовування основних частин цього предмета та зазначення їхніх якостей ("якого розміру?", "якої форми?", "із чого складається?").

3. Визначення просторових взаємовідношень частин відносно одна одної ("що поряд?", "що вище, нижче, праворуч, ліворуч?").

4. Вичленування більш дрібних частин предмета та встановлення їхнього просторового розташування по відношенню до основних частин.

5. Повторне цілісне інтеґроване сприйняття предмета.

Висновок: основним засобом сенсомоторного розвитку дитини в процесі навчання є організовані цілеспрямовані заняття, на яких діти здійснюють ту або іншу продуктивну діяльність. Однак для визначення якостей та властивостей предметів, зіставлення їх можуть бути застосовані також сенсорні дидактичні ігри.

Сенсорними умовно ми будемо називати ігри, основна мета яких - дати дитині нові відчуття: зорові, слухові, тактильні, рухові, смакові та нюхові.

Види сенсомоторних ігор:

1. Ігри з фарбами. Для проведення таких ігор необхідно мати акварельні фарби, пензлі різного розміру, пластикові стаканчики. Ігрові дії полягають у розфарбовуванні прозорої води акварельними фарбами. У процесі гри дитина може, за своїм бажанням, розфарбувати воду в кольори різного відтінку (наприклад: багряний, червоний, рожевий). Під час виконання практичних дій із розфарбовування води дитина розвиває не тільки здатність до сприйняття серійного ряду окремого кольору, але також засвоює назви кольорів та їхніх відтінків.

2. Ігри з водою. Для проведення ігор необхідно мати ємкості різної форми та розміру (відра, стакани, пластикові пляшки, бляшанки, чашки тощо). Ігрові дії полягають у набиранні води в сосуди, переливанні з посудини в посудину, виловлювання іграшок із посудини руками або сачком, митті посуду.

3. Ігри з мильними бульбашками. Для проведення ігор необхідно мати стакан із мильним розчином та трубочки різного діаметра та довжини. Ігрові дії полягають у видуванні мильних бульбашок, спостереженні за ними, утворенні "пінних замків". Ці ігри розвивають реакції щодо спостереження за рухами, формують певні навички щодо вправності та розвитку дихання.

4. Ігри зі свічками. Приготуйте набори свічок: звичайну довгу свічку, плаваючі свічки, маленькі свічки для торта. Ігрові дії полягають у спостереженні за рухом полум'я, здуванні полум'я, здуванні плаваючих свічок, рухом запаленої свічки, рухом диму після загашення свічки, малюванні димом від свічки, розвіюванні рухами руки диму від свічки, вдиханні запахів ароматизованих свічок.

5. Ігри з тінню та світлом. Для проведення гри необхідно мати: брязкальце або указку - ліхтарик із різними насадками, настільну лампу, набір до театру тіней. Ігрові дії полягають у спостереженні за рухами світового зайчика від брязкальця або ліхтарика, рухами персонажів театру тіней, утворенні тіней від різних предметів за допомогою настільної лампи. Ці ігри формують у дітей уявлення про те, що всі предмети мають своє відображення в тіні.

6. Ігри з кригою. Для гри знадобляться формочки різного розміру, вода різного кольору, маленькі іграшки. Ігрові дії полягають у замороженні води в різних формочках, спостеріганні за замороженими в кризі іграшками, розтоплюванні крижаних формочок у долонях, підігріванні шматочків криги над свічкою, приготуванні різнокольорових крижинок. Ігри із кригою формують у дитини уявлення про якості криги: холодна, прозора, різнокольорова, від тепла розтає.

7. Ігри з крупами. Для проведення гри приготуйте в мішечках крупи: гречку, горох, манну крупу, квасолю, рис тощо. Ігрові дії полягають у визначенні виду та якості крупи через занурювання рук дитини в крупу, відшукуванні крупи на дотик без задіяння зорового аналізатора, хованні та відшукуванні дрібних іграшок у крупах, пересипанні круп за допомогою ложки, стаканчиків тощо.

8. Ігри з пластичним матеріалом. Для проведення гри необхідно приготувати солоне тісто різного кольору. Ігрові дії полягають у виготовленні різних предметів із пластичної маси, у скатуванні, підщипуванні, розмазуванні, розрізанні, розминанні, формуванні пластичної маси.

9. Ігри зі звуками. Обладнанням до цих ігор можуть слугувати предмети, які видають різні звуки під час їхнього використання, записи розчленованих звуків (звук крапель, що падають; звук однієї клавіші роялю; шум, утворений при зминанні паперу; нявчання кішки; лай собаки; кудахкання курки тощо) та образних (шум листя в лісі, шум дощу, спів дітей, шум моря, тупотіння стада коней тощо). Ігрові дії полягають у вилученні звуків різної інтенсивності з різноманітних предметів, визначенні, що звучить. Такі ігри розвивають у дітей здатність до розвитку перцептивних дій та дій зіставлення.

10. Ігри з тактильними відчуттями. Для організації таких ігор Вам знадобиться Монтессорі-матеріал: дощечки для ощупування (дерев'яна дошка розміром 24 х 13 см із наклеєними шершавими смужками), тактильна стежка (на смужці махрової тканини викладають гальку, солому, чистий пісок, зернятко вівса, шматок хутра, дерев'яну дощечку), латочки різних тканин, іграшки різної фактури, десять пар дощечок різної на дотик фактури, мішечки з різним зерном, інший природний матеріал. Ігрові дії полягають у визначенні матеріалу на дотик: гладкий, м'який, шершавий, твердий, колючий; зіставленні матеріалу з однаковими та протилежними дотиковими відчуттями, знаходженні ідентичних на дотик матеріалів, побудові серійних рядів за дотиковими відчуттями. Такі вправи розвивають вишукані дотикові відчуття, формують уявлення дітей про те, що всі матеріали мають свої дотикові характеристики.

Дитина приходить у світ із дуже великим потенціалом сенсорних здібностей. Завдання дорослих - виявити їх і своєчасно сприяти їхньому подальшому розвитку. Сенсорний розвиток має важливе значення для повноцінного психічного розвитку дітей молодшого шкільного віку, адже це час найбільш сприятливий вдосконалення діяльності органів відчуття, накопичення різноманітних уявлень про навколишній світ. Починаючи знайомство з різноманітними видами продуктивної діяльності, дитина зіштовхується з необхідністю розпізнавання і засвоєння зовнішніх якостей предметів та адекватного їхнього використання.