- •Сутність проблем управління якістю.
- •Основні терміни та визначення в галузі управління якістю та забезпечення якості.
- •Фактори, що формують якість продукції.
- •4. Структура системи якості, її документація
- •Функції системи управління якості продукції.
- •Роль людського фактора в управлінні якістю продукції.
- •7. Сучасний підхід до управління якістю на виробництві.
- •Якість як об’єкт управління: планування, аналіз, контроль.
- •Система якості в стандартах iso серії 9000.
- •Роль стандартизації в науково обґрунтованому управлінні якості прг.
- •Державний захист прав споживачів та вплив його на якість продукції.
- •33. Форми контролю якості продукції ресторанного господарства на підприємстві.
- •12. Характеристика систем контролю якості.
- •Види контролю закладів ресторанного господарства.
- •14. Організація вхідного контролю закладів ресторанного господарства.
- •15. Задачі операційного контролю закладів ресторанного господарства
- •Контроль якості готової продукції зрг.
- •49. Структура галузевого контролю якістю продукції ресторанного господарства.
- •Завдання й функції виробничої санітарно-технологічної харчової лабораторії.
- •20. Методи визначення якості продукції ресторанного господарства.
- •21. Вимірювальні методи визначення якості продукції ресторанного господарства.
- •22. Експрес-методи та арбітражні методи контролю якості продукції ресторанного господарства.
- •23. Органолептичний метод оцінки якості продукції ресторанного господарства.
- •24. Характеристика експертного методу визначення якості продукції ресторанного господарства.
- •26. Лабораторний контроль якості перших страв.
- •29. Визначення якості кондитерських виробів.
- •27. Лабораторний контроль якості других страв.
- •Визнач вмісту жиру
- •30. Методи виявлення фальсифікації продукції ресторанного господарства.
- •28,46. Визначення показників якості солодких страв та напоїв. Органолеп оцінка.
- •Визнач вмісту ср
- •31,50. Методи розрахунку повноти закладки сировини під час виробництва продукції ресторанного господарства.
- •32. Управління якістю продукції ресторанного господарства.
- •34. Бракераж напівфабрикатів та готової продукції. Порядок його проведення.
- •43. Контроль якості борошняних кондитерських виробів на вміст цукру.
- •35. Оцінка якості м’ясних напівфабрикатів.
- •41. Контроль правильності проведення технологічного процесу
- •36. Лабораторний контроль якості молочних супів. Спосіб визначення не до вкладення рецептурної кількості молока.
- •37. Методи визначення фальсифікації кулінарних виробів із січеної маси з додаванням хліба.
- •39. Лабораторний контроль якості овочевих напівфабрикатів.
- •40. Методи визначення масової частки жиру під час дослідження повноти закладення сировини у виробництві других страв та гарнірів.
- •42. Контроль доведення до готовності смажених м'ясних та рибних кулінарних виробів.
- •44. Лабораторний контроль якості бульйонів та соусів.
- •45. Контроль напівфабрикатів з картоплі на вміст сірчистого ангідриду.
- •48. Роль стандартизації в науково-обґрунтованому управлінні якістю п-ції рг.
- •2. Характеристика послуг, що надаються закладами рг, вимоги до них.
- •7. Сутність та основні функції оперативного планування виробництва в зрг.
- •8. Кадрове планування, принципи управління персоналом.
- •11. Сутність, функції та принципи нормування праці в ресторанному господарстві.
- •38. Принципи формування мережі зрг.
- •41. Принципи організації виробничо-торгівельної структури зрг.
- •42. Загальні вимоги до зрг. Принципи формування мережі зрг.
- •45. Виробнича програма зрг, її техніко-економічне обґрунтування.
36. Лабораторний контроль якості молочних супів. Спосіб визначення не до вкладення рецептурної кількості молока.
Для відбору проб перших страв вміст котла ретельно перемішують, відбирають з нього не менше 5 порцій в окрему каструлю, з якої потім відбирають 1 порцію для фізико-хімічних досліджень та 1 порцію для органолептичного аналізу.
Відібрані середні проби зважують, розігрівають до 65-70 0С. Пробу для фізико-хімічних досліджень переносять в подрібнювач тканин (блендер) і гомогенізують впродовж 1 хв.
Визначають за органолептичними показниками та фізико-хімічними показниками.
При органолептичній оцінці звертають увагу на колір і зовнішній вигляд страви. Щільну частина розбирають на окремі компоненти і порівнюють з рецептурою, перевіряють форму нарізки овочів і консистенцію продуктів. У прозором у супі звертають увагу на прозорість і колір бульйону. У пюреподібних супах – перевіряють однорідність консистенції, та наявність розшарування рідини.
Не допускаються у супах наявність підгорівших частинок овочів: зелень – свіжа, не зів’явша, без жовтого листя. Набір продуктів повний. Колір для борщу малиново-червоний, буряк зберіг забарвлення.
Аромат – характерний пасерованим овочам. Не допускається сторонній присмак (гіркота, затхлість і т. д.), а також присмак сирих буряків (в борщах).
Консистенція. Овочі добре зачищені, акуратно нарізані та не пом'яті, м'які. Зерна крупи і бобові цілі, але м'які.
При органолептичній оцінці кожен показник якості оцінюється у 5 балів: смак - 5; запах - 5; консистенція - 5; зовнішній вигляд - 5; колір - 5; загальна сума всіх оцінок 25. За кожний дефект знімається певна кількість балів та оцінка знижується.
До фізико-хімічних відносять визначення вмісту молока в молочних супах за вмістом лактози.
Кількість лактози можна визначити різними методами: цианідним, перманганатним, йодометричним та ін. Всі методи засновані на відновлювальній здатності лактози, яка окислюється в лактобіонову кислоту. Визначення ведуть без гідролізу цукрів.
37. Методи визначення фальсифікації кулінарних виробів із січеної маси з додаванням хліба.
Визначення вмісту хліба в м'ясних рублених напівфабрикатах базується на гідролізі крохмалю і дисахаридів - до утворення моносахаридів (в основному глюкоза) та їх якісного визначення цианідним методом.
Цианідний метод заснований на тому, що певна кількість залізосинеродистого калію відновлюється випробовуваним розчином редукуючихцукрів в залізистосинеродисту сіль і по витраченій на відновлення кількості розчину розраховують вміст цукрів. Знайдену кількість цукрів перераховують на крохмаль, а останній – на хліб (кількість цукру в хлібі незначна, і він враховується в загальній кількості глюкози).
Вміст хліба у відсотках обчислюють за формулою: X = K * (10,06+0,0175*y)*a*0,9*100/10*y*48
А – розведення випробовуваного розчину (при наважці 5 г в об’ємі 250 мл, а = 250:5=50);
10,06 і 0,0175 – поправочні коефіцієнти, встановлені емпірично для 10 мл 1%-ного розчину залізосинеродистого калію, мл;
y – об’єм розчину гідролізату, витраченого при остаточному титруванні 10 мл 1%-ного розчину залізосинеродистого калію, мл;
K – поправка на точно 1%-ний розчин залізосинеродистого калію;
0,9 – коефіцієнт перерахунку глюкози на крохмаль;
48 – коефіцієнт перерахунку крохмалю на хліб (враховуючи вміст вуглеводів в 100 г хліба)
38. Фізико-хімічні та органолептичні показники якості фритюрного жиру та способи їх визначення.
При тривалому смаженні продуктів у фритюрі якість фритюрних жирів змінюється,набуваэ гіркого присмаку. У жирі накопичуються вторинні термостабільні продукти окислювання йсополімеризації, кількість яких не повинна перевищувати 1,0 %. Жир з масовою часткою продуктів окислення більше 1 % вважається, непридатним для харчових цілей.
Для лабораторного контролю відбирають проби жирів (вихідного свіжого й використаного для фритюрного смаження) у кількості 50 г кожного в посуд із притертими пробками.
Органолептичну оцінку фритюрного жиру проводять, користуючись оцінною шкалою якості (таб в медодичці)Якщо за органолептичними показниками фритюр одержав оцінку нижче трьох балів, лабораторія дає висновок про непридатність жиру і за фізико-хімічними показниками не оцінює.його. Якщо фритюр оцінений на 3 бали, визначають ступінь термічного окислювання жиру фізико-хімічними методами.
Якісна проба на ступінь окислення фритюру
Реакція, заснована на взаємодії продуктів окислення з метиленовим блакитним, дає можливість установити орієнтовно ступінь окислення фритюру.
При наявності у фритюрі менш 1 % продуктів окислення колір рідини в пробірці буде рожевий. Якщо продуктів окислення більше 1 % - жовто- коричневий.
Визначення якості жиру за коефіцієнтом заломлення
Метод застосовують лише для рослинних олій, що використовують для смаження пиріжків (пончиків). Встановлено, що в міру накопичення в олії продуктів окислення й сополімеризації зростає показник заломлення. За зміною показника заломлення олії можна охарактеризувати накопичення продуктів термічного окислення.
Різниця між показниками заломлення олії, яку використовували для смаження продукту і свіжої олії не повинна бути більше 0,001. Якщо різниця показників заломлення більше - це свідчить про накопичення більше 1,0% продуктів окислення.
