6. Місце фінансового права у системі права України.

7. Система і джерела фінансового права.

Система фінансового права - об'єктивно обумовлена внутрішня його побудова, об'єднання і розміщення фінансово-правових норм у певному порядку (взаємозв'язку і послідовності).

Склад: загальна і особлива частина.

Загальна частина об'єднує норми фінансового права і правові інститути, що закріплюють: поняття фінансів та фінансової діяльності держави, її методи, принципи та правові форми;

Особлива частина містить норми і правові інститути, що регулюють окремі напрями фінансової діяльності держави та різні елементи фінансової системи. Провідне місце в Особливій частині посідає бюджетне право, яке входить до неї як підгалузь і складається з двох великих правових інститутів - бюджетного устрою та бюджетного процесу.

Особлива частина містить такі правові інститути: доходи бюджетної системи (податкові та неподаткові); видатки бюджетної системи та цільових фондів; державний кредит;

Джерела – НПА прийняті компетентними органами держави, в яких містяться норми фінансового права.

• Конституція;

• ЗУ «Про НБУ»

• ЗУ «Про Рахункову палату»

• ЗУ «Про Державний бюджет України»

• постанови ВРУ;

• Бюджетний кодекс України

• Податковий кодекс України

• укази Президента України;

• постанови та декрети Каб.Мін.;

• відомчі нормативно-правові акти (постанови Правління НБУ; накази Міністра фінансів; розпорядження Державного казначейства України тощо);

• міжнародні правові акти.

8. Характеристика Бюджетного кодексу України.

• Бюджетний Кодекс України визначає правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

• Бюджетний кодекс України визначає бюджет як план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

9. Предмет і метод фінансового права.

Предмет фінансового права - суспільні відносини, які виникають у процесі фінансової діяльності держави, тобто соціальні зв'язки, що складаються з приводу формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів коштів.

Ознаки:

- мають владно-майновий характер;

- направлені на утворення, розподіл і використання державних фінансових ресурсів;

- однією із сторін завжди виступає держава або її орган

Метод фінансового права - це юридичні прийоми і способи, якими держава впливає на суб'єктів відносин, регульованих нормами конкретних галузей права. 

Ознаки:

1. юридичні права і обов'язки виникають лише на підставі нормативно-правових актів, які приймаються компетентними державними органами.

2. Відсутність самостійності. (учасники фінансово-правових відносин не мають нагоди самостійного вибору варіанту своєї поведінки в конкретній життєвій ситуації. їх права та обов'язки чітко визначені державою)

3. Відсутність юридичної рівності сторін. (держава, будучи обов'язковим учасником фінансових правовідносин, здійснює їх правове регулювання шляхом видання в односторонньому порядку нормативно-правових актів, що мають обов'язкову силу для іншої сторони).

4. Відповідальність за порушення норм фінансового права.

Види:

1. Владних приписів (правові норми обов’язкові до виконання) – основний метод

2. Субординації (відомчі підпорядковуються вищим)

3. Рекомендації

4. Погодження