27. Фінансовий контроль в Україні, його види і методи.

Фінансовий контроль – цілеспрямована діяльність органів публічної влади, а також недержавних організацій, спрямована на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності в процесі мобілізації, розподілу і використання фондів коштів з метою виконання завдань і функцій держави та ефективного соціально-економічного розвитку всіх суб’єктів фінансових відносин.

Класифікація:

1. В залежності від суб'єктів, що здійснюють фінансовий контроль:

• Загальнодержавний

(проводять державні органи влади і управління – Каб.Мін., Міністерство фінансів, Державна податкова служба, Державна контрольно-ревізійна служба, Державний митний комітет та ін.)

• Відомчий

(застосовується тільки по відношенню до підвідомчих підприємств та організацій і проводиться контрольно-ревізійними підрозділами міністерств і відомств)

• Громадський

(здійснюють громадські організації (партії, рухи, профспілкові організації)

• Аудиторський

( - це незалежний зовнішній фінансовий контроль, заснований на комерційних засадах; це перевірка бухгалтерської звітності і обліку первинних документів та іншої інформації відносно фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, з метою визначення достовірності іх звітності, обліку та його повноти чинному законодавству)

• Міжнародний

2. В залежності від часу проведення:

• Попередній

(здійснюється на етапі розгляду рішень з фінансових питань)

• Поточний

(здійснюється за безпосередньою оперативною діяльністю (перерахування податків, зборів, утворення фондів грошових коштів, здійснення виплат та ін.)

• Наступний

(проводиться після закінчення певних періодів, за підсумками місяця, кварталу, року)

3. В залежності від сфери фінансового контролю: - Бюджетний

• Податковий

• Валютний

• Кредитний

• Страховий

• Інвестиційний

4. В залежності від критерію плановості: - Плановий

- Позаплановий

Методи фінансового контролю:

1. Ревізія (метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю суб’єктів, достовірності обліку та звітності)

2. Перевірка (одноразова контрольна дія, що полягає у зіставленні фактичних і документальних даних за окремими напрямками фінансової діяльності суб’єкта)

3. Інспекція (перевірка стану фінансів суб’єктів)

4. Обстеження

5. Спостереження (загальне ознайомлення із станом фінансової діяльності бюджетної установи, підприємства, відомства)

6. Інвентаризація (оцінка основних матеріальних цінностей)

28. Поняття і види витрат.

Державні витрати є однією зі сторін фінансової діяльності держави. Також як і мобілізацію державних доходів, цей процес здійснюють безперебійно, безупинно.

Державні витрати - це планова діяльність органів держави й місцевого самоврядування щодо цільового використання публічних коштів.

Склад: державні витрати, витрати бюджетів.

Класифікація:

1. залежно від форм власності:

• державні;

• муніципальні;

1. за характером участі в суспільному виробництві:

• основні кошти;

• оборотні кошти;

• резерви;

1. за джерелом отримання й використання:

• централізовані (фінансують з державного та місцевого бюджетів і державних позабюджетних цільових фондів);

• децентралізовані (фінансують державні або комунальні підприємства за рахунок власних коштів, залишених у їхньому розпорядженні);

1. за цільовим призначенням:

• на заробітну плату;

• на господарські витрати;

• на поточний ремонт тощо;

1. за роллю в суспільному виробництві:

• на розвиток матеріального виробництва;

• на нематеріальну сферу.

1. за функціональною ознакою, на:

• економіку держави (з виокремленням її галузей: будівництво, промисловість, зв'язок і т.д.);

• національну оборону;

• соціально-культурну сферу;

• науку й освіту;

• державне управління й місцеве самоврядування;

• правоохоронну систему;

• судову систему;

• охорону здоров'я;

• попередження та ліквідацію надзвичайних ситуацій, наслідків стихійних лих;

• обслуговування державного боргу;

• міжнародну діяльність тощо.