Фінансове право

1. Поняття, принципи і методи діяльності в галузі фінансів.

Фінанси – система фінансово-грошових відносин; важливий економічний інструмент для держави, за допомогою яких держава накопичує капітал.

Фінансова діяльність – це, передбачена законом, діяльність державних органів, пов’язана з мобілізацією, розподілом і використанням фінансових ресурсів, необхідних для виконання завдань та забезпечення функцій держави.

Принципи:

1. Публічність

2. Плановість

3. Соціальна спрямованість

4. розподіл  функцій  між  представницькими  та  виконавчими  органами влади

5. пріоритет представницьких органів влади перед виконавчими органами влади

6. законність та фінансова дисципліна

7. самостійність органів державної влади та органів місцевого самоврядування

Методи:

1. мобілізації грошових ресурсів: − метод обов’язкової мобілізації;

− метод добровільної мобілізації. 

2. розподілу грошових ресурсів:  − метод фінансування;

− метод кредитування. 

3. використання грошових коштів: − залежно  від  форми  надходження  грошових  ресурсів: 

• безготівкові перерахунки,

• готівкові кошти;

− залежно від спрямованості видатків:

• пооб’єктні

• посуб’єктні.

2. Фінансова система та її склад.

Фінансова система - це сукупність фінансових інститутів, кожний з яких сприяє утворенню та використанню відповідних централізованих та децентралізованих фондів коштів для здійснення фінансової діяльності держави, тобто діяльності з приводу мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів для виконання завдань і функцій держави та органів місцевого самоврядування;

- сукупність органів державної влади та місцевого самоврядування, які здійснюють у межах своєї компетенції керівництво фінансовою діяльністю держави та підприємств, установ, організацій, що беруть у ній участь.

Склад:

1. Бюджетна система

• державний бюджет (найбільший централізований фонд коштів, що перебуває у розпорядженні уряду, який виконує державну політику)

• місцеві фінанси (бюджети областей, міст, районів у містах, селищ, сіл)

2. фінанси державних підприємств, установ та організацій (пов’язане з розвитком державного сектора в національній економіці)

3. спеціальні цільові фонди (є чітко визначені джерела формування та напрями використання коштів; спрямовані на підтримання соціальної політики держави – напр., забезпечення зайнятості населення, держ. страх, Пенсійний фонд)

4. Кредитна ситема

• державний кредит (Ощадбанк)

• банківський кредит (приватні установи – банки)

3. Ограни держави, що управляють фінансовою діяльністю.

Фінансова діяльність держави – це діяльність відповідних державних органів щодо утворення, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів, що забезпечують виконання функцій держави.

До органів, що здійснюють фінансову діяльність в Україні, належать:

– Верховна Рада України;

– Президент України;

– Кабінет Міністрів України;

– Міністерство фінансів України;

– Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим;

– Органи місцевого самоврядування;

– Державне казначейство України;

• Рахункова палата.

Стратегічне, загальне керівництво й управління державними фінансами забезпечують ВРУ, Президент України, Каб.Мін.

Повноваження ВРУ у сфері фінансової діяльності:

• затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього;

• контроль за виконанням Державного бюджету України,

Президент України:

• здійснює керівництво фінансовою діяльністю як глава держави,

• призначає Міністра фінансів України;

• підписує закони, прийняті ВРУ,

Повноваження Каб.Мін:

• забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної, податкової політики,

• розробка проекту Закону “Про Державний бюджет України”;

• забезпечення виконання затвердженого ВРУ Державного бюджету України;

• подання Верховною Радою звіту про виконання бюджету.