ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра акушерства і гінекології №1
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
практичного заняття для студентів
Навчальна дисципліна «акушерство та гінекологія»
МОДУЛЬ №1 «Фізіологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду»
Змістовий модуль №2 «Перинатологія.Фактори ризику перинатального періоду»
Заняття №1 «Аномалії розвитку плідного яйця. Багатоплідна вагітність. Аномалії положення плода..»
Курс 4 Факультет медичний
Обговорено та затверджено
на методичній нараді кафедри
« 30 » серпня 2013 р.
Протокол №1.
Зав. кафедри
Академік АМН України,
д.мед.н., професор Запорожан В.М.
Одеса – 2013-2014 р.
МОДУЛЬ №1 «Фізіологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду»
Змістовий модуль №2 «Перинатологія.Фактори ризику перинатального періоду»
Заняття №1 «Аномалії розвитку плідного яйця. Багатоплідна вагітність. Аномалії положення плода..»
2. Актуальність теми.
В останні роки серед причин неонатальної і дитячої смертності перше місце посідає уроджена патологія плода. В кожної 5-го дитин реєструється патологія, що виникла антенатально, та в .30% випадків призводить до розвитку різних захворювань чи є фоном для їх виникнення.
Рання діагностика уродженої патології, аномалії положення плода, сприяє народженню здорової дитини.
Знання сучасних методів діагностики антенатального стану плода, під час неускладненої вагітності сприяє виявленню патології плода на ранніх етапах плину вагітності.
Багатоплодовою називають вагітність з двома (або більше) плодами. Враховуючи велику кількість ускладнень під час вагітності та пологів при багато плодовій вагітності, своєчасне діагностування та проведення тих чи Інших профілактичних чи лікувальних заходів приводить, як результат, до зниження материнської та перинатальної смертності.
3. Цілі заняття:
3.1. Загальні цілі: Ознайомитися з аномаліями розвитку плідного яйця.Особливостями багатоплідної вагітності.
3.2. Виховні цілі:
виховати у студентів відчуття гордості за внесок вітчизняних вчених в вивчення даної проблеми
сформувати у студентів відчуття правової відповідальності за пацієнток
Ознайомитися з деонтологічними принципами ведення хворих з даною патологією
Розвинути відчуття правової відповідальності лікаря за адекватно проведену терапію.
3.3. Конкретні цілі:
- знати:
. Запліднення та розвиток плідного яйця.
5. Зміни в серцево - судинній і центральній нервовій системі жінки під час вагітності.
6. Біологічні та імунологічні методи діагностики вагітності.
7. Клініка протікання і ведення вагітності в ранніх термінах.
8. Будова та функція плаценти.
9. Протікання та ведення пологів при головних передлежаннях.
10. Особливості протікання та ведення пологів при тазових передлежаннях.
11. Особливості протікання та ведення пологів при поперечних положеннях плода.
12. Особливості протікання та ведення пологів при багатоплідної вагітності.
3.4. На основі теоретичних знань з теми:
- оволодіти методиками /вміти/:
1. Ймовірні та достовірні ознаки вагітності.
2. Методи обстеження вагітних та роділь.
3. Прийоми Леопольда.
4. Матеріали доаудиторної самостійної підготовки (міждисциплінарна інтеграція).
№ |
Дисципліни |
Знати |
Вміти |
1. |
Попередні дисципліни |
|
|
|
1. Анатомія |
- будову жіночих статевих органів |
Проводити обстеження вагітної |
|
2. Фізіологія |
- види обміну речовин |
|
|
3. Біохімія |
- норми клiнiко-лабораторних досліджень |
Провести аналіз даних лабораторних дослiджень |
|
4. Гістологія та ембріологія |
- заплiднення i розвиток плідного яйця, гiстоморфологiчна характеристика елементiв плідного яйця |
- вмiти виділяти критичні періоди для розвитку окремих органів та систем. Аналізувати дані гiстоморфологiчних досліджень. |
2. |
Наступні дисципліни |
|
|
|
1. Акушерство і гінекологія |
- методи дослідження гінекологічних хворих |
- встановити діагноз - провести диференційну діагностику |
3. |
Внутрипредметна інтеграція
|
|
|
|
6.Курація хворих |
- методи дослідження гінекологічних хворих |
- встановити діагноз - провести диференційну діагностику |
|
|
|
|
5. Зміст теми (текст або тези), граф логічної структури заняття.
За останні роки в акушерській практиці все більше поширення для оцінки розвитку плода знаходить ехографія, що володіє високою інформативністю, нешкідливістю для матері і плода. В основі ультразвукової діагностики (УЗ) лежить зворотний п'єзоелектричний ефект. Ультразвукові хвилі, відображаючи від різнорідних структур об'єкта дослідження, перетворюються в електричні імпульси і відтворюються на екрані приладу.
Найбільш оптимальні терміни для дослідження - це 20-24 і 28-32 тижнів вагітності.
Можливості ультразвукового методу полягають в наступному:
Визначення положення плода і передлежачої частини.
Діагностика багатоплідної вагітності.
Біометрія плода.
Визначення співвідношень між розмірами голівки плода і розмірами таза матері.
Діагностика багатоводдя, маловоддя.
Діагностика аномалій розвитку плода.
Визначення положення плаценти.
Найбільш важливе місце посідає УЗД-обстеження при ускладненій вагітності (вагітність, що не розвивається, міхуровий замет).
При вивченні розвитку плода в II і III триместрах вагітності основну увагу приділяють виміру:
біпариєтального розміру голівки;
середнього діаметра грудної клітини і живота;
довжини стегна,
Установлено, що при розвитку плода прогресивно збільшуються всі зазначені показники.
УЗД є одним з найбільш об'єктивних методів діагностики синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку плода, що ґрунтується на зіставленні отриманих при дослідженні даних фетометрії з нормативними показниками даного терміну вагітності.
Розрізняють симетричну й асиметричну форми затримки розвитку плода, що характеризуються різними співвідношеннями основних показників фетометрії.
В даний час ехографія дозволяє досліджувати більшість внутрішніх органів плода: серце, печінка, шлунок, нирки, сечовий міхур, що дає можливість при наявності виражених аномалій розвитку плода достроково перервати вагітність.
Найбільш легко розпізнаються уроджені аномалії ЦНС: аненцефалія, а також внутрішня (рідина в шлуночках мозку) і зовнішня (рідина під твердою мозковою оболонкою) гідроцефалія.
З 32-33 тижнів дихальні рухи плода стають регулярними, що дозволяє визначити біофізичний профіль плода.
Заслуговує на увагу питання про зміну структур плаценти, її «дозрівання» протягом усієї вагітності. При неускладненій вагітності товщина плаценти постійно збільшується в лінійній залежності від 10,3 мм в 7 тижн. до 35,6 мм в 36 тижн. До кінця вагітності її товщина трохи зменшується.
При резус-сенсибілізації і розвитку гемолітичної хвороби, а також при цукровому діабеті товщина плаценти може збільшуватися до 50 мм і більше.
Плацентарна недостатність, навпроти, характеризується стоншенням плаценти і передчасним її дозріванням.
В сучасному акушерстві для оцінки стану плода використовуються ультразвукові прилади, що дозволяють проводити кардіомонітор не спостереження в процесі вагітності і під час родового акта. Сучасні монітори засновані на принципі Допплера, використання якого дозволяє реєструвати зміну Інтервалів між окремими циклами серцевої діяльності плода.
Задача моніторного спостереження полягає у своєчасному розпізнаванні погіршення стану плода, що дозволяє адекватно проводити його корекцію, а при необхідності й прискорити розрождення. Характеризуючи стан плода в пологах, оцінюють наступні параметри кардіотокограм: базальний ритм, частота серцевих скорочень, її варіабельність, а також характер повільних прискорень (акцелерацій) і уповільнень (децелерацій) серцевого ритму, співставляючи їх з даними, що відображають скоротливу діяльність матки.
Під час проведення оцінки базального ритму необхідно звернути увагу на його варіабельність, тобто частоту й амплітуду миттєвих змін частоти серцевих скорочень плода (миттєвих осциляцій). Амплітуду осциляцій визначають по величині відхилення від базального ритму (К - 16-25 уд. за хв.). Частота осциляцій - більш 6 уд. за хв.
При аналізі КТГ необхідно звертати увагу на періодичні повільні прискорення (акцелерації) базального ритму, що відображають компенсаторні можливості серцево-судинної системи плода. При фізіологічному протіканні пологів акцелерації спостерігаються постійно з частотою 4-5 і більш за 30 хв., тривалість їх 20-60 сек., амплітула - більш 15 уд. у хв. Сповільнення базального ритму (децелерації) вказують на ті чи інші патологічні зміни фетоплацентарної системи. У залежності від часу виникнення децелерацій щодо скорочень матки виділяють 4 їхні типи: Dір 0, Dір І, Dір II, Dір III.
Dір 0 - шпилеподібна децелерація, що виникає у відповідь на скорочення матки.
Dір I - рання децелерація, рефлекторна реакція серцево-судинної системи плода у відповідь на стиснення голівки чи пуповини під час переймів. Рання децелерація починається одночасно із переймою чи із запізненням на 30 сек. Базальний ритм при Dір І в межах норми.
Dір II - пізня децелерація, ознака порушення маточно-плацентарно-плодового кровотоку і прогресуючої гіпоксії плода. Пізня децелерація з'являється через 30-60 сек після початку перейми.
Dір III - варіабельна децелерація, яку зв'язують з патологією пуповини і пояснюють дією двох факторів: стимуляцією блукаючого нерва І вторинною гіпоксією.
Клінічна інтерпретація антенатальної КТГ пов'язана зі значними труднощами у порівнянні з інтранатальною через велику індивідуальну варіабельність. З метою уніфікації і спрощення трактування даних антенатальної КТГ запропонована бальна система оцінки (див. табл.):