125.Представники родини пластинчатовусі, котрі пошкоджують кореневі системи дерев.

Хрущі належать до родини пластинчастовусих (Scarabaeidae). Личинки хрущів зігнуті серповидно, мають три пари ніг, живуть у грунті. Пошкоджуючи коріння рослин, утому числі сіянців і саджанців деревних порід і чагарників вони завдають великої шкоди ЛГ. Найбільш небезпечні: Травневий східний (Melolontha hippocastani), Травневий західний(Melolontha melolontha), мармуровий( Polyphyla fullo), сірий волохатий(Anoxia pilosa), червневий(Amphimallon solstitialis). Багато видів пластинчастовусих зовсім нешкідливі або завдають незначної шкоди. Личинки хрущів значної шкоди завдають ліс. Культурам які зростають у невідповідних лісорослинних умовах. За даними щорічної інвентаризації ліс культур хрущі знищують на першому році життя 20-25% саджанців.

126. Шовкопряд-черниця (монашка), особливості розвитку, кормові породи.

Шовкопряд-монашка - Lumantria monacha

Пошкоджує сосну звичайну, ялину, рідше дуб, граб, березу, осику, бук. Пошкодження хвої цим шкідником веде до зниження приросту, або до повної загибелі дерева.

Метелик з розмахом крил до 5см передні крила сірувато-білі із зигзагоподібними поперечними смугами; задні крила темносірі; черевце рожевувате з чорними поперечними смугами. Яйце розміром 0,1 – 0,2 мм, рожевувато-сіре, стиснене зверху і знизу. Гусениця завдовжки 30 – 50 мм, темно-сіра, вкрита довгими волосками; на дев’ятому і десятому сегментах маленькі червоні бородавки. Лялечка — 20 – 25 мм, бронзово-бура, з пучком гачкоподібних червонуватих щетинок на задньому кінці.

Зимують новоутворені гусениці в яйцевих оболонках. Гусениці перших двох років об’їдають травневі пагони сосни й бруньки, що пішли у ріст. Починаючи з третього року пошкоджують стару хвою, відкушуючи половину хвоїнки і з’їдаючи до основи частину, що залишилась. При живленні листяними породами прогризають отвори у листках. Живляться вночі. Розвиток гусениць залежно від температури режиму триває від 45 до 80 діб. Лялечка розвивається від 12 до 20 діб. Метелики літають у липні — серпні вечорами й уночі.

Самка відкладає по 5 – 15 яєць групами, розміщуючи їх у тріщини і нерівності нижньої частини стовбура. Плодючість — 300 – 500 яєць. За рік розвивається одна генерація.

126. Особливості розвитку представників родини ковалики, котрі шкодять кореневим системам рослин.

Ковалик темний-Agriotes obscurus

Жук розміром 7 – 9,5 мм, з широким тілом, поперечною передньоспинкою і не звуженими назовні стегновими покришками. Верх коричневосірий, вусики і ноги буруваторуді. Личинки розміром до 28 мм, циліндричні, рівномірно забарвлені.

Зимують жуки в лялечкових колисочках у ґрунті на глибині 50 – 80 см. Вихід жуків на півдні лісової зони спостерігається на початку другої декади травня, активний період триває до кінця першої декади червня. Спосіб життя такий самий, як і у смугастого ковалика.

Самка відкладає яйця в ґрунт поблизу коренів злакових рослин, віддає перевагу тяжким суглинистим і глинистим ґрунтам. Личинка розвивається, як правило, чотири роки, іноді п’ять років.

Ковалик сірий - Adelocera Murina. Довжина 11-12 мм , досить широкий жук , якого легко визначити за плямистої і волосистої верхньої сторони тіла. Личинка (дротяник) злегка сплюснутаа , тонко - циліндрична , сильно хітинізована, в жовто- коричневого кольору з темно- коричневою головою , грудьми і останнім сегментом черевця , який майже паралельний і по сторонам має 5 пар потужних зубів ; широка , гостро вирізана щілина ділить його на дві частини. Личинка має короткі ноги.

Ковалик блискучий - Corymbites aeneus ( L). Жук має мідно- блискуче, зеленувате або синювате забарвлення, довжина 12-18 мм. Личинка трохи сплющена , досить широка , рівномірно жовто -коричнева , довжиною 22 мм , має короткі ніжки. Останній сегмент тіла злегка утиснений , з широкою округлою щілиною . За його сторонам знаходяться зовнішні і внутрішні однакової величини подвійні зуби.

Шкоду, принесену деякими представниками родини ковалики, можна розділити на: незначні пошкодження молодих пагонів і гілочок хвойних і листяних порід дорослими жуками в основному в травні – липні, і на сильні пошкодження підземних частин рослин (іноді і насіння) личинками - дротяниками . Від травня до вересня вони поїдають корінці молодих дерев , пробурюють коріння та інші підземні частини стовбура. При цьому кора на коренях часто може залишатися неушкодженою.