
- •121. Стовбурові шкідники листяних порід з родини короїди.
- •122. Особливості розвитку східного та західного травневих хрущів. Заходи боротьби з ними.
- •Вербова хвилівка (особливості розвитку, кормові породи).
- •124. Вусачі, які розвиваються на листяних породах.
- •125.Представники родини пластинчатовусі, котрі пошкоджують кореневі системи дерев.
- •Особливості розвитку представників родини ковалики, котрі шкодять кореневим системам рослин.
- •128. Золотогуз та білан жилкуватий (особливості розвитку, кормові породи).
- •129. Стовбурові шкідники з родини червиці. Особливості розвитку.
- •130.Великий та малий соснові довгоносики (шкідливість, особливості розвитку).
- •131.Совка-гамма та озима совка (шкідливість, особливості розвитку).
- •132. Сосновий п'ядун (особливості розвитку, кормові породи).
121. Стовбурові шкідники листяних порід з родини короїди.
До групи стовбурових шкідників належать ті види, личинки яких живляться і розвиваються в ходах, які вони проточують у тканинах стовбурів, гілок, коріннях дерев. Саме тому їх розвиток більше залежить від фізіологічного стану дерева, ніжу хвоє-, листогризних шкідників. Стовбурові шкідники заселяють ослаблені дерева. Іноді дерева, які заселяються стовб. шкідниками, ще не мають достатніх зовнішніх ознак достатніх зовнішніх ознак ослаблення, проте детальні дослідження свідчать, що життєві функції у них порушені.
Здорові дерева стійкі проти стовбурових шкідників. У листяних порід при пошкодженні активно виділяються дубильні речовини, ефірні олії, алкалоїди які містяться в соку здорових дерев. В ослаблених дерев живиця та сік виділяються повільно і містять мало ефірних олій та дубильних речовин. Саме тому зменшується їх стійкість проти шкідників. Завдають великої шкоди лісам, значне заселення короїдами, вусачами, златками, довгоносиками спричинює всихання дерев. Багато з них точать ходи глибоко в стовбурах, знецінюючи деревину. Соснові лубоїди під час додаткового живлення вгризаються в пагони, проточують в них ходи, внаслідок чого їх обламує вітер., що послаблює дерева. Деякі стовб. шк. Здатні нападати на здорові дерева, помітно ослаблюючи їх, інші переносять збудники хвороб лісових порід. Якщо шкідників багато вони заселяють тимчасово ослаблені дереваі призводять до їх загибелі на значних площах.
Дубовий заболонник – Scolytys sntricatus
Грабовий заболонник - Scolytus carpini
Заболонник березовий (Scolytus ratzeburgi
Великий в’язовий заболонник Scolytus scolytus
Заболонник – пігмей – Scolytus pygmaens
Великий ясеневий лубоїд- Hylesinus crenatus
122. Особливості розвитку східного та західного травневих хрущів. Заходи боротьби з ними.
Східний травневий хрущ широко поширений в Україні, крім південної частини степової зони Під час додаткового живлення обїдає листя на дубі, березі, клені, тополях та ін. листяних,а також хвою модрин. Особливо великої шкоди завдає шкідник на окремих ділянках листяних порід, які зустрічаються серед хвойних масивів. Жук 2-3см, з червоно-бурими надкрилами. Має чорне, блискуче черевце з білими трикутними плямами по боках. Личинка має 3 пари ніг, тіло дугоподібно зігнуте. Жуки літають увечері в травні і частково в червні. Масовий літ та відкладання яєць починається тоді коли співвідношення самців і самиць становить1/1. Яйця білуваті, овальні близько 2мм завдовжки. Личинки вилуплюються через 4-6 тижнів і живляться маленькими корінцями, рослинними решткамиі і в перший рік не завдають великої шкоди. Генерація 4-річна в лісостеповій і степовій зоні, а в центральних областях і північних 5-річна.
Західний травневий хрущ поширений на Україні разом зі східним, але переважає в листяних лісах. Жук 2,3-3,1см.За біологією близький до східного травневого хруща. В західних областях має 4-річну генерацію.літ починається на 7-10 днів пізніше ніж у східного.
Заходи боротьби: Приваблення у лісонасадження та охорона комахоїдних птахів. Закладання розсадників не ближче ніж за 200 – 300 м від насаджень, що є місцем зосередження жуків. У розсадниках при чисельності понад 5 личинок на 1 м2 — внесення в ґрунт гранульованих інсектицидів. Розпушування ґрунту в розсадниках на початку масового льоту жуків. В льотні роки знищення жуків на кормових рослинах за допомогою обробки інсектицидами. На молодих посадках — струшування жуків на підстилки в ранкові години з наступним їх знищенням.