1. Предмет, завдання і значення курсу стилістики укр.М.

Стилістика – це наука про стилістичну систему нац.мови, функц.стилі, як її різновиди, мовні одиниці, щодо їх емоційно-експресивного забарвлення, засобів їх організації в певних типах мовлення, способів добору, поєднання для ств.певного стиліст.колориту, ефекту.

Значення - поглибити у студентів наукове розуміння мовних явищ; показати стилістичну систему української мови в її довершеній, поліфункціональній формі; домогтися засвоєння основних понять теоретичної стилістики й оволодіння стилістичними нормами літературного мовлення; прищепити чуття естетики мовлення, вміння працювати над своїм словом і стежити за мовленням учнів.

Теоретичні завдання:

Вивч.основних понять стил. (функт.стиль, стиліст.засоби, конотація, стил.ресурси); розробка основних принципів і критеріїв класифікації і внутрішньо жанрової диференціації стилі; досл.витоків, формув. і становлення основних етапів розв.функц.стилів СУЛМ; виявлення закономірностей функціонування мови в різних сферах спілкування; х-ка стиліст.матеріалу в діахронічному і синхронічному аспектах, парадигматики і синтагм.; виявл.співвіднесеності інтерлінгві стичного і кстралінгв., нац..специф.таінтернац.

Праактичні: оволод.стиліст.сист.СУЛМ, стиліст.ресурсами і функт.стилями; вироблення умінь визн.стильові і жанрові ознаки, мовні один.тексту; сформ.навички оцінки стил.ефекту,колориту, виявл.стиліст. засобів за доп.яких здобувається; ознайомлення із стил.прийомами і способами викор.мовних один.віддповідно до умов спілкув. І цільової установки; закріплення стильових навичок шляхом конструювання стил.завершеного тексту; розв.мовного чуття та смаку; піднесення культури професійного, ділового і побутового мовлення.

Предмет: сист.нац.мови, стилі мови, форми мовл., що визн.умовами, ситуацією, метою спілкув. і розрізняються відповідними мовними засобами та їх функт.навантаження.

2. Методологія і методи стилістичних досліджень.

Методологія стилістики. Її сутність полягає в тій філософській, світоглядно-теоретичній позиції, з якої осмислюються й висвітлюються проблеми сучас­ного й минулого життя мови, її сутність, походження, закономірності розвитку. Методологія лінгвістики ви­являється у двох основних філософських концепціях мови — матеріалістичній та ідеалістичній. Матеріа­лістична концепція передбачає трактування мо­ви як своєрідного матеріального явища, яке сформува­лось об’єктивно: мова виникла з природної потреби лю­дей у спілкуванні, без втручання в цей процес ідеальної сили. Ідеалістична концепція, на противагу матеріалістичній, сповідує не матеріальне, а ідеальне (Божественне) походження мови, зумовлене надприродною силою.

Методи стилістики. До загальнонаукових методів належать: —   методи індукції і дедукції. (Індукцією розглядають окремі мовні явища, об’єднують їх, практично розкласифіковують в одну чи кілька груп і репрезентують усно або писемно. Дедукція —теоретичному узагаль­ненні, формулюванні на цій основі певного правила (правил); —    методи аналізу і синтезу. —   метод спостереження.—    метод експерименту. – експериментальний метод найчастіше у фонетиці під час дослідження з допомогою спеціальних технічних приладів фізіології особливостей творення звуків мовними органами лю­дини; —  зіставний метод . —   структурний (структуральний) ме­тод- встановлюють різноманітність фонетич­ної будови слів, навіть функціонування в словах окре­ого звука —   статистичний (математичний, або кванти­тативний, або кількісний) метод.

Серед загальних лінгвостилістичних є описовий, структурний (методики опозиційний аналіз; дистрибутивний ан – втановл х-к та функт власт мовної один на підставі дистрибуції; трансформаційний; пн. Безпосередніх складників, компонентний ан, лінгвістичний ан – виділ структ-смисл єдності та інтерпретування мовних засобів для вираж смислу; семантико стилістичний-співвідн мовних засобів і їх поєднання, яким визн естет зміст мовл тексту), метод контекстного аналізу, стиліст експеременту