1.3 Структура технології навчання

Технології максимально пов’язані з навчальним процесом, діяльністю тих, хто навчає, і тих, хто навчається. Структуру технології навчання утворюють:

а) концептуальна основа;

б) змістова частина, яка охоплює:

- постановку, максимальне уточнення, формулювання цілей (загаль них і конкретних) щодо досягнення результатів;

- зміст навчального матеріалу;

в) процесуальна частина, до складу якої належать такі компоненти:

- організація навчального процесу відповідно до поставлених цілей;

- методи і форми навчальної діяльності учнів та діяльності викладачів;

- управління навчальним процесом (оцінювання поточних результатів, корекція навчання, спрямована на досягнення поставлених цілей);

- заключна оцінка результатів.[5].

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ

2.1 Традиційні технології навчання географії

2.1.1 Технологія програмованого навчання

Програмований вид навчання пішло від слова “програма”, що означає систему послідовних дій (операцій), виконання яких веде до раніше запланованого результату. У перекладі з грец. - публічна об’ява, розпорядження, указ, план діяльності і виклад основних положень діяльності (в тому числі і вчительської).

Основна мета програмованого навчання (ПН) - покращення управління навчальним процесом з географії.

Виникло воно на початку 60-х років, виникло не безпідставно, а завдяки новим дидактичним, психологічним і кібернетичним діям (І.П. Підласий). На основі цього науковці та методисти спрямували свої зусилля на створення такої технології навчального процесу, яка б дозволила контролювати кожний крок руху учня по шляху пізнання і “дякуючи цьому надавати йому своєчасну допомогу”, позбавляючи тим самим від багатьох утруднень, втрати інтересу та інших негативних наслідків”.

Якщо пригадати історію цього виду навчання то в СРСР він відомий був в 30-х роках минулого століття, коли з’явились підручники з іноземної мови з елементами програмування. Але не одержав розповсюдження, а на озброєння його взяли західні дидакти і психологи. Першим з них був Б.Скінер (1954 р.), який висунув видозмінену ідею ПН, його продовжили американці Н.Краудер і С.Прессі, а в СРСР ця проблема, розглядалась у працях Н.Ф. Тализіної, П.Я. Гальперіна, Л.Н. Ланди, О.М. Матюшкіна; в Україні- В.І. Чепелєва та ін.

Програмоване навчання відоме вже з часів А.Я. Коменського (поділ на параграфи, теми, розділи та ін.). Сучасні навчальні програми,плани і підручникипобудовані на основі програмування минулих часів. Вони є наслідком програмованого навчання.Вгеографічній освіті нині відомі сучасні навчальні програми з усіх курсів, багатьох авторів, але першими з них були в незалежній Україні В.П. Корнєєв, В.М. Герасимчук, Б.В. Пічугін, З.Ю. Пєстушко, Г. Уварова, А.Й. Сиротенко, П.Г. Шищенко, Б.Г. Яценко, Г.П. Пустовіт, Л.В. Тименко, Л.І. Круглік. Упорядниками навчальних програм були В.П. Корнєєв і Г.П. Пустовіт, відповідальними за випуск- Г.М. Литвиненко і С.І. Скуратович.

Відповідно до навчальних програм написані підручники з усіх курсів: автори Р.Р. Коваленко, Л.І. Круглік, О.Я. Скуратович – 6 клас; В.П. Корнєєв (у співавторстві), С.Г. Кобернік (у співавторстві), В.Ю. Пестушко (у співавторстві), П.О. Масляк – 7 клас; А.Й. Сиротенко, Б.О. Чернов, В.Я. Плахута. Ф.Д. Заставний, П.Г. Шищенко – 8 – 9 класи; Б. Яценкр (у співавторстві), О.М. Топузов, Л.В. Тименко – 10 клас.

За підручниками багато авторів написали методичні розробки уроків, тематичне планування, практикуми. Все, щр нині є на озброєнні вчителя географії, є результат, наробки вчителів, методистів, вчених за програмами, тобто за програмованим навчанням. Програмоване навчання вважається нормою для вчителя, а через нього – для учня у вивченні географічного матеріалу. Це – стандарт у викладанні матеріалу і навчанні учнів.

Отже, програмування розуміється як процес складання послідовності дії: (програми) і за результатами збігається із загальним навчанням.

Матеріальною основою програмованого навчання вважається навчальна програма. Вона створюється на основі 5-ти ознак, що стосуються програмованого навчання, і містить не тільки навчальний матеріал, а і засвоєння (розуміння і запам’ятовування цього матеріалу і контроль).

До таких ознак програмованого навчання належать:

1.Наявність мети навчальної діяльності, що піддається виміру і алгоритму (правило) цієї мети.

2. Розчленування навчальної частини на кроки, пов’язані з відповідними дозами інформації, які забезпечують виконання кожного кроку.

3. Завершення кожного кроку самоперевіркою.

4. Використання автоматичного обладнання: ТЗН, комп’ютерної техніки.

5. Індивідуалізація навчання (в достатніх і доступних межах).

В.О. Сухомлинський про створення навчальних програм і в цілому про програмування говорив так: “Треба, важко, прекрасно”[7].

І все ж таки програмоване навчання є складовою частиною для розвитку географічної освіти. Навчальна програма програмованого навчання виконує ряд функцій, які притаманні роботі вчителя з географії. Вона:

а) є джерелом географічної інформації;

б) організовує навчальний процес;

в) регулює теми вивчення географічних курсів;

г) дає необхідні роз’яснення;

д) попереджає помилки та ін.

Навчальна програма програмованого навчання має певну структуру. Вона складається з вступу (мета, інструктаж, що треба для виконання навчальної програми), основної частини (кроки ознайомлення, тренування, виконання) і заключної частини (узагальнення всієї інформації, приведенняїї в систему, перевірка узагальнених даних - самоперевірка або вчителем географії).

Серед позитивних рис програмованого навчання слід виділити:

а) індивідуалізація навчання географії;

б) активізація самостійної роботи учнів;

в) розвиток уваги, спостережливості;

г) зворотній зв’язок, що забезпечує міцність засвоєння географічного матеріалу;

д) робота з жорстким алгоритмом (правилом), що сприяє логічному мисленню.

Негативним явищем у програмованому навчанні вважається:

а) виконання завдань за даним алгоритмом (правилом, сукупністю пропонованих дій, роби так, як змушує правило, тобто алгоритм привчає учнів до виконавської репродуктивної діяльності);

б) при виконанні навчальної програми програмованого навчання відсутня творча діяльність, скасовується творче мислення.

Складання навчальної програми для програмованого навчання – важка праця для вчителя і методистів, з географії така програма відсутня. Елементи її спостерігаються у звичайній навчальній програмі, проте програмоване навчання у навчанні географії і у викладанні її вчителем спостерігаються дуже рідко.

І все ж таки, увага до програмованого навчання не послаблюється, а посилюється. В радянські часи і в незалежній Україні з цією метою видано різними видавництвами ряд збірників географічних завдань, варіанти дидактичних матеріалів для учнів усіх класів. Підручники і методичні посібники містять багато запитань і завдань, які вимагають конкретних алгоритмічних відповідей від учнів.[1]