Особливості змістового наповнення і рубрикації інтернет-газет (на прикладі видань „високий замок”, „сегодня”, „XXI век”)

На сучасному етапі високу інформаційну цінність мають теле- й радіо-ЗМК, електронні періодичні видання. Вони стали відігравати провідну роль постачальників новин, відтак – набувати дедалі більшої значущості, впливу на суспільств. Однак традиційні друковані ЗМІ розвивалися століттями і людство протягом короткого періоду часу навряд чи повністю перейде від одного способу подачі інформації до іншого.

Актуальність теми зумовлена збільшенням неякісних інтернет-газет, відсутністю професійних навичок у редакторів веб-видань, вузько розробленою теоретичною базою щодо редагування інтернет-ЗМІ.

Ґрунтовних праць з редагування інтернет-видань небагато. Поставлену проблему висвітлюють розвідки З. Партико [3], О. Калмикова та Л. Коханової [2], В. Головащенка [1] та ін. Законодавча база, яка б дала можливість окреслити специфіку інтернет-газет, відсутня.

Мета статті – порівнявши електронні й друковані версії українських газет „Високий Замок”, „Сегодня”, „XXI век”, проаналізувати їх змістові й рубрикаційні особливості, узагальнити найтиповіші помилки під час створення й редагування електронної версії газети; визначити методи і прийоми їх редагування.

Порівняно з друкованими електронні ЗМІ мають такі переваги, як гіпертекстові посилання, постійне оновлення сторінок, інтерактивне заповнення сторінок, участь у створенні видання самих читачів [3, с. 88]. Інтернет-газета значно відрізняється від паперової оперативністю, наявністю навігації, інтерактивністю, економністю. Проте не завжди ці переваги спрацьовують: читачі губляться у великій кількості посилань, відволікаються на рекламу, навігація не завжди зручна і, навпаки, може ускладнити пошук інформації. У більшості інтернет-газет інформація надходить загальним потоком, з якого важко виокремити тему номера, на відміну від рубрикованого матеріалу друкованої газети. Тому редагування Інтернет-газет вимагає іншого підходу, редактору не достатньо керуватися звичними йому методами і прийомами.

В. Головащенко виділяє такі особливості редагування Інтернет-газет:

1) „ефективність Інтернет-видань визначає якість не окремих повідомлень або статей, а, звичайно, цілого видання, причому, як правило, за певний відрізок часу (місяць, квартал, рік). Це робить неможливим приділенням більшої уваги до окремих популярних матеріалів;

2) надмірна автоматизація редакційного етапу підготовки Інтернет-видань згубно впливає на їх якість;

3) редакторам інтернет-видань необхідно приділяти більше часу контролю відповідності методів відбору ілюстраційного матеріалу й відповідності його аудиторії;

4) в Інтернет-виданнях необхідно звертати увагу на використання механізму перехресних гіперпосилань” [1].

Додамо, що на якість Інтернет-газети впливає швидкість потоку інформації. Редакція прагне якомога більше і швидше розмістити новин на інтрнет-шпальті, однак це негативно відображається на якості матеріалу.

На думку О. Калмикова та Л. Коханової, основними причинами неуспіху журналістських веб-проектів є:

1) ігноруванні специфіки гіпертексту і його лексичних особливостей;

2) примітивна технологія й відсутність автоматизації” [2].

Для того щоб зробити якісну інтернет-газету, редакції потрібно не лише виробити концепцію видання й залучити професійних журналістів, а й сконструювати і прорекламувати свій сайт. Більшість засновників Інтернет-видань нехтують правилами створення онлайн-газет, уникають один з етапів роботи над Інтернет-газетами – авторський, редакційний, конструювальний, тестувальний, оприлюдню вальний або підсумковий [3].

Практика засвідчує, що рівень організації сайтів українських Інтернет-газет ще низький. По-перше, це стосується навігації сайту: у великій кількості посилань читачу важко віднайти потрібні новини, які хаотично розташовуються на шпальті сайту. По-друге, рубрикація таких газет спрямована більше на розважальний характер, аніж на інформативний чи аналітичний. У виданнях багато фото- й відеоматеріалів, конкурсів. По-третє, надмірність реклами: оскільки реклама є основним видом прибутку таких видань, то зазвичай Інтернет-газети перенасичені нею. Крім того, хаотично розташована анімаційна реклама відволікає увагу читачів.

Головною відмінністю Інтернет-газети та її друкованого аналогу є різна система рубрикації. Оформлення елементів рубрикаційної системи здійснюється через титульний шрифт, пробільні та службові елементи, форматування. Новітні досягнення у видавничих технологіях дають можливість чітко визначити параметри кожного з елементів газетної сторінки, залежно від призначення.

У газеті „Високий Замок” 21 рубрика, кожна з яких виділена шрифтом. Заголовні елементи стосуються однієї або кількох публікацій. Наприклад, рубрика „Спорт” уміщує 4 публікації.

В електронній версій „Високого Замку” рубрикація завузька щодо тематичного розмаїття матеріалу. Можна нарахувати 8 постійних рубрик, а також „Головну сторінку” й „Архів”.

У газеті „Сегодня” з номера в номер у друкованій та електронній версіях повторюються рубрики або шапки – назви розділів газети, тематичний напрям публікації. Іноді в цій ролі виступає вріз або епіграф. Усі інші елементи заголовного комплексу не повторюються. У друкованій версії кожна нова рубрика виділена за допомогою кольору, що полегшує пошук матеріалу з потрібної теми або галузі. Проте, художньо-графічне представлення назв рубрик не уніфіковане: 6 рубрик виділені кольоровим фоном, 2 – кольором шрифту. В електронній версії рубрики відрізняють гарнітурою, виділена рубрика, яка надає інформацію про відповідний регіон.

Якщо порівнювати змістове наповнення рубрик електронної й друкованої версій газети „Сегодня”, то можна помітити, що в електронній версії міститься більше матеріалів. Якщо в друкованій 4 – 5, то у веб-виданні 7 – 8 за одну добу. У друкованій газеті головна стаття займає шпальту, її заголовок виділений більшим кеглем, має великоформатне фото, в інтернет-газеті в цій рубриці вказується „Головне”. Такий матеріал зазвичай анонсується з фото й лідом, розташовується в окремому стовпчику.

Характер та обсяг інформації, що передається, є основними при формуванні заголовного комплексу. Заголовок може відобразити всі інформаційні властивості публікації – тему статті, авторські й редакційні оцінки, часові характеристики, жанр, авторство й адресацію. Однак підзаголовки в газеті відіграють роль іноді важливішу за основну назву – не лише коротко розкривають зміст, а й оцінюють матеріал. У газеті „Сегодня” підзаголовки відсутні, але їхню роль виконують ліди. У „Високому Замку” є і підзаголовки, і ліди. Не існує газет, в яких були б відсутні ліди і підзаголовки одночасно, але таке твердження не стосується Інтернет-видань. В електронній версії „Високого Замку” подаються лише ліди, а „Сегодня” надає лише заголовки матеріалів, у деяких випадках додаючи лід.

У друкованих періодичних виданнях рубрика об’єднує матеріали за певним тематичним принципом. Наприклад, у газеті „Високий Замок” рубрика „Природа” вміщує такі матеріали: „І змієлова змії кусають, але отрута його не бере”, „А після роботи поїхали рятувати лелек”, „Дикі поросятка полюбляють шкірки від мандаринів”. Такої конкретизації в веб-газеті немає, вона недостатньо рубрикована. В електронній версії така рубрика взагалі відсутня й вищезгадані матеріали теж. Ймовірно, редакція Інтернет-видання переконана, що електронна версія має висвітлювати лише важливі суспільно-політичні новини. На нашу думку, на це впливає читацька категорія, оскільки веб-видання зручне для офісних працівників, людей, які звикли користуватися різними гаджетами. Друкована ж версія спрямована на ширшу читацьку аудиторію, тому в ній вміщено статті розважального характеру.

Періодичність появи рубрик у друкованих газетах „Високий Замок”, „Сегодня”, „XXI век” різноманітна: щономера, у визначені дні тижня, щомісяця. Постійними є рубрики, що існують тривалий час, але сучасні газети віддають перевагу рубрикам-заголовкам, які добираються відповідно до змісту матеріал. Постійні рубрики мають єдине оформлення й місце розташування. Наприклад, рубрика „Украина” в газеті „Сегодня” завжди розташовується на 2 сторінці, займає приблизно 4 сторінки, виділяється синьою заливкою. У веб-виданнях рубрики не змінюються, використовуються матеріали, що можуть їх наповнити. Зазвичай рубрика вміщує кілька посилань на певні статті. В інтернет-газеті „Сегодня” рубрики мають більш загальні назви: „Украина”, „Жизнь”, „Регионы” та ін. У таких рубриках можуть розміщаються статті різної тематики. Наприклад, у рубриці „Украина” знаходиться стаття „Вспыхнувшей от керосина в Одессе 10-летней девочке нужна кровь”. Статті з рубрики „Украина” дублюються в рубриці „Регионы”, що вказує на недоцільність такої рубрикації.

Не лише рубрикація суттєво відрізняє Інтернет-газету та її друкований аналог. Доведено, що сприйняття людиною Інтернет-газети та друкованої версії відрізняється, оскільки людині легше читати паперовий варіант.

З. Партико виділяє такі оптимальні обсяги веб-сторінок різних видів:

- титульні – півтори екранних сторінки;

- навігаційні – півтори екранних сторінки;

- інформаційні – еквівалентні за обсягом тривалості сприймання до 15 – 20 хв. (винятки: художня й науково-технічна література);

- зворотного зв’язку – одна екранна сторінка [3, с. 91].

Віднесемо газету до інформаційної веб-сторінки. Газета обсягом 30 сторінок містить приблизно 30 100 слів, середня швидкість читання людини 180 сл/хв., тобто 1 номер газети можна прочитати за 2 години. За 15 – 20 хвилин, як вказано в класифікації, звісно ж неможливо прочитати весь матеріал друкованого видання в електронному варіанті. Тому редактор веб-газети повинен прораховувати час сприймання читачами інформації, скорочуючи або видаляючи його.

У газеті „Високий Замок” (2013. – № 50. – 4 – 10 квітня) 57 статей, в електронному випуску лише за 4 квітня 107 статей, блоги, фото й відео. Якщо взяти увесь часовий інтервал друкованого номеру, то в електронній версії матеріалів буде дуже велика кількість. Можна спрогнозувати, що переважна кількість матеріалів не буде прочитана.

Інтернет-газета „Сегодня” за добу надає приблизно 106 матеріалів, в той час як друкована – 26. При цьому на головній сторінці сайту присутні матеріали, опубліковані декілька днів тому.

У друкованій газеті „XXI век” 37 матеріалів, а в Інтернет-версії 17. Вони вдало структуровані, що свідчить про врахування редактором здатності до сприймання читачів і вилучення ним з електронної версії деяких матеріалів.

Порівняльний аналіз статті „Східниця – як „золота жила”” з Інтернет-газети та друкованого аналогу „Високого Замку” показує, що редактор майже не працював з електронною версією. На це вказує те, що стаття за обсягом аналогічна друкованій, хоча повинна бути скорочена. У паперовій газеті лід виділено курсивом і жирним шрифтом, у веб-варіанті він йде у підбір з текстом і графічними засобами від нього не відділяється. Окрім того, в Інтернет-газеті наявні технічні недоліки – текст не вирівняно, відсутні абзаци. Власні назви не відділені від родових понять, наприклад: „смтСхідниця”. У цьому випадку порушено відразу дві норми: відсутня крапка після родового поняття та відокремлення.

Редактор видалив друге фото, хоча, відволікаючи, воно могло б дати читачу трохи відпочити від суцільного тексту. На відміну від друкованого варіанту, де кожен абзац починається заголовними літерами, текст Інтернет-газети нічим не виділяється, тому його важко сприймати. Відсутні врізи з цікавими фактами, котрі могли б розміщуватися в електронному варіанті у вигляді певних відволікаючих графічних елементів.

Отже, редагування Інтернет-газет вимагає іншого підходу, порівняно з друкованими виданнями. Особливості змістового наповнення та рубрикації веб-газети та друкованого аналогу істотно відрізняються. Порівняльний аналіз газет виявив потребу в розробці практичних порад для редакторів веб-видань і створення певних методичних правил та розробку стандартів.