Література

1. Телевизионная журналистика / Г. В. Кузнецов, В. Л. Цвик, А. Я. Юровский М. : Высшая школа, 2002. – 304 с. 2. Кузнецов Г. В. Ток-шоу: неизвестный жанр? / Г. В. Кузнецов // Журналист. – 1998. – № 11. – С. 59. 3. Недопитанський М. І. Телевізійне ток-шоу: секрети популярності та виробництва [Електронний ресурс] / М. І. Недопитанський // Електронна бібліотека Інституту журналістики. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article

=1363. 4. Томак М. Бар’єр для ток-шоу: особливості української адаптації американських форматів / М. Томак // День. – 2006. – № 215. 5. Пряхин М. Н. Практикум по курсу „Журналистское мастерство”. Тема: „Телевизионная дискуссия” / М. Н. Пряхин. – М. : УДН, 1989. – 34 с. 6. Адамьянц Т. З. К диалогической телекоммуникации: от воздействия к взаимодействию / Т. З. Адамьянц. – М. : ИС РАН, 1999. – 47 с. 7. Новикова А. Ток-шоу: особенниости жанра / А. Новикова // Телефорум. – 2001. – № 5. 8. Яковець А. В. Телевізійна журналістика: теорія і практика / А.В. Яковець. – К. : ВД „Києво-Могилянська академія”, 2007. – 239 с. 9. Цвик В. Л. Телевизионная журналистика: история, теория, практика: Учебное пособие / В. Л. Цвик. – М. : Аспект Пресс, 2004. – 382 с. 10. Цвик В. Л. Украинское телевидение: опыт, практика, проблемы / В. Л. Цвик. – К. : Мистецтво, 1985. – 186 с.

Харченко А. Ю. Жанрові особливості теледискусії на ЗОДТРК „Запоріжжя”

У статті висвітлені жанрові особливості теледискусії на запорізькому телебаченні на прикладі програм: „Знак запитання”, „Стежини долі”, „Мистецтво жити”.

Ключові слова: жанр, регіональне телебачення, теледискусія, ведучий.

Харченко А. Ю. Жанровые особенности теледискуссии на ЗОГТРК „Запоріжжя”

В статье охарактеризованы жанрове особенности теледискуссии на запорожском телевидении на примере программ: „Знак запитання”, „Стежини долі”, „Мистецтво жити”.

Ключевые слова: жанр, региональное телевидение, теледискуссия, ведучий.

Кнarchenko A. Y. Genre features of TV discussion on ZROCh „Zaporizhzhia”

The article describes genre features of TV discussion on Zaporizhzhia TV by the example of programs: „Znak pytannia”, „Stezhyny doli”, „Mystetstvo zhyty”.

Key words: genre, regional TV, TV discussion, host.

УДК 316.77:[659.131:32]

Т. П. Шевченко

Тенденції розвитку демократії в контексті сучасних змі

На сучасному етапі розвитку суспільства, беззаперечним є факт, що ми живемо в інформаційному світі, і вся планета являє собою єдиний глобальний інформаційний простір. Відбувається формування нового – інформаційного суспільства. Як визначила Парламентська Асамблея Ради Європи у 1997 році, інформаційне суспільство – це суспільство яке ґрунтується на інформації, це суспільство нового типу, що формується внаслідок глобальної соціальної революції та породжується вибуховим розвитком і конвергенцією інформаційних та комунікаційних технологій [1, с. 12]. Головною рушійною силою стає інформація, а найбільшою владою – інститути, що володіють інформацією та займаються її поширенням – Засоби Масової Інформації. Це великий крок на шляху еволюції суспільства, бо раніше інформація передавалася лише обмеженому колу осіб і була призначена лише для службового використання. З появою демократії громадянське суспільство заявляє про своє право знати все, що стосується державних справ і вільно, публічно висловлювати відносно них свою думку.

Термін „демократія” відомий з часів Давньої Греції і у перекладі з грецької означає „влада народу”. У ранній період свого існування в Давній Греції демократія розумілася як особлива форма або різновид організації держави, при якому владою володіють всі громадяни, що користуються рівними правами на управління державою.

Кожна історична епоха вносила свої ознаки в поняття демократії і розставляла свої акценти на їх значущості.

На сьогоднішній день існує велика кількість визначень демократії, що дещо різняться між собою, але всі вони визначають обов’язковими ознаками демократії такі:

• виборні державні посади

• вільні, чесні і такі, що регулярно проводяться вибори

• свобода самовираження: громадяни мають право безкарно висловлювати свої думки, в тому числі, критикувати владу, політичну систему, суспільно-економічний лад і переважну ідеологію

• доступ до альтернативних і незалежних джерел інформації: громадяни мають право шукати та отримувати інформацію від інших громадян, з книг, ЗМІ тощо Альтернативні джерела інформації повинні існувати, бути доступні і не підконтрольні будь-якої однієї політичної групи

• автономія громадських організацій

• загальне охоплення громадянства [2, с. 17]

Як бачимо, наявність вільних, незаангажованих ЗМІ, вільний доступ до інформації, свобода думки, та інші вияви індивідуальної свободи громадян є однією з основних ознак демократії.

Указані вище вимоги до ЗМІ досить чітко та детально зазначені в законодавствах усіх країн, що вважаються демократичними. Та чи насправді вони дотримуються? Позитивним чи негативним є вплив сучасних ЗМІ на розвиток та становлення демократії? Які нові можливості відкривають сучасні ЗМІ для розвитку демократії? Які перешкоди демократії створюють маніпулятивні технології що широко застосовуються у ЗМІ? Однозначної відповіді на ці питання досі немає.

Визначення тенденцій розвитку демократії в контексті сучасних ЗМІ є проблемою відносно новою, злободенною, актуальною та надзвичайно важливою. Незалежно від нашого бажання та усвідомлення цього, ми всі сприймаємо реальність через призму ЗМІ. Зараз важко говорити добре це чи погано, але це незаперечний факт. Саме тому ця тема не покидає кола уваги сучасних науковців у всьому світі. Що стосується історії вивчення питання, значний внесок у вивчення ролі ЗМІ для розвитку демократії зробили такі зарубіжні та вітчизняні вчені як Хоркхаймер, Адорно, Андерс, Маклюэн,Г. Шиллер, Тоффлер, Кастельс, Н. Хомский, У. Липпман , Коновченко С. В., Коробейников В. С., Мухин А., Г. Почепцов., Ж.Бодрийяр, И.Мельник, Ю.Хабермас, Л. Барботько, В. Войтов, В. Лисичкин, Б. Капустин, та ін.

ЗМІ беззаперечно користуються колосальним впливом і насправді являють собою „четверту владу”. Однак чи демократії вони служать?

Метою статті є дослідження тенденцій розвитку демократії в контексті сучасних ЗМІ. У зв’язку із цим ми плануємо вирішити такі завдання:

1) З’ясувати специфіку демократії в контексті сучасних ЗМІ;

2) З’ясувати місце ЗМІ у становленні та розвитку демократії;

3) Простежити тенденції розвитку демократії в контексті сучасних ЗМІ.

Об’єктом дослідження стало визначення впливу ЗМІ на демократію в сучасному інформаційному просторі. Предметом – специфіка та механізми діяльності ЗМІ у зазначеній галузі.

У дослідженнях впливу ЗМІ на суспільство та демократію зокрема можна виділити два основні підходи. З одного боку, засоби масової комунікації називають „четвертою владою”: крім традиційних гілок державної влади вони беруть участь в управлінні суспільством, сприяють участі всіх громадян в суспільному житті, являють собою „сторожового пса” демократії. З іншого боку, ЗМІ – часто стають інструментом влади, яким користуються зацікавлені особи і групи для маніпулювання суспільною свідомістю громадян.

Розглянемо обидві точки зору більш детально.

Отже, перша: ЗМІ за демократію.

Беззаперечно, ЗМІ є невід’ємною складовою механізму функціонування демократії, а також її ціннісних підстав, демократичного ідеалу. Демократична держава заснована на прийнятті найважливіших рішень громадянською більшістю, тобто масами. Домогтися ж компетентних політичних суджень більшості громадян неможливо без ЗМІ. Без радіо, телебачення, газет і журналів навіть добре освічена людина не зможе правильно орієнтуватися в складних механізмах суперечливих політичних процесів, приймати адекватні рішення. ЗМІ дають пересічній людині великий об’єм необхідної інформації , роблять доступним для огляду світ політики і суспільного життя. Вільне заснування і діяльність ЗМІ є реальним проявом свободи слова, без якої всі інші політичні права особистості і демократичній державі практично не реалізуються.

Підставою для ствердження, що ЗМІ в сучасному світі сприяють встановленню демократії є той факт, що, технічні можливості ЗМІ зараз настільки великі, що дозволяють вирішувати проблеми, про розв’язання яких ще 20-30 років тому люди навіть і не мріяли. Вже зараз можливо таким чином організувати процес обговорення і прийняття важливих політичних рішень, в якому будуть брати безпосередню участь мільйони людей. “теледемократія”, або “демократія участі”, тобто відродження народних зібрань, в яких з допомогою сучасних засобів телекомунікації беруть участь мільйони людей, про можливість появи якої почали писати деякі вчені у 60-70 роках ХХ століття, вже починає з’являтися в мережі Інтернету [3, с. 67]. На даний момент можна вважати Інтернет найдемократичнішим засобом інформації. Б. В. Марков у своїй роботі „Демократія і Інтернет” зазначає, що процес формування демократичної громадської думки включає два елементи: по-перше, доступ до інформації, по-друге, здатність її аналізувати і приймати рішення. Очевидно, що Інтернет забезпечує нечуваний раніше доступ до інформації і розширює можливості комунікації. Виникає ідея віртуального суспільства, яке, завдяки Інтернету, здатне подолати ієрархізм реальної влади – електронна комунікація передбачає повну рівність її учасників.[4, с. 23] Скоріше за все справа у тому, що традиційні засоби масової інформації, очевидно, втратили свій статус єдиних доступних джерел свіжих новин. Багато людей використовують соціальні мережі, щоб змусити світ почути їх, і іноді ці послання стають для решти єдиним джерелом інформації. Це стало очевидним після народних хвилювань, пізніше названих „Арабською весною”, коли арабська молодь, яка активно використовувала соціальні медіа для підтримки зв’язків між собою та поширення власного бачення подій, організувала активний громадський рух за демократизацію в Тунісі, Єгипті, Лівії .

Отже, ЗМІ можуть діяти на користь демократизації суспільства і можливості та потенціал їх використання просто величезні.

Друга думка:ЗМІ – маніпулятори як перешкода демократії

ЗМІ в сучасному світі користуються феноменальним впливом і владою повністю контролюючи поширення iнформацiї, що визначає наші уявлення, установки, а значить і нашу поведінку. Навмисно фабрикуючи повідомлення, що спотворюють реальну соціальну дійсність, вони, без сумніву, з тим чи іншим успіхом намагаються маніпулювати масовою свідомістю. На думку М. Паренти, ЗМІ свідомо відбирають більшу частину інформації і дезінформації, якими ми користуємося для оцінки соціально-політичної дійсності. Передбачуване ставлення до проблем і явищ визначається тими, хто контролює світ комунікацій [5, с. 9].

Негришев А. А., визначає ,що демонстрація подієвого простору крізь „призму” ЗМІ в інформаційному полі, однозначно, носить соціально-регуляторно спрямований характер, тобто здійснюється в інтересах тих чи інших соціальних груп [6, с. 37]. Це підтверджується тим, що лише чотири агентства преси – Франс Прес, Рейтер і два американські – Асошіейтед Прес і Юнайтед Прес Інтернешнл – збирають, обробляють і поширюють 80 відсотків інформації, призначеної для читачів газет у всьому світі. За оцінками фахівців, майже 90% центрів виробництва і розповсюдження інформації в мережі інтернет знаходяться у США [3, с. 25] Виходить, що „інформаційна реальність”, яку світ сприймає за справжню, насправді є лише надзвичайно майстерно створеною ілюзією, що завдяки впливу медіа поступово витісняє справжню реальність. Проблема ж полягає в тому, що ми не усвідомлюємо цього, а переконані, що самі аналізуємо інформацію, формуємо власні погляди та приймаємо рішення. Ще В.Пенн сказав: „Дайте можливість людям думати, що вони правлять, і тоді вони будуть керовані” [7, с. 4].

Г. Шиллер виділив та описав міф про плюралізм засобів масової інформації. Він базується на критиці американської демократії. Особистий вибір, індивідуалізм, свобода особистості, ідеальна демократія рекламується у світовому масштабі як характерна риса життя в Америці. Подібна точка зору також властива структурі переконань більшості американців, що робить їх особливо придатними скрупульозно проведеним маніпуляціям. Вибір також носить маніпулятивний характер, коли створюється ілюзія того, що він має сенс [8, с. 29]. Факт цей важко перевірити, але є всі підстави вважати, що свобода інформаційного вибору та демократія якою так пишаються громадяни Америки, є лише надзвичайно майстерно створеною ілюзією.

Це вкотре переконує нас у тому, що ЗМІ є універсальним інструментом влади, який вона майстерно використовує для управління суспільством.

Отже, на основі всього вищерозглянутого, варто відзначити, що ЗМІ завдяки глобальним інформаційним та технічним ресурсам на сьогоднішній день є найвпливовішою силою в сучасному інформаційному світі. І неможливо однозначно визначити тенденції розвитку демократії в контексті сучасних ЗМІ. Точну відповідь людство отримає лише через певний час, коли проявляться наслідки такої інформаційної глобалізації. Зараз впевнено можна говорити тільки про те, що ЗМІ являють собою могутній засіб збирання, збереження, обробки і передачі інформації, що може бути застосований як на користь демократії, так і проти неї.