Література

1. Гаврилов К. Как делать сюжет новостей и стать медиатворцом / Константин Гаврилов. — СПб.: Амфора, 2007. – 304 с. 2. Російсько-український словник іншомовних слів // Укладач Т. П. Мартиняк. – Харків: Прапор, 1999. – 389 с. 3. Контроль сознания и методы подавления личности: Хрестоматия // Сост. К. В. Сельченко. – Мн.: Харвест, 2004. – 624 с. 4. Шиллер Г. Манипуляторы сознанием. — М. : Мысль, 1980. – 325с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://psyfactor.org/infmanipulat2.htm. 5. Гарифуллин Р. Р. Иллюзионизм личности как новая философско-психологическая концепция. – Казань, 1997. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.litmir.net/br/?b=104757&p=1 6. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием. М.: Алгоритм, 2000. – 934 с. 7. Уэйн Б. Егер. Техника профессионального карманника. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://read24.ru/read/ueyn-eger-tehnika-professionalnogo-karmannika/1.html. 8. Джордж Крескин Менталист. Настольная книга развития сверхспособностей сознания / Крескин; [ пер. с англ. А. Степановой]. – М.: Эксмо, 2011 – 192 с. 9. Саймон Уинтроп Менталист. Скрытые механизмы влияния на окружающих (книга-тренинг) / Перевод: М. С. Мкртычева. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.rus.ec/b/428539/read

Терновський М. М. Засоби маніпуляції увагою реципієнта в жанрах новинної інформації (на матеріалі електронних ЗМІ)

Стаття присвячена дослідженню маніпуляцій увагою в електронних ЗМІ. На основі численних експериментів розкрито маніпулятивні технології й прийоми, які використовуються маніпуляторами у своїй діяльності, важливе місце серед яких належить прихованому впливу на увагу людини. Порушується проблема комерційних мотивів у роботі ЗМІ. Наводяться приклади позитивних маніпуляцій, які в відбуваються в інтересах реципієнта.

Ключові слова: ЗМІ, маніпуляція, увага.

Терновской М. М. Способы манипуляции вниманием реципиента в жанрах новостной информации (на материале электронных СМИ).

Статья посвящена исследованию манипуляций вниманием в электронных СМИ. На основании многочисленных экспериментов раскрыты манипулятивные технологии и приёмы, которые используются манипуляторами в своей деятельности, важное место среди которых принадлежит скрытому влиянию на внимание человека. Затрагивается проблема коммерческих мотивов в работе СМИ. Приводятся примеры позитивных манипуляций, которые происходят в интересах реципиента.

Ключевые слова: СМИ, манипуляция, внимание.

Ternovskoy M. M. Ways of manipulating the attention of the recipient in the genres of news (based on electronic media).

The article investigates the manipulation of attention in the electronic media. Based on numerous experiments disclosed manipulative technologies and techniques that are used by manipulators in their activities, among which an important place belongs to the hidden influence on a person’s attention. Address the issue of commercial motives in the media. Examples of positive manipulation that occur in the interests of the recipient.

Key words: mass-media, manipulation, attention.

УДК [316. 77:0.50]:330

Л. В. Тімофєєва

ІСТОРИКО-ПОЛІТИЧНІ ТА КОМУНІКАТИВНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕМАТИКИ

Протягом останніх кількох десятиріч економічні проблеми в усьому світі виходять на передній план. Вони є особливо актуальними і для українського суспільства. Сьогоднішній день засобів масової інформації України тісно пов’язаний з висвітленням економічного життя країни. Ця тема торкається усього суспільства в цілому і кожного громадянина окремо. У такій ситуації дуже важливо мати адекватне уявлення про процеси, що відбуваються в економіці країни, розуміти, як будується політика держави в цій галузі, і як вона відбивається на житті громадян.

У досягненні вищезазначеної мети необхідно, щоб в межах здійснення своєї редакційної політики видання враховувало сучасний характер стосунків держави та громадянина, розуміло основну проблематику, пов’язану з економічним будівництвом в Україні, могло в журналістських текстах розкрити зміст глобальних процесів, що відбуваються в цій галузі. Виникає потреба у формуванні нового економічного мислення, розвиток якого можливий за умови періодичного висвітлення економічних питань, які сприяють класифікації та осмисленню процесів, що відбуваються, їх аналізу та прогнозам.

Економічна тема разом із соціальною  одна з найбільш важливих для будь-якого періодичного видання. Саме матеріали економічного плану є головною конструкцією будь-якої популярної газети. Від того, наскільки об’єктивно, грамотно та глибоко осмислюються процеси, що відбуваються в економіці, а потім подаються на смугах, залежить авторитет видання, довіра читачів до нього, складається неупереджена оцінка дій влади, регулюючої ці процеси.

Економічна журналістика є відгалуженням журналістики як фаху, теоретичний фундамент якої створювали відомі вітчизняні науковці (Є. Прохоров, Д. Прилюк, А. Москаленко, В. Учонова та ін.). Сучасні українські журналістикознавці (В. Різун, В. Іванов, В. Здоровега, Г. Почепцов, З. Безверха, О. Беляков та ін.) успішно продовжують розвивати напрямок масовоінформаційної діяльності. Значних зусиль у вивчення ефективності впливу газетного тексту, його стилістичних особливостей докладають Н. Непийвода, О. Пономарів, А. Мамалига. На особливу увагу заслуговують дослідження жанрових форм у журналістиці (В. Шкляр, В. Качкан, В. М .Галич).

Водночас аналіз наукових праць засвідчив, що проблемам висвітлення економічної тематики сьогодні приділяється недостатня увага.

Мета статті – визначити історико-політичні та комунікаційні передумови розвитку економічної тематики на сторінках сучасної української преси, а також окреслити шляхи підвищення якості та ефективності цього напряму журналістської діяльності.

На думку С. М. Гуревича, „першопричиною появи друкованих періодичних видань була потреба в економічній інформації. Купці мали потребу у відомостях про вартість товарів на ринках у містах своєї країни й інших держав. Фінансисти  в інформації про ситуацію на міжнародних біржах та співвідношення вартості грошей, що карбувалися на монетних дворах столиць європейських держав. Фабрикантам була потрібна інформація, де і за яку ціну вони могли придбати нові верстати для своїх підприємств і де вони могли вигідніше продати продукцію. І всі готові були платити за такі відомості. Щоб їх отримати, довгий час посилали гінців. Але це було дорого, і необхідна інформація надходила таким чином не регулярно. Потрібен був інший засіб, який забезпечував би її доставку досить швидко й систематично. Поява цієї економічної потреби призвела до виникнення засобу її задоволення. Ним стала періодична преса” [1, с. 6].

Соціальна комунікація, як засіб збереження і поширення створених цінностей, незмінно супроводжувала суспільний прогрес, котрий, у свою чергу, стимулював розвиток комунікації.

Отже, економічна тема була присутня в журналістиці із самого моменту її виникнення.

Поява на ринку інформації власне економічних видань обумовлена постановкою перед суспільством наступних завдань:

• постійне задоволення потреб аудиторії в економічній інформації та інформації про хід економічних реформ;

• визначення способів найбільш ефективного задоволення цих потреб;

• необхідність найбільш об’єктивного та всебічного висвітлення економічних процесів у країні;

• потреба розробки єдиних інформаційних джерел.

У радянській пресі ці завдання покладалися на вузькоспеціалізовані видання (”Экономика и жизнь”) та суспільно-політичні, спрямовані на цільову аудиторію (”Сельськая жизнь”, „Работница”, „Сельская молодежь”).

Обов’язковими практично в кожній газеті були колонки, присвячені промисловості та сільському господарству, та відповідні редакції на радіо та телебаченні.

„Прапор перемоги”  яскравий приклад типової радянської українськомовної регіональної газети, цінність якої як об’єкта дослідження полягає в тому, що в нас є можливість дослідити висвітлення економічної тематики із середини ХХ ст. до нашого часу.

У радянський період газета „Прапор перемоги” – орган Ворошиловградського обкому та міськкому КП(б)У, обласної та міської рад депутатів трудящих (перший номер вийшов 1 лютого 1946 року)  висвітлювала ті економічні питання, котрі вважали за потрібне правлячі кола Радянського Союзу. Заголовки перших шпальт повідомляли про прийняття п’ятирічного плану повоєнної відбудови і розвитку народного господарства, друкувалися численні заяви керівників держави з питань розвитку економіки країни.

Але „радянська журналістика була не лише глашатаєм та служницею правлячої партії. Вона містить у своїй історії й приклади справжнього професійного ставлення до своєї справи, неперевершені зразки журналістської майстерності, що стосуються такої галузі людської діяльності, як економіка. Тут доречно буде згадати і А. Аграновського, і Ю. Черниченка, і В. Овечкіна, і А. Бочарова, і А. Рубинова, що заклали основи радянської економічної журналістики.”[2]

З початком чергових історичних перетворень у 1985 році утворився цілий пласт нових жанрів, зокрема жанр журналістського розслідування в економічній сфері. Саме така економічна журналістика представлена В. Селюніним, Г. Хазіним, Ю. Черниченком.

У час перебудови вперше в історії радянської журналістики ідеологічним відділом ЦК КПРС були визначені „передові ЗМІ”: „Огонек”, „Московские новости”, „Московская правда”. До „реакційних” віднесли „Советскую Россию”, „Правду”, „Труд”, „Сельскую жизнь” і усю іншу партійну пресу.

1985-1990 роки в економічній журналістиці В. Л. Іваницький характеризує як період тотальної зневаги фактом. „Цей період,  відзначив він,  можна розглядати як досить трагічний саме для економічної журналістики, заснованої, передусім на конкретних, точних фактах, на конкретному знанні. У подібній ситуації, економічна журналістика, що працювала на благо усього суспільства, припинила своє практичне існування за непотрібністю. Суспільство тим самим визнало, що у нього немає єдиних економічних завдань, є завдання великих і малих груп, аудиторій” [2].

З часом інтереси груп, об’єднані національною ідеєю, державою, цінностями громадянського суспільства, почнуть зближуватися, створюючи тим самим платформу для виникнення національної економічної журналістики, зокрема, української.

За словами В. М. Галич, „часи насадження політичних доктрин безповоротно пішли у минуле. Українські мас-медіа перебувають у пошуку нових форм подачі інформації та впливу на громадську думку… Якісно новий жанр, покликаний до життя запитами доби і масової аудиторії, шляхом модифікації відомих жанрових форм усе впевненіше стверджує себе на ниві української журналістики” [3, с. 233].

Видання Луганської обласної ради „Наша газета” є одним з авторитетних і відомих широкому колу читачів місцевих ЗМІ, що використовує нові жанри економічної журналістики. Це газета зі своєю історією: „Наша газета”  правонаступниця газети „Прапор перемоги”. З 1 січня 1991 року газета виходить вже під своєю нинішньою назвою. У газетних текстах різних жанрів вона піднімає багато проблемних тем, наприклад, таких, як соціально-економічний розвиток тих чи інших територій області.

Д. А. Мурзін вважає, що „весь бізнес в діловій пресі ґрунтується на одній, але вкрай важливій основі  довірі читача до джерела інформації. Тому ЗМІ, що працюють в сегменті якісної преси, і насамперед ділової, докладають усіх зусиль до того, щоб тінь підозри або сумніву не лягла на репутацію видання” [4, с. 6].

Проаналізувавши публікації з економічних проблем в інших сучасних українських мас-медіа, можна відзначити низку негативних тенденцій: поверховість журналістських досліджень, брак аналітичності, недостатнє заглиблення у зміст і причини економічних подій, висвітлення їх із позицій негативізму.

Журналісти часто експлуатують економічну проблематику, висвітлюючи лише ті її боки, які можуть вразити читача негативом, сенсаційністю чи курйозністю. Такі публікації зазвичай не здатні забезпечити аудиторію повною, достовірною та об’єктивною інформацією. Через брак глибоких, зрілих висновків щодо тих чи інших економічних подій, ця проблематика в мас-медіа часто стає другорядною, не здатною привернути увагу читачів, а відтак, утрачає свій глибокий соціальний підтекст у ЗМІ.

Таким чином, можна зазначити, що економічні питання мали велике значення для суспільства ще з давніх часів. Перед зародженням товарно-грошового обігу натуральний обмін товарами та послугами поступово та закономірно перейшов до обміну інформацією, тобто прийняв форму соціальної комунікації. Як засіб збереження та поширення створених цінностей, така інформація незмінно супроводжувала економічний прогрес.

Можливості масових видань дають змогу репрезентувати складні економічні проблеми у формі, доступній для сприйняття широкою читацькою аудиторією. Хоч інформаційно-новинний формат інтерпретації матеріалу, властивий масовим виданням, не є найкращим для зображення економічних проблем, він має низку позитивних рис, які варто використовувати в журналістській практиці для досягнення більшої впливовості економічних публікацій: новизна, непересічність фактів, винятковість подій, – усе це здатне задовольнити людську допитливість. Тому актуальність висвітлення економічних питань у журналістиці не втратить свого значення до тих пір, поки буде існувати сама економіка та міжекономічні відносини.

Література

1. Гуревич С. М. Газета: вчера, сегодня, завтра. Учебное пособие для вузов/ С.М. Гуревич - М.: Аспект Пресс, 2004. – 288 с. 2. Іваницький В. Л. Основные направления в проблематике российской прессы: экономика: исследование [Электронный ресурс] // НордМедиа : [сайт]. – М., 2007. – URL:http://www.nordicmedia.ru 3. Галич В. М. Колонка як жанр // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (філологічні науки). – 2009, лютий № 3 (166). – С. 223233. 4. Мурзін Д. А. Очерк типологии деловой прессы // Вестн. МГУ. Сер. Журналистика.  2003.  № 2. С.19.

Тімофєєва Л. В. Історико-політичні та комунікативні передумови розвитку економічної тематики

У статті аналізуються історико-політичні та комунікативні передумови розвитку економічної тематики на сторінках сучасної української преси, окреслені шляхи підвищення якості та ефективності цього напряму журналістської діяльності на прикладі періодичного видання „Наша газета”.

Ключові слова: економічні проблеми, економічна тематика,економічна журналістика, засоби масової інформації, „Наша газета”.

Тимофеева Л. В. Историко-политические и коммуникативные предпосылки развития экономической тематики

В статье анализируются историко-политические и коммуникативные предпосылки развития экономической тематики на страницах современной украинской прессы, указанные пути повышения качества и эффективности этого направления журналистской деятельности на примере периодического издания „Наша газета”.

Ключевые слова: экономические проблемы, экономическая тематика, экономическая журналистика, средства массовой информации, „Наша газета”.

Timofeeva L. V. Historical and political preconditions for the development and communication of economic subjects

This article analyzes the historical, political and communicative preconditions of economic subjects in the pages of modern Ukrainian press, outlined ways to improve the quality and effectiveness of this area of journalism as an example of the periodical „Nacha Gazeta”.

Key words: economic problems, economic topics, economic journalism, mass media, „Nacha Gazeta”.

УДК 007 : 304 : 004.9 + 070 + 659.3

А. Ю. Харченко