Література

1. Грабельникова А. А. Фотожурналистика Великой Отечественной войны / А. А. Грабельникова // Вестник Волжского государственного университета. – 2008. – Серия 8.– Выпуск 7. – С. 123-130. 2. Чибисов К. В. Очерки по истории фотографии / К.В. Чибисов. – М.: Искусство, 1987. – 255 с. 3. Симонов К. Про військових фотокорів / К. Симонов. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://battlefront.ru/foto.htm. 4. Зикун Н. І., Горевалов С. І. Фотожурналістика періоду Великої Вітчизняної війни / Н. І. Зикун, С. І. Горевалов // Світ соціальних комунікацій. – 2011 – Т. 3. – С. 46-49. 5. Радянське фото. – 1965. – № 5. 6. Радянське фото. – 1970. – № 5.

Папуліна О. О. Українська радянська фотожурналістика у роки Великої Вітчизняної війни

У статті розглядаються зображально-виражальні особливості військової фотожурналістики як особливої форми журналістики на прикладі творчих доробків фотографів Аркадія Шайхета та Івана Шагіна. Відзначено, що воєнні знімки завдяки продуманій композиції, вдало спійманому моменту продовжують виконувати свою пропагандистську, просвітницьку та виховну роль, слугуючи взірцем для нових поколінь фотомайстрів.

Ключові слова: військова фотожурналістика, Велика Вітчизняна війна, фотокор, композиція, ракурс

Папулина О. А. Украинская советская фотожурналистика в годы Великой Отечественной войны

В статье рассматриваются изобразительно-выразительные особенности военной фотожурналистики как особой формы журналистики на примере творческих произведений фотографов Аркадия Шайхета и Ивана Шагина. Отмечено, что военные снимки благодаря продуманной композиции, удачно пойманному моменту продолжают выполнять свою пропагандистскую, просветительскую и воспитательную роль, служа образцом для новых поколений фотомастеров.

Ключевые слова: военная фотожурналистика, Великая Отечественная война, фотокор, композиция, ракурс

Papulinа O. О. Ukrainian Soviet photojournalism оf the Great Patriotic War`s pieriod

The article considers the figurative-expressive features military photojournalism as a particular form of journalism as an example of creative works of photographers Arcadiy Shaikhet and Ivan Shagin. In the article is noted that the military pictures whith sophisticated compositions and captured moment continues its propagandistic and educational role, serving as a model for new generations photomasters.

Key words: military photojournalism, World War II, photojournalist, composition, perspective.

УДК 070.4:811.161.2

Я. Г. Полухіна

Чинники впливу на мовно-стилістичні особливості журналістських текстів

Ні для кого не секрет що сучасні засоби масової інформації відіграють надважливу роль у житті суспільства. Зокрема, журналістський текст виступає одним із основних засобів формування громадської думки, національно-культурних цінностей та іншого. В журналістському тексті відбивається багато суспільних процесів які змінюють його як в позитивну, так і негативну сторону. В першу чергу це глобалізаційні процеси, які пов’язані з активним впровадженням в наш побут комп’ютерних технологій, особливо – інтернету. Всесвітня павутина звісно вивела ЗМІ на якісно новий рівень, але разом з тим відкрила шлях для проникнення в український медіа простір різних негативних явищ. На сучасному етапі існує велика кількість праць, мета яких дослідити особливості журналістського тексту. Зокрема в українському мовознавстві класичною вважається праця М. Жовтобрюха „Мова української періодичної преси”, у якій визначається роль періодичних видань у стилістичному збагаченні й нормуванні української літературної мови – її лексичного складу, граматичної будови й орфографії, у створенні публіцистичного стилю. Також цю тему досліджували такі науковці, як: А. Коваль, О. Сербенська, К. Серажим, Д.  Баранник, Г. Колесник, , К. Ленець, Л.  Кузів, Н. Непийвода та ін.

Актуальність нашого дослідження зумовлена необхідністю виявлення основних чинників, які впливають на формування журналістського тексту, які зумовлюють функціонування в ньому тих чи інших мовно-стилістичних одиниць.

Мета нашої публікації – виявити чинники, які формують сьогоднішній журналістський текст на мовно-стилістичному рівні.

Об’єктом нашого дослідження є зразки сучасних журналістських текстів. Предметом дослідження є мовно-стилістичні складові, причина їх появи та функціонування, вплив на журналістський текст.

Як ми зазначали вище, глобалізація є одним з перших чинників, які впливають на українську мову загалом та журналістський текст зокрема.

Глобалізація — це процес всесвітньої економічної, політичної, культурної інтеграції та уніфікації. Процес Глобалізації у сфері журналістської діяльності характеризується функціонуванням багатовимірного процесу, заснованого на взаємодії засобів створення та поширення інформації, які шляхом концентрації спільних зусиль формують принципово новий рівень інформаційного впливу на суспільство [1; с. 4]. Глобалізація комунікації, як і глобалізація засобів масової інформації, формує „світовий інформаційний порядок”, суттю якого стає нав’язливе поширення західної культури по всьому світові. Це позначилося на комунікації в українському суспільстві, українській культурі, зокрема, помітно змінився словник сучасної української мови. Йдеться про активне входження в сучасне спілкування англіцизмів. [1; с. 17]. Роль англійської мови в умовах глобалізації інтерпретується по-різному: з одного боку, іншомовні слова слугують активним джерелом збагачення мови новими лексичними одиницями, а з іншого – надмірне і необдумане вживання чужих слів призводить до витіснення питомої української лексики, засмічення мови та руйнації її самобутності. Вплив англійської мови на українську проявляється у журналістських текстах, а через це і у мовній свідомості українців й на самій системі української мови. Журналісти, дбаючи про підвищення рейтингу своїх видань, прагнучи до нестандартності, наслідуючи „мовну моду”, миттєво, проте часто невиправдано, вживають запозичені слова. Не рідко, окрім запозичених слів, журналіст активно використовує сленгізми, жаргонізми, вульгаризми та іншу спеціальну лексику яка аж ніяк не прикрашає журналістський матеріал [2; с. 100].

Вплив глобалізаційних процесів, зокрема, активного поширення англійської мови накладається на таку проблему в нашому соціокультурному просторі як двомовність – співіснування двох мов у межах однієї країни. Через брак мовної політики, суспільні стереотипи українська мова нині є функціонально обмеженою, що породжує процес декультурації, створює лінгвоетнічні бар’єри. Унаслідок історичних суспільно-політичних подій, що призвели до змін у національно-мовній свідомості, журналісти українських видань усе ж більше вдаються до написання текстів російською мовою. Нині існує гостра потреба в підвищенні мовної якості продукованих текстів і російською, і українською мовами, що, функціонуючи в одному інформаційному просторі, не можуть не зазнавати інтерферентного впливу [3; с. 91].

Ще один чинник який впливає на мовно-стилістичний склад журналістського тексту це безумовно суспільно-політична лексика. Зміна політичного устрою, владної верхівки в державі неодмінно призводить до появи нових номінацій суспільно-політичного характеру, що постійно проникають у текст засобів масової інформації. У сприйнятті сучасної людини політика і мас-медіа – поняття нероздільні, адже ЗМІ, виконуючи інформативну функцію, виступають засобом ідеологічного впливу на читачів, популяризації політичних ідей, знаряддям політичної боротьби та формування суспільної думки. Проаналізувавши політичні медіа тексти за певний період часу можна чітко простежити як змінювалась історична епоха, які лідери були їй характерні та як оцінювались явища дійсності [2; с. 96-97].

Далеко не останню роль відіграє і власне ставлення журналіста до створюваного ним тексту. Журналістська майстерність відіграє важливу роль у створенні якісних текстів. Попри глобалізаційні процеси, протиборство мов, політичну ситуацію журналіст є тим чинником, який дозволяє цим процесам негативно, або ж позитивно впливати на якість текстових матеріалів

Завжди актуальним є питання: чи то журналіст формує аудиторію, чи навпаки, забаганки аудиторії формують журналіста, а отже і створюваний ним текст. Однозначно на це питання відповісти важко. Звісно, журналіст повинен орієнтуватись на свого читача, на його інформаційні потреби, але у той же час, журналіст має підіймати культурний та інтелектуальний рівень читацької аудиторії посередництвом використання різноманітних мовно-стилістичнихзасобів, не гнатись виключно за гонорарами та сенсаційністю, не опускатись до просторічної лексики, жаргонізмів, надмірної кількості іншомовних слів у своєму тексті тільки тому, що це „модно”. Не варто забувати, що нове, цікаве, незвичне в журналістських стилях народжується з особистого усвідомлення національної культури та її історії. Нині зростає потреба індивідуалізації журналістських текстів, а отже, кожен має прагнути віднайти свій стиль спілкування з масовою аудиторією, сформувати своє обличчя комуніканта-професіонала [4].

Отже, можна зробити висновок, що на мовно-стилістичні особливості журналістських текстів впливає досить багато різних аспектів: глобалізацій ні процеси та явища, що їх супроводжують; білінгвізм українського простору; суспільно-політичні перипетії. Але основним чинником на нашу думку, є все ж журналістська майстерність, усвідомлення журналістом відповідальності за створюваний ним матеріал та його подальший вплив на аудиторію.