Література

1. Рубинин И. Фотография в прессе: содержание, форма, жанровая структурат – 2 декабря 2010 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.cifoto.ru/113 2. Дмитриева Н. А. Изображение и слово. М., 1962. – 315 с. 3. Захаркин Д. Место фотографии в современной прессе. Этические аспекты фотожурналистики Електронний ресурс]. Режим доступу: http://foto-moment.narod.ru/foto.html. 4. Методические рекомендации [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ido.rudn.ru/lectures/109/metod.htm 5.  Костюков Дмитро Проблемы современной фотожурналистики [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://journal.foto.ua/likbez/theory/problemy-sovremennoj-fotozhurnalistiki.html

Луговська М. О. Ефективність поєднання слова і зображення в фотожурналістиці

Стаття присвячена дослідженню взаємозв’язків слова й зображення у фотожурналістиці; виявлено як комплексний, так і частковий вплив на реципієнта. Проаналізовано різні думки з приводу ефективності поєднання слова й зображення у фотожурналістиці; розкрито проблеми впливу фотографії та сприйняття її аудиторією.

Ключові слова: слово, зображення, фотожурналістика.

Луговская М. А. Эффективность сочетания слова и изображения в фотожурналистике

Статья посвящена исследованию взаимосвязей слова и изображения в фотожурналистике; обнаружено как комплексный, так и частичное влияние на реципиента. Проанализированы различные мнения по поводу эффективности сочетания слова и изображения в фотожурналистике; раскрыты проблемы влияния фотографии и восприятие ее аудиторией.

Ключевые слова: слово, изображение, фотожурналистика.

Lugovskaya M. O. The effectiveness of the combination of words and images in photojournalism

The article investigates the relationships of words and images in photojournalism, revealed as a complex and partial impact on the recipient. Analyzed different opinions about the effectiveness of the combination of words and images in photojournalism, photography reveals the impact and perception of its audience.

Key words: words, images, photojournalism.

УДК 007:304:070.001

К. Ю. Мачко

Жанрово-тематична своєрідність української дитячої періодики

За ступенем розвитку преси для дітей можна визначити рівень розвитку будь-якого суспільства, адже дитячі періодичні видання – це своєрідне дзеркало, у якому відображаються ключові етапи цивілізаційної культури та обриси майбутнього розвитку держави. Дитяча преса найяскравіше і по-особливому реагує на події, що відбуваються у соціумі. У цьому контексті особливого значення набуває вивчення ключових характеристик друкованих мас-медіа, призначених для дитячої аудиторії.

Об’єктом нашого дослідження ми обрали контент дитячого журналу „Барвінок”, предметом дослідження – жанрові особливості та тематичну направленість видання.

Актуальність дослідження зумовлена постійним зростанням кількості періодичних видань для дітей в Україні. Сучасні періодичні видання для дітей адресовані групам читачів, що різняться за ступенем підготовки, віком, статтю, уподобаннями, набувають принципово нових вимірів функціонування. Тому ми вирішили провести функціональний та жанрово-тематичний аналіз дитячої преси, вивчити запити сучасної дитини.

Ми поставили за мету нашої роботи комплексне вивчення жанрово-тематичних та структурно-функціональних особливостей української преси для дітей, з’ясування ролі газет і журналів для дітей у формуванні світогляду юних читачів, дослідження запитів дитячої аудиторії.

Щоб дослідити жанрову палітру дитячої преси, ми звернулися до теоретичних праць В. Здоровеги і А. Тертичного. В. Здоровега зазначає: „Жанр, безумовно, – один з елементів форми журналістського і літературного твору взагалі. Він завжди визначається задумом, змістом, роллю, яку виконує певний твір на газетній шпальті, у програмі теле-чи радіопередачі. Хоча в журналістській практиці можливий зворотний процес, коли авторові замовляється стаття або репортаж, звіт або інтерв’ю” [2, с. 143].

А. Тертичний дає таке визначення жанру: „... під журналістськими жанрами маються на увазі стійкі типи публікацій, об’єднані схожими змістовно-формальними ознаками. Подібного роду ознаки називаються жанроутворюючіми чинниками” [12, с. 6].

Головним чинником, що обумовлює необхідність жанру, його зародження і формування, слід вважати цільове призначення публікації. І не випадково, що жанр пов’язаний з видом видання. Саме цільове призначення видання, а всередині його – призначення конкретної рубрики вимагають матеріалу, який за змістом і літературною формою забезпечує досягнення висунутої мети.

На вибір жанру можуть вплинути і деякі інші фактори, наприклад, такі, як галузь знань або сфера діяльності. Звідси і різні характери жанрів – інформаційний, аналітичний, публіцистичний, художній, які на практиці можуть застосовуватися в змішаній формі [11].

Існують жанри, які використовуються в окремих виданнях, і такі жанри, які співвідносять тільки з певними жанровими напрямами.

Для дитячих ЗМІ більш характерні інформаційні жанри, ніж, наприклад, аналітичні. Найчастіше використовують такі жанри, як: інформація (26%), замітка (23,2%) , замальовка (10,8%). Опитування складають 8,7% контенту, есе – 6,4%, інтерв’ю – 4,7%, репортаж – 2,8%, нарис – 4%, фоторепортаж – 3,3%, кореспонденція – 2%, подорожні нотатки – 1,2%, аналітична стаття – 1 %. Менше 1% матеріалів написані в жанрах рецензії, журналістського розслідування, фейлетону. Передрук матеріалу з Інтернету зустрічається в 2,2%. Статті складно диференціюються за жанрами, вони більше нагадують шкільні твори, ніж журналістські матеріали. [5]

Ми вирішили дослідити жанрово-тематичну своєрідність і функціональну структуру дитячих видань на конкретному прикладі. А тому детально зупинилися на публікаціях всеукраїнського журналу „Барвінок”, який сьогодні називають патріархом української дитячої періодики. З дня його заснування минуло більше 80 років. І з кожним роком він лише еволюціонує, при цьому розширюючи коло своїх читачів.

Проаналізувавши змістове наповнення „Барвінка” за 2011-2013 рр., ми з’ясували, що більшість матеріалів, як і в більшості інших дитячих виданнях, належать до літературних жанрів. Це різноманітні казки, оповідання, вірші, байки, повісті. Їм відведено декілька рубрик: „Ми любимо читати!”, „Товариство відважних боягузів”, „Енциклопедія Язикатої Хвеськи”, „Наш скарб – рідна мова”, „Книга золотих казок”. Найпопулярнішими жанрами є: оповідання, казка, новела, вірш.

Журналістських жанрів у чистому вигляді дуже мало. Найбільш розповсюдженими є замітка або інформація – лаконічне текстове повідомлення, що найчастіше супроводжується малюнком.

До жанрів журналістики, які зустрічаються на сторінках „Барвінка”, можна віднести міні-пораду і анотацію. Анотації зазвичай відводиться спеціальне місце у рубриці „Шоу-сайтик”.

Не один номер журналу не обходиться без тестів, загадок, анекдотів, логічних задач, ребусів, завдань з української мови, кросвордів, інколи можна зустріти навіть гороскопи.

На думку Р. П. Овсепяна, дитяча журналістика виступає невизначеним елементом системи масових комунікацій. Традиційно і справедливо вважається, що вона має на меті „долучити дітей до культури, духовної та моральної освіти, етики, естетики” [8] і є каналом трансляції позитивних соціальних цінностей від старшого покоління до молодшого. На сторінках газет і журналів, які адресовані юному читачеві, піднімаються питання моралі, розумного проведення дозвілля, зміни в культурі. У якості її основних функцій виділяють інформаційну, виховну, пізнавальну та функцію соціалізації. Специфіка дитячої журналістики - це чітко виражена орієнтація на дитячу аудиторію з використанням притаманною тільки їй „прийомів відображення дійсності, власних виразних засобів, форм, способів контакту з аудиторією” [10].

Преса для маленьких виконує, перш за все, функції популяризації пізнавальних та педагогічних ідей. Всі матеріали, вміщені в ній, повинні пропагувати морально-етичні норми суспільства, усталені цінності народу.

Найважливішим досягненням видавців стали спроби диференціювати журнали за віком читача, заснувати універсальне видання, зміст якого формували б як художні твори, так і матеріали пізнавального характеру. На думку Олени Орлик, основними функціями видань для дітей цього виду друкованої продукції є: виховна, художньо-естетична, інформаційна, когнітивна, культурно-освітня, освітня, розважальна [9].

Видання „Барвінок” здійснює ряд важливих функцій. По-перше, матеріали, надруковані на сторінках журналу, виконують інформаційну функцію. Публікації інформують читача про цікаві та потрібні речі.

По-друге, велика кількість публікацій носить пізнавальний характер. Дається чимало визначень невідомим словам; дуже багато пізнавальної інформації про тварин, про особливості будови людини.

Однією з важливих функцій, яку виконує журнал „Барвінок”, є виховна функція. Багато матеріалів присвячено розвиткові розумових здібностей та морально-етичних якостей дитини. У рубриці „Наш скарб – рідна мова” завжди можна знайти цікаві завдання з української мови у формі гри.

Функція соціалізації, яка також присутня у даному виданні, виконує не менш важливу роль, ніж всі інші вище згадані. Редакційна колегія журналу проводить багато конкурсів, друкує твори дітей, їхні відповіді на різні запитання, тим самим об’єднуючи читачів, заохочуючи малечу до співпраці. У свою чергу діти відчувають себе потрібними, долученими до соціально вагомих подій.

Згадуючи про дитячі журнали, не потрібно забувати про розважальну функцію. Звичайно, матеріали, надруковані у „Барвінку”, мають розважальний характер. Але треба зазначити, що головна ціль публікацій – не просто розважати, а виховувати, інформувати, повчати. Саме такими мають бути матеріали на сторінках дитячої преси.

Проаналізувавши жанрово-тематичне наповнення дитячих видань на прикладі журналу „Барвінок”, ми дійшли висновку, що сьогодні журналістика для дітей несе величезну відповідальність. І відповідальність ця, насамперед моральна, тому що саме про моральне здоров’я дитини йде мова, коли вона вбирає зі сторінок журналів і газет такі речі, про згубність яких дорослі, можливо, і не здогадуються.

Аналізи соціологічних досліджень говорять про позитивну тенденцію у розвитку дитячої журналістики, що ще раз підтверджує необхідність наявності знань щодо цієї області та використання їх на практиці.

Результати проведеного дослідження мають важливе значення для глибокого і ґрунтовного вивчення структурно-функціональних особливостей дитячої преси як невід’ємної частини засобів масової комунікації нового демократичного суспільства. Розгляд дитячих газет і журналів на тлі розвитку суспільно-політичних процесів дає можливість замислитись над важливістю випуску друкованих мас-медіа для дітей, їх якістю, виконанням газетами та журналами свого функціонального призначення. Вивчення потреб дітей дозволяє відтворити належне місце дитячої преси в системі національних засобів масової комунікації, у культурному розвитку України.