
- •3 Правила оформлення пояснювальної записки і графічної частини до дипломної роботи
- •3.1 Правила оформлення текстової частини
- •Список рекомендованих літературних джерел вступ
- •1 Загальні положення
- •1.1 Вимоги до дипломної роботи і мета дипломного проектування
- •1.2 Тематика дипломних робіт
- •1.3 Послідовність, організація і контроль дипломування
- •2 Виконання дипломних робіт
- •2.1 Аналіз завдання і добір інформаційних матеріалів
- •2.2 Об'єм і структура дипломної роботи
- •Продовження таблиці 2.1
- •2.3 Зміст матеріалів розрахунково-пояснювальної записки і графічних матеріалів, методичні рекомендації щодо їхнього виконання. Загальна частина
- •2.3.1 Аналіз стану питання
- •2.3.1.1 Аналіз системи, що автоматизується у заданій предметній області, напрямків її розвитку, бізнес-процесів, принципів моделювання
- •2.3.1.2 Аналіз аналогів пк, сучасних інформаційних технологій, засобів розробки програмного забезпечення
- •2.3.2 Розробка математичної моделі об'єкта моделювання або проектування
- •2.3.3 Постановка задач дослідницької частини роботи
- •2.3.4 Розробка технічного завдання на створення програмного комплексу
- •2.3.5 Розробка засобів моделювання предметної області
- •2.3.5.1 Розробка логічної моделі пмк для моделювання
- •2.3.5.2 Розробка фізичної моделі проекту пк. Модульна структура пк
- •2.3.5.3 Види забезпечення функціонування пк
- •2.3.5.4 Результати моделювання, роботи пк, приклади розрахунків
- •2.4 Спеціальна частина дипломної роботи
- •2.4.1 Структура і функціональне призначення окремих модулів пк
- •2.4.2 Результати поглибленої розробки окремих модулів
- •2.4.3 Окремі види забезпечення роботи пк: інформаційне або інше
- •2.4.4 Елементи інтерфейсу пк
- •2.4.5 Результати дослідження
- •2.5 Економічна частина та охорона праці
- •2.6 Загальні висновки
- •3 Правила оформлення пояснювальної записки і графічної частини до дипломної роботи
- •3.1 Правила оформлення текстової частини
- •3.2 Правила оформлення графічної частини
- •Методичні вказівки до дипломного проектування
- •84313, М. Краматорськ, вул. Шкадінова, 72.
2.3.1.1 Аналіз системи, що автоматизується у заданій предметній області, напрямків її розвитку, бізнес-процесів, принципів моделювання
Метою виконання даного розділу є виявлення та формалізація вимог до програмного продукту, що проектується. У цьому підрозділі повинно міститися розгляд наступних питань аналізу предметної області:
- розробка «сценарію розвитку» предметної області;
- виділення основних понять (словник предметної області);
- виділення типових та перспективних рішень для об’єкта автоматизації (при проектуванні – конструктивних, технологічних і інших рішень).
- аналіз бізнес-процесів предметної області, що моделюється, функціональна декомпозиція об'єкта на основі SADT (Structured Analysis and Design Technique) технології.
У підрозділі дається текстовий опис структури системи, що автоматизується (об'єкта проектування або моделювання), особливостей її роботи, прогресивних технічних або організаційних рішень для окремих елементів системи, приводяться відомості щодо засобів підвищення ефективності системи, що автоматизується (надійності і довговічності об'єкта, що проектується).
Для детального розгляду та формалізації інформації про систему виконується декомпозиція цілей проектування, яка приводиться у вигляді графа цілей. Структурна декомпозиція, наприклад, організаційна структура об’єкту моделювання, може бути представлена у вигляді структурних схем, графів, дерев «І», «І – АБО» з кількістю ієрархічних рівнів до 3 – 4 для більш повного представлення варіантів елементів системи. Класифікація елементів системи може також бути представлена у вигляді дерева, або з використанням методу морфологічного аналізу й ін. Розгляд варіантів системи дозволяє узагальнити постановку задач проектування.
На основі аналізу при автоматизації проектування виконується доопрацювання конструкцій окремих деталей, вузлів, блоків, при виборі комплектуючих виробів розглядають методики різноманітних конструкторських розрахунків, логічні умови вибору різноманітних варіантів конструкції, визначають залежності, необхідні для визначення геометричних розмірів.
Порівняльний аналіз відомих моделей об'єкта проектування виконується за допомогою: таблиць показників якості, таблиць порівняння функціональних можливостей різноманітних варіантів об'єктів проектування з експертною оцінкою їхньої важливості, результатами функціонально-вартісного аналізу й ін. Не забороняється використовувати інші види формалізації інформації про структуру і властивості об'єкта дослідження або проектування.
В пояснювальній записці приводиться текстовий опис «сценарію розвитку» предметної області. Потім виконується формалізація бізнес-процесів у вигляді регламенту виконання. Детальна інформація щодо написання «сценарію розвитку» предметної області, аналізу, формалізації та реінжинірингу бізнес-процесів приведена в методичних вказівках [2].
Розробляється також глосарій термінів предметної області, що буде автоматизована.
На основі аналізу розробляється інфологічна модель предметної області, у якій виділяються функції елементів системи, проводиться функціональна декомпозиція. У якості базової технології структурного аналізу та документування бізнес-процесу рекомендується технологія SАDT (Structured Analysis and Design Technique), а в якості інструментального засобу можна використовувати BP Win. Необхідно виділити ті елементи, що будуть розглянуті в роботі.
В цілому опис бізнес-процесу і підпроцесів необхідно виконати в текстовій, графічній і табличній формах. Інформація, яка наводиться у різних формах, повинна бути взаємоузгодженою, що є засобом самоконтролю.