2. Технічні засоби навчання та їх використання у педагогічній практиці.

Технічні засоби навчання (ТЗН) - можна розглядати як комплекс техніко-технологічних пристроїв, що покликані з допомогою відповідних методик інтенсифікувати та оптимізувати процес пізнання шляхом активізації, перш за все, візуальної форми подачі навчального матеріалу.

Застосування ТЗН, як правило, пов'язане з засобами, на яких фотографічним, магніт¬ним і іншим способами зафіксована навчальна інформація, а також апаратури і технічних пристосувань, що виконують функції апаратного розкодування інформації та передачі її учням. Тому система ТЗН умовно складається з двох частин. Перша - інформаційний фонд, до якого включаються засоби, що є носіями закодованої інформації. Друга – апаратне забезпечення (проекційна, звуковідтворююча, теле¬візійна, комп'ютерна апаратура) та тех¬нічні пристрої, які необхідно використовувати для розкодування навчальної інформації, зафіксованої у засобах інформаційного фонду і передачі її учням.

До інформаційного фонду ТЗН відносяться: звукові, екранні, екранно-звукові (аудитивні, візуальні, аудіовізуальні) засоби.

До звукових засобів навчання відносяться фонозаписи навчальної інформації, виконані механічним, магнітним, оптичним способами на платівках, магнітній стрічці, а також радіо¬передачі прямої трансляції на урок, чи у позаурочний час.

Екранні засоби навчання - це діапозитиви, діафільми, епіпроекції, транспаранти до графопроектора, кінокільцівки, неозвучені кінофрагменти та відеозаписи, носії інформації для комп'ютерної техніки, на яких зафіксовані зображення об'єктивно існуючих явищ та процесів або їх моделей, малюнків, схем, графіків, друкованих або рукописних текстів. За своїми специфічними особливостями екранні засоби можна поділити на статичні екранні засоби (діапозитиви, транспаранти, діафільми) і динамічні екранні засоби навчання (відеозаписи, дискети, компакт-диски, телевізійні передачі).

При використанні ТЗН учням подається різноманітна за змістом навчальна інформація про об'єкти, явища та процеси, взаємозв'язки між ними. При цьому сприймання та усвідомлення її здійснюється під час функціонування таких основних ланок процесу навчання:

- подача, пояснення учням нового навчального матеріалу:

- повторення, узагальнення і систематизації знань;

- формування та удосконалення умінь і навичок застосовувати здобуті знання у практичній діяльності.

Саме тому, інформаційні функції доцільно розглядати як можли¬вості ТЗН для удосконалення форм і способів подачі інформації, підвищення ефективності функціонування вищеназваних основних ланок навчального процесу у закладах освіти.

Більшість педагогів вважає, що ТЗН - це лише інструменти педагогічної праці учителя, застосування яких дає можливість не тільки прискорити процес навчання, а й зробити його яскравішим, дохідливішим і емоційнішим. Процес викладу навчальної інформації за допомогою ТЗН відрізняються від інших засобів навчання. Для них, як правило, характерні:

а) значна інформативність;

б) виразність та емоційність викладу;

в) наявність специфічних методів подачі інформації за допо¬могою застосування спеціальних прийомів монтажу, контрасту тощо. Все це створює сприятливі умови для якісного сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Модель заняття з комплексним інформаційним впливом стала можливою з впровадженням у навчальний процес новітніх інформаційних технологій: мультимедійної проекції, інтерактивних дощок, комп’ютерно-програмних засобів інтенсивного вивчення предмета, комп’ютеризованих лінгафонних комплексів, перспективних технологій навчання через Інтернет (в т.ч. дистанційного навчання) тощо. Фактично мова йде про нову модель системи передачі-отримання знань, основаної, на відміну від систем традиційних, на зовсім інших психологічних і педагогічних аспектах. Викладач стає не наставником, а навігатором у світі інформації, що передбачає набагато більшу самостійність слухачів у пошуках і засвоєнні нових знань. Таким чином досягається високий рівень інтенсифікації навчального процесу.

Одним із чинників, що перешкоджають широкому впровадженню в педагогічну практику комплексної моделі в цілому або її окремих складових, є недостатня підготовленість педагогічного складу до роботи із сучасними мультимедійними та комп’ютеризованими технічними засобами навчання.