33. Яка теоретична межа сегмента у мережі Ethernet на тонкому коаксіальному кабелі?

Вживаються також синоніми — ThinNet, 10Base2. Один з найпопулярніших варіантів архітектур для локальних мереж, використовує тонкий коаксіальний кабель RG-58. Кабель має хвильовий опір 50 Ом, середні затухання та ступінь захисту від зовнішніх впливів. На кінцях кабелю встановлюються 50-Омні опори, один з яких заземлюється. Відрізки кабелю можуть з'єднуватись I та T-конекторами, відстань між якими не може бути меншою за 50 см. Включення вузла, що завжди супроводжується розрізанням кабелю, може здійснюватись через T-конектор або Т-подібне відгалуження від Т-конектора, яке не може перевищувати 10 см. Таке обмеження створює експлуатаційні труднощі. Відсутність контакту в будь-якому місці сегмента (дуже поширена несправність) виводить з ладу роботу всієї мережі. Перешкоди в роботі можливі також унаслідок дотикання T-конекторів до металевих корпусів інших розняттів комп'ютера. Оптимальний спосіб використання — для прокладання базової мережі між кабельними центрами.

Основні характеристики:

• максимальна довжина сегмента — 200 м;

• максимальна кількість сегментів, з'єднаних з використанням повторювачів — 5 (загальна довжина — 1000 м);

• три з п'яти сегментів можуть використовуватись для включення вузлів (Trunk Segments), два інші використовуються як подовжувачі (Link Segments);

• на одному сегменті (Trunk) може бути до 30 вузлів разом з повторювачами.

Можливі варіанти спільного використання «товстого» та «тонкого» кабелю в одному сегменті через спеціальні перехідні розняття.

34. Яка максимальна віддаль від робочої станції до концентратора у мережі Ethernet на скрученій парі дротів?

максимальна довжина променя — 100 м;

35. Що вирізняє архітектуру фізичного рівня мережі Ethernet і FDDI?

DECnet - стек протоколів, розроблений фірмою DEC (Digital Equipment Corporation) для взаємодії локальних обчислювальних мереж Ethernet, FDDI та глобальних обчислювальних мереж, які використовують засоби передачі конфіденційних та загальнодоступних даних

36. Які типи полів є у форматі кадрів стандарту IEEE 802.3?

IEEE802.3 — відомий як Ethernet (Езернет)-протокол

керування передаванням даних у мережі з мультистанційним

доступом з виявленням колізій (зіткнень) типу CSMA/CD. Цей

тип протоколу працює в мережі, що використовує baseband

communication (пряма немодульована передача даних) зі

швидкістю 10 Mбіт/с за допомогою коаксіального кабелю з

деревоподібною шинною структурою. Подібні перетворення

для мережі Apple Talk називаються CSMA/CA ( CA —

уникнення колізій ).

37. Яка максимальна довжина кадра (і чому) у мережі Ethernet?

38. Яка мінімальна довжина кадра (і чому) у мережі Ethernet?

(відповідь на 2 питання)

Кадр 802.3/llc

Заголовок кадру 802.3/LLC є результатом об'єднання полів заголовків кадрів, визначених у стандартах IEEE 802.3 і 802.2.Стандарт 802.3 визначає вісім полів заголовка (мал. 3.6; поле преамбули і початковий обмежувач кадру на малюнку не показані).

• Поле преамбули (Preamble) складається із семи синхронізуючих байт 10101010. При манчестерському кодуванні ця комбінація представляється у фізичному середовищі періодичним хвильовим сигналом з частотою 5 Мгц.

• Початковий обмежувач кадру (Start-of-frame-delimiter, SFD) складається з одного байта 10101011. Поява цієї комбінації біт є вказівкою на те, що наступний байт — це перший байт заголовка кадру.

• Адреса призначення (Destination Address, DA) може бути довжиною 2 чи 6 байт. На практиці завжди використовуються адреси з 6 байт. Перший біт старшого байта адреси призначення є ознакою того, є адреса індивідуальна чи групова. Якщо він дорівнює 0, то адреса є індивідуальною (unicast), a якщо 1, те це групова адреса (multicast). Групова адреса може призначатися усім вузлам мережі чи ж визначеній групі вузлів мережі. Якщо адреса складається з всіх одиниць, тобто має шістнадцяткове представлення 0xFFFFFFFFFFFF, то вона призначається всім вузлам мережі і називається широкомовною адресою (broadcast). В інших випадках групова адреса зв'язана тільки з тими вузлами, що сконфігуровані (наприклад, привласнені) як члени групи, номер якої зазначений у груповій адресі. Другий біт старшого байта адреси визначає спосіб призначення адреси — централізований чи локальний. Якщо цей біт дорівнює 0 (що буває майже завжди в стандартній апаратурі Ethernet), то адреса призначена централізовано, за допомогою комітету 11111. Комітет ILEE розподіляє між виробниками устаткування так звані організаційно унікальні ідентифікатори (Organizationally Unique Identifier, OUІ). Цей ідентифікатор міститься в 3 старших байтай адреси  (наприклад, ідентифікатор 000081 визначає компанію Bay Networks). За унікальність молодших 3-х байт адреси  відповідає виробник устаткування. Двадцять чотири біти, що підводяться виробнику для адресації інтерфейсів його продукції, дозволяють випустити 16 мільйонів інтерфейсів під одним ідентифікатором організації. Унікальність адрес,  що централізовано розподіляються, поширюється на всі основні технології локальних мереж - Ethernet, Token Ring, FDDI і т.д.

39. Які характеристики є спільними для мереж Token Ring і FDDI?

Унікальність адрес,  що централізовано розподіляються, поширюється на всі основні технології локальних мереж - Token Ring, FDDI

40. Чим принципово відрізняється мережа FDDI від Token Ring?

Мережі Token Ring (стандарт 802.5), так само як і мережі Ethernet, характеризує колективне середовище передачі даних, яка в даному випадку складається з відрізків кабелю, що з'єднують усі станції мережі в кільце.  Fiber Distributed Data Interface, FDDI (укр. розподілений волоконний інтерфейс даних) — специфікація, що описує високошвидкісні мережі з методом доступу із передачею маркера на основі оптоволокна. Забезпечує зв'язок між мережами різних типів, може використовуватись в MAN, але має обмеження на довжину кільця (не більше 100 км). Виступає в ролі магістральної мережі, до якої можуть підключатись інші менш продуктивні мережі. Має суттєву відмінність від традиційної технології з передачею маркера. Так, певний комп'ютер може захопити маркер на певний проміжок часу і звільнити його одразу після завершення передачі. Тому в даних мережах можлива циркуляція декількох кадрів одночасно. 

41. Які обмеження є властиві для мережі FDDI з використанням одномодового оптоволоконного кабелю?

42. Які обмеження є властиві для мережі FDDI з використанням багатомодового оптоволоконного кабелю?

(відповідь на 2 питання)

В настоящее время существует два типа волоконно-оптического кабеля: одномодовый (SM) и многомодовый (MM). Какой из них лучше, однозначно сказать сложно. В последние годы все чаще слышны мнения о том, что многомодовый кабель эффективней, ввиду того, что он может гарантировать многократный приоритет по производительности в сравнении с одномодовым кабелем. Тем не менее, все зависит от конкретной ситуации. В первую очередь, SM и MM кабели отличаются друг от друга по размерным показателям. SM оптический кабель обладает меньшей толщиной основного волокна (от 8 до 10 микрон), а это обуславливает возможность передачи только одной длины волны (по центральной моде). В MM кабеле применяется более толстое основное волокно (приблизительно 50-60 микрон), что дает возможность передачи несколько длин волн сразу (по нескольким модам).

43. Які рівні передавання даних охоплює стандарт CDDI?

44. Які обмеження характерні для мережі CDDI?

(відповідь на 2 питання)

Скорочено розподілений інтерфейс передачі даних , CDDI офіційно називається кручена пара Фізична залежно від середовища ( TP-PMD ) стандарт і є стандарт передачі даних, використовує або екранованої кручений пари ( STP ) або неекранованої кручений пари ( UTP ) мідний дріт . Стандарт заснований на FDDI (Fiber Distributed Data інтерфейс), який використовує волоконно-оптичних ліній замість мідних проводів. CDDI можуть бути використані для відстаней до 200 метрів і дозволяє подвійного кільця потужністю 200 Мбіт, на відміну від FDDI, яка може бути використана для відстаней, які значно перевищують 200 метрів, але дозволяє тільки для ємністю 100 Мбіт. Він відповідає OSI моделі і визначається американського комітету національних стандартів X3-T9.5. CDDI був прийнятий в стандарт X3-T9.5 в 1994 .

45. Який алгоритм доступу використовує технологія CSMA/CD?

CSMA/CD (Carrier Sense Multiple Access with Collision Detection) — множинний доступ з контролем несучої та виявленням колізій) — технологія множинного доступу до загального передавального середовища в локальній комп'ютерній мережі з контролем колізій. 

46. Який алгоритм доступу використовує технологія CSMA/CA?

47. Скільки байтів даних може бути передано у одному кадрі мережі Ethernet?

48. Скільки байтів даних може бути передано у одному кадрі мережі Token Bus?

49. Скільки байтів даних може бути передано у одному кадрі мережі FDDI?

50. Скільки байтів даних може бути передано у одному кадрі мережі TokenRing? 18000

51. Що означає запис "CRC-16"?

52. Що означає запис "CRC-32"?

53. Що означає термін “протокол Х.25”?

54. Які протоколи передавання даних однаково успішно використовують у локальних, міських та глобальних мережах?

55. Які є головні технології передавання даних?

56. Якому рівневі у їєрархічній структурі мережі (модель OSI) відповідає маршрутизація?

57. Для організації мережної взаємодії окремих сегментів використовують комутатори (мости). Якому рівневі моделі OSI відповідає протокол передавання даних?

58. Що таке кластер?

59. Чи всякий додаткок, що виконують в мережі, можна назвати мережевим?

60. Яку топологію має односегментна мережа Ethernet, побудована на основі концентратора (хаба): загальна шина чи зірка?

61. Назвіть приклади протоколів, що забезпечують дейтаграмний принцип передавання даних.

62. Що стандартизує модель OSI?

63. Чому в моделі OSI сім рівнів? Назвіть їх.

64. Що означає термін «протокол» для моделі взаємодії відкритих інформаційних систем?

65. Назвіть функції фізичного рівня в моделі OSI.

Найнижчий рівень моделі OSI забезпечує фізичне кодування біт фрейма в електричні (оптичні)

сигнали та передавання їх через середовище передавання. Фізичний рівень визначає типи кабелів,

розняття, призначення контактів та формат фізичних сигналів.

Приклади специфікацій фізичного рівня:

- IEEE 802.3 - базовий протокол архітектури Ethernet;

- IEEE 802.4 - базовий протокол архітектури Token Bus;

- IEEE 802.5 - базовий протокол архітектури Token Ring.

66. Назвіть функції канального рівня в моделі OSI.

Канальний рівень забезпечує формування кадрів (фреймів), що передаються через фізичний

рівень отримувачу. На цьому рівні здійснюється також управління доступом до середовища

передавання, яке використовується кількома вузлами мережі. Інститут електротехніки та електроніки

IEEE (Institute of Electrical and Electronics Engineering) запропонував поділ канального рівня на два

підрівні: 1) LLC (Logical Link Control) - управління логічним зв'язком, забезпечення інтерфейсу з мережним

рівнем;

2) MAC (Media Access Control) - управління доступом до середовища передавання, доступ до рівня

фізичного кодування та передавання сигналів.

Таким чином однією з функцій канального рівня є перевірка доступності середовища

передавання, ще однією – реалізація механізмів виявлення та коррекції помилок.

В локальних мережах протоколи канального рівня використовуються мостами, комутаторами,

маршрутизаторами. В комп’ютерах функції канального рівня реалізуються мережевими адаптерами

та їх драйверами.

Більшість мережевих архітектур охоплюють канальний та фізичний рівні.

67. Назвіть функції мережного рівня в моделі OSI.

Протоколи канального рівня забезпечують передавання даних між довільними вузлами

тільки в мережі з відповідною типовою топологією. Для того щоб з одного боку зберегти простоту

процедур передавання даних для типових топологій, а з іншого дозволити використання довільних

топологій вводиться мережний рівень.

Мережі з’єднюються між собою спеціальними пристроями – маршрутизаторами. Маршрутизатор –

це пристрій, який збирає інформацію про топологію мережних з’єднань і на її основі пересилає

пакети мережного рівня в мережу призначення. Проблема вибору найкращого шляху називається

маршрутизацією, а її розв’язання э однією з головних задач мережного рівня.

Мережний (його ще називають пакетним) рівень реалізує додаткові функції маршрутизації для того,

щоб кадри (фрейми) канального рівня були доступні (прозорі) для різноманітного мережного

обладнання, засобів передавання та виду доступу. Завданнями рівня є визначення адрес, трансляція

фізичних та мережних адрес, забезпечення міжмережної взаємодії, пошук шляху від відправника до

отримувача (або між двома проміжковими вузлами), налагодження та обслуговування логічного

зв'язку між вузлами.

На мережному рівні визначають два типи протоколів. Перший тип – мережні протоколи

(routed protocols) –реалізують переміщення пакетів через мережу. Часто до протоколів мережного

рівня відносять протоколи маршрутизації (routing protocols) з допомогою яких маршрутизатори

збирають інформацію про топологію міжмережних з’єднань. Прикладом третього типу протоколів

мережного рівня можна вважати ARP - протокол (Address Resolution Protocol) - перетворює апаратні

адреси в мережні.

Прикладами протоколів мережного рівня можна вважати також протоколи:

- IP (Internet Protocol) - протокол міжмережної взаємодії в Internet-мережах при доставкці

дейтаграм ;

- IPX (Internetwork Packet Exchange) - базовий протокол Novell NetWare, що відповідає за

адресацію та маршрутизацію пакетів та забезпечує сервіс для SPX.