29. Діяльність діячів «Руської трійці» та їхній внесок у пробудження національної свідомості українців на західноукраїнських землях

У 30-х- 40-х pp. ХIХ ст. набуває значного піднесення суспільно-політичний рух в західноукраїнських землях, у зв'язку з  потребою вирішення невідкладних соціально-економічних і політичних проблем. У Львові та інших містах Східної Галичини виникають таємні підпільні гуртки та групи, що ставили на меті повалення монархії Габсбургів та ліквідацію феодально-кріпосницьких порядків. Цього ж часу починає пробуджуватися національне життя в західноукраїнських землях. Ідея національної свідомості стає панівною. Починає набирати значення національна мова, історія, література і фольклор. На початку 30-х pp. XIX ст. серед української прогресивної студентської молоді Львова виник гурток «Руська трійця».

«Руська трійця» - це громадсько-культурне об'єднання романтиків, демократичний просвітницький гурток, який заснували у Львові представники інтелігенції:

• Маркіян Шашкевич – поет, сільський священик;

• Іван Вагилевич – письменник, філолог, фольклорист, закінчив Львівську духовну семінарію;

• Яків Головацький – поет, фольклорист, згодом професор української мови та літератури, ректор Львівського університету.

Історичні передумови створення гуртка (і пол. Хіх ст.)

1. Поділ західноукраїнських земель між Австрійською імперією (Східна Галичина, Північна Буковина) та Угорським королівством (Закарпаття);

2. Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ, скасування кріпацтва та,зокрема, освітня реформа, що сприяла відновленню діяльності Львівського університету та відкриттю «Руського інституту» з укр. мовою навчання;

3. Початок процесу національного відродження на західноукраїнських землях (фольклорно-етнографічний етап, перехід до культурницького етапу) ;

4. Значна роль греко-католицького духовенства у національному відродженні;

5. Значний вплив культури Наддніпрянщини.

Завдання гуртка:

• Формування патріотичного національного руху в Галичині;

• За допомогою духовного слова і літературної творчості рідною мовою пробудити національну свідомість, просвітити народ;

• Допомогти народу усвідомити «достоїнство своє і свою силу»;

• Пропагувати ідеї відродження української нації і культури;

• Збирати український фольклор, матеріали з історії;

• Популяризувати українську історію, мову, культуру;

• Підтримати і продовжити на галицькій землі справу, розпочату літературними діячами Наддніпрянської України, налагодити і зміцнити з ними зв’язки;

• Перетворити народну мову на літературну, що, на думку гуртківців, відкрило б селянству доступ до знань і полегшило б його долю.

Діяльність гуртка: гуртківці збирали фольклор, підготували до друку збірку віршів народною мовою, де пролунав заклик до об'єднання, національного пробудження. У 1834 році підготували до друку історико-літературну збірку «Зоря» (біографія Б.Хмельницького, вірші М.Шашкевича про С.Наливайка, про рух опришків). Віденська цензура заборонила видавати збірку. Перша велика справа гуртка – друкування у 1835 р. вірша М.Шашкевича «Голос галичан» українською мовою. Члени гуртка почали проповідувати в церквах українською мовою. У 1836 р. М.Шашкевич уперше виступив з українською промовою в музеї семінарії перед представниками духовної влади і запрошеними гостями (раніше виступи лунали тільки німецькою, польською або латинською мовами). Цього ж року І.Вагилевич переклав українською мовою «Слово о полку Ігоревім», а М. Шашкевич підготував до друку «Читанку для діточок в народних училищах руських». Найвидатнішою справою «Руської трійці» стало видання в Будапешті наприкінці 1836 року альманаху «Русалка Дністрова». В альманах були вміщені народні пісні, думи, перекази, історичні документи, що розкривали героїчне минуле, заняття, побут, культуру українського народу. 

 Головними ідеями, притаманними творам збірки «Русалка Дністрова», були:

• засудження іноземних поневолювачів українців та оспівування героїчної визвольної боротьби народу;

• уславлення народних ватажків – борців за національне і соціальне визволення народу;

•  визнання існування єдиного українського народу, який через поневолення імперіями виявився роз'єднаним державними кордонами;

• заклик до українських патріотів змагатися за об’єднання галицьких русинів і наддніпрянських українців.

Ці ідеї стали свідченням високого рівня національної свідомості діячів «Руської трійці», які за короткий історичний термін зрозуміли необхідність перейти від пропаганди української мови до спроб сформувати нові орієнтири у боротьбі за національне визволення галицьких русинів. Свій політичний ідеал члени гуртка вбачали у створенні федерації слов’янських народів, до якої повинна була входити держава, яка об’єднає східних і західних українців.

Історичне значення альманаху «Русалка Дністрова»:

1. Це була перша заява західних українців про себе, своє існування, власну національну гідність.

2. Альманах сприяв пробудженню національної самосвідомості західних українців, усвідомленню ними свого становища, національних обов’язків.

3. Це була перша книга в Галичині, написана народною українською мовою.

4. Видання альманаху започаткувало нову українську літературу Східної Галичини і довело, що народна мова може бути літературною.

5. «Русалка Дністрова» стала важливим культурним, літературним та історичним здобутком, адже в ній зібрано та збережено народні пісні, перекази, думи, історичні відомості.

Значення діяльності «Руської трійці»

Отже, внаслідок діяльності "Руської Трійці" на середину 40-х pp. XIX ст. в українському національному русі Галичини стала помітною тенденція до здобуття національної самостійності українства і були сформульовані програмні засади її забезпечення, підтримані багатьма представниками тогочасної інтелігенції. Це засвідчило перехід національного руху від вирішення наукових і культурно-мовних завдань до постановки завдань політичних, економічних та соціальних, що було ознакою завершення в основному першої стадії національного руху ("Збирання спадщини") та вступу в нову, в рамках якої належало вирішувати питання організаційної ("культурної") і політичної діяльності. Закликаючи до літературного відродження, діячі «Руської трійці» водночас проголосили єдність українського народу, розчленованого й колонізованого сусідніми державами, неподільність його духовності та культури, яку творить цей народ. Наслідуючи приклад українських патріотів з Наддніпрянщини та ідеологів слов’янського відродження, вони прагнули сприяти піднесенню освітнього рівня та пробудження національної свідомості галицьких русинів. У цьому, вони вважали, буде їхній внесок у справу українського національного відродження і входження українців у коло вільних культурних націй Європи, насамперед слов’янських. Вони були творцями вічних духовних цінностей — гуманізму, свободи і дружби.