- •37. Застосування генетичних методів для боротьби із шкідниками лісу.
- •38. Еколого-біологічні особливості стовбурових шкідників
- •39. Класифікація фізико-механічних заходів боротьби із шкідниками
- •40. Хімічні препарати для боротьби із кореневими шкідниками, особливості застосування.
- •42. Особливості формування та типи вогнищ стовбурових шкідників
- •43.Листоїди на тополі та осиці (шкідливість, особливості розвитку
- •44. Лісівничі методи попередження розвитку шкідників молодих насаджень
- •45.Особливості нагляду за появою технічних шкідників у приміщеннях
- •46. Заходи боротьби зі стовбуровими шкідниками
- •47. Бактеріальні препарати та їх застосування у боротьбі із хвоє-, листогризними шкідниками
- •48. Фізико-механічні методи боротьби із хвоє-, листогризними комахами
42. Особливості формування та типи вогнищ стовбурових шкідників
До вогнищ стовбурових шкідників відносять:
-молодняки при заселенні в них більше 5-7% дерев;
-середньовікові насадження при заселенні більше 3-5% дерев;
-пристигаючі та стиглі насадження при заселенні більше 2-3% дерев.
Розрізняють такі типи вогнищ стовбурових шкідників: локальні, пандемічні,
міграційні.Найбільш часто утворюються локальні вогнища, які діють на невеликій площі, незалежно одне від одного.Пандемічні вогнища охоплюють великі території та виникають в результаті глобальної дії несприятливих факторів (засухи, епіфітотії хвороб, масове розмноження хвоє-листогризних шкідників.Міграційні вогнища формуються при масовому переселенні стовбурових шкідників із затухаючих вогнищ у сусідні ослаблені насадження чи вирубки.
За терміном дії розрізняють такі типи вогнищ стовбурових шкідників:
-епізодичні –діють від 1 до 10 років;
-хронічні –діють більше 10 років (часто навіть кілька десятків років).
Спалах масового розмноження стовбурових шкідників проходить такі фази:
-початкова (концентрації), під час якої відбувається ріст чисельності
шкідників та збільшується їх щільність у насадженнях;
-максимуму –розмноження стовбурових шкідників досягає найвищої
чисельності);
-розсіювання (розрідження) популяції –комахи мігрують в навколишні насадження у пошуках їжі.
43.Листоїди на тополі та осиці (шкідливість, особливості розвитку
Листоїд тополевий - melasoma populi
Трапляється повсюдно. Пошкоджує усі види тополі та верби.
Жук завдовжки 10 – 12 мм, металічно-зелений або синій з червонувато-жовтими надкрилами, зачорненими в кутках. Личинка завдовжки 8 – 12 мм, жовтувато-біла, з чорними ногами і головою; по всьому тілу розкидані чорні бородавки і плями. Личинка має запах, що нагадує запах кориці. Лялечка 11 мм, білувато-жовта з чорним рисунком. Зимують статевонезрілі жуки під опалим листям і на поверхні ґрунту. Виходять навесні, у першій декаді травня за температури повітря 12 – 13 °С і починають додатково живитися, прогризаючи у листках наскрізні отвори. За рік розвивається дві генерації. Тополевий листоїд при масовому розмноженні особливо значної шкоди завдає молодим насадженням та на плантаціях, в розсадниках.
Листоїд осиковий – melasoma tremulae
Жук завдовжки до 12 мм. Грудний щит зеленуватий або синювато-чорний. Колір надкрил варіює від червоного до темно-оранжевого. Тіло глянсове, зеленувато-чорне,вусики довгі,черевце опукле. Самка відкладає яйця на нижню сторону листя тополь, верб і осик в травні-червні, невеликими купками. Яйця жовті. Через деякий час з'являються личинки, які спочатку тримаються разом, об'їдаючи м'якоть листя, а коли підростуть, то розповзаються поодинці. Через 3 тижні личинка обертається в лялечку, прикріпляється до листа заднім кінцем черевця. Через 10 днів вилуплюється молодий жук. Самка незабаром відкладає яйця. Листоїд тополиний поширений по всій Росії. На Крайній Півночі кормовою рослиною є карликова верба. Час літа: 1-е покоління з червня. Зимують дорослі комахи, зарившись в землю або під листям.
