42. Особливості формування та типи вогнищ стовбурових шкідників

До вогнищ стовбурових шкідників відносять:

-молодняки при заселенні в них більше 5-7% дерев;

-середньовікові насадження при заселенні більше 3-5% дерев;

-пристигаючі та стиглі насадження при заселенні більше 2-3% дерев.

Розрізняють такі типи вогнищ стовбурових шкідників: локальні, пандемічні,

міграційні.Найбільш часто утворюються локальні вогнища, які діють на невеликій площі, незалежно одне від одного.Пандемічні вогнища охоплюють великі території та виникають в результаті глобальної дії несприятливих факторів (засухи, епіфітотії хвороб, масове розмноження хвоє-листогризних шкідників.Міграційні вогнища формуються при масовому переселенні стовбурових шкідників із затухаючих вогнищ у сусідні ослаблені насадження чи вирубки.

За терміном дії розрізняють такі типи вогнищ стовбурових шкідників:

-епізодичні –діють від 1 до 10 років;

-хронічні –діють більше 10 років (часто навіть кілька десятків років).

Спалах масового розмноження стовбурових шкідників проходить такі фази:

-початкова (концентрації), під час якої відбувається ріст чисельності

шкідників та збільшується їх щільність у насадженнях;

-максимуму –розмноження стовбурових шкідників досягає найвищої

чисельності);

-розсіювання (розрідження) популяції –комахи мігрують в навколишні насадження у пошуках їжі.

43.Листоїди на тополі та осиці (шкідливість, особливості розвитку

• Листоїд тополевий - melasoma populi

Трапляється повсюдно. Пошкоджує усі види тополі та верби.

Жук завдовжки 10 – 12 мм, металічно-зелений або синій з червонувато-жовтими надкрилами, зачорненими в кутках. Личинка завдовжки 8 – 12 мм, жовтувато-біла, з чорними ногами і головою; по всьому тілу розкидані чорні бородавки і плями. Личинка має запах, що нагадує запах кориці. Лялечка 11 мм, білувато-жовта з чорним рисунком. Зимують статевонезрілі жуки під опалим листям і на поверхні ґрунту. Виходять навесні, у першій декаді травня за температури повітря 12 – 13 °С і починають додатково живитися, прогризаючи у листках наскрізні отвори. За рік розвивається дві генерації. Тополевий листоїд при масовому розмноженні особливо значної шкоди завдає молодим насадженням та на плантаціях, в розсадниках.

• Листоїд осиковий – melasoma tremulae

Жук завдовжки до 12 мм. Грудний щит зеленуватий або синювато-чорний. Колір надкрил варіює від червоного до темно-оранжевого. Тіло глянсове, зеленувато-чорне,вусики довгі,черевце опукле. Самка відкладає яйця на нижню сторону листя тополь, верб і осик в травні-червні, невеликими купками. Яйця жовті. Через деякий час з'являються личинки, які спочатку тримаються разом, об'їдаючи м'якоть листя, а коли підростуть, то розповзаються поодинці. Через 3 тижні личинка обертається в лялечку, прикріпляється до листа заднім кінцем черевця. Через 10 днів вилуплюється молодий жук. Самка незабаром відкладає яйця. Листоїд тополиний поширений по всій Росії. На Крайній Півночі кормовою рослиною є карликова верба. Час літа: 1-е покоління з червня. Зимують дорослі комахи, зарившись в землю або під листям.