
- •Зарубіжні моделі професійної підготовки соціальних педагогів
- •Інтерактивні методи навчання
- •Професійна підготовка соціальних педагогів в Україні: історія, перспективи та здобутки
- •Тренінг як форма проведення навчальних занять
- •Специфіка соціально-виховної роботи з майбутніми соціальними педагогами
- •Фактори впливу соціально-виховної роботи з майбутніми соціальними педагогами
- •Соціально-виховне середовище вищого навчального закладу
- •Умови ефективної організації професійно-орієнтованої практики майбутніх соціальних педагогів
- •Значення і завдання професійно-орієнтованої практики
- •Поняття професійно-орієнтованої практики
- •Джерела самостійної роботи студентів
- •Форми контролю та оцінки результатів самостійної роботи
- •Види самостійної роботи майбутніх соціальних педагогів
- •Етапи залучення майбутніх соціальних педагогів до самостійної роботи
- •Поняття самостійної роботи студента
- •Захист програм, проектів соціально-педагогічного змісту як форма проведення практичних занять
- •Рольова гра як форма організації навчальних занять
- •Дискусійні форми організації навчальних занять
- •Практичні заняття як форма навчально-виховного процесу у підготовці майбутнього соціального педагога
- •Лекція в структурі професійної підготовки майбутнього соціального педагога
- •Класифікація форм організації навчально-виховного процесу майбутніх соціальних педагогів
- •Методи навчально-виховної роботи в професійній підготовці майбутніх соціальних педагогів
- •Аналіз змісту навчальних програм дисциплін соціально-педагогічного циклу
- •Зміст вузівської підготовки фахівця з соціальної роботи
Соціально-виховне середовище вищого навчального закладу
Виявленню впливів освітнього простору на особливості становлення та особистісного розвитку особистості у вітчизняній та російській педагогіці приділяється достатня увага. Наприклад, І.С. Коном введено поняття «простір світу дорослих», Н.Д. Нікандров та В.М. Полон-ський пропонують поняття «простір системи освіти». Більш влучним визначення освітнього простору, запропонував О.В. Бурим. Автор пропонує розглядати освітній простір в процесі соціалізації особистості, як межі гармонізованого середовища, що підпорядковано завданням розвитку особистості та пропонує термін «школа соціального досвіду».
Функціональну природу освітнього простору вищого навчального закладу визначає оптимально побудована педагогічна взаємодія, у якій особистість студента не лише сприймає вплив суб'єктів освітнього простору, а і набуває якостей суб'єкта, обумовлюючи тим самим стан, тактику розвитку освітнього середовища вищого навчального закладу.
Більшість авторів розглядають соціально-виховне середовище як ознаку соціального середовища чи сукупність умов життєдіяльності особистості, що цілеспрямовано впливають на її свідомість та поведінку з метою формування певних якостей, переконань, духовно-ціннісних орієнтацій та потреб. Соціально-виховне середовище характеризує конкретний прояв суспільних відносин, який сприяє соціалізації та адаптивності особистості до мінливого середовища, усвідомленню себе людиною, якій близькі та зрозумілі інтереси інших людей, а головні її цінності — загальнолюдські.
Енциклопедія соціальної педагогіки трактує соціальне середовище як складне багаторівневе утворення, конкретний прояв суспільних стосунків, що мають місце в суспільстві, у якому живе та розвивається особистість; сукупність соціальних умов життєдіяльності людини (сфери суспільного життя, соціальні інститути, соціальні групи), які впливають на її свідомість та поведінку.
Слушною є думки низки науковців з приводу того, що соціально-виховне середовище вищого навчального закладу — це конкретно-історичне середовище, в яке інтегрується соціально-виховний потенціал основних структур простору з метою створення найбільш сприятливих умов для індивідуального розвитку студентів, на яких спрямована соціально-виховна дія та активізація. Такі умови формуються у ході організованої та свідомої взаємодії, а саме: інтелектуальної, почуттєво-емоційної та вольової.
У соціально-виховному середовищі існують джерела соціально-виховного впливу та його фактори, діяльність, мета якої — соціальне виховання людини.
Узагальнення підходів до характеристик соціально-виховного середовища дозволило нам визначити соціально-виховну роботу вищого навчального закладу як особливий вид діяльності вищих навчальних закладів; спеціально організовану фахівцями діяльність у позанавчаль-ний час для формування у студентів моральних, культурних та професійних цінностей, що історично склалися в процесі становлення принципів та норм поведінки майбутніх фахівців.