Лекція в структурі професійної підготовки майбутнього соціального педагога

Лекція як основна форма навчання у вищому навчальному закладі посідає помітне місце в процесі професійної підготовки майбутнього соціального педагога. Більшість дослідників педагогіки вищої школи визначають лекцію як організований у доступну форму систематизований виклад навчального матеріалу, будь якого питання, теми, розділу, предмета, сутності тієї чи іншої проблеми. При цьому лекція у вищій школі розглядається і як метод, і як форма навчання.

Лекція дає студентам уявленим про науку в цілому, знайомить їх з основними теоретичними питаннями певної галузі науки та її методологією. Як правило, лекції не вичерпують предмета науки і призначаються для того, щоб закласти основи наукових знань, визначити напрям, основний зміст і характер усіх видів навчальних занять і головним чином самостійної роботи студентів

До структурної побудови лекції можна віднести: формування теми, повідомленні плану, рекомендова­ної літератури для самостійної роботи і поступовий виклад. Розрізня­нні. такі види лекцій:

Вступна лекція. Дає цілісне уявлення про навчальний предмет.

Лекція-інформація. Орієнтована на виклад і пояснення студентам наукової інформації, яка потребує осмислення і запам'ятовування.

Оглядова лекція. Відзначається систематизацією наукових знань на високому рівні. У процесі викладу матеріалу розкриваються внут­рішні і міжпредметні зв'язки.

Проблемна лекція. Знання вводяться за допомогою проблемного питання, задачі, ситуації.

Лекція-візуалізація. Являє собою візуальну форму подання лекційного матеріалу технічними засобами навчання відеопоказ, презентація, кіно-трансляція тощо).

Бінарна лекція. Різновид викладу матеріалу у формі діалогу двох викладачів (як представників різних наукових шкіл) або вченого і практика, викладача і студента.

Лекція із попередньо запланованими помилками. Розрахована на стимулювання студентів до постійного контролю за інформацією, що дається (пошук помилки: змістової, методологічної, методичної),

Лекція-конференція. Проводиться як науково-практичне заняття із заздалегідь поставленою проблемою і системою доповідей тривалістю 5-10 хвилин.

Лекція-консультація. Може проходити за різним сценарієм. Перший варіант — за типом «питання — відповіді»; другий — за типом «питання — відповіді — дискусія».

Класифікація форм організації навчально-виховного процесу майбутніх соціальних педагогів

Процес професійної підготовки в умовах вищого навчального закладу являє собою сукупність зовнішньо різноманітних організаційних форм навчально-виховної діяльностіі, які у взаємодії з методами створюють єдине технологічне забезпе­чення.

Дослідники педагогіки вищої школи «організаційну форму» чи «форму організації навчального процесу» розглядають як спосіб орга­нізації, побудови й проведення навчальних занять, у яких реалізується іміст навчальної роботи та дидактичні завдання. Форма виступає зовнішнім виявленням методу.

До базових ознак форм організації навчального процесу в вищому навчальному закладі належать: вид взаємодії викладача та студента; характер навчальної діяльності об'єкта та суб'єкта навчання; кількіс­ний склад студентів; місце, умови проведення заняття,

За ознакою педагогічної взаємодії та взаємозв'язку визначають такі форми організації навчального процесу, як лекція, лабораторна робота, залік, виробнича практика. Залежно від характеру навчальної діяльно­сті визначають співбесіду, спостереження, практичну діяльність. Залежно від кількості студентів, форми роботи визначають як індивідуа­льні, групові, потокові. За місцем проведення заняття — лекційні, польові, лабораторні форми роботи.

Варто зазначити, що впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу сприяло появі нових форм контролю, зокрема самостійної роботи студентів та контролю знань. Ідеться про форми тематичного контролю (переважно тестові) та модульного кон­тролю знань. Вони, здебільшого, позбавляють педагога необхідності застосовувати традиційні підходи оцінювання і, можливо, у майбут­ньому відбудуться суттєві зміни в класифікації організаційних форм навчально-виховного процесу вищого навчального закладу.

Ще одну групу форм навчально-виховного процесу визначають як форми організації науково-дослідної роботи студентів. Це: науково- дослідні гуртки, проблемні групи, наукові студентські об'єднання, школи, студентське наукове товариство тощо. У цій структурі можна визначити свої форми оцінки результатів науково-пошукової роботи студентів, а саме: студентські наукові конференції, олімпіади.

У своїй практиці соціальний педагог використовує значну кількість різноманітних організаційних форм, їх можна характеризувати за спе­цифічними ознаками. Так Безпалько О.В. називає наступні специфічні ознаки форм роботи: функціональність, структурність та інтегратив­нність.

Функціональність - забезпечення виконання певних функцій соціально-педагогічної діяльності.

Структурність – ознака організаційної форми можна вважати вимогою до чітко визначеної побудови, «скелету» форми.

Ще одна особливість організаційних форм — інтегративність - процес взаємопроникнення та синтезу форм соціально-педагогічної роботи.