Додаток а Актуальні питання охорони праці майбутніх фахівців гуманітарної сфери

Як кожна комплексна наука, методика організації наукових досліджень користується багатьма поняттями, запозиченими з інших галузей знань. Перенесення понять є важливим процесом розвитку мови кожної науки (причому не лише мови, а й стилю мислення). Такими перенесеними поняттями є наукова організація праці (НОП), її «інтенсивність», «продуктивність» та «ефективність». Поняття «організація» включає в себе безліч структурних елементів із взаємозв'язаними функціями. Це і стан існуючої системи науки, і процес її становлення, і створення умов для наукової діяльності. У даному посібнику ми зупинимося на останньому. Першочерговим напрямом у цьому плані є: опис робочого місця та шляхи його удосконалення, технічного оснащення наукових досліджень, гігієни розумової праці.

1.1. Робоче місце і шляхи його вдосконалення

Дуже важливим фактором підвищення розумової працездатності є організація робочого місця. У це поняття входить наявність робочих меблів, потрібних для проведення робіт з пошуку, систематизації, аналізу інформації та написання твору наукового дослідження; раціональне розміщення і планування робочого місця.

Робочі меблі. Якщо виникає питання про робоче місце науковця, то деякі дослідники зводять його лише до наявності письмового столу та сидіння. Але це вузьке розуміння цього поняття. Наявність цих двох складових робочого місця не може забезпечити продуктивної діяльності науковця. Потрібні ще допоміжні меблі - полиці, шафи тощо, де можна було б розмістити інформаційні матеріали і канцелярські приладдя так, щоб вони були під рукою [1].

Після визначення переліку необхідних меблів варто вирішити, якими вони повинні бути за розмірами. Тут потрібно враховувати площу робочого приміщення і характер науково-дослідної роботи. Наші дослідження не пов'язані з проведенням великоформатних робіт, тому стіл може бути невеликим за розміром. Такий самий підхід буде і для визначення розмірів полиць, шаф, каталожних ящичків. їх ємкість визначається не лише кількістю зібраних дослідником матеріалів, а й з врахуванням можливості їх поповнення. При цьому дослідник уникне перестановок і утруднень у створенні постійного робочого місця.

Найрадикальнішою, до того ж науково обґрунтованою вимогою є правильне влаштування робочого місця відповідно до вимог фізіології і гігієни праці. Робочі меблі повинні відповідати антропометричним даним людини, яка працюватиме за ними. На цю вимогу, як правило, не звертають уваги, мотивуючи тим, що меблі універсальні. Проте варто пам'ятати, що їх універсальні розміри розраховані лише на відповідні дані середньої людини, які не завжди збігаються з її зростом [5].

Порушення співвідношення між висотою робочої поверхні і висотою сидіння, відстані від очей до робочих матеріалів і кута їх розташування так само як і всіх інших розмірів призводить до зниження ефективності праці та погіршення стану здоров'я. Тому одним із напрямів створення раціонального робочого місця є вимога самостійного вдосконалення робочих меблів. Внесення навіть невеликих змін у цьому плані дасть змогу зробити вашу працю значно зручнішою.

Розглянемо характеристику деяких предметів робочих меблів, їх оптимальні розміри і рекомендації спеціалістів щодо можливо­го їх вдосконалення. Як ми вже підкреслювали, основним еле­ментом робочого місця є письмовий стіл. Він повинен бути підібраний і влаштований таким чином, щоб забезпечити максимальну зручність у роботі. При правильно підібраній висоті поверхня столу повинна бути на рівні ліктів, передпліччя повинні рухатися вперед, паралельно підлозі, а плечі при цьому не підні­маються. Це й досягається правильним підбором сидіння.

Окрім висоти столу, велике фізіологічне значення має розмір кута, під яким розміщені робочі матеріали. Матеріали, які читаються, повинні лежати не на плоскій поверхні, як це заведено в побуті. їх традиційне горизонтальне розміщення несприятливо діє на зір та статуру. Фізіологи рекомендують розміщувати все на спеціальному настільному пюпітрі під певним кутом: 60° - при роботі сидячи і 30° - при роботі стоячи. При такому розміщенні тексту, що читається, м'язи очного яблука менше стомлюються, зникають неприємні відчуття мигтіння в очах, припиняється головний біль як наслідок перевтоми відповідних нервових центрів, що регулюють рух очей [5].

Не менш важливе значення має проблема робочої пози. Характерною особливістю розумової праці є сидяча поза, що зберігається протягом 6 — 8 годин на добу. Це призводить до стомлення потиличних і шийних м'язів, а також до порушення положення хребта, ребер, зменшення обсягу повітря, що вдихається. Погіршення кисневого режиму веде до порушення режиму кровообігу, що викликає хворобливі відчуття в області серця і голови. Тому окремі гігієністи рекомендують при розумовій праці давати роботу ногам, хребет тримати розігнутим, тобто необхідно працювати стоячи. Але оскільки наша промисловість не випускає меблі для роботи стоячи, тобто так званих конторок, то сидяча поза є основною в науково-дослідній роботі. Деякі практичні рекомендації щодо боротьби із застійними явищами нами будуть подані у відповідному підрозділі.

Деякі автори, які досліджують проблеми наукової організації праці, часто дають рекомендації, якого розміру повинна бути робоча поверхня столу. Але вони не враховують розміру кімнати, де проживає дослідник. Не кожний із них має власну квартиру, біль­шість із них проживають в аспірантських гуртожитках. Вибираючи письмовий стіл, навіть і для кімнати в гуртожитку, слід надавати перевагу двотумбовому, без спільних дверцят, з якомога більшою кількістю висувних ящиків. Важливо, щоб він був досить стійким, особливо якщо на ньому доведеться друкувати на машинці. Його поверхня не повинна бути занадто світлою і контрастною з білим папером. Поліровка, як і скло, покладене поверх столу, дають шкідливі для очей відблиски [1].

Неодмінним атрибутом робочого місця є книжкові полиці і шафи. Вони допоможуть розмістити весь робочий матеріал, що не вмістився в такий стіл. Основна вимога тут — розмістити зібраний матеріал так, щоб він був під рукою і щоб можна було швидко його знаходити.

Пошук матеріалів у столі, шафах і на полицях значно прискориться, якщо їх поділити на «робочі зони». Порядок розміщення письмового приладдя, як і матеріалів інформації, повинен увійти в повсякденний фонд звичок дослідника. А тим часом доводиться бачити на робочих місцях навіть кваліфікованих дослідників книги, брошури, які не потрібні для роботи в даний час. Продуктивність праці в такому хаосі знижується. Книги, брошури, журнали потрібно розміщувати не на столі, а на полицях і при потребі переносити їх на стіл. Центральна робоча зона повинна бути звільнена від усього зайвого. Зона обслуговування, або так звана допоміжна, знаходиться звичайно перед працюючим. Тут розташовуються потрібні канцелярські приладдя.

«Зона планування» і «служба часу», тобто розклад робочого дня і годинник-будильник, займають місце на столі перед очима. Це необхідно для проведення коротких перерв у роботі. Чистий папір і транспаранти зберігаються в шухляді письмового столу зліва. Картотека, про ведення якої ми надаватимемо поради,— праворуч [2].

Наукова діяльність пов'язана з багатогодинною виснажливою роботою. Тому, сидячи за письмовим столом, варто потурбуватися про те, щоб і сидіння було таким же зручним, як і всі інші елементи робочого місця. Це завдання не таке вже й просте. Одна з гігієнічних вимог — воно повинно якнайбільше відповідати характеру праці і антропометричним даним дослідника. Для цього потрібно правильно підібрати висоту сидіння, бо для здоров'я однаковою мірою шкідливі і дуже високі, і дуже низькі. При занадто високому сидінні ноги опиняються стиснутими в підколінній частині, що призводить до утворення застою крові в голінці та стопі. Тому можна спостерігати, що в такому випадку людина намагається підставити щось під ноги. При недостатній висоті сидіння також порушується кровообіг, але цього разу внаслідок того, що ноги виявляються надто зігнутими в колінах. Гігієністи рекомендують таку висоту сидіння.

Незручність у роботі викликає також горизонтальне сидіння, бо воно не відповідає формі стегна, що розширюється від колінного до кульшового суглоба. Гігієністи рекомендують, щоб сидіння мало невеликий ухил: передня його частина має бути на 2,5 – 3 см вища, ніж задня. Як свідчать наукові спостереження, при такій формі зменшується статичне напруження спинних м'язів [5].

Утома дослідника буде значно меншою, якщо на робочому сидінні буде спинка. При цьому має також значення кут її нахилу. Пряме сидіння не відповідає формі хребта і практично не сприяє опору. Не сприяє йому і надто похила спинка. При ній людина витрачає енергію, щоб не сповзти з сидіння. Краще вибирати крісло з підлокітниками. Вони також зменшують фізичне напруження. Надто зручним є крісло, що обертається: воно в роботі економить час, не створює напруження, зберігає сили.

Планування робочого місця. Для створення творчої обстановки велике значення має планування робочого місця. Воно повинно забезпечити вирішення такого завдання, як створення максимуму зручностей у роботі.

Це передбачає, по-перше, що всі інформаційні матеріали повинні розташовуватися в межах досяжності дослідника; по-друге, постійну готовність технічних засобів і пристосувань до роботи; по-третє, при потребі — ізольованість робочого місця. Ці вимоги взаємопов'язані між собою. Розглянемо окремо кожну з них.

Одна з першочергових вимог — розташування матеріалів таким чином, щоб усі вони були під рукою, у полі вашого зору. Починати цю роботу потрібно з практичного визначення зони досяжності, тобто того простору, в якому можна працювати, не пересуваючись з одного місця на інше. Чітко уявивши розміри таких зон, найбільш зручних для занять, можна приступити до вирішення питань розміщення окремих пристосувань і матеріалів відповідно до їх призначення і частоти використання. Цього ми вже частково торкалися вище.

Варіантів розміщення необхідних матеріалів може бути безліч. Чого можна досягти шляхом удосконалення письмово о столу? Наприклад, деякі дослідники проблем НОП рекомендують за допомогою пристосувань на письмовому столі розмістити: персональний комп'ютер, полицю для довідкової літератури, магнітофон, картотеку, допоміжні канцелярські приладдя. Це досягається шляхом раціонального розміщення окремих предметів, меблів. Найдоцільнішою є така їх компоновка, коли вони знаходяться в безпосередньому сусідстві, створюючи ніби одне ціле. Добра оглядовість у поєднанні з постійністю місця зберігання всіх предметів і матеріалів забезпечить звичайну автоматичність у роботі. Ідеальним вважається така організація робочого місця, при якій усе необхідне перебуває у полі зору.

Для досягнення цього потрібно:

- забезпечити окреме зберігання всіх допоміжних пристосувань і інформаційних матеріалів;

- збільшити робочу поверхню і ємкість письмового столу, полиць і шаф;

- обмежити кількість предметів, що знаходяться на робочому місці;

- використати пристрої для забезпечення оглядовості, необхідної для роботи з інформацією;

- позначити всі матеріали, які є на збереженні [4].

Як ми вже зазначали, першим і основним способом максимального забезпечення перебування робочих матеріалів у полі зору є їх окреме збереження. Для досягнення цього треба використати різного роду коробки, папки, футляри тощо. Такі пристосування зберігаються в шухлядах письмового столу, шафах і на полицях. При написанні наукового твору виникає потреба в довідковій науковій інформації. Для задоволення цієї потреби необхідно створити так звані «оглядові картотеки». Вони допоможуть одержати інформацію за лічені секунди.

Важливим для підвищення ефективності праці є раціональне розміщення зібраної інформації. Проте пошук її буде ускладнюватись, якщо систематизовані матеріали не будуть позначені. Позначається все, що зберігається у вашому архіві: справи, папки, коробки, конверти, стрічки мікрофільмів тощо. Встановлених правил для цього не існує. їх визначає сам дослідник. Це можуть бути короткі написи, цифрові позначення з тим, щоб у картотеці завести картки, розклавши їх за змістом.

Одним із найважливіших завдань облаштування робочого місця в умовах аспірантського гуртожитку є його максимальна ізольованість. Наукові дослідження і практика наукової діяльності свідчать, що ізольованість робочого місця безпосередньо впливає на ефективність розумової праці, сприяє зниженню розумового напруження. Особливо це стосується працівників гуманітарних професій, в роботі яких переважають творчі процеси.

У літературі з НОП рекомендується декілька варіантів такої ізоляції. Це, насамперед, відповідне розташування меблів. Навіть якщо йдеться про гуртожиток, то в кожній кімнаті їх можна поставити таким чином, щоб кожен працюючий якоюсь мірою був ізольований, тобто сидів спиною до другого працюючого. Для цього, крім письмового столу, варто використати шафи, стінки тощо, тоді кожен буде ізольований. Для ізоляції рекомендується також використовувати перегородки, ширми і таке інше. Вони можуть бути постійними, а при потребі їх можна прибрати. Такі перегородки водночас є й засобом боротьби із шумом. Необхідність такої ізоляції викликана умовами гуртожитку, коли в кімнаті одночасно працюють дві особи і немає можливості поставити письмові столи на відстані [1].