Розділ іі особливості вербалізації страху в сучасній англійській мові

У цьому розділі викладено аналіз основних особливостей вираження емоції страху в художньому тексті. У проаналізованому мовному матеріалі емоція страху вербалізується шляхом опису як об’єктів, які викликають страх, так і реакцій персонажів на цю емоцію.

2.1. Мовний матеріал дослідження

Матеріалом нашого дослідження слугують два твори Стівена Кінга – американського письменника, який є автором більш, ніж 200 романів, серед яких понад 40 бестселерів у стилі жаху, фентезі, трилеру та містики. Для з’ясування особливості вербалізації страху в сучасній англійській мові нами були обрані два романи: «Керрі» (англ. Carrie) і «Цвинтар домашніх улюбленців» (англ. Pet Sematary).

Коротко окреслимо сюжети цих романів, що полегшить розуміння вербалізації емоції страху в художньому тексті цих романів.

«Керрі» – парапсихологічний роман, написаний Стівеном Кінгом у 1974. Це перший опублікований роман автора, з якого почався успіх Стівена Кінга як письменника. Дія відбувається у місті Чемберлен, штат Мен (США). Героїня Карієтта (Керрі) Вайт – дівчина-підліток шістнадцяти років, стримана, сором’язлива та нерішуча, із самого дитинства зазнає переслідувань і нещадних насміхань своїх однокласників. Приниження, які змушують її страждати кожну мить, схожі на реальні психічні тортури, які вона не може уникнути. До того ж, Керрі є жертвою поганого поводження власної матері – Маргарет Вайт – прибічниці фанатичного релігійного культу фундаменталізму. Не досить гарна, трохи незграбна та жахливо самотня, Керрі не має жодного друга, постійно живе у справжньому кошмарі, який стає гіршим і гіршим день у день. Але одного дня Керрі відчула, що її колишня сила, якою вона володіла ще в дитинстві, повернулась. Це дар телекінезу, який дозволяв їй за власним бажанням переміщати або змінювати предмети та об’єкти на відстані – лише силою свого розуму. Неймовірно потужна жахаюча сила, яку Керрі поступово почала освоювати, використовувалась нею проти всіх, хто намагався зробити їй боляче.

«Цвинтар домашніх улюбленців» – це ще один роман Стівена Кінга, написаний у 1983 році. Головний герой роману – Луіс Крід навіть не уявляв собі, чим обернеться для нього та його сім’ї переїзд до нового будинку. До того часу він навіть уявлення не мав, хто такий Вендіго – страшний дух індіанських легенд. І тим паче не здогадувався, що поряд із його новим будинком знаходиться цвинтар домашніх улюбленців. Діти з усього довкілля приносили туди померлих тварин: собак, кішок, канарейок, щурів. Вони ховали їх на давній індіанській землі, яка була твердішою, ніж людське серце.

На цвинтарі не можна було ховати людей. Але одного разу Луіс був змушений це зробити – у глибокому горі та в пориві відчаю він заховав там свого дворічного сина.

Як перший, так і другий роман С. Кінга переповнені виром надзвичайних і неймовірних подій, які занурюють головних героїв у стани переживання, відчаю, горя та страху. При цьому, в обох романах вербалізація емоції страху здійснюється як шляхом детального опису об’єктів, які викликають страх, так і шляхом детального опису реакцій персонажів на саму емоцію страху (деталізації об’єктів страху та реакцій на страх позначені в уривках художнього тексту хвилястою лінією).