Добавил:
http://www.tsatu.edu.ua/ Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

МТП Курсова Робота

.pdf
Скачиваний:
5
Добавлен:
19.03.2020
Размер:
392.17 Кб
Скачать

КУРСОВА РОБОТА

ЗДИСЦИПЛІНИ "МЕХАНІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ"

ТЕМА: «РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЛІНІЙ КОРМОЦЕХУ»

6

Зміст

Вступ

1 Способи заготівлі і підготовки кормів раціону до згодовування

2 Розробка технологічних схем приготування окремих видів кормів і загальної схеми кормоцеху

3Розрахунок продуктивності технологічних ліній і кормоцеху в цілому

4Розробка варіанту роботи машин при кормоприготуванні.

Підбір машин для виконання окремих операцій

5 Узгодження машин за продуктивністю і визначення використаної електроенергії

6 Розробка графіків роботи машин і споживання електроенергії кормоцехом Висновки Література

7

Реферат

Кравченко В.М. Розробка технологічних ліній кормоцеху (Курсова робота,

шість розділів, 21 стор., дві таблиці, два аркуша формату А2).

В курсовій роботі розглянуті способи заготівлі і підготовки кормів до зго-

довування великій рогатій худобі.

Приводяться можливі технологічні схеми приготування усіх видів кормів,

які входять у раціон годування. Оптимальні варіанти схем зведені в загальну схе-

му кормоцеху.

Розраховано продуктивність технологічних ліній і кормоцеху в цілому. Для всіх технологічних операцій підібрані машини і визначена їх кількість. Продукти-

вність вибраних машин узгоджено з продуктивністю найбільш завантаженої ма-

шини лінії змішування. Для кожної машини визначено коефіцієнт завантаження і кількість спожитої електроенергії.

У графічній частині роботи на основі розрахунків розроблено конструктив-

но-технологічну схему кормоцеху і графіки роботи машин та споживання елект-

роенергії.

Ключові слова: ВЕЛИКА РОГАТА ХУДОБА, РАЦОН ГОДУВАННЯ, СИ-

ЛОС, СІНО, СОЛОМА, КОРЕНЕПЛОДИ, КОНЦКОРМИ, ТЕХНОЛОГІЧНА ЛІ-

НІЯ, КОРМОЦЕХ, КОЕФІЦІЄНТ ЗАВАНТАЖЕННЯ, ВИКОРИСТАНА ПОТУ-

ЖНІСТЬ.

8

Вступ

Корм для тварин і птиці повинен бути поживним, легко перетравлюватись і добре засвоюватись, смачним та чистим і не вміщувати у собі домішок та речо-

вин, шкідливих для здоров’я або таких, що несприятливо впливають на якість продукції.

Цим вимогам задовольняє лише незначна частина кормів, які згодовуються в природному вигляді. Більшість же кормів вимагає обов’язкової попередньої під-

готовки.

Підготовка кормів підвищує засвоюваність їх організмом тварини, збільшує поживність, скорочує витрати енергії на жування, підвищує смакові якості, попе-

реджує захворювання тварин і знищує шкідливий вплив деяких кормів на якість продукції. Поряд із цим підготовка кормів значно розширює можливості викорис-

тання різних відходів як сільськогосподарського, так і інших виробництв.

Для підготовки кормів застосовують механічний, тепловий, хімічний і біо-

логічний способи обробки кормів. У деяких випадках застосовують комбіновані способи обробки кормів, тобто сполучають, наприклад, подрібнення і запарюван-

ня, подрібнення і збагачення білково-вітамінними добавками тощо.

9

1 СПОСОБИ ЗАГОТІВЛІ І ПІДГОТОВКИ КОРМІВ РАЦІОНУ ДО ЗГОДО-

ВУВАННЯ Корми – це продукти рослинного, тваринного чи мінерального походження.

Їхня живильна цінність визначається головним чином вмістом протеїну, мінера-

льних речовин і вітамінів.

Значення підготовки різних видів кормів до згодовування худоби полягає в тому, що механізовані операції (мийка, подрібнювання, запарювання й інше) під-

вищують засвоюваність їжі організмом тварини, збільшують її поживність і сма-

кові якості, скорочують витрати енергії тварин на жування і т.д. Наприклад, под-

рібнювання силосних культур забезпечує виділення клітинного соку рослин і, от-

же, необхідне середовище для протікання мікробіологічних процесів (молочно-

кисле шумування). Такі операції технологічного процесу механізованого готуван-

ня кормів, як дозування, змішування, подрібнювання.

Збалансована годівля худоби передбачає надходження в організм тварини у визначених кількостях і співвідношеннях органічних (протеїну, жиру, крохмалю,

цукру, клітковини), мінеральних і біологічно активних речовин (вітамінів, ферме-

нтів, антибіотиків), що служать джерелом розвитку тварини, утворення продукції тваринництва і відтворення потомства.

Якщо розглядати корми з погляду фізико-механічних властивостей і хіміч-

ного складу, то їх можна підрозділити на наступні види: зелені і грубі – трава, сі-

но, солома, сінаж; соковиті – силос, коренеплоди і баштанні культури; концентро-

вані – зерно, макуха, шрот, мезга, меляса, барда, м'ясо-кісткове і рибне борошно;

мінеральні – крейда, сіль, черепашник; комбікорми – суміші концентрованих,

грубих і мінеральних кормів.

Зоотехнічні вимоги до готування кормів в основному стосуються ступені їхнього забруднення, подрібнювання і наявності шкідливих домішок.

Технологія обробки і готування кормів залежить від конкретних особливос-

тей і умов господарства, економічної доцільності застосування тих чи інших спо-

собів обробки і зоотехнічних вимог. При цьому число машин повинно бути міні-

мальним, але достатнім для того, щоб процес приготування кормів відбувався те-

хнологічно правильно і економічно.

10

При комплексній механізації готування кормів у кормоцехах всі операції технологічних процесів, які виконуються на машинах, повинні бути узгоджені між собою по технологічному призначенню і продуктивності.

Способи обробки кормів можна розділити на хімічні (гідроліз, вапнування,

обробка аміачною водою і рідким аміаком, консервування), біологічні (проро-

щення, силосування, дріжжування, ферментація), теплові (варіння, запарювання,

заварювання, випарювання, сушіння, випічка, підсмажування) і механічні (очи-

щення, миття, різання, м’яття, подрібнення, пресування, брикетування, гранулю-

вання, дозування, змішування).

Технологічні схеми готування різних видів кормів по складу операцій мо-

жуть змінюватися в залежності від типу тваринницьких ферм і умов готування кормів.

Відповідно до технології готування концентровані, комбіновані і соковиті корми попередньо очищають від сторонніх домішок. Коренеплоди, крім того, до-

датково миють для відділення дрібних забруднень.

Для очищення концентрованих кормів застосовують ситові, повітряно-

ситові, магнітні й електромагнітні сепаратори.

До сепараторів для очищення зерна висувають наступні вимоги:

домішки з зерна вилучені не менш чим на 60%;

в очищеному зерні немає великого сору, а у великому сорі – зерна;

у малому і легкому сорі міст зерна не перевищує 2% маси відходів.

Забруднення кормового буряка і картоплі, доставлених з поля, досягає 20% і

більш, у той час як відповідно до зоотехнічних вимог при згодовуванні коренеп-

лодів вона не повинна перевищувати 2...3%, тому коренеплоди необхідно мити.

Для відділення каменів, що потрапили до коренеплодів служать віддільники ка-

міння.

Зоотехнічні вимоги до готування концентрованих кормів для коней і вели-

кої рогатої худоби передбачають руйнування оболонки зерна і розмір часток після дроблення не більш 3мм (крупне подрібнення), для свиней і птахів – до 1мм при годівлі напіврідкими кормами і для птахів – 2...3мм при сухій годівлі. У готовому

11

кормі небажана присутність пилоподібної фракції, що складає близько 2% загаль-

ного обсягу корму, що подрібнюється.

Технологія готування багатьох видів кормів передбачає їхню теплову обро-

бку для кращої засвоюваності тваринами. Коренеплоди (для свиней і птахів) і

грубі корми (для великої рогатої худоби) запарюють і присмачують концентрата-

ми перед згодовуванням, а харчові відходи (для свиней) обов'язково запарюють і стерилізують з метою знищення хвороботворних мікроорганізмів.

Зоотехнічні вимоги до теплової обробки кормів в основному полягають у наступному. Необхідно цілком витримувати температурний і тимчасовий режими запарювання, щоб коренеплоди були добре проварені (20...30хв), солома розм’якчена (3...4години), а харчові відходи пройшли гарантовану стерилізацію.

Запарені корми повинні охолоджуватися до температури 40˚C перед згодовуван-

ням тваринам, але варто враховувати, що сильно остиглі корми, наприклад соло-

ма, гірше поїдаються коровами, чим корм в теплому стані. Кількість приготовле-

них кормів у результаті теплової обробки не повинно перевищувати разову пот-

ребу, тому що вони не підлягають тривалому збереженню.

Для повноцінної годівлі тварин і птахів необхідно готувати повнораціонні моно- і комбікорми.

Одна з важливих операцій при готуванні кормових сумішей – дозування, від якого залежать якість і собівартість моно- і комбікормів. Дозаторами відміряють і видають корму в заданій кількості і з заданою точністю, обумовленої зоотехніч-

ними вимогами. Процес дозування залежить від різних факторів: фізико-

механічних властивостей кормів, конструктивних особливостей дозаторів і іншо-

го.

Змішування являє собою процес з'єднання обсягів різних матеріалів з метою одержання однорідної суміші у виді кормосуміші.

Ущільнення – процес зближення і з'єднання часток зернистого чи іншого матеріалу під дією зовнішніх сил з метою підвищення його щільності. Воно за-

стосовується для поліпшення транспортабельності і зниження вартості перевезень кормів, кращого використання приміщень складів і обсягу кормосховищ, підви-

12

щення схоронності поживних речовин і вітамінів, а також для більш ефективного дозування кормів.

Одержали поширення наступні способи ущільнення: пресування, скручу-

вання, брикетування, гранулювання й інше.

Пресування – це процес стиску матеріалу до щільності 200кг/м3 у закритій камері, що протікає доти, поки між частками матеріалу не почнуть діяти сполучні сили, у результаті чого утворяться моноліти.

Розміри і форма тюків при пресуванні зберігаються за рахунок обв'язки їх дротом або шпагатом.

Брикетування передбачає стиск матеріалу до щільності 400…900кг/м3, що забезпечує збереження форми і розмірів за рахунок з'єднання часток і сил зчеп-

лення між ними. Звичайно брикети утворюються при довжині часток від 5 до

50мм. Брикетування кормів - перспективний технологічний процес, що дозволяє одержувати повно раціонні брикети із сумішей, приготовлених у кормоцехах гос-

подарств із соломи, концентрованих кормів, білково-вітамінних і мінеральних до-

бавок.

Гранулювання дозволяє перетворювати сипучий матеріал з невеликою во-

логістю у тверді тіла щільністю 1200…1300кг/м3 , що мають правильну геометри-

чну форму чи кульок циліндриків заданого розміру. Довжина гранул звичайно складає 3...9 мм, а діаметр – 5...20 мм при відношенні діаметра до довжини 1:1 чи

1:1,5.

Розрізняють два методи гранулювання: обкатуванням і пресуванням. Грану-

лювання проводять вологим чи сухим способом.

2 РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ СХЕМ ПРИГОТУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ КОРМІВ І ЗАГАЛЬНОЇ СХЕМИ КОРМОЦЕХУ

Згідно із зоотехнічними вимогами кожний вид корму приводять до стану,

який забезпечує найкращий ефект при його згодовуванні с/г тваринам.

Грубі корми – солому та грубо стеблове сіно звичайно готують по слідую-

чим схемам:

13

-подрібнення – дозування – змішування,

-подрібнення – запарювання – дозування – змішування ,

-подрібнення – біол. або хім.. обробка – дозування – змішування – брике-

тування.

При переробці сіна в муку використовують схему: подрібнення (довжина рі-

зки 8...12 мм) – сушка – помел. Сінну муку гранулюють, додають до різних кор-

мових сумішей. При достатній сухості сіна корм може готуватися по схемі: помел

– дозування – змішування.

Соковиті корми – коренебульбоплоди готують по слідуючим схемам:

-мийка – подрібнення – дозування – змішування,

-мийка – запарювання – розминання – дозування – змішування,

-мийка – подрібнення – дозування – дріжжування – змішування.

Є також варіанти цих технологічних схем по порядку декотрих операцій та по їх значенню. Першу схему приймають на фермах великої рогатої худоби, другу

– на свинофермах, третю – на різних тваринницьких фермах.

Концентровані корми –

-очищення – подрібнення – осолоджування – дозування – змішування ,

-очищення – подрібнення – дозування – змішування ,

-очищення - подрібнення – дозування – змішування – брикетування,

-очищення – пророщування.

Робочі схеми слугують для вибору технологічного обладнання . Приблизна робоча схема технологічного процесу : прийом зерна – загрузка в бункер – вигрузка та транспортування – подрібнення – транспортування в бункер для збе-

реження – вигрузка – дозування – змішування – видача готового корму.

Для приготування кормів використовують машини , що виконують техноло-

гічні операції , які направлені на придання початковому продукту нових власти-

востей. Ця група машин входить в категорію технологічного обладнання . Для пе-

редачі продукту в виробничій технологічній лінії від машини до машини викорис-

товують різні транспортні засоби, що доповнюють технологічну лінію та забезпе-

чують поточність, неперервність процесу. Для роботи технологічного обладнання

необхідні також двигуни, приводи, теплота, вода, пар. Транспортні машини, що

14

доставляють необхідний для процесу кормоприготування робочий продукт, а та-

кож машини, які забезпечують процес технологічним продуктом, відносяться до

категорії допоміжного обладнання.

Загальна схема кормоцеху приводиться на рисунку 2.1.

 

 

Силос

 

Сіно

 

Солома

 

Коренеплоди

 

Концкорми

 

 

 

 

 

 

 

 

 

накопичення

 

накопичення

 

накопичення

 

накопичення

 

накопичення

і дозування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

подрібнення

 

подрібнення

 

очищення

 

очищення

 

 

 

 

 

 

 

дозування

 

дозування

 

подрібнення

 

подрібнення

 

 

 

 

 

 

 

дозування дозування

Транспортування (подача) на змішування

Змішування

Вивантаження готової продукції

Рисунок 2.1 – Загальна схема кормоцеху

15