
МТП Курсова Робота
.pdfКУРСОВА РОБОТА
ЗДИСЦИПЛІНИ "МЕХАНІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ"
ТЕМА: «РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЛІНІЙ КОРМОЦЕХУ»
6
Зміст
Вступ
1 Способи заготівлі і підготовки кормів раціону до згодовування
2 Розробка технологічних схем приготування окремих видів кормів і загальної схеми кормоцеху
3Розрахунок продуктивності технологічних ліній і кормоцеху в цілому
4Розробка варіанту роботи машин при кормоприготуванні.
Підбір машин для виконання окремих операцій
5 Узгодження машин за продуктивністю і визначення використаної електроенергії
6 Розробка графіків роботи машин і споживання електроенергії кормоцехом Висновки Література
7
Реферат
Кравченко В.М. Розробка технологічних ліній кормоцеху (Курсова робота,
шість розділів, 21 стор., дві таблиці, два аркуша формату А2).
В курсовій роботі розглянуті способи заготівлі і підготовки кормів до зго-
довування великій рогатій худобі.
Приводяться можливі технологічні схеми приготування усіх видів кормів,
які входять у раціон годування. Оптимальні варіанти схем зведені в загальну схе-
му кормоцеху.
Розраховано продуктивність технологічних ліній і кормоцеху в цілому. Для всіх технологічних операцій підібрані машини і визначена їх кількість. Продукти-
вність вибраних машин узгоджено з продуктивністю найбільш завантаженої ма-
шини лінії змішування. Для кожної машини визначено коефіцієнт завантаження і кількість спожитої електроенергії.
У графічній частині роботи на основі розрахунків розроблено конструктив-
но-технологічну схему кормоцеху і графіки роботи машин та споживання елект-
роенергії.
Ключові слова: ВЕЛИКА РОГАТА ХУДОБА, РАЦОН ГОДУВАННЯ, СИ-
ЛОС, СІНО, СОЛОМА, КОРЕНЕПЛОДИ, КОНЦКОРМИ, ТЕХНОЛОГІЧНА ЛІ-
НІЯ, КОРМОЦЕХ, КОЕФІЦІЄНТ ЗАВАНТАЖЕННЯ, ВИКОРИСТАНА ПОТУ-
ЖНІСТЬ.
8
Вступ
Корм для тварин і птиці повинен бути поживним, легко перетравлюватись і добре засвоюватись, смачним та чистим і не вміщувати у собі домішок та речо-
вин, шкідливих для здоров’я або таких, що несприятливо впливають на якість продукції.
Цим вимогам задовольняє лише незначна частина кормів, які згодовуються в природному вигляді. Більшість же кормів вимагає обов’язкової попередньої під-
готовки.
Підготовка кормів підвищує засвоюваність їх організмом тварини, збільшує поживність, скорочує витрати енергії на жування, підвищує смакові якості, попе-
реджує захворювання тварин і знищує шкідливий вплив деяких кормів на якість продукції. Поряд із цим підготовка кормів значно розширює можливості викорис-
тання різних відходів як сільськогосподарського, так і інших виробництв.
Для підготовки кормів застосовують механічний, тепловий, хімічний і біо-
логічний способи обробки кормів. У деяких випадках застосовують комбіновані способи обробки кормів, тобто сполучають, наприклад, подрібнення і запарюван-
ня, подрібнення і збагачення білково-вітамінними добавками тощо.
9
1 СПОСОБИ ЗАГОТІВЛІ І ПІДГОТОВКИ КОРМІВ РАЦІОНУ ДО ЗГОДО-
ВУВАННЯ Корми – це продукти рослинного, тваринного чи мінерального походження.
Їхня живильна цінність визначається головним чином вмістом протеїну, мінера-
льних речовин і вітамінів.
Значення підготовки різних видів кормів до згодовування худоби полягає в тому, що механізовані операції (мийка, подрібнювання, запарювання й інше) під-
вищують засвоюваність їжі організмом тварини, збільшують її поживність і сма-
кові якості, скорочують витрати енергії тварин на жування і т.д. Наприклад, под-
рібнювання силосних культур забезпечує виділення клітинного соку рослин і, от-
же, необхідне середовище для протікання мікробіологічних процесів (молочно-
кисле шумування). Такі операції технологічного процесу механізованого готуван-
ня кормів, як дозування, змішування, подрібнювання.
Збалансована годівля худоби передбачає надходження в організм тварини у визначених кількостях і співвідношеннях органічних (протеїну, жиру, крохмалю,
цукру, клітковини), мінеральних і біологічно активних речовин (вітамінів, ферме-
нтів, антибіотиків), що служать джерелом розвитку тварини, утворення продукції тваринництва і відтворення потомства.
Якщо розглядати корми з погляду фізико-механічних властивостей і хіміч-
ного складу, то їх можна підрозділити на наступні види: зелені і грубі – трава, сі-
но, солома, сінаж; соковиті – силос, коренеплоди і баштанні культури; концентро-
вані – зерно, макуха, шрот, мезга, меляса, барда, м'ясо-кісткове і рибне борошно;
мінеральні – крейда, сіль, черепашник; комбікорми – суміші концентрованих,
грубих і мінеральних кормів.
Зоотехнічні вимоги до готування кормів в основному стосуються ступені їхнього забруднення, подрібнювання і наявності шкідливих домішок.
Технологія обробки і готування кормів залежить від конкретних особливос-
тей і умов господарства, економічної доцільності застосування тих чи інших спо-
собів обробки і зоотехнічних вимог. При цьому число машин повинно бути міні-
мальним, але достатнім для того, щоб процес приготування кормів відбувався те-
хнологічно правильно і економічно.
10
При комплексній механізації готування кормів у кормоцехах всі операції технологічних процесів, які виконуються на машинах, повинні бути узгоджені між собою по технологічному призначенню і продуктивності.
Способи обробки кормів можна розділити на хімічні (гідроліз, вапнування,
обробка аміачною водою і рідким аміаком, консервування), біологічні (проро-
щення, силосування, дріжжування, ферментація), теплові (варіння, запарювання,
заварювання, випарювання, сушіння, випічка, підсмажування) і механічні (очи-
щення, миття, різання, м’яття, подрібнення, пресування, брикетування, гранулю-
вання, дозування, змішування).
Технологічні схеми готування різних видів кормів по складу операцій мо-
жуть змінюватися в залежності від типу тваринницьких ферм і умов готування кормів.
Відповідно до технології готування концентровані, комбіновані і соковиті корми попередньо очищають від сторонніх домішок. Коренеплоди, крім того, до-
датково миють для відділення дрібних забруднень.
Для очищення концентрованих кормів застосовують ситові, повітряно-
ситові, магнітні й електромагнітні сепаратори.
До сепараторів для очищення зерна висувають наступні вимоги:
–домішки з зерна вилучені не менш чим на 60%;
–в очищеному зерні немає великого сору, а у великому сорі – зерна;
–у малому і легкому сорі міст зерна не перевищує 2% маси відходів.
Забруднення кормового буряка і картоплі, доставлених з поля, досягає 20% і
більш, у той час як відповідно до зоотехнічних вимог при згодовуванні коренеп-
лодів вона не повинна перевищувати 2...3%, тому коренеплоди необхідно мити.
Для відділення каменів, що потрапили до коренеплодів служать віддільники ка-
міння.
Зоотехнічні вимоги до готування концентрованих кормів для коней і вели-
кої рогатої худоби передбачають руйнування оболонки зерна і розмір часток після дроблення не більш 3мм (крупне подрібнення), для свиней і птахів – до 1мм при годівлі напіврідкими кормами і для птахів – 2...3мм при сухій годівлі. У готовому
11
кормі небажана присутність пилоподібної фракції, що складає близько 2% загаль-
ного обсягу корму, що подрібнюється.
Технологія готування багатьох видів кормів передбачає їхню теплову обро-
бку для кращої засвоюваності тваринами. Коренеплоди (для свиней і птахів) і
грубі корми (для великої рогатої худоби) запарюють і присмачують концентрата-
ми перед згодовуванням, а харчові відходи (для свиней) обов'язково запарюють і стерилізують з метою знищення хвороботворних мікроорганізмів.
Зоотехнічні вимоги до теплової обробки кормів в основному полягають у наступному. Необхідно цілком витримувати температурний і тимчасовий режими запарювання, щоб коренеплоди були добре проварені (20...30хв), солома розм’якчена (3...4години), а харчові відходи пройшли гарантовану стерилізацію.
Запарені корми повинні охолоджуватися до температури 40˚C перед згодовуван-
ням тваринам, але варто враховувати, що сильно остиглі корми, наприклад соло-
ма, гірше поїдаються коровами, чим корм в теплому стані. Кількість приготовле-
них кормів у результаті теплової обробки не повинно перевищувати разову пот-
ребу, тому що вони не підлягають тривалому збереженню.
Для повноцінної годівлі тварин і птахів необхідно готувати повнораціонні моно- і комбікорми.
Одна з важливих операцій при готуванні кормових сумішей – дозування, від якого залежать якість і собівартість моно- і комбікормів. Дозаторами відміряють і видають корму в заданій кількості і з заданою точністю, обумовленої зоотехніч-
ними вимогами. Процес дозування залежить від різних факторів: фізико-
механічних властивостей кормів, конструктивних особливостей дозаторів і іншо-
го.
Змішування являє собою процес з'єднання обсягів різних матеріалів з метою одержання однорідної суміші у виді кормосуміші.
Ущільнення – процес зближення і з'єднання часток зернистого чи іншого матеріалу під дією зовнішніх сил з метою підвищення його щільності. Воно за-
стосовується для поліпшення транспортабельності і зниження вартості перевезень кормів, кращого використання приміщень складів і обсягу кормосховищ, підви-
12
щення схоронності поживних речовин і вітамінів, а також для більш ефективного дозування кормів.
Одержали поширення наступні способи ущільнення: пресування, скручу-
вання, брикетування, гранулювання й інше.
Пресування – це процес стиску матеріалу до щільності 200кг/м3 у закритій камері, що протікає доти, поки між частками матеріалу не почнуть діяти сполучні сили, у результаті чого утворяться моноліти.
Розміри і форма тюків при пресуванні зберігаються за рахунок обв'язки їх дротом або шпагатом.
Брикетування передбачає стиск матеріалу до щільності 400…900кг/м3, що забезпечує збереження форми і розмірів за рахунок з'єднання часток і сил зчеп-
лення між ними. Звичайно брикети утворюються при довжині часток від 5 до
50мм. Брикетування кормів - перспективний технологічний процес, що дозволяє одержувати повно раціонні брикети із сумішей, приготовлених у кормоцехах гос-
подарств із соломи, концентрованих кормів, білково-вітамінних і мінеральних до-
бавок.
Гранулювання дозволяє перетворювати сипучий матеріал з невеликою во-
логістю у тверді тіла щільністю 1200…1300кг/м3 , що мають правильну геометри-
чну форму чи кульок циліндриків заданого розміру. Довжина гранул звичайно складає 3...9 мм, а діаметр – 5...20 мм при відношенні діаметра до довжини 1:1 чи
1:1,5.
Розрізняють два методи гранулювання: обкатуванням і пресуванням. Грану-
лювання проводять вологим чи сухим способом.
2 РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ СХЕМ ПРИГОТУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ КОРМІВ І ЗАГАЛЬНОЇ СХЕМИ КОРМОЦЕХУ
Згідно із зоотехнічними вимогами кожний вид корму приводять до стану,
який забезпечує найкращий ефект при його згодовуванні с/г тваринам.
Грубі корми – солому та грубо стеблове сіно звичайно готують по слідую-
чим схемам:
13
-подрібнення – дозування – змішування,
-подрібнення – запарювання – дозування – змішування ,
-подрібнення – біол. або хім.. обробка – дозування – змішування – брике-
тування.
При переробці сіна в муку використовують схему: подрібнення (довжина рі-
зки 8...12 мм) – сушка – помел. Сінну муку гранулюють, додають до різних кор-
мових сумішей. При достатній сухості сіна корм може готуватися по схемі: помел
– дозування – змішування.
Соковиті корми – коренебульбоплоди готують по слідуючим схемам:
-мийка – подрібнення – дозування – змішування,
-мийка – запарювання – розминання – дозування – змішування,
-мийка – подрібнення – дозування – дріжжування – змішування.
Є також варіанти цих технологічних схем по порядку декотрих операцій та по їх значенню. Першу схему приймають на фермах великої рогатої худоби, другу
– на свинофермах, третю – на різних тваринницьких фермах.
Концентровані корми –
-очищення – подрібнення – осолоджування – дозування – змішування ,
-очищення – подрібнення – дозування – змішування ,
-очищення - подрібнення – дозування – змішування – брикетування,
-очищення – пророщування.
Робочі схеми слугують для вибору технологічного обладнання . Приблизна робоча схема технологічного процесу : прийом зерна – загрузка в бункер – вигрузка та транспортування – подрібнення – транспортування в бункер для збе-
реження – вигрузка – дозування – змішування – видача готового корму.
Для приготування кормів використовують машини , що виконують техноло-
гічні операції , які направлені на придання початковому продукту нових власти-
востей. Ця група машин входить в категорію технологічного обладнання . Для пе-
редачі продукту в виробничій технологічній лінії від машини до машини викорис-
товують різні транспортні засоби, що доповнюють технологічну лінію та забезпе-
чують поточність, неперервність процесу. Для роботи технологічного обладнання
необхідні також двигуни, приводи, теплота, вода, пар. Транспортні машини, що
14

доставляють необхідний для процесу кормоприготування робочий продукт, а та-
кож машини, які забезпечують процес технологічним продуктом, відносяться до
категорії допоміжного обладнання.
Загальна схема кормоцеху приводиться на рисунку 2.1. |
|
|
||||||
Силос |
|
Сіно |
|
Солома |
|
Коренеплоди |
|
Концкорми |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
накопичення |
|
накопичення |
|
накопичення |
|
накопичення |
|
накопичення |
і дозування |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
подрібнення |
|
подрібнення |
|
очищення |
|
очищення |
|
|
|
|
|
|
|
дозування |
|
дозування |
|
подрібнення |
|
подрібнення |
|
|
|
|
|
|
|
дозування дозування
Транспортування
(подача) на змішування
Змішування
Вивантаження готової продукції
Рисунок 2.1 – Загальна схема кормоцеху
15